Постанова

від 27.06.2014 по справі 813/2974/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2014 року Справа № 813/2974/14

15 год. 25 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача Середяк Б.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Суть справи.

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Галицькому районі м. Львова) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0002131720 від 12.12.2013 року щодо нарахування грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, в т.ч. за основним платежем 60467,70 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 30233,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що в акті перевірки від 25.11.2013 року викладена недостовірна інформація щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 60467,70 грн. є недостовірною та не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначив, що позивачем безпідставно стверджується про відсутність актів приймання-передачі та довіреностей на одержання товару, оскільки щодо перших то їх складення не передбачене договором, а щодо довіреностей, то такі були складеними та долучені до матеріалів справи. Господарські операції між позивачем та ТОВ «Універсал Люкс», ТОВ «РОЯЛТОРГ» реальні, підтверджені необхідною первинною документацією, долученою до матеріалів справи. Крім того позивач зазначив, що наслідки, обумовлені договорами купівлі-продажу, настали у повному обсязі та відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Позивач та його представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримали повністю з підстав, що викладені у позовній заяві, просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю із підстав, викладених у письмових запереченнях /а.с.77-79/. Зазначив, що заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_3 насправді мало місце, оскільки у зв'язку із непредставленням до перевірки відповідних документів та не встановлення місцезнаходження вищевказаних ТОВ «Універсал Люкс» та відсутністю відомостей про платника ТОВ «РОЯЛТОРГ» можна ствердити, що операції з реалізації мали нереальний товарний характер, а товар позивачем контрагентам не відвантажувався. Представник відповідача щодо факту реальності господарських операцій звернув увагу на те, що позивачем до перевірки не надано актів приймання-передачі товару за відповідними договорами, а також не надано довіреностей на одержання товару від ФОП ОСОБА_3 Зазначив, що про факт заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість можливо дійти при дослідженні первинної документації позивача, дії якого спричинили ненадходження коштів до державного бюджету у розмірі 60467,70 грн. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Суд заслухав пояснення позивача, представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Львівської міської ради 27.10.2011 року за РНОКПП 3286702876 /а.с.36-37/.

ДПІ у Галицькому районі на підставі наказу № 378 від 25.11.2013 року /а.с.11/ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 (РНКОПП НОМЕР_2) з питань дотримання законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «РОЯЛТОРГ» та ТОВ «Універсал Люкс» за квітень 2013 року, про що складено акт № 570/17-20/НОМЕР_2 від 28.11.2013 року /а.с.12-22/.

Вищевказаним актом перевірки, зокрема, встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 60467,70 грн. /а.с.22/.

На підставі вищевикладеного, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002131720 від 12.12.2013 року на суму 90701,55 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 30233,85 грн.) за платежем податок на додану вартість/Т.І, а.с.8/.

Позивач звертався із скаргами на вищевказане податкове повідомлення-рішення в порядку передбаченому Податковим кодексом України, та одержав відповідні рішення за результатами їх розгляду /а.с.23-26, 27-28,2932,34-35/.

Однак, все ж вважаючи таке податкове повідомлення-рішення незаконним, необґрунтованим та такими що підлягає скасуванню, ФОП ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до суму.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів з 01.01.2011 року регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Відповідно до підп. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з п. 187.1. ст. 197 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п. п. 200.1. - 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 203.2. ст. 203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених платником у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту. Тому аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Вищий адміністративний суд України у своєму інформаційному листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року зазначив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом з матеріалів адміністративної справи встановлено, що на підставі митних декларацій позивачем за період, який перевірявся, придбано товар у нерезидентів з метою їх подальшої реалізації резидентами України, зокрема, ТОВ «Універсал Люкс» та ТОВ «РОЯЛТОРГ» /а.с.84-119/. Для зберігання вищевказаного товару позивачем до матеріалів справи долучено копію договору оренди блоку морозильної камери № 30 від 01.11.2011 року, а також копії додаткових угод та актів приймання-передачі до вищезазначеного договору /а.с.120-127, 128, 129, 130, 131, 132, 133/. Такі документи надавалися податковому органу до перевірки, а оригінали таких оглянуто у судових засіданнях.

Щодо господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Універсал Люкс», судом встановлено наступні фактичні обставини.

ТОВ «Універсал Люкс» зареєстроване як юридична особа 28.08.2012 року з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 38316190 та взяте на податковий облік як платник податків 30.08.2012 року /а.с.148-149/.

Між позивачем (продавець) та ТОВ «Універсал Люкс» укладено договір № 9/2013 купівлі-продажу від 15.04.2013 року /а.с.48/, відповідно до якого продавець, в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити товар в кількості та за ціною (вартістю), що наводяться в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є додатком до цього Договору, які підписуються та скріплюються печатками обох сторін та є невід'ємною частиною цього Договору (далі - Додатки).

Передача товару у власність покупця здійснюється продавцем протягом терміну та адресою, які визначаються в додатках до Договору. Факт передачі товару у власність покупцеві оформляється видатковими накладними, які підписуються обома сторонами у момент приймання-передачі товару. Моментом переходу права власності на товар від продавця покупцю вважається дата підписання сторонами вищевказаної видаткової накладної. Товар доставляється (перевозиться) силами та засобами покупця (п.п.2.1-2.4 Договору).

Загальна ціна (вартість) товару за цим договором визначається в додатках до договору. Оплата вартості (ціни) товару здійснюється покупцем в національній валюті України безготівково шляхом банківського перерахунку грошових коштів на поточний рахунок продавця, на умовах після оплати вартості (ціни) товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання обома сторонами видаткової накладної. Датою оплати вартості (ціни) товару (чи його частини) вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця (п.п. 3.1-3-4 Договору).

В акті перевірки від 25.11.2013 року зафіксовано, що обсяг взаєморозрахунків становив 40079,40 грн., в т.ч. ПДВ 6679,90 грн. /а.с.18/

На підтвердження факту виконання такого договору позивачем до матеріалів справи долучено:

- копію податкової накладної № 255 від 16.04.2013 року на суму 40079,40 грн., в т.ч. ПДВ 6679,90 грн. /а.с.49/;

- копію видаткової накладної № РН-0000255 від 16.04.2013 року на суму 40079,40 грн., в т.ч. ПДВ 6679,90 грн. /а.с.49/;

- копії банківської виписки /а.с.50-51/.

Вищевказані податкова та видаткова накладна включені до реєстрів виданих податкових накладних за квітень 2013 року та виданих видаткових накладних за квітень 2013 року, а суми грошових зобов'язань відображені в податковій декларації за квітень 2013 року /а.с.158-159, 160-169, 170, 171, 172, 173-174, 175-178, 179/.

Оригінали таких документів оглянуто в судових засіданнях, заперечень щодо них не висловлено ні в акті перевірки позивача від 25.11.2013 року, ні в судових засіданнях.

Щодо господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «РОЯЛТОРГ», судом встановлено наступне.

ТОВ «РОЯЛТОРГ» зареєстроване як юридична особа 30.01.2012 року з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 38050058 та взяте на податковий облік 02.02.2012 року /а.с.145-147/.

Між позивачем (продавець) та ТОВ «РОЯЛТОРГ» (покупець) уклали договір № 7/2013 купівлі продажу товарів від 01.04.2013 року /а.с.52/, відповідно до якого продавець, в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити товар в кількості та за ціною (вартістю), що наводяться в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є додатком до цього Договору, які підписуються та скріплюються печатками обох сторін та є невід'ємною частиною цього Договору (далі - Додатки).

Передача товару у власність покупця здійснюється продавцем протягом терміну та адресою, які визначаються в додатках до Договору. Факт передачі товару у власність покупцеві оформляється видатковими накладними, які підписуються обома сторонами у момент приймання-передачі товару. Моментом переходу права власності на товар від продавця покупцю вважається дата підписання сторонами вищевказаної видаткової накладної. Товар доставляється (перевозиться) силами та засобами покупця (п.п.2.1-2.4 Договору).

Загальна ціна (вартість) товару за цим договором визначається в додатках до договору. Оплата вартості (ціни) товару здійснюється покупцем в національній валюті України безготівково шляхом банківського перерахунку грошових коштів на поточний рахунок продавця, на умовах після оплати вартості (ціни) товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання обома сторонами видаткової накладної. Датою оплати вартості (ціни) товару (чи його частини) вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця (п.п. 3.1-3-4 Договору).

В акті перевірки від 25.11.2013 року зафіксовано, що обсяг взаєморозрахунків становив 322726,80 грн., в т.ч. ПДВ 53787,80 грн. /а.с.18/

На підтвердження факту виконання такого договору позивачем до матеріалів справи долучено:

- копію податкової накладної № 233 від 08.04.2013 року на суму 20208,00 грн., в т.ч. ПДВ 3368,00 грн. /а.с.53/;

- копію видаткової накладної № РН-0000233 від 16.04.2013 року на суму 20208,00 грн., в т.ч. ПДВ 3368,00 грн. /а.с.53/;

- копію податкової накладної № 237 від 10.04.2013 року на суму 40009,20 грн., в т.ч. ПДВ 6668,20 грн. /а.с.54/;

- копію видаткової накладної № РН-0000237 від 10.04.2013 року на суму 40009,20 грн., в т.ч. ПДВ 6668,20 грн. /а.с.54/;

- копію податкової накладної № 263 від 19.04.2013 року на суму 50484,00 грн., в т.ч. ПДВ 8414,00 грн. /а.с.55/;

- копію видаткової накладної № РН-0000263 від 19.04.2013 року на суму 50484,00 грн., в т.ч. ПДВ 8414,00 грн. /а.с.55/;

- копію податкової накладної № 274 від 24.04.2013 року на суму 40374,00 грн., в т.ч. ПДВ 6729,00 грн. /а.с.56/;

- копію видаткової накладної № РН-0000274 від 24.04.2013 року на суму 40374,00 грн., в т.ч. ПДВ 6729,00 грн. /а.с.56/;

- копію податкової накладної № 275 від 26.04.2013 року на суму 40042,20 грн., в т.ч. ПДВ 6673,70 грн. /а.с.57/;

- копію видаткової накладної № РН-0000275 від 26.04.2013 року на суму 40042,20 грн., в т.ч. ПДВ 6673,70 грн. /а.с.57/;

- копію податкової накладної № 279 від 26.04.2013 року на суму 30145,20 грн., в т.ч. ПДВ 5024,20 грн. /а.с.58/;

- копію видаткової накладної № РН-0000279 від 26.04.2013 року на суму 30145,20 грн., в т.ч. ПДВ 5024,20 грн. /а.с.58/

- копію податкової накладної № 280 від 29.04.2013 року на суму 60978,00 грн., в т.ч. ПДВ 10163,00 грн. /а.с.59/;

- копію видаткової накладної № РН-0000280 від 29.04.2013 року на суму 60978,00 грн., в т.ч. ПДВ 10163,00 грн. /а.с.59/;

- копію податкової накладної № 285 від 30.04.2013 року на суму 40486,20 грн., в т.ч. ПДВ 6747,70 грн. /а.с.60/;

- копію видаткової накладної № РН-0000285 від 30.04.2013 року на суму 40486,20 грн., в т.ч. ПДВ 6747,70 грн. /а.с.60/;

- копії банківської виписки /а.с.61-76/.

Вищевказані податкова та видаткова накладна включені до реєстрів виданих податкових накладних за квітень 2013 року та виданих видаткових накладних за квітень 2013 року, а суми грошових зобов'язань відображені в податковій декларації за квітень 2013 року /а.с.158-159, 160-169, 170, 171, 172, 173-174, 175-178, 179/.

Оригінали таких документів оглянуто в судових засіданнях, заперечень щодо них не висловлено ні в акті перевірки позивача від 25.11.2013 року, ні в судових засіданнях.

Слід зауважити, що операції з придбання товарів за договорами узгоджується із видами діяльності, які здійснює позивач /а.с.13/.

Станом на 30.04.2013 року відповідно до акта взаєморозрахунків між ФОП ОСОБА_3 та контрагентами ТОВ «РОЯЛТОРГ», ТОВ «Універсал Люкс» заборгованість відсутня /а.с.18, 19/.

Безпідставними, на думку суду, є покликання представника відповідача на відсутність актів приймання-передачі продукції, оскільки відповідно до положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року 3 П-6 (далі Інструкція П-6), та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року 3 П-7 (далі Інструкція П-7), такий акт складається лише у випадку пошкодження, псування, невідповідності назви, ваги товару, виявлення нестачі продукції або її надлишку, невідповідності якості, комплектності, маркування продукції (пункти 5, 16, 25 Інструкції П-6, пункт 16 Інструкції П-7). Проте, підстав для складання таких актів у судовому засіданні не встановлено. Також слід звернути увагу, що зі змісту договорів купівлі-продажу від 01.04.2013 року та від 15.04.2013 року встановлено, що сторони не передбачали передачу інших документів (крім накладних) при передачі товару.

На спостування доводів представника відповідача в акті перевірки на відсутність довіреностей на одержання товарів покупцем, позивачем до матеріалів справи долучено:

Копію довіреності № 1604, виданої Подолюку І.П. контрагентом ТОВ «Універсал Люкс» 01.04.2013 року на одержання цінностей від ФОП ОСОБА_3 за видатковою накладною № 255 від 16.04.2013 року (дійсна до 30.04.2013 року) /а.с.143/; копію довіреності ТДН № 010420132, виданої Фролову С.Г. контрагентом ТОВ «РОЯЛТОРГ» 01.04.2013 року на одержання цінностей від ОСОБА_3 за видатковими накладними № РН-0000233-0000285 від 08.04.2013 року по 30.04.2013 року (дійсна до 30.04.2013 року) /а.с.144/. Жодних пояснень щодо вищезазначеного представником відповідача не надано.

Відповідно до акту перевірки відповідачем при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_3 також взято до уваги:

- акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Універсал Люкс» (ЄДРПОУ 38316190) № 236/26-50-22-05-38316190 від 08.11.2013 року щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ФОП ОСОБА_3 (РНКОПП НОМЕР_2) за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року;

- акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «РОЯЛТОРГ» (ЄДРПОУ 38050058) № 206/26-54-22-04 від 31.10.2013 року щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ФОП ОСОБА_3 (РНКОПП НОМЕР_2) за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року /а.с.134, 135-137, 150, 151-152/.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що висновки таких актів не можуть братися до уваги, з огляду на те, що згідно витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо контрагентів ФОП ОСОБА_3 станом на момент розгляду справи відсутні записи про державну реєстрацію відсутності за місцезнаходженням чи припинення ТОВ «Універсал Люкс» та ТОВ «РОЯЛТОРГ».

Крім того, як пояснив представник позивача, наслідки яких бажали досягти позивач та його контрагенти за договорами купівлі-продажу настали.

Суд відхиляє покликання відповідача на порушення контрагентами позивача податкового законодавства, оскільки платник податків не несе і не може нести відповідальності за іншого платника, навіть, якщо вони перебували між собою у господарських взаємовідносинах. Висновки органу ДПС прямо суперечать практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права. Зокрема, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2. ст. 72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів реальність господарських операцій з купівлі-продажу товарів від 01.04.2013 року та від 15.04.2013 року своїм контрагентам-покупцям ТОВ «РОЯЛТОРГ» та ТОВ «Універсал Люкс». На думку суду, вищевказані первинні документи в повній мірі відображають зміст, обсяги та вартісні показники господарських операцій позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Натомість відповідач не довів суду обґрунтованості висновку про не підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «РОЯЛТОРГ» та ТОВ Універсал Люкс», як це зазначено в акті перевірки від 25.118.2013 року. Висновки ДПІ у Галицькому районі м. Львова переважно ґрунтуються на актах про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «РОЯЛТОРГ» та ТОВ Універсал Люкс» ДПІ в Оболонському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві та ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві відповідно.

Сукупність встановлених обставин вказує, що відповідні положення відповідачем не дотримані, що й спричинило звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, а отже такі слід задовольнити, а саме: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0002131720 від 12.12.2013 року.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

До матеріалів адміністративної справи долучено платіжне доручення № 380 від 09.04.2014 року, відповідно до якого позивачем сплачено судовий збір за подання позову до Львівського окружного адміністративного суду ФОП ОСОБА_3 у розмірі 182,70 грн., що з врахуванням вищевикладеного, підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94,138, 158-163, 167 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїни, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0002131720 від 12.12.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; РНКОПП НОМЕР_2) понесені судові витрати у розмірі 182,70 грн.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 17.30 год. 02.07.2014 року.

Суддя Кравців О.Р.