Рішення

від 24.06.2014 по справі 910/2719/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2719/14 24.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азур Плюс"

про стягнення 462 557,11 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Довганенко Д. В. (дов. б/н від 07.02.2014)

Проценко О. В. - директор (наказ № 8-к від 23.07.2009)

Від відповідача Гриневич С. І. (дов. б/н від 26.05.2014)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 24.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азур Плюс" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 462557,11 грн. за контрактом № 5 від 28.11.2008 року, а також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/2719/14, розгляд справи призначено на 08.04.2014 року.

08.04.2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 року розгляд справи у судовому засіданні було відкладено на 22.04.2014 року у зв'язку з неявкою сторін.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/2719/14 передано для розгляду судді Сіваковій В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року справу було прийнято до провадження суддею Сіваковою В.В. та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 27.05.2014 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з відпустки, справу № 910/2719/14 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П. та прийнято до її провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2014 в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 24.06.2014, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням відповідачем та позивачем вимог ухвали суду від 08.04.2014.

В судове засідання 24.06.2014 представники сторін з'явились, на виконання вимог ухвали суду від 08.04.2014 надали суду клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, відповідач проти заявлених вимог заперечив.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за контрактом № 5 від 28.11.2008, в частині поставки оплаченого товару, та невиконанням відповідачем вимоги щодо повернення грошових коштів передплати за товар, що поставлений не був.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав: не проведення звірки взаєморозрахунків позивачем з відповідачем; додання до позовної заяви акту взаєморозрахунків, який не відповідає ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; виконання відповідачем його зобов'язань за контрактом № 5 від 28.11.2008 в повному обсязі; відсутності претензій з боку позивача щодо кількості поставленого товару за контрактом; спливу строку позовної давності.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2008 між позивачем, як замовником за умовами договору, та відповідачем, як постачальником за умовами договору, укладено контракт № 5 (далі за текстом - контракт), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався поставити на об'єкт замовника кабельно-провідну продукцію (КПП), пойменовану в подальшому товар, а замовник оплатити та прийняти її на умовах даного контракту, згідно рахунку - фактури № 513 від 27.11.2008, який є невід'ємною частиною цього контракту (додаток 1).

Згідно п. 2.2. контракту, загальна суму контракту складає 4 539 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 756 500, 00 грн.

Пунктом 3.1. контракту сторони погодили, що оплачувана на розрахунковий рахунок постачальника сума, коректується у відповідності до кількості виробленого товару (із-за технологічної неможливості виготовлення цього товару з точністю до кг або м), погоджується з замовником.

Відповідно до п.3.2. контракту, строк виготовлення товару: 30 робочих днів. Допускається дострокове відвантаження товару.

Форма оплати, визначена п. 3.3. контракту: 50 % - передплата, 50 % - після повідомлення про виготовлення та готовності товару до відвантаження.

Кількість товару визначається на підставі кількості, вказаній в товарно-транспортній накладній та рахунку - фактурі (4.2. контракту).

Пунктом 9.4 контракту визначено , що строк дії контракту - з моменту підписання до моменту виконання.

На виконання умов контракту позивач 04.12.2008 перерахував на рахунок відповідача 1000000, 00 грн. та 24.12.2008 - 1000000, 00 грн. в якості передплати та 30.01.2009 - 2130750, 00 грн. - після повідомлення про виготовлення та готовості товару до відвантаження. Загалом позивач перерахував відповідачу за контрактом 4130740,00 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач на виконання умов контракту поставив позивачу товар обумовлений контрактом на загальну суму 3668192, 89 грн. по видатковим накладним № РН-0000006 від 27.01.2009 на суму 1 041 656, 00 грн., № РН-0000010 від 09.02.2009 на суму 935479, 00 грн., № РН-0000025 від 20.03.2009 на суму 1691057, 89 грн., належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

07.08.2013 позивач направив відповідачу на номер 353 68 49 факсом лист вих. № 43 від 07.08.2013 щодо відвантаження замовленої продукції, яким повідомив останнього, що згідно розрахунку позивача за контрактом № 5 від 28.11.2008 існує недопоставка товару на суму 462557, 11 грн. та просив терміново повідомити про наявність вказаного товару та протягом 30 днів здійснити відвантаження товару.

04.12.2013 позивач направив відповідачу претензію щодо повернення грошових коштів Вих. № 72 від 04.12.2013, якою просив повернути грошові кошти сплачені за товар, який не був поставлений, в сумі 462557, 11 грн. Зазначену претензію відповідач отримав 12.12.2013, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачем докази поставки товару обумовленого контрактом на повну суму здійсненої передплати, в тому числі на 462 557, 11 грн. не надав, як і доказів повернення грошових коштів передплати на вказану суму. Заявив про застосування строків позовної давності та необхідність відмовити у позові через сплив строків позовної давності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Контракт № 5 від 28.11.2008 за своєю правовою природою є договором підряду, з елементами договору поставки, а відтак між сторонами у відповідних частинах виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глав 54, 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем за контрактом було оплачено товар на загальну суму 4 130 750, 00 грн., а отримано товар на суму 3 668 192, 89 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач скористався правами наданими йому ст. 693 ЦК України і вимагав від відповідача поставки недопоставленого товару, а згодом і повернення грошових коштів в розмірі 462 557, 11 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки позивач вимогу про повернення грошових коштів направив відповідачу 04.12.2013 року, яку відповідач отримав 12.12.2013 року, строк повернення грошових коштів передплати в розмірі 462 557, 11 грн. за контрактом сплив для відповідача - 19.12.2013 року.

Доказів повернення відповідачем позивачу за його вимогою коштів в розмірі 462 557, 11 грн. матеріали справи не містять, як і будь-яких доказів, які б спростовували викладене в позовній заяві, відповідно суд дійшов висновку, що зобов'язання по поверненню грошових коштів в розмірі 462 557, 11 грн., сплачених в якості передплати за контрактом, відповідачем не виконані (порушені).

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 462 557, 11 грн. відповідачем суду не надано, як і доказів поставки (виготовлення) товару на зазначену суму.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем по поверненню грошових коштів в сумі 462 557, 11 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення коштів передплати у розмірі 462 557, 11 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача відхиляються судом, оскільки останній на підтвердження викладеного у відзиві щодо виготовлення та поставки товару обумовленого контрактом в повному обсязі не надав жодних доказів.

Крім того, суд зазначає, що вимогу про повернення грошових коштів відповідач отримав 12.12.2013, відповідно строк її виконання сплив 19.12.2013, а з позовною заявою до суду щодо стягнення коштів передплати позивач звернувся 19.02.2014, тобто в межах строку позовної давності.

Суд, також, не погоджується з викладеним у відзиві, щодо строку дії контракту до 28.11.2009, оскільки викладене відповідачем не відповідає п. 9.4. контракту, відповідно до якого контракт діє до моменту його виконання. Оскільки в повному обсязі на момент розгляду справи контракт виконаний з боку відповідача не був (доказів іншого матеріали справи не містять), суд дійшов висновку про дію контракту на момент направлення позивачем вимоги відповідачу про повернення грошових коштів. Стаття 693 ЦК України, в той же час, не обмежує сторін жодним строком для направлення вимоги про поставку передплаченого товару та/або вимоги про повернення грошових коштів.

Враховуючи вищезазначене позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають кошти передплати за непоставлений товар в розмірі 462 557, 11 грн., у відповідності до ст. 693 ЦК України та ст. 1212 ЦК України, так як підстава на якій вони були отримані відпала.

Витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азур Плюс» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 414; код ЄДРПОУ 34585306; в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» (04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 12-Д; код ЄДРПОУ 34956246) 462 557 (чотириста шістдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 11 коп. передплати та 9 251 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят одну) грн. 14 коп. судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.07.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко