Постанова

від 01.07.2014 по справі 820/7007/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 липня 2014 р. № 820/7007/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання -Салацької Я.І.,

представника позивача - не прибув,

представника відповідач - Коваленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Фаубеха-Схід" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дочірнє підприємство "Фаубеха-Схід", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000682203 від 12.03.2014р., №0000692203 від 12.03.2014р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 13.03.2014 року ДП "Фаубеха-Схід" було отримано податкові повідомлення-рішення №0000682203 та №0000692203 від 12.03.2014р., які винесені відповідачем після проведення перевірки підприємства та складання Акту від 27.02.2014р. № 367/20-34-22-01-05/ 31646030 про результати документальної позапланової виїзної перевірки дочірнього підприємства "Фаубеха-Схід"" (податковій) номер 31646030) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 08.02.2014р. Позивач вважає податкові повідомлення рішення незаконними та такими що підлягають скасуванню.

В судове засідання представник позивача не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що ДПІ на підставі п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу № 238 від 18.02.2014р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 08.02.2014року, за результатами якої складено акт перевірки №367/20-34-22-01-05 від 27.02.2014р. Винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень обумовлено висновками акту, якими встановлено порушення ДП "Фаубеха Схід": п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України. Відповідач вважає, що висновки акту є обґрунтованими та правомірними.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити у позові в повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи вбачається, що Дочірнє підприємство "Фаубеха-Схід", пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу юридичної особи, було включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 31646030. З 22.05.2013р. ДП «Фаубеха-Схід» перебуває у стані припинення, ліквідується шляхом приєднання до головного підприємства «Фаубеха».

Судом встановлено, що на підставі направлень від 10.02.2014 року № 216, №217, №218, №219 виданих Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, згідно із п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями проведена позапланова виїзна документальна перевірка дочірнього підприємства "Фаубеха-Схід" (податковий номер -31646030) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 08.02.2014 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт № 367/20-34-22-01-05/31646030 від 27.02.2014р. та винесені податкові повідомлення-рішення від 12.03.2014р. №0000682203, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 49542,00 грн. та №0000692203, яким визначена сума грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 50199,00 грн., у тому числі за основним платежем - 33466,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16733,00 грн. з посиланням на акт перевірки № 367/20-34-22-01-05/31646030 від 27.02.2014р.

Згідно з висновками згаданого акту перевірки в діяльності Дочірнього підприємства "Фаубеха-Схід" суб'єктом владних повноважень були виявлені порушення, а саме: п. 139.1 п.139 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, ДП "Фаубеха-Схід" безпідставно віднесло до складу рядку 05.1 Декларації „собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" витрати на загальну суму 225680 грн., у т.ч. за 2013 рік 225680 грн. В результаті чого підприємством занижено податок на прибуток, приватних підприємств, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 33466 грн., в т.ч. за 2013 рік 33466 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, а також суджень суб'єкта владних повноважень, викладених в акті №367/20-34-22-01-05/31646030 від 27.02.2014р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, то визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єкта господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг, вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У відповідності до п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацію товарів, виконання робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через своїх відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1. ст.14 ПК України витрати - сума будь - яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснена для провадження господарської платника податків, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт. наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодекс) України складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. При цьому слід зазначити, що за змістом п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку, витрати не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням наведених норм суд зазначає, що визначальною ознакою валових витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Відповідно до поданої декларації з податку на прибуток за 2013 рік платником до складу витрат віднесено суму у розмірі 22 846 994.00 грн. з неї 21 016 974,0грн. (рядок 05.1 декларації) - собівартість придбаних та реалізованих товарів. На формування даного показника мали вплив витрати на придбання комплектуючих та запчастини для пластикових вікон, які в подальшому були реалізовані фізичним особам. Оплата за реалізовані товари у сумі 225 680.0грн. станом на час складання передавального акту 01.09.201З року затвердженого власником ДП (внаслідок ліквідації підприємства), здійснена не була.

Суд звертає увагу, на те, що розрахункові рахунки платника були закриті 02.09.2013 року, що підтверджує неможливість погашення дебіторської заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ДП "Фаубеха - Схід".

Позивачем зазначено, що придбані товари були в подальшому реалізовані фізичним особам, що підтверджується наданими до перевірки видатковими накладними. Проте, договори з фізичними особами не укладались, у видаткових накладних відсутні будь-які реквізити окрім прізвища та ініціалів осіб. Тому покупців товарно-матеріальних цінностей неможливо встановити та розшукати з метою стягнення заборгованості, яка відображена у передавальному акті, затвердженого власником ДП "Фаубеха - Схід" у розмірі 225680.22 грн.

Позивачем згідно з наданими до перевірки документами не отримано дохід від реалізації товарно - матеріальних цінностей. ДП "Фаубеха - Схід" за період, що перевірявся мало збиткову діяльність, що підтверджується відображенням у податковій звітності показниками. Збиток за період 2013 року склав 49 542.0грн. (рядок 07 декларації). За результатами перевірки, встановлено неправомірне віднесення до складу валових витрат суму у розмірі 225 680,0грн., відповідно при зменшенні загальної суми витрат на зазначену суму, показники об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07 декларації) набуває позитивного значення.

Відповідно до загальних засад ведення бухгалтерського обліку згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. № 291. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за 3 892/4185, бухгалтерський облік ведеться окремо щодо кожного з видів доходів та витрат. Оскільки приписами ст. 135, ст. 138 Податкового кодексу України визначено конкретний склад доходів та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, а також порядок їх визнання, то ведення бухгалтерського обліку за кожним окремим видом доходів та витрат дозволяє перевірити дотримання платниками податків вимог податкового законодавства, зокрема в частині правильності відображення даних бухгалтерського обліку в податковій звітності.

В даному випадку мова йде про правомірність формування витрат в окремому податковому періоді. При цьому, жодних доказів про дотримання вимог п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України позивачем не надано. Витрати, котрі формують собівартість реалізованих товарів, відносились ДП "Фаубеха - Схід" до складу витрат в податковому обліку безвідносно періоду, в якому визнавались доходи від реалізації таких витрат. При цьому, в даному випадку доходи взагалі отримано іншим підприємством - правонаступником.

Таким чином, суд приходить до висновків, що податковим органом було зроблені правомірні висновки, щодо завищення витрат, що враховуються у визначенні об'єкту оподаткування за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. у сумі 225680 грн. та заниження належного до сплати в бюджет податку у сумі 33466 грн.

Суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, в порушення вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не довів законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Натомість відповідач, заперечуючи проти позову, відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України, надав беззаперечні докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення, що є предметом оскарження позивачем, що кореспондується з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення від 12.03.2014р. №0000692203 та №0000682203, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, в зв'язку з чим в задоволенні позову належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Фаубеха-Схід" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 04.07.2014 р.

Суддя Рубан В.В.