Ухвала

від 01.07.2014 по справі 11/181-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"01" липня 2014 р. Справа № 11/181-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:

прокурора Іванчук Ю.О.

від позивача: не з'явився

від відповідача: Оніщенко В.І.

від ВДВС Суворовського РУЮ: Ісаченко О.В.

у справі

за позовом: Прокурора Суворовського району м.Херсона в інтересах держави в особі Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до: Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація", м. Херсон

про стягнення коштів

розглянув скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії органу ДВС.

Описова частина ухвали.

Про обставини справи зазначено в ухвалі суду від 28.05.2014р., якою прийнято до розгляду скаргу позивача на дії органу державної виконавчої служби, та в ухвалі від 17.06.2014р., якою розгляд цієї скарги відкладався.

Позивач просить визнати неправомірними дії ВДВС Суворовського РУЮ щодо винесення 13.04.2012р. постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 26.04.2011р., визнати незаконною цю постанову про закінчення виконавчого провадження та зобов'язати ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні поновити виконавче провадження і виконати невиконану частину наказу суду.

Заявник за скаргою повідомив, що про закінчення виконавчого провадження 13.04.2012р. дізнався 15.05.2014р., отримавши листа від ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні на запит про стан виконавчого провадження.

Позивач зазначив, що наказ суду від 26.04.2011р. залишився невиконаним в сумі 65231,22грн.

Постанова Вищого господарського суду України у справі від 15.06.2011р. щодо припису про стягнення пені в сумі 65213,22грн. набрала законної сили 15.06.2011р., відтак ця сума не підлягає списанню, оскільки станом на 04.06.2011р. (дата набрання чинності Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію") в бухгалтерському обліку суб'єктів списання не була відображена, тобто не була нарахована, договору між сторонами про списання названої суми пені не існує.

Прокурор навела судження про обґрунтованість закінчення виконавчих проваджень за наказами суду у справі, стверджує, що заявник пропустив строк на скаргу.

Відповідач та ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні заперечують проти скарги, вважають, що оспорювана постанова про закінчення виконавчого провадження від 13.04.2012р. відповідає законодавству, а списання частини пені, що була спірною у справі, здійснено відповідачем за наявності достатніх підстав для цього.

Позивач належно повідомлявся судом про кожне з двох судових засідань у провадженні за скаргою на дії органу ДВС, про що свідчать залучені до справи (а.с.75,76, 131, 132 т.3) витяги з реєстрів відправки вихідної кореспонденції, копій списків згрупованих поштових відправлень рекомендованої кореспонденції.

Клопотань, заяв від позивача до суду щодо цих судових засідань не надходило.

Нереалізація позивачем права на участь у судовому засіданні не унеможливлює розгляд його скарги, не є підставою для відкладення її розгляду. Відповідно до ст.121 2 ГПК України неявка боржника, стягувача чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

У судовому засіданні 01.07.2014р. представник органу ДВС заявив клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з тим, що через відпустку архіваріуса цим органом ще не знайдено витребувані судом виконавчі провадження, хоча в минулому судовому засіданні цей же представник пояснював, що часу до 01.07.2014р. для надання матеріалів виконавчого провадження достатньо.

Це клопотання органу ДВС судом відхилено у зв'язку з наявністю у справі копій матеріалів виконавчого провадження, наданих прокурором та відповідачем.

С у д в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.01.2011р. позовні вимоги у справі задоволено частково, постановлено стягнути з ПП "Херсонтеплогенерація" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 718366грн. боргу, 55161,77грн. на відшкодування втрат у зв'язку з інфляцією, 23038,50грн. в якості 3% річних, 65213,22грн. пені, поряд з чим суму пені, що підлягала стягненню (65213,22грн.) зменшено до 9684,15грн. (на 55529,07грн. = 65213,22 - 9684,15).

При постановлені рішення 24.01.2011р. судом надано відповідачу розстрочку виконання рішення та зазначено, що з суми 806250,43грн., яка загалом стягується за цим рішенням (718366 + 55161,77 + 23038,50 + 65213,22 - 55529,07 = 806250,43) частина боргу в 359183грн. підлягає оплаті до 28.02.2011р., інша частина боргу в такій же сумі 359183грн. (718366 : 2 = 359183) підлягає сплаті до 31.03.2011р., а решта - 87884,43грн. в якості втрат від інфляції, відсотків річних та пені (55161,77 + 23038,50 + 9684,15 = 87884,43) підлягають сплаті до 30.04.2011р.

Саме таким змістом надано розстрочку виконання рішення суду за викладенням резолютивної частини рішення (а.с.51 на звороті, т.2).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2011р. за результатами апеляційного провадження у справі рішення суду І інстанції залишено без змін.

Станом на час повернення справи до господарського суду Херсонської області з суду апеляційної інстанції настали строки перших двох платежів за наданою судом розстрочкою виконання рішення, відповідно, 26.04.2011р. судом видано позивачеві два накази про стягнення 359183грн. боргу за позовом - щодо платежу за розстрочкою до 28.02.2011р. та щодо платежу за розстрочкою до 31.03.2011р. (копії наказів на а.с. 95, 96 т.2).

Постановою Вищого господарського суду України у справі від 15.06.2011р. (а.с.125-128 т.2) скасовано рішення господарського суду Херсонської області від 24.01.2011р. в частині зменшення розміру пені до 9684,15грн., приписано стягнути пеню у повному заявленому розмірі в сумі 65213,22грн.

Після повернення справи до господарського суду Херсонської області з суду касаційної інстанції судом першої інстанції 01.07.2011р. видано позивачеві останній - третій наказ у справі - про стягнення 143413,50грн. за позовом (копія на а.с.134 т.2). До цієї суми, відповідно, увійшли складові третього платежу за наданою судом розстрочкою - до 30.04.2011р. (55161,77грн. на відшкодування втрат у зв'язку з інфляцією, 23038,50грн. в якості 3% річних, 9684,15грн. пені), а також сума пені приписана до стягнення постановою Вищого господарського суду України в додаток до названих 9684,15грн., а саме, - 55529,07грн. (ця сума разом з названими 9684,15грн. складають загальну суму пені у справі в 65213,22грн.): 55161,77 + 23038,50 + (9684,15 + 55259,07) = 55161,77 + 23038,50 + 65213,22 = 143413,50грн.

За першим з названих наказів суду державним виконавцем 25.05.2011р. відкрито виконавче провадження ВП 26827727 про стягнення 359183грн. боргу, за другим з названих наказів суду державним виконавцем 25.05.2011р. відкрито виконавче провадження ВП 26768591 про стягнення 359183грн. боргу, за третім з названих наказів суду державним виконавцем 22.07.2011р. відкрито виконавче провадження ВП 27765262.

Виконавче провадження ВП 26827727 закінчено постановою державного виконавця від 13.04.2012р., виконавче провадження ВП 26768591 закінчено постановою від 13.04.2012р., виконавче провадження ВП 27765262 закінчено постановою від 13.04.2012р. (копії постанов у виконавчих провадженнях на а.с.48-57, 116-130 т.3).

Таким чином, 13.04.2012р. державним виконавцем винесено три названі постанови про закінчення трьох виконавчих проваджень:

- за двома наказами суду від 26.04.2011р. про стягнення 359183грн. боргу кожен;

- та за наказом від 01.07.2011р. про стягнення 143413,50 грн. решти за позовом.

Будучи не згодним за описово-мотивувальною частиною скарги зі списанням пені відповідачем та закінченням виконавчого провадження щодо суми 65213,22грн. пені у зв'язку з таким списанням, позивач за формальним викладенням резолютивної частини скарги предметом скарги визначив оспорювання постанови від 13.04.2012р. про закінчення виконавчого провадження, відкритого за наказом не від 01.07.2011р., а від 26.04.2011р. (в наказах від 26.04.2011р. міститься припис про стягнення власне боргу, а припис про стягнення пені - в наказі від 01.07.2011р.).

Предмет вимог за скаргою не змінювався позивачем.

Нема підстав спростовувати результат виконавчих проваджень за наказами про стягнення боргу від 26.04.2011р. з мотивів незгоди скаржника за описово-мотивувальною частиною скарги з результатом виконавчого провадження за іншим наказом - про стягнення коштів від 01.07.2011р. в частині провадження щодо 65213,22грн. пені.

Поряд з цим, за оцінкою суду, позивач помиляється у твердженні про відсутність підстав для списання пені в 65213,22грн. (і її названої частини в 55529,07грн., на яку розмір пені зменшувався судом).

Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" набрав чинності з 04.04.2011р. - з дня його опублікування у газеті "Голос України" та діяв до 30.06.2012р. відповідно до ч.1 ст.3 "Прикінцевих положеннях" цього Закону.

Відповідно до ч.2.2 ст.2 цього Закону підлягають списанню пеня, три відсотки річних, індекс інфляції, які нараховані підприємствам, визначеним у ст.1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997р. по 01.01.2011р., і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом.

Відповідач відноситься до підприємств, визначених у ст.1 Закону, що не є спірним у справі.

За рішенням суду постановлено стягнути 3% річних за період з 11.11.2009р. по 24.11.2010р., втрати від інфляції за період з листопада 2009р. по листопад 2010р., пеню за період з 24.05.2010р. по 24.11.2010р.

Ці періоди випадають на зазначені у ч.2.2 ст.2 названого Закону. Пеня у повному розмірі 65213,22грн. була нарахована позивачем за позовом прокурора, який вирішено по суті 24.01.2011р., при цьому судом постановлено за резолютивною частиною рішення про стягнення цієї суми пені в 65213,22грн., проте зменшено її розмір на 55529,07грн. Скасування Вищим господарським судом України 15.06.2011р. такого зменшення розміру пені, що підлягає стягненню, не впливає на наявність факту нарахування позивачем пені, встановленого ще рішенням суду І інстанції 24.01.2011р.

Тлумачення заявником підзаконного нормативного акта - "Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011р. (встановлює порядок списання, а не підстави - їх визначено Законом) всупереч ч.2.2 ст.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" не створює підстав для висновку про неможливість списання пені за названою ч.2.2 ст.2 названого Закону.

Станом на 04.04.2011р. рішення суду І інстанції у справі набрало законної сили із залишенням його без змін за результатами апеляційного провадження у справі 29.03.2011р.

Таким чином, списання пені в сумі 65213,22грн. за протоколом комісії ПП "Херсонтеплогенерація" № 2 від 05.09.2011р. разом зі списанням відсотків річних, втрат від інфляції (загальна сума списання - 131956,14грн.) вчинено з достатніх підстав (копія протоколу на а.с.114 т.3).

Відповідно до ст.121 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби можуть бути подані протягом 10 днів з дня, коли зацікавленій особі стало відомо про оскаржувану дію.

У справі нема інших даних про час повідомлення позивача про оскаржувану дію, ніж з листа ВДВС Суворовського РУЮ на адресу позивача № 12203 від 26.04.2014р., на якому є позначка про отримання його адресатом 15.05.2014р. за вх. № 4171/1 (копія на а.с.69-70 т.3). За поштовим штемпелем на конверті, у якому скарга надійшла до суду (а.с.73 т.3), її заявлено 23.05.2014р., тобто в межах 10-денного строку, що обліковується з 15.05.2014р.

Відтак, строк на скаргу не пропущено, іншого суд не встановив.

Оскільки суд не встановив стверджуваних позивачем порушень за скаргою, відмовляє у скарзі.

Керуючись ст.86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" № 31/10-3258 від 23.05.2014р. (вх. № 5594/14 від 27.05.2014р.) на дії органу Державної виконавчої служби.

Суддя В.В. Чернявський