Постанова

від 24.06.2014 по справі 804/7122/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 р. Справа № 804/7122/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Варушка Ю.А. за участю: представників позивача - Мірошник В.О., Пономаренка О.І. представника відповідача - Мадалиць В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Трейд-М» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Альфа-Трейд-М», (код 38709746) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» (код 37377252) за період діяльності з 01.01.2011 р. по 31.09.2013 р. у фактичних періодах їх здійснення Нікопольською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 року № 0000311501.

Позивач вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, оскільки він зі свого боку виконав всі вимоги щодо формування податкового кредиту за операціями із контрагентом ТОВ «Вектра 3000», до податкової перевірки надавались усі первинні документи, дані бухгалтерського обліку. Відповідачем не надано жодних доказів не отримання позивачем товарів та послуг від його контрагентів, не проведення платежів з ними, в тому числі оплату податку на додану вартість, не використання товарів та послуг в господарській діяльності платника податків. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка господарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи. За таких обставин, позивач просив суд: визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення від 28.01.2014 року №0000311501 Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, та витрати по сплаті судового збору присудити з Державного бюджет України.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та зазначила, що Нікопольською ОДПІ за даними перевірки встановлено: ТОВ «Альфа-Трейд-М» мало взаємовідносини з ТОВ «Вектра 3000», згідно договору поставки від 18.07.2013 року №135/18 на предмет придбання товару (рекламні стенди зі зразками продукції та рекламні палітри зі зразками продукції). При проведенні попередньої і поточної перевірки, ТОВ «Альфа-Трейд-М» не було надано ніяких підтверджуючих документів стосовно транспортування зразків продукції до виконавця робіт, а саме товарно-транспортні накладні до пункту призначення.

Разом із цим, в ході перевірки встановлено, що акти здачі-прийняття робіт оформлені не належним чином, не зазначено посадових осіб, які відповідали за здійснення господарських операцій, поставлені лише підписи осіб, що унеможливлює ідентифікувати уповноважених осіб, які брали участь у здійснення господарських операцій; акти виконаних робіт не відповідають ознакам первинних документів та не в повній мірі підтверджують факт отримання послуг, а саме: не зазначено кількість людей зайнятих у виконанні робіт, акт містить лише назву послуг, не зазначено одиницю виміру господарської операції та обсяги господарської операції. До перевірки не надано документальних доказів, фактів постачання зразків продукції до виконання робіт та отримання вказаних товарів від постачальника - виконавця робіт.

Таким чином, укладена угода не мала реального товарного характеру, операції виконання послуг (виготовлення рекламних стендів зі зразами продукції та рекламні палітри зі зразками продукції) купівлі-продажу товарів ТОВ «Альфа-Трейд-М» від підприємства - постачальника ТОВ «Вектра 3000» не спричиняють реального настання правових наслідків. За таких обставин, прийняте Нікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкове повідомлення рішення від 28.01.2014 року №0000311501 є цілком вірним та законним, а тому представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Трейд-М» (код ЄДРПОУ 38709746) перебуває на податковому обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 25.06.2013 року.

В судовому засіданні встановлено, що у період з 27.12.2013 р. по 09.01.2014 р. на підставі наказу від 26.12.2013 року № 799 та повідомлення про проведення перевірки від 27.12.2013 року № 64/22-05, виданого Нікопольською ОДПІ, згідно із п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20, п.п.75.1. ст.75, п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78, п.79. ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI посадовими особами Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Альфа-Трейд-М», (рноспп 38709746) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» (код 37377252) за період діяльності з 01.01.2011 р. по 31.09.2013 р. у фактичних періодах їх здійснення.

Порушення встановлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 15.01.2014 року № 78/15-01.37377252, а саме:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 12 455,50 грн.

- вересень 2013 року в сумі - 9 615,50 грн.;

- жовтень 2013 року в сумі 2 836 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки Нікопольською ОДПІ було винесене спірне податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 року № 0000311501.

Позивач не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 15.01.2014 року № 78/15-01.37377252 звернувся зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.02.2014 року за вих. № 2.

Судом також встановлено, що у зв'язку з необхідністю посилення доказової бази, для повного та всебічного розгляду оскаржуваних ТОВ «Альфа-Трейд-М» у скарзі від 13.02.2014 року за №2 питань, ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області листом від 24.02.2014 №2380/7/04-36-10-08-14 було призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Альфа-Трейд-М», (рноспп 38709746) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» (код 37377252) за період діяльності з 01.01.2011 р. по 31.09.2013 р. у фактичних періодах їх здійснення. В ході перевірки було доручено дослідити господарські операції з урахуванням аргументів і доказів, наведених позивачем у скарзі.

Так, на підставі наказу № 427 від 06.03.2014 року та направлень на перевірку від 07.03.2014 року № 135/15-01 та № 136/22-01 Нікопольською об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Альфа-Трейд-М» (рноспп 38709746) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» (рноспп 37377252) за період діяльності з 01.01.2011 по 31.09.2013 у фактичних періодах їх здійснення.

Порушення встановлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 21.03.2014 року № 916/15-01.38709746, а саме:

- п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2756-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 12 455,50 грн., в тому числі:

- вересень 2013 року в сумі - 9 615,50 грн.;

- жовтень 2013 року в сумі 2 836 грн.

Так, Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області своїм рішенням від 04.04.2014 року № 2010/10804-36-10-08-09 висновки оскаржуваного акту перевірки залишило без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 28.01.2014 року № 0000311501 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

У відповідності до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Пунктом 185.1. ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

В силу п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

-з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного здійснення оплачених послуг, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цих послуг.

Так, 18 липня 2013 року між ТОВ «Альфа-Трейд-М» (покупець) та ТОВ «Вектра 3000» (постачальник) був укладений договір №135/18. За зазначеним договором, відповідно до п.1.1. «Постачальник зобов'язався виготовити та передати у власність Покупця, в період дії договору, а Покупець прийняти і оплатити Рекламні Стенди із зразками продукції покупця та рекламні палітри із зразками продукції покупця... Для виготовлення зразків продукції Покупця на Рекламних Стендах використовується матеріал Покупця, у кількості та асортименті, вказаному у акті приймання-передачі Покупця».

На виконання п.1.1. Договору від 18.07.2013 року за №135/18 ТОВ «Альфа-Трейд-М» передало, а ТОВ «Вектра 3000» прийняло матеріал покупця, а саме: зразки продукції для виготовлення рекламних стендів та рекламних палітр, що підтверджується актом приймання-передачі №1 від 13.08.2013 року та актом приймання-передачі №2 від 13.08.2013 року.

Разом із цим, на виконання умов Договору від 18.07.2013 року ТОВ «Альфа-Трейд-М» згідно рахунку-фактури № 0208/4 від 02.08.2013 року здійснило попередню оплату у розмірі 57 717 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 9 619,50 грн. за поставку першої партії рекламних стендів та рекламних палітр, що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 06.08.2013 року, банківською випискою від 06.08.2013 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

На підставі ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Вектра 3000» була видана ТОВ «Альфа- Трейд-М» податкова накладна № 169 від 06.08.2013 року на суму 57 717 грн. в тому числі ПДВ 9 619,50 грн. Податкова накладна від 06.08.2013 р. № 169 за спірною операцією складена та підписана належним чином в порядку п.201.1. ст.201 ПК України посадовою особою платника податку на додану вартість - головним бухгалтером Князь І.М. та скріплена печаткою ТОВ «Вектра 3000».

Разом із цим, 16.08.2013 року на виконання умов Договору №135/18 від 18.07.2013 року ТОВ «Вектра 3000» здійснило першу поставку рекламних стендів та рекламних палітр на адресу ТОВ «Альфа-Трейд-М» на суму 57 717 грн. з ПДВ, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 16.08.2013 року та актом № 169 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.08.2013 року, копії яких також наявні в матеріалах справи.

Поставка та оплата другої партії рекламних палітр відбулися 05.09.2013 року, а саме: 05.09.2013 року ТОВ «Альфа-Трейд-М» згідно рахунку-фактури № 2108/1 від 21.08.2013 року здійснило оплату у розмірі 17 016 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 2 836 грн. за поставку другої партії рекламних палітр, що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 05.09.2013 року, банківською випискою від 05.09.2013 року, ТОВ «Вектра 3000» 05.09.2013 року здійснило поставку рекламних палітр на адресу ТОВ «Альфа-Трейд-М» на суму 17 016 грн. з ПДВ, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 05.09.2013 року та актом № 160 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05.09.2013 року.

Так, на підставі ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Вектра 3000» була видана ТОВ «Альфа- Трейд-М» податкова накладна № 160 від 05.09.2013 року на суму 17 016 грн. в тому числі ПДВ 2 836 грн. Податкова накладна від 05.09.2013 р. № 160 за спірною операцією складена та підписана належним чином в порядку п.201.1. ст.201 ПК України посадовою особою платника податку на додану вартість - головним бухгалтером Князь І.М. та скріплена печаткою ТОВ «Вектра 3000».

Загальна вартість поставленого товару, а саме рекламних стендів та палітр складає за двома поставками 74 733 грн. в тому числі ПДВ 12 455,50 грн. В дні отримання продукції, відповідно 16.08.2013 р. та 05.09.2013 р. рекламні стенди та рекламні палітри були оприбутковані на баланс ТОВ «Альфа-Трейд-М», що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 221 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети» та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 1531 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» на загальну суму 62 277,50 грн. (у серпні на суму 48 097,50 грн. та у вересні на суму 14180,00 грн.)

Станом на момент проведення вищевказаних перевірок всі взаєморозрахунки з ТОВ «Вектра 3000» виконані, кредиторська заборгованість по взаємовідносинам відсутня. Сторони повністю виконали свої зобов'язання за Договором поставки №135/18 від 18.0.7.2013 року з оформленням всіх передбачених договором первинних документів, копії яких наявні в матеріалах справи.

Разом із цим, в актах перевірок зазначено, що на виконання умов укладеного між ТОВ «Альфа-Трейд-М» та ТОВ «Вектра 3000» договору №135/18 від 18.07.2013 року, на підставі бухгалтерських та податкових документів було встановлено, що ТОВ «Альфа-Трейд-М» у серпні-вересні 2013 року отримало від ТОВ «Вектра 3000» рекламні стенди зі зразками продукції та рекламні палітри зі зразками продукції ТОВ «Альфа-Трейд-М» на суму 74 733 грн. (у тому числі ПДВ 12 455,50 грн.):

-у серпні 2013 року на суму 57 717 грн. (у тому числі ПДВ 9 619,50 грн.);

-у вересні 2013 року на суму 17 016 грн. (у тому числі ПДВ 2 836,00 грн.).

Суд звертає увагу, що станом на дату здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Вектра 3000» як платник ПДВ був зареєстрований Старобільською ОДПІ згідно свідоцтва №100314086 від 01.01.2011 року з індивідуальним податковим номером 373772512306. За наявною інформацією на офіційному сайті Державної податкової служби України реєстрація ТОВ «Вектра 3000», як платника податку на додану вартість була анульована тільки 11.11.2013 року.

Таким чином, свідоцтво платника податку на додану вартість та реєстрація платника податку на додану вартість ТОВ «Вектра 3000» була дійсна у період з 01.01.2011 року по 11.11.2013 року, а отже на дату здійснення господарських операцій ТОВ «Вектра 3000» - постачальник був зареєстрований як платник ПДВ, мав статус платника ПДВ та індивідуальний податковий номер.

Так, підставами для формування податкового кредиту є наявність відповідної податкової накладної, яка була оформлена продавцем та надана покупцеві, а також у встановленому порядку зареєстрована в реєстрі.

Виходячи з викладеного, за спірними операціями належним чином складені первинні документи - акти приймання-передачі зразків та товару, податкові накладні відповідають вимогам закону, містять всі обов'язкові реквізити, складені, підписані посадовою особою та скріплені печатками сторін, спірна операція належним чином відображена у податковому та бухгалтерському обліку. Відповідно ТОВ «Альфа-Трейд-М» правомірно сформовано та віднесено до податкового кредиту суму 12 455,50 грн.

Відповідно до п.3.2.2. Договору №135/18 від 18.07.2013 року ТОВ «Альфа-Трейд-М» було зобов'язане надати уповноваженого представника для приймання товару у місці та у строки, погоджені сторонами. Право підпису документів, оформлених у відповідності із цим Договором, зі сторони ТОВ «Альфа-Трейд-М» мають особи, повноваження яких підтверджено належним чином оформленими розпорядчим документом (наказом, довіреністю).

Згідно Актів здачі-приймання (надання послуг) від 16.08.2013 р. № 169 та від 05.09.2013 р. № 160, акти затверджені підписом директора ТОВ «Альфа-Трейд-М» Давиденко В.І. та печаткою товариства, а тому оформлення довіреності на отримання ТМЦ директору товариства не потрібна, оскільки право діяти без довіреності надано директору товариства Статутом (п.12.5) та наказом № 1 від 21.06.2014 р. Отже прийняття рекламних стендів та палітри відбулося відповідно до умов Договору на підставі наказу № 1 від 21.06.2014 р., а також Статуту підприємства.

Як зазначили представники позивача щодо відсутності реального настання правових наслідків (відсутності об'єкту оподаткування) у зв'язку з ненаданням ТОВ «Альфа-Трейд-М» журналу реєстрації довіреностей. Так, придбані рекламні стенди та палітри не тільки можливо побачити у товариства в наявності, а й можливо побачити їх у точках реалізації продукції придбаної покупцями у ТОВ «Альфа-Трейд-М».

Умовами договору №135/18 від 18.07.2013 року не передбачено обов'язку ТОВ «Альфа-Трейд-М» транспортувати надані ТОВ «Вектра 3000» зразки продукції для виготовлення рекламних стендів та палітр на адресу ТОВ «Вектра 3000». За умовами договору та як вбачається з акту приймання-передачі №1 від 13.08.2013 року та акту приймання-передачі №2 від 13.08.2013 року зразки продукції були передані у м.Дніпропетровськ.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. №363, на які посилається ДПІ в актах перевірки визначають права, обов'язки і відповідальність перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників.

Згідно п.1 Правил замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Тобто цей нормативний акт регулює правовідносини, які випливають з договору перевезення, та не регулює випадки перевезення товару власним транспортом.

Суд звертає увагу, що Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. №88, не містить прямої вказівки на те, що первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Таким чином, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення, а не факту передання товару. Факт передання товару підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними, актом прийому-передачі, довіреностями, подорожними листами, та іншими первинними документами.

Так, ТОВ «Альфа-Трейд-М» передало зразки продукції уповноваженому представнику ТОВ «Вектра 3000», та як вбачається із викладеного, у випадку перевезення зразків продукції ТОВ «Вектра 3000» власними силами та/або орендованим автотранспортом оформлення товарно-транспортної накладної не є обов'язковим. Разом із цим не надання документів, що підтверджують транспортування зразків продукції на адресу ТОВ «Вектра 3000» не впливає на порядок формування податкового кредиту. В рамках спірного Договору №135/18 від 18.07.2013 року були оформлені товарно-транспортні накладні, які належним чином підтверджують факт перевезення кількості, найменування товару за актами здачі приймання робіт (надання послуг) від 16.08.2013 р. № 169 та від 05.09.2013 р. № 160, які в свою чергу підтверджують факт отримання товару (рекламних стендів та палітр).

Як вбачається із первинних документів доданих до цього позову, а саме акти здачі приймання робіт (надання послуг) від 16.08.2013 р. № 169 та від 05.09.2013 р. № 160, товарно-транспортні накладні від 16.08.2013 р. та 05.09.2013 р., акти прийому-передачі № 1 від 13.08.2013 р. та № 2 від 13.08.2013 р. відповідають вимогам наведених норм, а отже підтверджують реальність господарських операцій позивача здійснених з ТОВ «Вектра 3000». За спірними операціями були здійснені реальні фактичні дії, результатом чого було настання змін, руху в структурі активів, зобов'язань та власному капіталі ТОВ «Альфа-Трейд-М», що підтверджує реальність господарських операцій з ТОВ «Вектра 3000».

З огляду на зазначене твердження відповідача стосовно того, що акти приймання виконаних робіт, які підписані і узгоджені посадовими особами ТОВ «Альфа-Трейд-М» отримані від ТОВ «Вектра 3000» не відповідають суті господарської операції у розумінні пп.14.1.231. п.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності» є безпідставними, оскільки економічний ефект від проведеної операції досягається у майбутньому від використання рекламної продукції (стендів та палітр).

Суд критично ставиться до висновків відповідача стосовно того, що ТОВ «Вектра 3000» фактично не мало можливості здійснювати такого роду послуги, внаслідок чого не має можливості підтвердити факт реальності здійснення робіт по виготовленню рекламних стендів та рекламної палітри із зразками продукції ТОВ «Альфа-Трейд-М».

Так, Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Судом також встановлено, що податкові накладні, які були видані продавцем ТОВ «Вектра 3000» та які були досліджені під час перевірки оформлені належним чином у порядку визначеному ПК України та діючим законодавством та будь-яких заперечень чи зауважень щодо порядку оформлення податкових накладних по операціях придбання ТОВ «Альфа-Трейд-М» рекламних стендів та палітр не відображено, що вказує на те, що всі первинні документи були оформлені належним чином, а значить податкові накладні надавали платнику податку право на формування податкового кредиту.

За таких обставин, висновки відповідача щодо завищення ТОВ «Альфа-Трейд-М» податкового кредиту на загальну суму ПДВ 12 455,50 грн. (за вересень 2013 р. в сумі 9619,50 гри., за жовтень 2013 року в сумі 2 836,00 грн.) у частині реальності здійснення господарської діяльності з ТОВ «Вектра 3000» є безпідставним, а тому таке твердження не може бути підставою для винесення висновку щодо порушення позивачем норм діючого законодавства.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що винесене податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 р. № 0000311501 є протиправним, а тому підлягає скасуванню, з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 р. № 0000311501, прийняте Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Трейд-М» витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 01 липня 2014 року.

Суддя Кучма К.С.