Ухвала

від 24.06.2014 по справі 805/10411/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2014 р. м. Київ К/800/63195/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову та ухвалуДонецького окружного адміністративного суду від 05.09.2013 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 року у справі№ 805/10411/13-а за позовомТорезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство «Юніон-Углегаздобича» пронарахування відповідачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та зобов'язання сплатити на користь державного бюджету грошові зобов'язання,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2013 року у справі № 805/10411/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 39.1, 39.2, 39.4, пп. 39.11.5 п. 39.11 ст. 39, пп. 75.12 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, ст. ст. 11, 69, 79, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мале підприємство «Юніон-Углегазодобича» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року складено акт № 437/22-2/32457909 від 11.06.2013 року, яким встановлені порушення пп. пп.1.20.1, 1.20.2 ст. 1, пп. пп. 4.1.1, 4.1.3, п. 4.1 ст. 4, пп. пп. 7.4.1, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. пп. 153.2.1, 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, які призвели до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 984 038,00 грн.

На підставі акта перевірки 02.07.2013 року позивачем на підставі ст. 39, п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 000142200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 984 039,00 грн. (в тому числі 984 038,00 грн. основний платіж, 1,00 грн. штрафні санкції).

Відповідач протягом встановленого строку з моменту отримання податкового повідомлення-рішення не сплатив визначену в ньому суму, тому в силу п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України воно вважається відкликаним.

На підставі вказаної норми податковий орган звернувся до суду із позовом про нарахування та оплату податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств на суму 984 039,00 грн.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не є пов'язаною особою з Suisse SA (Швейцарія) або РУП «БМЗ» в розумінні Податкового кодексу України, а тому податковим органом невірно застосовані положення ст. 39 Податкового кодексу України до вказаних господарських правовідносин.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в позові, оскільки позивачем не доведено, що відповідач є пов'язаною особою із своїми контрагентами, не надано доказів щодо співставлення умов між двома ринками, а за звичайну ціну позивачем було прийнято ціну, за якою вугілля, що продавалося підприємством на експорт, було придбано кінцевим споживачем, при цьому не враховано, що відповідач продав продукцію за ціною, яка відповідає рівню ринкових цін, що склався в Україні на час продажу.

Колегія суддів вважає такий висновок судів передчасним, враховуючи наступне.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Згідно із п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина постанови повинна містити встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Аналогічні вимоги визначені ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України для ухвали суду апеляційної інстанції.

Оскаржувані судові рішення не відповідають вказаним вимогам.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції зазначили про недоведеність того, що відповідач є пов'язаною особою із своїми контрагентами.

При цьому, з акта перевірки вбачається, що податковий орган стверджує про наявність порушень податкового законодавства саме у зв'язку із реалізацією товарів за цінами, що є нижче від звичайної ціни, що призвело до заниження валового доходу.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган також наводить доводи аналогічного змісту щодо реалізації товарів за цінами, що є нижче від звичайної ціни.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не встановив підстав звернення з позовом про нарахування відповідачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та зобов'язання сплатити на користь державного бюджету грошові зобов'язання, а відмовляючи в позові спростував обставини, які не визначені причинами донарахування.

Неможливо погодитись із ухвалою апеляційного суду, оскільки суд апеляційної інстанції обмежившись посиланням на норми законодавства, не зазначив встановлені обставини справи.

Посилання суду апеляційної інстанції, що за звичайну ціну позивачем було прийнято ціну, за якою вугілля, що продавалося підприємством на експорт, було придбано кінцевим споживачем, при цьому не враховано, що відповідач продав продукцію за ціною, яка відповідає рівню ринкових цін, що склалася в Україні на час продажу, є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що укладені 01.11.2010 року та 11.02.2011 року між позивачем та «ICI Suissi SA» контракти №№1035Р, СТ 1101-1 є зовнішньоекономічними договорами.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, здійснити необхідні заходи для встановлення обставин справи на підстав допустимих доказів, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 року у справі № 805/10411/13-а скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак