Постанова

від 02.07.2014 по справі 912/412/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2014а р. Справа № 912/412/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач

суддів Пруднікова В.В., Сизько І.А. (зміна складу колегії суддів відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 01.07.2014р).

при секретарі судового засідання Валяр М.Г.

за участю прокурора Слюсар Я.В., посвідчення № 001420 від 27.08.2012р.

та представниківи сторін:

від відповідача: Васалатій П.Б. представник, Розпорядження №025/0203 від 01.07.2013р.;

від третьої особи: Магда П.Б. голова, рішення №2 від 08.11.2010р.;

представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Глодоського сільського комунального підприємства, с. Глодоси Новоукраїнського району Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2014р. у справі №912/412/14

за позовом Прокурора Новоукраїнського району в інтересах держави в

особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській

області, м. Кіровоград

до Глодоського сільського комунального підприємства,

с. Глодоси Новоукраїнського району Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача , - Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області

про стягнення 104 883,14 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2014р. (суддя Поліщук Г.Б.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Глодоського сільського комунального підприємства на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу - 104 883,14 грн, а також в доход Державного бюджету України 2 097,66 грн судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Глодоське сільське комунальне підприємство звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, прийняти нове рішення про відмову в позові. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що є добросовісним господарюючим суб`єктом та не завдавав будь-якої шкоди чи збитків державі. Вказав на те, що за місяць до закінчення дії попереднього дозволу розпочав роботу щодо продовження дії дозволу на спеціальне водокористування, а таке звернення лише у січні 2014 року обґрунтував необхідністю виготовлення певних технічних документів, що не залежило від його волі. Вважає, що не мав можливості припинити водопостачання внаслідок ризику настання антисоціальних наслідків; а підстави для цивільно-правової відповідальності відсутні, оскільки відсутній склад цивільного правопорушення.

Прокурор проти апеляційної скарги заперечував, вважає рішення суду обґрунтованим та правомірним, просив залишити його без змін.

Позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує наявністю факту правопорушення як такого (зафіксовано в акті від 04-05.12.2013р). Зазначив, що на час здійснення перевірки Відповідачем не надано доказів отримання нового дозволу, таке звернення відбулося лише 31.01.2014р., а дозвіл отриманий 07.02.2014р. Таким чином, на час проведення перевірки Відповідачем був порушений п.9 ст. 44 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснене без наявності дозволу, а тому розрахунок збитків здійснений правомірно відповідно до ст. 111 Водного кодексу України, ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів. Вважає рішення законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.

Третя особа підтримала скаржника, зазначивши, що невчасне отримання дозволу відбулося внаслідок ускладнення процедури надання дозволу на спеціальне водокористування, яку Відповідач розпочав за місяць до закінчення дії дозволу (паспорт свердловини на воду виготовлено 13.09.2013р., нормативи використання питної води погоджені 07.10.2013р., пакет документів направлений до Державної служби геології та надр України 08.10.2013р.). Просив рішення скасувати, а в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників Відповідача та Третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом при розгляді справи встановлено, що Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області з 04.12.2013р. по 05.12.2013р. на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (надалі - Позивач) від 03.12.2013р. №774 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Глодоським сільським комунальним підприємством (надалі - Відповідач).

В ході перевірки встановлено, що з 17.10.2013р. Відповідач для здійснення централізованого постачання води населенню експлуатує одну артезіанську свердловину та шахтну криницю без дозволу на спеціальне водокористування. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 05.12.2013 року (а.с. 11-15) та внесено припис від 05.12.2013р. №05-12/1 про усунення порушень вимог Водного кодексу України. Крім того, директора Відповідача Васалатія О.В. за допущені порушення притягнуто до адміністративної відповідальності, про що винесена постанова від 05.12.2013р. №007177 (а.с.19). Сума штрафу сплачена добровільно, що підтверджується квитанцією № 8/11 від 05.12.2013р.

Згідно довідки Відповідача №53 від 04.12.2013р. підприємством в період з 17.10.2013р. по 04.12.2013р. було забрано води 5 756,8 куб. м для централізованого водопостачання населення, організацій та установ без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п. 9 ст. 44, ст.ст. 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України (а.с. 21).

На підставі вказаного акту Позивач відповідно до Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783) розрахував збитки, спричинені державі відповідачем за період з 17.10.2013р. по 04.12.2013р. в розмірі 104 883,14 грн.

З огляду на те, що відповідач в добровільному порядку заподіяну шкоду не відшкодував, прокурор Новоукраїнського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом у даній справі.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); забір води - вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно з п.9 ч.1 ст.44, ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Згідно приписів статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", що кореспондується із ст.111 Водного кодексу України, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як вбачається з матеріалів справи, протиправність поведінки Відповідача, що полягала у заборі підземних вод без дозволу в період з 17.10.2013р. до 04.12.2013р., зафіксована в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04.12.2013р., протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення №007177 від 05.12.2013р. Розмір шкоди розрахований по формулі (23) п. 9.1. Методики розрахунку розміру відшкодування збитків та становить 104 883,14 грн. Вина встановлена постановою про накладення адміністративного стягнення від 05.12.2013р. №007177, якою директора Відповідача Васалатія О.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Шкода була заподіяна саме внаслідок забору води без дозволу, тому наявний і причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Посилання відповідача та третьої особи про відсутність збитків судом відхиляється, оскільки спеціальними нормами природоохоронного законодавства презюмується їх наявність при самовільному водокористуванні та визначені Методики і формули їх розрахунку.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить до висновку про наявність повного складу цивільного правопорушення, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції відносно безпідставності тверджень Відповідача про відсутність його вини щодо несвоєчасно оформленого дозволу. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем заява про видачу дозволу на спеціальне водокористування до Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації подана 31.01.2014р., в той час як строк дії попереднього дозволу закінчився 16.10.2013р.

Відповідно до Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 13.03.2002 року №321 "Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1992р. №459", дозволи видаються органами, що зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання.

Посилання Відповідача на те, що затримка отримання дозволу виникла через необхідність отримання певних технічних документів не впливає на сам факт скоєння правопорушення і не звільнює останнього від відповідальності, визначеної Законом.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Глодоського сільського комунального підприємства, с. Глодоси Новоукраїнського району Кіровоградської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2014р. у справі № 912/412/14 залишити без змін .

Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 04.07.2014р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.А. Сизько

Суддя В.В. Прудніков