Постанова

від 02.07.2014 по справі 816/2340/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2340/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.,

представників позивача - Омельян В.О. та Даніленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Піщанського споживчого товариства до Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2014 року Піщанське споживче товариство звернулось до Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області про стягнення суми переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимогах позивач зазначав, що з 01.01.2007 Піщанське споживче товариство працює на спрощеній системі оподаткування і відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1988 № 727/98 є платником єдиного податку. Згідно з пунктом 3 Указу № 727/98 частину єдиного податку, а саме: 42%, органи Державного казначейства України перераховували до Пенсійного фонду України в рахунок сплати страхових внесків. Ця частина (42%) і зараховувалась Управлінням Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області в рахунок сплати страхових внесків, нарахованих на суму фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. Оскільки в Піщанському споживчому товаристві працює всього один працівник, то по страховим внескам були постійні переплати, що підтверджується актами звірки між Піщанським споживчим товариством та Управлінням Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області. По акту перевірки № 39 від 08.10.2010 за період з 21.05.2010 по 01.10.2010 переплата страхових внесків даного товариства становила 5401,73 грн, але була частково перекрита відрахуваннями заробітної плати за жовтень-грудень 2010 року в розмірі 1012,85 грн, у зв'язку з чим з 01.01.2011 по теперішній час залишилась переплата по страхових внесках в розмірі 4 388,80 грн. Посилаючись на те, що Пенсійний фонд 14.05.2014 відмовив в добровільному порядку повернути вказану суму переплати по страхових внесках, Піщанське споживче товариство звернулось до суду.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги позовної заяви, просили позов задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи без його участі.

В письмових запереченнях посилався на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як спірна частина єдиного податку не є страховими внесками, що підтверджується наданими суду копіями актів перевірок платника, в яких зазначено, що платник сплачував страхові внески виключно в сумах, що були зазначені в його щомісячних звітах. В актах звірок по сумі переплати в розмірі 4 388,80 грн зазначено, що дана сума виникла по сплаті єдиного податку за 2010 рік. Наполягав на тому, що використання єдиного податку на погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків не змінює правової природи сплачених коштів, оскільки для платника вони залишаються податком, повернення якого органами Пенсійного фонду не передбачене законодавством. Відповідач також звертав увагу на те, що позивачем при зверненні до суду було порушено строк звернення до суду.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Піщанське споживче товариство зареєстроване 26.09.1995 як юридична особа Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області та є суб'єктом солідарної системи пенсійного забезпечення. Як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 17.05.2005 перебувало на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області /а.с.10; 21/.

Протягом 2006 - 2010 років Піщанське споживче товариство перебувало на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується копіями свідоцтв про право сплати єдиного податку /а.с.11-15/.

У період з 2009 року по 2010 рік включно зі сплачених позивачем сум єдиного податку Державним казначейством здійснювалися відрахування до Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області за ставкою 42%.

Крім того, позивачем сплачувалися страхові внески в розмірі 33,2% від фонду оплати праці, як це визначено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Сплата позивачем сум єдиного податку з якого здійснювалися відрахування страхових внесків до Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області за ставкою 42% та одночасна сплата позивачем страхових внесків в розмірі 33,2%, призвела до утворення переплати зі сплати страхових внесків в сумі 4388,80 грн.

За результатами перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Піщанським споживчим товариством Управлінням Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі складено акти від 16.05.2008 № 30, від 11.02.2010 №4, від 08.10.2010 №39. В даних актах зафіксовано, що порушень щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків не встановлено. Разом з цим, згідно додатків 5 до актів перевірки від 16.05.2008 № 30 та від 11.02.2010 №4 за періоди, що перевірялись, переплата суми страхових внесків становила 7 226,00 грн та 6 983,72 грн відповідно. Дані суми були повернуті Пенсійним фондом підприємству позивача, що підтверджується витягами з банківських виписок /а.с.45-46/.

Згідно додатку 5 до акту перевірки від 08.10.2010 №39 за період з 21.05.2010 по 01.10.2010 переплата суми страхових внесків становить 5 401,73 грн /а.с. 47-58/. Дана сума була частково перекрита за рахунок відрахувань заробітної плати за жовтень-грудень 2010 року в розмірі 1012,85 грн.

Починаючи з 01.01.2011 за Піщанським споживчим товариством рахується переплата страхових внесків перед Управлінням Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області в розмірі 4 388,80 грн, що підтверджується відомостями актів звірки розрахунків від 06.01.2011, 14.04.2011, 08.07.2011, 06.10.2011, 11.01.2012, 06.04.2012, 13.07.2012, 04.10.2012, 15.01.2013, 05.04.2013, 02.07.2013, 19.12.2013, 11.04.2014 /а.с.23-35/.

Піщанське споживче товариство з 06.10.2010 неодноразово зверталось до Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області з заявами перенести /на/ в рахунок сплати єдиного соціального внеску Піщанського споживчого товариства, або повернути на р/р Піщанського споживчого товариства суму переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн в порядку, визначеному пунктом 13 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів /а.с.36-44/.

14.05.2014 листом № 2378/02-31 Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області відмовляє в поверненні переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн, посилаючись на те, що використання частки єдиного податку на погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків не змінює правової природи сплачених коштів, оскільки для платника вони залишаються податком, повернення якого органами Пенсійного фонду не передбачене законодавством /а.с.43/.

Непогоджуючись з відмовою Пенсійного фонду в поверненні вище зазначених коштів, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області суми переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 15 зазначеного Закону страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Пунктом 6 частини другої статті 17 цього Закону встановлено, що страхувальники зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини тринадцятої статті 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Зазначене положення міститься і у пункті 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 2 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Пунктом 7 Постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів" від 19 січня 2002 року № 2-4 встановлено, що облік сум переплати за платежами, які на певну дату надійшли понад зобов'язання, визначені як безпосередньо у звітності платника, так і за іншими документами, здійснюється органом Пенсійного фонду України в особових рахунках платників у графі "Переплата". Повернення платнику зайво або помилково внесених сум платежів до Пенсійного фонду України або зарахування переплат у рахунок сплати інших платежів в особових рахунках платників проводиться органом Пенсійного фонду України на підставі заяви платника. Надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в особових рахунках платників більше 1095 днів без руху (відсутні нарахування або зменшення та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення зараховуються до бюджету відповідного органу Пенсійного фонду України. Зарахування здійснюється на підставі висновку, складеного органом Пенсійного фонду України.

Відповідно до Порядку зарахування, розмежування і обліку податку суб'єктів малого підприємництва, затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України від 29.12.1998 № 107, що діяв під час сплати позивачем єдиного податку, розмежування та перерахування коштів місцевим бюджетам та позабюджетним фондам здійснюють органи Державного казначейства України за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, що сплачує єдиний податок.

Повернення надміру сплачених страхових внесків до 1 січня 2011 року було врегульовано приписами постанов правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та від 19 січня 2002 року № 2-4, при цьому механізм повернення таких коштів, який діє з січня 2011 року є аналогічним тому, який діяв до цього. А посилання Управління Пенсійного фонду щодо відсутності підстав для повернення коштів, які виникли в результаті відщеплення від єдиного податку не відповідає чинному законодавству.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2014 у справі №К/9991/41717/12 /а.с.67-71/.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із матеріалів адміністративного позову вбачається, що починаючи з 01.01.2011 за Піщанським споживчим товариством рахується переплата страхових внесків перед Управлінням Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області в розмірі 4 388,80 грн, що підтверджується відомостями актів звірки розрахунків від 06.01.2011, 14.04.2011, 08.07.2011, 06.10.2011, 11.01.2012, 06.04.2012, 13.07.2012, 04.10.2012, 15.01.2013, 05.04.2013, 02.07.2013, 19.12.2013, 11.04.2014 /а.с.23-35/.

Піщанське споживче товариство починаючи з 06.10.2010 неодноразово зверталось до Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області з вимогою перенести /на/в рахунок сплати єдиного соціального внеску Піщанського споживчого товариства, або повернути на р/р Піщанського споживчого товариства суму переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн.

Починаючи з 30.11.2010 листами Пенсійного фонду в поверненні даних коштів позивачу неодноразово було відмовлено. 14.05.2014 листом № 2378/02-31 Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області відмовляє в поверненні переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн, посилаючись на те, що використання частки єдиного податку на погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків не змінює правової природи сплачених коштів, оскільки для платника вони залишаються податком, повернення якого органами Пенсійного фонду не передбачене законодавством /а.с.43/.

Саме з цією подією позивач пов'язує виникнення підстав для звернення до суду.

Суд погоджується з доводами позивача, тому що спірні правовідносини носять характер триваючих, оскільки Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області весь час визнавало факт переплати страхових внесків товариством позивача /а.с.23-35/, а тому суд не вбачає підстав для визнання строку звернення до суду пропущеним.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Піщанського споживчого товариства є правоміртими та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011, № 3674-VI закріплено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" станом на дату звернення до суду мінімальний розмір ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру дорівнює 1 827,00 грн.

При зверненні до суду із позовом майнового характеру мінімальна сума судового збору складає 182,70 грн (1827,00 х 10%), разом з тим позивачем згідно платіжного доручення від 13.06.2014 №77 було сплачено судовий збір у розмірі 1 827,00 грн (100% ставки судового збору).

За змістом частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, статус і порядок діяльності якого визначається, зокрема, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384.

Відповідно до статті 71 Закону бюджет Пенсійного фонду - план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом. Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду встановлюється правлінням Пенсійного фонду (на сьогодні це Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 31.08.2009 N 21-2).

Статтею 72 Закону визначено джерела формування коштів Пенсійного фонду, а частиною 2 зазначеної статті встановлено, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Крім того, згідно з нормою статті 73 Закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Разом з тим, згідно частини першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", яка визначає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу, встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Пунктом 20 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, зокрема визначено, якщо законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом доходів бюджету "Інші надходження".

З огляду на вище викладене, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України в особі Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області на користь позивача судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в повному розмірі, що дорівнює 1 827,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Піщанського споживчого товариства до Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області /ідентифікаційний код 22534624/ на користь Піщанського споживчого товариства /ідентифікаційний код 05431093/ суму переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн /чотири тисячі триста вісімдесят вісім гривень вісімдесят копійок/.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області /ідентифікаційний код 22534624/ на користь Піщанського споживчого товариства /ідентифікаційний код 05431093/ судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору згідно платіжного доручення від 13.06.2014 №77 у розмірі 1 827,00 грн /одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 04 липня 2014 року.

Суддя Ф.Ф. Соколенко