Постанова

від 19.06.2014 по справі 808/3147/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року (12 год. 17хв.)Справа № 808/3147/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Калашник Ю.В.

при секретарі Стратулат С.В.

за участі:

представника позивача: Деревянка Д.В.,

представника відповідача:Бойка Є.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Михасик»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання противоправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Михасик» (далі позивач, або ПП «Михасик») до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області ( далі відповідач або ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя), в якій просить визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000682201 від 26.03.2014 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказує, що податкове повідомлення-рішення, яке є предметом позову, винесено відповідачем на підставі помилкових висновків та з порушенням норм податкового законодавства, є противоправними та таким, що підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов. Зокрема вказав, що податкове повідомлення-рішення №0000682201 від 26.03.2014 року прийнято правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи судом установлені наступні обставини.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Михасик» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість під час взаємовідносин з ПП «МЕТАЛ-ПРИВАТСЕРВІС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 37297628), ПП«ЛЮКССІСТЕМС» (код за ЄДРПОУ 37178467), ТОВ «КОМПАНІ ГАЗРЕСУРССЕРВІС»(код за ЄДРПОУ 36255608), ПП «АКВАТОРІУМ» (код за ЄДРПОУ 36604828), ТОВ«СОЛІТ-БУД» (код за ЄДРПОУ 36911500), ТОВ «ГАРАНТ-ЄТРОЙ 2007» (код за ЄДРПОУ35596261) за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 року, за наслідками якої складено акт№119/22-01/31329156 від 06 грудня 2013 року.

За результатами перевірки було складено акт від 06.12.2013 року №119/22-01/31329156 та винесено податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014 року №0000022201, яким ПП «Михасик» було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість всього на суму 98 709,50 грн. (в т. ч. за основним платежем - 71 345,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 27 364,50грн.

З визначеними сумами податкових зобов'язань та застосованими штрафними санкціями ПП «Михасик» не погодилося та подало скаргу до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (№9 від 03 лютого 2014 року).

За результатами розгляду скарги позивача Головним управління Міндоходів у Запорізькій області рішенням №1013/10/08-01-10-04-13 від 21 березня 2014 року скаргу ПП «Михасик» було частково задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000002201 від 08 січня 2014 року в частині надмірно застосованих штрафних санкцій у сумі 13 681,75 грн.

На підставі рішення Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги №1013/10/08-01-10-04-13 від 21 березня 2014 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області було винесено податкове повідомлення - рішення №0000682201 від 26 березня 2014 року, яким ПП «Михасик» було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість всього на суму 85 027,75 грн. (вісімдесят п'ять тисяч двадцять сім грн. 75 коп.) (в т. ч. за основним платежем - 71 345,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 13 682,75 грн.).

З визначеними сумами податкових зобов'язань та застосованими штрафними санкціями ПП «Михасик» не погодилося та подало скаргу до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (№27 від 01 квітня 2014 року).

За результатами розгляду скарги Головним управлінням Міністерства доходів і зборів України у Запорізькій області було прийнято рішення про результати розгляду скарги №1204/10/08-01-10-04-13 від 07 квітня 2014 року, згідно з якою скаргу ПП «Михасик» було залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №1204/10/08-01-10-04-13 від 07 квітня 2014 року, ПП «Михасик» подало скаргу до Міністерства доходів і зборів України №32 від 14 квітня 2014 року.

За результатами розгляду скарги Міністерством доходів і зборів України було прийнято рішення про результати розгляду скарги №7597/6/99-99-10-01-15 від 28 квітня 2014 року, згідно з якою скаргу ПП «Михасик» було залишено без задоволення.

ПП «Михасик» з визначеними сумами податкових зобов'язань та застосованих штрафних санкцій, а також рішеннями Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Запорізькій області №1204/10/08-01-10-04-13 від 07 квітня 2014 року та Міністерства доходів і зборів України №7597/6/99-99-10-01-15 від 28 квітня 2014 року не згодне. Вважає, що податкове повідомлення - рішення №0000682201 від 26.03.2014 року винесене не правомірно та підлягає скасуванню. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Оцінивши надані сторонами докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено із матеріалів справи Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Михасик» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість під час взаємовідносин з ПП «МЕТАЛ-ПРИВАТСЕРВІС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 37297628), ПП«ЛЮКССІСТЕМС» (код за ЄДРПОУ 37178467), ТОВ «КОМПАНІ ГАЗРЕСУРССЕРВІС»(код за ЄДРПОУ 36255608), ПП «АКВАТОРІУМ» (код за ЄДРПОУ 36604828), ТОВ«СОЛІТ-БУД» (код за ЄДРПОУ 36911500), ТОВ «ГАРАНТ-ЄТРОЙ 2007» (код за ЄДРПОУ35596261) за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 року.

За результатами акту перевірки винесене податкове повідомлення - рішення, №0000002201 від 08 січня 2014 року, яким ПП «Михасик» було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість всього на суму 98 709,50 грн. (в т. ч. за основним платежем - 71 345,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 27 364,50грн.

В акті перевірки були зазначені порушення щодо взаємовідносин з контрагентами, а саме ПП«ЛЮКССІСТЕМС», ТОВ «КОМПАНІ ГАЗРЕСУРССЕРВІС», ТОВ«СОЛІТ-БУД», ПП «МЕТАЛ-ПРИВАТСЕРВІС ГРУП», ТОВ «ГАРАНТ-ЄТРОЙ 2007».

У судовому засіданні встановлено та сторонами підтверджено, що оскаржуване рішення винесене по взаємовідносинам позивача із ПП«ЛЮКССІСТЕМС», ТОВ«СОЛІТ-БУД», ТОВ «КОМПАНІ ГАЗРЕСУРССЕРВІС».

Щодо взаємовідносин з ПП «ЛЮКССІСТЕМС" суд зазначає наступне.

В періоді з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року ПП "ЛЮКССІСТЕМС" по відношенню до ПП «Михасик» виступало постачальником кованої секції.

Судом встановлено та у судовому засіданні сторонами підтверджено, що до перевірки не надано договори, (контракти, угоди) укладені між підприємствами. Представник позивача пояснив, що договір між позивачем та ПП "ЛЮКССІСТЕМС" не укладався.

Податкова звітність з податку на прибуток приватних підприємств за 2010 рік подана з нульовими показниками. У поданій звітності з податку на прибуток ПП "ЛЮКССІСТЕМС" не звітує про наявність основних фондів та їх сукупну балансову вартість.

ПП «Михасик» до перевірки не надано документального підтвердження транспортування кованої секції - постачальником продукції, який за юридичною адресою знаходиться у м. Луганську, не має найманих працівників, основних фондів.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «КОМПАНІ ГАЗРЕСУРССЕРВІС» суд зазначає наступне.

В періоді з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року ТОВ «КОМПАНІ ГАЗРЕСУРССЕРВІС» по відношенню до ПП «Михасик» виступало виконавцем робіт по капітальному ремонту офісу та прилеглих приміщень по вул.8 Березня, 55 та реконструкції адміністративної будівлі по вул. Жуковського, 43.

ТОВ «КОМПАНІ ГАЗРЕСУРССЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36255608) має «9» стан платника податків - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

У поданій звітності з податку на прибуток ТОВ «КОМПАНІ ГАЗРЕСУРССЕРВІС» не звітує про наявність основних фондів та їх сукупну балансову вартість.

Згідно інформації АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України станом на 29.12.2013 року транспорті засоби за підприємством ТОВ «КОМПАНІ ГАЗРЕСУРССЕРВІС» не зареєстровані.

ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя отримано лист від Ленінською МДПІ у м. Луганську за №12342/23-5-304 від 24.03.2011р. про проведення виїзної документальної перевірки ТОВ «КОМПАНІ «ГАЗРЕСУРССЕРВІС», код за ЄДРПОУ 36255608 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.10 по 31.12.10 (акт від 04.03.11 № 73/23-36255608) згідно якого встановлено, що до перевірки за період з 01.12.2012р. по 31.12.2010р. не надано: - бухгалтерські регістри аналітичного та синтетичного обліку, які мають об'єктивно відображати проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами, журнали - ордери, оборотні відомості по бухгалтерським рахункам 361, 631, 311 зворотно-сальдові відомості руху товарних запасів, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні та первинні документи, які свідчать про здійснення операцій з продажу та придбання товарів, робіт, послуг та підтверджують суми заявлених податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р.

Згідно наданої інформації ВПМ Ленінської МДПІ м. Луганську від 03.03.11 за № 1968/7/26-34 з метою встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб здійснено вихід за юридичною адресою: м. Луганськ, вул. Димитрова, 33а/14 за результатом якого встановити місцезнаходження підприємства не довелося можливим. Згідно усних пояснень охоронця встановлено, що підприємство ТОВ «КОМПАНІ «ГАЗРЕСУРССЕРВІС" за вищевказаною адресою не знаходиться.

Щодо взаємовідносин з ТОВ«СОЛІТ-БУД» суд зазначає наступне.

В періоді з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року ТОВ "СОЛІТ-БУД" по відношенню до ПП «Михасик» виступало постачальником будівельних матеріалів, теплоізоляційних матеріалів та виконавцем послуг з реконструкції системи теплопостачання та будівельно-монтажних робіт з газифікації адміністративних будівель.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «СОЛІТ-БУД» (код ЄДРПОУ 36911500) має «28» стан платника податків - триває процедура припинення. У поданій звітності з податку на прибуток ТОВ «СОЛІТ-БУД» не звітує про наявність основних фондів та їх сукупну балансову вартість. У відповідності з даними державного підприємства «Інформаційний ресурсний центр» в межах пошуку «Єдиний ліцензійний центр» встановлено відсутність отримання ТОВ «СОЛІТ-БУД» ліцензії на здійснення будівельної діяльності.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що договір між ТОВ «СОЛІТ-БУД» та ПП «Михасик» не укладався.

ПП «Михасик» до перевірки не надано документального підтвердження транспортування будівельних матеріалів - постачальником продукції, який за юридичною адресою знаходиться у м.Луганську, не має найманих працівників, основних фондів. Згідно інформації АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України станом на 29.12.2013 року транспорті засоби за підприємством ТОВ «СОЛІТ-БУД» не зареєстровані. ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя отримано Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства 02.02.2012 року № 194/23-3/36911500 від 02.02.2012 року, згідно якого до перевірки ліквідатором ТОВ «СОЛІТ-БУД» не надавались відповіді, поясненя та будь-які документи фінансово - господарської діяльності підприємства (первинні документи, що підтверджують факт здійснення ТОВ «СОЛІТ-БУД» фінансово-господарських операцій, регістри бухгалтерського обліку, обов'язковість ведення яких передбачена Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999 року за період з 04.02.2010 року по 20.01.2012 року.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв 'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що по взаємовідносинам ПП «Михасик» з ТОВ «КОМПАНІ ГАЗРЕСУРССЕРВІС», які мали місце у періоді 2010-2011 рік рахується кредиторська заборгованість у розмірі 258 884,68грн., а по взаємовідносинам ПП «Михасик» з ТОВ «СОЛІТ-БУД» за 2010 рік кредиторська заборгованість складає 61 676,16грн.

Представник позивача наявність кредиторської заборгованості підтвердив, проте зазначив, що у даному випадку у позивача право на податковий кредит по господарський відносинам 2010-2011 років виникло на підставі отримання податкових накладних. Існування кредиторської заборгованості станом на 2014 рік не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

У розумінні п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на валові витрати та податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Відповідно до пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. № 334/94-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено та представником позивача не заперечувався той факт, що у позивача відсутні договори по господарським відносинам із ПП «ЛЮКССІСТЕМС» та ТОВ «СОЛІТ-БУД».

Відповідно до приписів пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно із приписами пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.1 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та тослуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на питну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами указаної статті встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем не підтверджено відповідними документами суму податкового кредиту, а наявність кредиторської заборгованості по взаємовідносинам з ТОВ «КОМПАНІ ГАЗРЕСУРССЕРВІС», у розмірі 258 884,68грн., та по взаємовідносинам з ТОВ «СОЛІТ-БУД» кредиторська заборгованість складає 61 676,16грн. свідчить про невиконання приписів чинного податкового законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність винесення податкового повідомлення - рішення №0000682201 від 26.03.2014 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Михасик» (код ЄДРПОУ 31329156) на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 1517(одна тисяча пятсот сімнадцять) грн. 85 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник