Ухвала

від 12.08.2014 по справі 820/7007/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 р.Справа № 820/7007/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Зарицької Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Фаубеха-Схід" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2014р. по справі № 820/7007/14

за позовом Дочірнього підприємства "Фаубеха-Схід"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірнє підприємство "Фаубеха-Схід", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, та просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0000682203 від 12.03.2014р., №0000692203 від 12.03.2014р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2014р. по справі №820/7007/14 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2014р. по справі №820/7007/14 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2014р. по справі №820/7007/14 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача №367/20-34-22-01-05 від 27.02.2014р., в якому зроблені висновки про порушення ДП "Фаубеха-Схід": п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме позивачем безпідставно віднесено до складу рядку 05.1 Декларації „собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" витрати на загальну суму 225 680,00 грн., у т.ч. за 2013 рік 225 680,00 грн., в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток, приватних підприємств, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 33 466,00 грн., в т.ч. за 2013 рік 33 466,00 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, то визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єкта господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг, вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У відповідності до п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацію товарів, виконання робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через своїх відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1. ст.14 ПК України витрати - сума будь - яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснена для провадження господарської платника податків, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт. наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодекс) України складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. При цьому слід зазначити, що за змістом п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку, витрати не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином визначальною ознакою валових витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до поданої декларації з податку на прибуток за 2013 рік платником до складу витрат віднесено суму у розмірі 22 846 994,00 грн. з неї 21 016 974,00 грн. (рядок 05.1 декларації) - собівартість придбаних та реалізованих товарів. На формування даного показника мали вплив витрати на придбання комплектуючих та запчастини для пластикових вікон, які в подальшому були реалізовані фізичним особам. Оплата за реалізовані товари у сумі 225 680,00 грн. станом на час складання передавального акту 01.09.201З року, затвердженого власником ДП (внаслідок ліквідації підприємства), здійснена не була.

Слід зазначити, що розрахункові рахунки платника були закриті 02.09.2013 року, що підтверджує неможливість погашення дебіторської заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ДП "Фаубеха-Схід".

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначив, що придбані товари були в подальшому реалізовані фізичним особам, що підтверджується наданими до перевірки видатковими накладними. Проте, договори з фізичними особами не укладались, у видаткових накладних відсутні будь-які реквізити окрім прізвища та ініціалів осіб. Тому покупців товарно-матеріальних цінностей неможливо встановити та розшукати з метою стягнення заборгованості, яка відображена у передавальному акті, затвердженого власником ДП "Фаубеха-Схід" у розмірі 225 680,22 грн.

Таким чином позивачем, згідно з наданими до перевірки документами, не отримано дохід від реалізації товарно-матеріальних цінностей. ДП "Фаубеха-Схід" за період, що перевірявся, мало збиткову діяльність, що підтверджується відображенням у податковій звітності показниками. Збиток за період 2013 року склав 49 542,00 грн. (рядок 07 декларації). За результатами перевірки, встановлено неправомірне віднесення до складу валових витрат суму у розмірі 225 680,00 грн., відповідно при зменшенні загальної суми витрат на зазначену суму, показники об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07 декларації) набуває позитивного значення.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. № 291. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за 3 892/4185, бухгалтерський облік ведеться окремо щодо кожного з видів доходів та витрат. Оскільки приписами ст. 135, ст. 138 Податкового кодексу України визначено конкретний склад доходів та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, а також порядок їх визнання, то ведення бухгалтерського обліку за кожним окремим видом доходів та витрат дозволяє перевірити дотримання платниками податків вимог податкового законодавства, зокрема в частині правильності відображення даних бухгалтерського обліку в податковій звітності.

В даному випадку мова йде про правомірність формування витрат в окремому податковому періоді. Позивачем не надано доказів дотримання вимог п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України. Витрати, котрі формують собівартість реалізованих товарів, відносились ДП "Фаубеха-Схід" до складу витрат в податковому обліку безвідносно періоду, в якому визнавались доходи від реалізації таких витрат. При цьому, в даному випадку доходи взагалі отримано іншим підприємством-правонаступником.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що з боку позивача мало місце завищення витрат, що враховуються у визначенні об'єкту оподаткування за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. у сумі 225 680,00 грн. та заниження належного до сплати в бюджет податку у сумі 33 466,00 грн.

Посилання представника позивача на те, що заборгованість фізичних осіб в подальшому була погашена на користь його правонаступника не може бути прийнято до уваги, оскільки порушення мало місце саме з боку позивача і чинне законодавство встановлює принцип індивідуальної відповідальності. Тим більш, що позивач на даний час з реєстру підприємств та організацій України не виключений і вважається діючим суб'єктом господарської діяльності.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Фаубеха-Схід" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2014р. по справі № 820/7007/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 18.08.2014 р.