Ухвала

від 01.07.2014 по справі 826/10444/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2014 року м. Київ К/800/13004/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 р.

у справі № 826/10444/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Книжковий ринок»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Книжковий ринок» (далі - позивач, ТОВ «Книжковий ринок») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 27 червня 2013 року №0004912230.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Оболонському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Книжковий ринок» з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.12.2013 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт від 11 червня 2013 року №27/22-3/24598002.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 643 733,00 грн., у тому числі за грудень 2012 року - 114 848,00 грн., січень 2013 року - 260 553,00 грн., за лютий 2013 року - 130 309,00 грн., за березень 2013 року - 138 023,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 червня 2013 року №0004912230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 804 666,25 грн., у тому числі за основним платежем на 643 733,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 160 933,25 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Книжковий ринок» (покупець) та ТОВ «Олсідз Груп Україна» (постачальник) укладено контракти від 17 грудня 2012 року №02/1865-S, від 23 січня 2013 року №02/1880-S, від 01 лютого 2013 року №02/1918-S, від 20 лютого 2013 року №02/1951-S, відповідно до яких постачальник зобов'язується передати у власність покупця олію соняшникову, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар.

ТОВ «Олсідз Груп Україна» протягом грудня 2012 року - лютого 2013 року поставило олію соняшникову на загальну суму 3 862 398,00 грн. у кількості 367,273 метричних тон.

Здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджено видатковими накладними, податковими накладними та актами приймання-передачі товару. Оплата за поставлений товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджено відповідними виписками банку.

Також судами встановлено, що ТОВ «Книжковий ринок» здійснювало діяльність, зокрема, у сфері оптової торгівлі харчовими оліями та жирами.

Як вбачається з матеріалів справи, придбана у ТОВ «Олсідз Груп Україна» олія соняшникова в подальшому експортована позивачем за межі України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених з компанією Allseeds Switzerland S.A. (Швейцарія).

Митне оформлення олії соняшникової та оформлення сертифікатів походження для ТОВ «Книжковий ринок» здійснювало ТОВ «МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» згідно договору від 26 грудня 2012 року №26/12/2012.

При цьому зберігання та транспортування товару за межі України здійснювалося за рахунок компанії Allseeds Switzerland S.A. (Швейцарія) на підставі договору транспортного експедирування та митно-брокерського обслуговування від 04 вересня 2012 року №ALS/04/09/2012, укладеного між компанією Allseeds Switzerland S.A. (Швейцарія) та ТОВ «МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина».

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2013 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов