Ухвала

від 24.06.2014 по справі 814/2180/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2014 р. м. Київ К/800/61725/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Граненко О. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства «Стоянов і Ко» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 року у справі№ 814/2180/13-а за позовомПриватного підприємства «Стоянов і Ко» до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року у справі № 814/2180/13-а позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 29.04.2013 року № 0000202203.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 року апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби задоволено. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року у справі № 814/2180/13-а скасовано. Прийнято нову постанову. В позові відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Заперечення на касаційну не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Стоянов і Ко» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року складено акт від 05.04.2013 року № 41/2200/32843804, яким зафіксовано порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, у зв'язку із неоприбуткуванням готівкових коштів в касу підприємства.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013 року за № 0000202203, яким нараховано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки в сумі 664 875,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів надходження готівки до каси позивача.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові, оскільки реальність здійснення операцій по придбанню матеріалів ПП «Стоянов і Ко» у фізичної особи ОСОБА_1 не підтверджена документально, а тому операція по реалізації соняшнику відповідно до виданої податкової накладної від 01.06.2011 року в кількості 44,325 т проведена кінцевому споживачу, а не по договору міни.

Колегія суддів з таким висновком апеляційного суду не погоджується, враховуючи наступне.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення став висновок податкового органу про те, що за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року встановлено порушення п. 2.6 Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні, зокрема, факт неоприбуткування готівкових коштів в касу підприємства в сумі 132 975,00 грн. в результаті того, що в червні 2011 року ПП «Стоянов і Ко» реалізовано продукцію кінцевому споживачу відповідно до податкової накладної від 01.06.2011 року № 1/2 на загальну суму 132 975,00 грн. в т.ч. ПДВ 22 162,50 грн.

На думку відповідача, виручка від реалізації продукції в касу підприємства не була оприбуткована, оскільки згідно даних касової книги підприємства з 13.05.2011 року по 14.06.2011 року руху готівкових коштів на підприємстві не було, аналогічно за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року був відсутній і обіг коштів на рахунку позивача, що підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приватбанк».

Згідно із Указом Президента України № 436/95 від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» порушення суб'єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, тягне за собою застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу.

За неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки встановлено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Зазначене Положення зазначає, що готівкова виручка (виручка) - це сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження. Касові операції - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Судом першої інстанції на підставі дослідження матеріалів справи встановлено наявність між позивачем та фізичною особою мінової (бартерної) операції, яка не передбачає розрахунку за отриманий товар у готівковій грошовій формі.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не довів отримання позивачем готівки за реалізований товар, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про відсутність підстав у податкового органу для нарахування штрафних санкцій.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки стверджуючи про те, що операція по реалізації соняшнику відповідно до виданої податкової накладної від 01.06.2011 року проведена кінцевому споживачу, а не по договору міни, судом апеляційної інстанції на підставі допустимих доказів не спростовано висновки місцевого адміністративного суду про відсутність надходження готівки до каси позивача.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про відмову в позові підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Стоянов і Ко» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 року у справі № 814/2180/13-а скасувати.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року у справі № 814/2180/13-а залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак