Рішення

від 23.06.2014 по справі 758/13015/13-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/13015/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарях - Кравцовій Ю. В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Даниленка С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 03 квітня 2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода між транспортним засобом «РАФ», д/н НОМЕР_1, який знаходився під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «ФІАТ ДОБЛО», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Зазначає, що цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «РАФ», д/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 застрахована у відповідача згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1030610 від 28 березня 2013 року.

Посилається на те, що 04 квітня 2013 року він звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за пошкоджений у ДТП транспортний засіб, додавши всі документи необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування, передбачені статтею 35.2

Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності

власників наземних транспортних засобів».

Звертає увагу суду на те, що 05 квітня 2013 року він звернувся до ТОВ «ПРАЙМ-АВТО», на яке його було направлено працівником відповідача ОСОБА_2 щодо встановлення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «ФІАТ ДОБЛО», д/н НОМЕР_2 на якому було складено рахунок-фактуру № 61-13-06-11 від 05 квітня 2013 року згідно якої вартість відновлюваного ремонту становить 27 060 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят) гривень 06 копійок.

Зазначає, що у зв'язку з тим, що з боку відповідача не була проведена оцінка заподіяної шкоди, він скористався правом, передбаченим ст. 34.3 Закону самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. 23.07.2013 року ТОВ «Експертум-Аве» була проведена незалежна експертна оцінка матеріального збитку, завданого його транспортному засобу і згідно звіту № 336 матеріальний збиток з урахуванням ПДВ становить 21 262 (двадцять одну тисячу двісті шістдесят дві) гривні 68 копійок, а сума страхового відшкодування без врахування ПДВ становить 17 718 (сімнадцять тисяч сімсот вісімнадцять) гривень 90 копійок, франшиза дорівнює нулю.

Обґрунтовує свої вимоги також тим, що 06 серпня 2013 року ним до відповідача було направлено заяву про врахування звіту № 336 та узгодження з ним розміру страхового відшкодування.

Посилається на те, що лише після звернень до уповноважених органів щодо повної бездіяльності по вказаному страховому випадку та порушенні строків виплати відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування лише 14 серпня 2013 року з простроченням у 40 днів у розмірі 7374 (сім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 01 коп., яка є лише частковим відшкодуванням шкоди заподіяної транспортному засобу внаслідок ДТП, оскільки сума страхового відшкодування, яка повинна бути сплачена відповідачем дорівнює 10 344 (десять тисяч триста сорок чотири) грн. 89 коп. (відповідно до звіту № 336, виконаний ТОВ «Експертум-Аве», вартість матеріального збитку завданого транспортному засобу позивача без врахування ПДВ становить 17 718 (сімнадцять тисяч сімсот вісімнадцять) гривень 90 копійок, франшиза дорівнює нулю. Сума виплачена відповідачем становить 7374 (сім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 01 коп. Відповідно доплата дорівнює 10 344 (десять тисяч триста сорок чотири) грн. 89 коп.).

Звертає увагу суду на те, що також весь час при зверненнях до відповідача, останнім застосовувалася відео зйомка без його згоди на це. Кожен раз відео зйомка супроводжувалася погрозами, що кожна розмова і кожен візит записується на відеокамеру і буде використаний проти нього.

Крім того зазначає, що у зв'язку з тим, що йому не було виплачено в порядку встановленому законодавством суму страхового відшкодування відповідачем йому та його родині була заподіяна моральна шкода, яка полягає у тому, що він був змушений неодноразово звертатися до відповідача, також був змушений звернутися до юристів, що принесло відповідні переживання та незручності йому та його родині. Також до цього часу його автомобіль не відремонтований, оскільки шкода заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не відшкодована у повному обсязі, що призводить до незручностей та неможливості брати активну участь у громадському житті.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 23, 526, 610, 1166, 1187, 1188 ЦК України звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути з відповідача на його користь: доплату суми страхового відшкодування в розмірі 10 344, 89 грн.; моральну шкоду у розмірі 5% від суми заявлених вимог, що дорівнює 517, 24 грн.; моральну компенсацію за моральну шкоду, яка заподіяна внаслідок його зйомки відповідачем в розмірі 1, 00 грн., а також примусити письмово вибачатися за такі дії.

08.05.2014 року позивачем з урахування висновку судової автотоварознавчої експертизи № 2452/14-54 від 02.042014 року до суду надано заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на його користь доплати суми страхового відшкодування в розмірі 17 204, 49 грн. та суми судових витрат, які складаються з витрат за проведення судової експертизи в розмірі 1230, 00 грн. та судового збору в розмірі 243, 60 грн.

В судовому засіданні представник позивача уточнені вимоги підтримує з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає, обгрунтувавши запереченнями просить суд відмовити задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 03 квітня 2013 року о 08 год. 00 хв. на автодорозі Гаврилівка - Раківка Вишгородського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «РАФ», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «ФІАТ ДОБЛО», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Сторонами не заперечується та визнається, що винним у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді було визнано водія автомобіля «РАФ», д/н НОМЕР_1, ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню

Враховуючи вищевикладене, факт винуватості ОСОБА_4 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є встановленим і доказуванню не підлягає.

Частина перша статті 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що судом встановлено наявність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні ДТП, яка сталася 03.04.2013 року, суд приходить до висновку, що на нього покладається обов'язок відшкодування потерпілому завданої шкоди.

В той же час в Україні діє інститут страхування, який є універсальним засобом захисту всіх форм власності, майнових інтересів окремих громадян і господарюючих суб'єктів в цілому.

Так статті 979, 980 ЦК України визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Так згідно статті 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Судом встановлено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «РАФ», д/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 була застрахована у ПрАТ «УПСК» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/1030610 від 28 березня 2013 року.

Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок та підстави відшкодування страховиком оціненої шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Так згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2013 року СПД ФОП ОСОБА_5 на замовлення ПрАТ СК «УПСК» було проведено товарознавче дослідження за результатами якого складено Звіт з оцінки транспортного засобу № 9662 згідно якого вартість відновлюваного ремонту та вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ФІАТ ДОБЛО», д/н НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 8 848, 81 грн. (а.с. 73-77).

Крім того, судом встановлено, що 23.07.2013 року ТОВ «Експертум-Аве» на замовлення ОСОБА_3 була проведена незалежна експертна оцінка матеріального збитку, завданого власнику ТЗ «ФІАТ ДОБЛО», д/н НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження і згідно Звіту № 336 його розмір з урахуванням ПДВ становить 21 262, 68 грн. (а.с. 16-23).

Стаття 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визначає, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем на виконання вищезазначених вимог Закону 04.04.2013 року було подано відповідачу Заяву-повідомлення про настання страхового випадку, 26.07.2013 року подано Заяву з реквізитами для перерахування страхового відшкодування, а 06.08.2013 року Заяву із проханням під час прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування врахувати Звіт № 336 про вартість матеріального збитку завданого власнику ТЗ «ФІАТ ДОБЛО», д/н НОМЕР_2 та узгодити розмір страхового відшкодування (а.с. 8, 7).

Згідно статті 36 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний зокрема у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Судом встановлено, не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи, що ПрАТ СК «УПСК» 14 серпня 2013 року позивачу було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 7 374 (сім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 01 коп. згідно Звіту з оцінки транспортного засобу № 9662, який на їх думку є законним і правильним (а.с.102).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідач здійснивши виплату позивачу страхового відшкодування визнав подію, яка сталася 03.03.2013 року, страховим випадком та визнав право позивача на отримання страхового відшкодування, однак суд не може погодитись з його розміром, який виплачений позивачу виходячи з наступного.

Як вже зазначалося вище, 04.04.2013 року СПД ФОП ОСОБА_5 на замовлення ПрАТ СК «УПСК» було проведено товарознавче дослідження за результатами якого складено Звіт з оцінки транспортного засобу № 9662, згідно якого вартість відновлюваного ремонту та вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ФІАТ ДОБЛО», д/н НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 8 848, 81 грн. (а.с. 73-77).

Крім того, 23.07.2013 року ТОВ «Експертум-Аве» на замовлення ОСОБА_3 була проведена незалежна експертна оцінка матеріального збитку, завданого власнику ТЗ «ФІАТ ДОБЛО», д/н НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження і згідно Звіту № 336 його розмір з урахуванням ПДВ становить 21 262, 68 грн. (а.с. 16-23).

Зі змісту зазначених Звітів вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ФІАТ ДОБЛО», д/н НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП в них значно різниться.

Стаття 60 ЦПК України визначає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статті 58, 59 ЦПК України дають визначення належним та допустимим доказам.

Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналізуючи зазначені норми цивільно-процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що належним та допустимим доказом для вирішення справи, яка розглядається в даному судовому засіданні та для підтвердження чи спростування заперечень відповідача може бути висновок саме судової автотоварознавчої експертизи.

Враховуючи вищевикладене, суд не бере до уваги вищезазначені Звіти з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ФІАТ ДОБЛО», д/н НОМЕР_2, № 9662 та № 336, а бере до уваги та визнає належним і допустимим доказом в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України Висновок експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 2452/14-54 від 02.04.2014 року згідно якого матеріальна шкода завдана власнику автомобіля «ФІАТ ДОБЛО», д/н НОМЕР_2, ОСОБА_3 внаслідок його пошкодження в ДТП, яка сталася 03.04.2013 року, становить: 24 578, 50 грн. (а.с. 162-166), у зв'язку з чим суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних позивача про стягнення з відповідача на його користь доплати суми страхового відшкодування в розмірі 17 204, 49 грн. (24 578, 50 грн. (матеріальна шкода завдана власнику автомобіля «ФІАТ ДОБЛО», д/н НОМЕР_2, ОСОБА_3 внаслідок його пошкодження в ДТП згідно Висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 2452/14-54 від 02.04.2014 року) - 7 374, 01 грн. (сума фактично виплаченого ПрАТ СК «УПСК» позивачу страхового відшкодування) = 17 204, 49 грн.).

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди у розмірі 5% від суми заявлених вимог, що дорівнює 517, 24 грн., моральної компенсації за моральну шкоду, яка заподіяна внаслідок його зйомки відповідачем в розмірі 1, 00 грн., а також примусити письмово вибачатися за такі дії, то вони задоволенню не підлягають, оскільки позивачем в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надано жодного належного і допустимого доказу в підтвердження ушкодження його здоров'я під час ДТП, що надавало б йому право на відшкодування моральної шкоди згідно ст. 26-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також не надано доказів в підтвердження здійснення відповідачем відео зйомки позивача та завдання у зв'язку з цим моральної шкоди та її розміру.

Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє часткове доведення в судовому засіданні, з підстав та в частині зазначеній вище, тому позов підлягають частковому задоволенню.

Крім того в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243, 60 грн. та витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 1230, 00 грн.

На підставі вищевикладеного,ст.ст.11, 16, 22, 23, 526, 610, 1166, 1166, 1187, 1188 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27.03.1992 року № 6, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» , код ЄДРПОУ 25943688 на користь ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5:

- суму страхового відшкодування в розмірі 17 204 грн.49 коп.;

- оплату за проведення експертизи 1230 грн. 00 коп.;

- судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Декаленко