Ухвала

від 17.09.2014 по справі 816/2340/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 р.Справа № 816/2340/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін: позивача - Даніленко О.В., Омельян В.О., відповідача - Семчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2014р. по справі № 816/2340/14

за позовом Піщанського споживчого товариства

до Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області

про стягнення коштів ,

ВСТАНОВИЛА:

17 червня 2014 року Піщанське споживче товариство (далі по тексту - позивач, Піщанське СТ) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області (далі по тексту - відповідач, УПФУ в Кременчуцькому районі Полтавської області), в якому просить суд:

- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області на користь Піщанського споживчого товариства суму переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн.;

- стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1 827,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року по справі № 816/2340/14 адміністративний позов Піщанського споживчого товариства до Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області про стягнення коштів задоволено.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області на користь Піщанського споживчого товариства суму переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області на користь Піщанського споживчого товариства судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору згідно платіжного доручення від 13.06.2014 №77 у розмірі 1 827,00 грн.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення не правильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року по справі № 816/2340/14, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Піщанського споживчого товариства у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що не передбачено законодавством України повернення органами Пенсійного фонду України частки податку, а саме переплати, що виникла після сплати єдиного податку. Також, вказав на пропущення позивачем строків звернення до суду з даним позовом, оскільки про переплату в розмірі 4388, 80 грн. позивачу було відомо з 01.01.2011 року, що підтверджується копіями актів звірок.

Позивач, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Вказав на те, що повернення надміру сплачених страхових внесків до 01.01.2011 року було врегульовано приписами постанов правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та від 19 січня 2001 року №2-4. Зазначив, що спірні правовідносини носять характер триваючих, у зв'язку з чим, позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Піщанське споживче товариство зареєстроване 26.09.1995 як юридична особа Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області та є суб'єктом солідарної системи пенсійного забезпечення. Як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 17.05.2005 перебувало на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області (а.с.10, 21).

Протягом 2006 - 2010 років Піщанське споживче товариство перебувало на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується копіями свідоцтв про право сплати єдиного податку (а.с.11-15).

У період з 2009 року по 2010 рік включно зі сплачених позивачем сум єдиного податку Державним казначейством здійснювалися відрахування до Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області за ставкою 42%. Також, позивачем сплачувалися страхові внески в розмірі 33,2% від фонду оплати праці, як це визначено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

За результатами перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Піщанським споживчим товариством Управлінням Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі складено акти від 16.05.2008 року № 30, від 11.02.2010 року №4, від 08.10.2010 року №39. В даних актах зафіксовано, що порушень щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків не встановлено. Разом з цим, згідно додатків 5 до актів перевірки від 16.05.2008 року № 30 та від 11.02.2010 року №4 за періоди, що перевірялись, переплата суми страхових внесків становила 7 226,00 грн. та 6 983,72 грн. відповідно. Дані суми були повернуті Пенсійним фондом підприємству позивача, що підтверджується витягами з банківських виписок (а.с.45-46).

Згідно додатку 5 до акту перевірки від 08.10.2010 року №39 за період з 21.05.2010 року по 01.10.2010 року переплата суми страхових внесків становить 5 401,73 грн. (а.с. 47-58).

06.10.2010 року Піщанське споживче товариство, зазначаючи про переплату в сумі 5 401,73 грн. звернулось до відповідача з проханням повернути надміру сплачені кошти, які виникли, за рахунок сплати єдиного податку, що підтверджується листом №193 (а.с.36).

Листом від 30.11.2010 року позивачу відмовлено в поверненні надміру сплачених коштів (частки єдиного податку) згідно листа ГУПФУ №9806/07-22 від 11.11.2010 року, оскільки частка єдиного податку, яка надходить до органів Пенсійного фонду після розщеплення органами Державного казначейства України, не являється страховим внеском (а.с.37).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, сплата позивачем сум єдиного податку з якого здійснювалися відрахування страхових внесків до Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області за ставкою 42% та одночасна сплата позивачем страхових внесків в розмірі 33,2%, призвела до утворення переплати зі сплати страхових внесків в сумі 4388,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 01.01.2011 року за Піщанським споживчим товариством встановлена переплата страхових внесків до Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області в розмірі 4 388,80 грн., що підтверджується відомостями актів звірки розрахунків від 06.01.2011 року, 14.04.2011 року, 08.07.2011 року, 06.10.2011 року, 11.01.2012 року, 06.04.2012 року, 13.07.2012 року, 04.10.2012 року, 15.01.2013 року, 05.04.2013 року, 02.07.2013 року, 19.12.2013 року, 11.04.2014 року (а.с.23-35).

10.02.2011 року позивач звернувся до відповідача з проханням повернути суму переплат по пенсійних внесках в розмірі 4388,80 грн., або перенести вказану суму в рахунок сплати єдиного соціального внеску, що підтверджується листом №39 (а.с.38).

У відповідь на вказане звернення, відповідачем надіслано лист №2021/02-47 від 15.03.2011 року, згідно якого, посилаючись на п.11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, в поверненні коштів відмовлено (а.с.39).

У відповідь на звернення позивача від 19.12.2012 року №217 щодо перерахування заборгованості по пенсійних внесках в розмірі 4388,80 грн., відповідачем надіслано лист №8196/02-31 від 26.12.2013 р., в якому повідомлено позивача, що переплата, яка налічується в картках особового рахунку, підтверджена актом звірки є частиною єдиного податку, який не є страховим внеском. Законних підстав для повернення коштів не вбачає (а.с.40-41).

На звернення позивача від 06.05.2014 року №90 щодо перерахунку заборгованості по пенсійних внесках в розмірі 4388,80 грн., 14.05.2014 року листом № 2378/02-31 Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області відмовляє в поверненні переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн., посилаючись на те, що використання частки єдиного податку на погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків не змінює правової природи сплачених коштів, оскільки для платника вони залишаються податком, повернення якого органами Пенсійного фонду не передбачене законодавством (а.с.42-43).

Не погоджуючись з відмовою Пенсійного фонду в поверненні вище зазначених коштів, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області суми переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на повернення суми переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн. Також, зазначив, що спірні правовідносини носять характер триваючих, оскільки відповідач визнавав факт переплати страхових внесків товариством позивача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та вважає постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року по справі № 816/2340/14 такою, що прийнята з порушенням вимог процесуального права, з огляду на таке.

Згідно з вимогами частин 1 і 2 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, року Піщанське споживче товариство звернулось до суду 17 червня 2014 року з адміністративним позовом до УПФУ в Кременчуцькому районі Полтавської області щодо захисту його порушених прав на повернення суми переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Податковим кодексом України передбачено строк протягом якого відбувається повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань. Так, відповідно до вимог п.102.5.ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Колегія суддів вказує на те, що позиція відповідача щодо повернення надміру сплачених коштів (частки єдиного податку), а саме, відмова у поверненні таких коштів, стала відома позивачу з листа УПФУ в Кременчуцькому районі Полтавської області від 17.03.2011 року.

Слід відмітити, що як вбачається з матеріалів справи, в поверненні переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн. позивачу вперше було відмовлено листом УПФУ в Кременчуцькому районі Полтавської області від 15.03.2011 року, який отримано 17.03.2011 року, що не заперечується позивачем.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що з 17.03.2011 року позивач був обізнаний про порушення його прав та мав змогу звернутись до суду за їх захистом, однак звернувся до суду лише 17.06.2014 року.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом, колегія суддів приходить до висновку, що позивач звернувся до суду, порушивши при цьому процесуальні строки для звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі (ч.1 ст.102 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Однак позивачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з позовом щодо стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області на користь Піщанського споживчого товариства суму переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн., яка виникла 01.01.2011 року.

Колегія суддів вказує на те, що судом першої інстанції не застосовано до спірних відносин наслідків пропущення строку звернення до суду з даним позовом, передбачених ст.100 КАС України, та не було залишено без розгляду позовні вимоги Піщанського споживчого товариства про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області на користь позивача суми переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн., що виникли у 2011 році

Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до необґрунтованого задоволення позову.

Таким чином, внаслідок неправильного застосування норм ст.ст. 99, 100 КАС України, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року по справі № 816/2340/14 не може бути визнана законною, а тому підлягає скасуванню. При цьому, позовні вимоги Піщанського споживчого товариства про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області на користь позивача суми переплати страхових внесків в розмірі 4 388,80 грн., згідно приписів ст. 100 КАС України, підлягають залишенню без розгляду.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі

скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи те, що судом першої інстанції невірно визначено період, за який відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачеві, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись п. 9 ч.1 ст. 155, ст.ст. 160, 167, 195, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2014р. по справі № 816/2340/14 скасувати.

Позов Піщанського споживчого товариства до Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області про стягнення коштів залишити без розгляду .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 22.09.2014 р.