Ухвала

від 25.11.2014 по справі 813/2974/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 р. Справа № 6972/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2014р. по справі № 813/2974/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0002131720 від 12.12.2013 року щодо нарахування грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, в т.ч. за основним платежем 60467,70 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 30233,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що в акті перевірки від 25.11.2013 року викладена недостовірна інформація щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 60467,70 грн. та не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначив, що позивачем безпідставно стверджується про відсутність актів приймання-передачі та довіреностей на одержання товару, оскільки щодо перших то їх складення не передбачене договором, а щодо довіреностей, то такі були складеними та долучені до матеріалів справи. Господарські операції між позивачем та ТОВ "Універсал Люкс", ТОВ "РОЯЛТОРГ" реальні, підтверджені необхідною первинною документацією, долученою до матеріалів справи.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2014р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0002131720 від 12.12.2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 182,70 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач не довів суду обґрунтованості висновку про не підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "РОЯЛТОРГ" та ТОВ Універсал Люкс", як це зазначено в акті перевірки від 25.11.2013 року. Висновки ДПІ у Галицькому районі м. Львова переважно ґрунтуються на актах про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "РОЯЛТОРГ" та ТОВ Універсал Люкс" ДПІ в Оболонському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві та ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві відповідно.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, яка покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Львівської міської ради 27.10.2011 року за р/н 3286702876 /а.с.36-37/.

ДПІ у Галицькому районі на підставі наказу №378 від 25.11.2013 року /а.с.11/ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "РОЯЛТОРГ" та ТОВ "Універсал Люкс" за квітень 2013 року, про що складено акт № 570/17-20/НОМЕР_2 від 28.11.2013р. /а.с.12-22/.

Вищевказаним актом перевірки, зокрема, встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 60467,70 грн. /а.с.22/.

На підставі вищевикладеного, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0002131720 від 12.12.2013 року на суму 90701,55 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 30233,85 грн.) за платежем податок на додану вартість/Т.І, а.с.8/.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення, який знайшов своє підтвердження у матеріалах справи та в ході судового розгляду справи апеляційним судом виходячи з наступного.

Так, правильним, на переконання колегії суддів, є твердження суду першої інстанції про те, що необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених платником у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту. Тому аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Колегія суддів зазначає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Судом першої інстанції встановлено те, що на підставі митних декларацій позивачем за період, який перевірявся, придбано товар у нерезидентів з метою їх подальшої реалізації резидентами України, зокрема, ТОВ "Універсал Люкс" та ТОВ "РОЯЛТОРГ" /а.с.84-119/.

Позивачем до матеріалів справи долучено копію договору оренди блоку морозильної камери № 30 від 01.11.2011 року, а також копії додаткових угод та актів приймання-передачі до вищезазначеного договору /а.с.120-127, 128, 129, 130, 131, 132, 133/.

Колегією суддів встановлено, що між позивачем (продавець) та ТОВ "Універсал Люкс" укладено договір № 9/2013 купівлі-продажу від 15.04.2013 року /а.с.48/, відповідно до якого продавець, в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити товар в кількості та за ціною (вартістю), що наводяться в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є додатком до цього Договору, які підписуються та скріплюються печатками обох сторін та є невід'ємною частиною цього Договору (далі - Додатки).

На підтвердження факту виконання такого договору позивачем до матеріалів справи долучено: - копію податкової накладної № 255 від 16.04.2013 р. на суму 40079,40 грн., в т.ч. ПДВ 6679,90 грн. /а.с.49/; - копію видаткової накладної № РН-0000255 від 16.04.2013 року на суму 40079,40 грн., в т.ч. ПДВ 6679,90 грн. /а.с.49/; - копії банківської виписки /а.с.50-51/.

Вищевказані податкова та видаткова накладна включені до реєстрів виданих податкових накладних за квітень 2013 року та виданих видаткових накладних за квітень 2013 року, а суми грошових зобов'язань відображені в податковій декларації за квітень 2013 року /а.с.158-159, 160-169, 170, 171, 172, 173-174, 175-178, 179/.

Щодо господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "РОЯЛТОРГ", апеляційним судом також встановлено наступне.

Між позивачем (продавець) та ТОВ "РОЯЛТОРГ" (покупець) уклали договір № 7/2013 купівлі продажу товарів від 01.04.2013 року /а.с.52/, відповідно до якого продавець, в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити товар в кількості та за ціною (вартістю), що наводяться в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є додатком до цього Договору, які підписуються та скріплюються печатками обох сторін та є невід'ємною частиною цього Договору (далі - Додатки).

На підтвердження факту виконання такого договору позивачем до матеріалів справи долучено:

- копію податкової накладної № 233 від 08.04.2013 року на суму 20208,00 грн., в т.ч. ПДВ 3368,00 грн. /а.с.53/;

- копію видаткової накладної № РН-0000233 від 16.04.2013 року на суму 20208,00 грн., в т.ч. ПДВ 3368,00 грн. /а.с.53/;

- копію податкової накладної № 237 від 10.04.2013 року на суму 40009,20 грн., в т.ч. ПДВ 6668,20 грн. /а.с.54/;

- копію видаткової накладної № РН-0000237 від 10.04.2013 року на суму 40009,20 грн., в т.ч. ПДВ 6668,20 грн. /а.с.54/;

- копію податкової накладної № 263 від 19.04.2013 року на суму 50484,00 грн., в т.ч. ПДВ 8414,00 грн. /а.с.55/;

- копію видаткової накладної № РН-0000263 від 19.04.2013 року на суму 50484,00 грн., в т.ч. ПДВ 8414,00 грн. /а.с.55/;

- копію податкової накладної № 274 від 24.04.2013 року на суму 40374,00 грн., в т.ч. ПДВ 6729,00 грн. /а.с.56/;

- копію видаткової накладної № РН-0000274 від 24.04.2013 року на суму 40374,00 грн., в т.ч. ПДВ 6729,00 грн. /а.с.56/;

- копію податкової накладної № 275 від 26.04.2013 року на суму 40042,20 грн., в т.ч. ПДВ 6673,70 грн. /а.с.57/;

- копію видаткової накладної № РН-0000275 від 26.04.2013 року на суму 40042,20 грн., в т.ч. ПДВ 6673,70 грн. /а.с.57/;

- копію податкової накладної № 279 від 26.04.2013 року на суму 30145,20 грн., в т.ч. ПДВ 5024,20 грн. /а.с.58/;

- копію видаткової накладної № РН-0000279 від 26.04.2013 року на суму 30145,20 грн., в т.ч. ПДВ 5024,20 грн. /а.с.58/

- копію податкової накладної № 280 від 29.04.2013 року на суму 60978,00 грн., в т.ч. ПДВ 10163,00 грн. /а.с.59/;

- копію видаткової накладної № РН-0000280 від 29.04.2013 року на суму 60978,00 грн., в т.ч. ПДВ 10163,00 грн. /а.с.59/;

- копію податкової накладної № 285 від 30.04.2013 року на суму 40486,20 грн., в т.ч. ПДВ 6747,70 грн. /а.с.60/;

- копію видаткової накладної № РН-0000285 від 30.04.2013 року на суму 40486,20 грн., в т.ч. ПДВ 6747,70 грн. /а.с.60/;

- копії банківської виписки /а.с.61-76/.

Вищенаведені податкова та видаткова накладна включені до реєстрів виданих податкових накладних за квітень 2013 року та виданих видаткових накладних за квітень 2013 року, а суми грошових зобов'язань відображені в податковій декларації за квітень 2013 року /а.с.158-159, 160-169, 170, 171, 172, 173-174, 175-178, 179/. Станом на 30.04.2013 року відповідно до акта взаєморозрахунків між ФОП ОСОБА_1 та контрагентами ТОВ "РОЯЛТОРГ", ТОВ "Універсал Люкс" заборгованість відсутня /а.с.18, 19/.

На спростування доводів відповідача про відсутність довіреностей на одержання товарів покупцем, позивачем до матеріалів справи долучено:

Копію довіреності № 1604, виданої ОСОБА_3 контрагентом ТОВ "Універсал Люкс" 01.04.2013 року на одержання цінностей від ФОП ОСОБА_1 за видатковою накладною № 255 від 16.04.2013 року (дійсна до 30.04.2013 року) /а.с.143/; копію довіреності ТДН № 010420132, виданої ОСОБА_4 контрагентом ТОВ "РОЯЛТОРГ" 01.04.2013 року на одержання цінностей від ОСОБА_1 за видатковими накладними № РН-0000233-0000285 від 08.04.2013 року по 30.04.2013 року (дійсна до 30.04.2013 року) /а.с.144/.

Отже, позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період було надано копії податкових накладних, видаткових накладних, копії витягу з Єдиного державного реєстру податкових накладних, банківські виписки тощо, які свідчать про підставність виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "РОЯЛТОРГ", ТОВ "Універсал Люкс", та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Вищевказані первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідачем, належними та допустимими доказами не спростовано мету та реальність здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків. З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, оскаржуване податкове повідомлення - рішення не ґрунтується на нормах права, внаслідок чого його слід визнати протиправним та скасувати.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2014р. по справі № 813/2974/14- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

Р.П. Сеник