Рішення

від 23.06.2014 по справі 916/2207/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2014 р.Справа № 916/2207/13

За позовом: Приватного підприємства "Инвестстройсервис"

до відповідача 1: Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради

до відповідача 2: Білгород-Дністровської міської ради

за участю Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 250 527,00 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

прокурор: Незовибатько О.В. - посвідчення №025789 від 23.04.2014р.

від позивача: Фірсов Д.О. - довіреність від 07.10.2013 року;

від відповідача 1: не з'явився.

від відповідача 2: Чернокульський С.С. - довіреність № 35/3532 від 02.12.2013 року.

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Инвестстройсервис" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, в якій просить суд стягнути з відповідача сплачену орендну плату у сумі 250 527 грн., а також внести зміни у п. 5.2. договору оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р., укладеного між Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради та Приватним підприємством "Инвестстройсервис", виклавши його у наступній редакції: "Орендна плата перераховується на поточний рахунок Орендодавця щомісяця, у грошовому еквіваленті, не пізніше останнього числа звітного місяця, з урахуванням індексу інфляції. У випадку неможливості використання Орендарем нерухомого об'єкту комунальної власності по дійсному договору, Орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого нерухомий об'єкт комунальної власності по дійсному договору не міг бути використаний Орендарем через обставини, за які Орендар не відповідає". Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.09.2008р. між Приватним підприємством "Инвестстройсервис" та Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради було укладено договір оренди комунального майна №6, відповідно до якого ПП "Инвестстройсервис" було передано будівлі та споруди річкового причалу № 1, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а", що складаються в цілому з зазначених на схематичному плані під літерами: "А" - будівлі, загальною площею 23,7 кв.м., "Б" - будівлі, загальною площею 62,1 кв.м., "В" - щитової, "Г" - щитової, "Д" - щитової, №1 - воріт, №2 - огорожі, №3 - огорожі, №4 - причалу, №5 - причалу, №6 - причалу, №7 - оглядової вежі, №8 - громовідводу, №9 - містку, №10 - оглядової вежі, загальною площею - 85,8 кв.м., для використання їх в господарській діяльності з метою розміщення оздоровчого комплексу для дітей та молоді.

На виконання вказаного договору, 24.09.2008р. Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради за актом прийму-передачі передало ПП "Инвестстройсервис" будівлі та споруди річкового причалу №1, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а". Згідно з приміткою до акту, опис технічного стану об'єкта зазначений у звіті про незалежну оцінку.

При цьому, із змісту звіту про незалежну оцінку вбачається, що будівлі та споруди річкового причалу №1 знаходяться у незадовільному стані та їх експлуатація можлива лише при умові проведення капітального ремонту.

Враховуючи, що Приватне підприємство "Инвестстройсервис" з моменту укладення договору так і не приступило до використання нежитлових будівель та споруд у зв'язку з їх непридатним станом, але належним чином сплачувало орендну плату, позивач, з огляду на положення ст.762 ЦК України та ст. 18 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", звернувся до суду з відповідним позовом.

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, позивачем було зазначено Білгород-Дністровську міську раду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.2013р. порушено провадження у справі №916/2207/13 та призначено її до розгляду в засіданні суду. Крім того, зазначеною ухвалою було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Білгород-Дністровської міської ради.

04.11.2013р. Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради подано до суду відзив на позовну заяву (т.2 а.с.94-96), згідно якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що позивач жодного разу не звертався до Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради з приводу надання дозволу на проведення капітального ремонту орендованих об'єктів, а відсутність договору оренди землі на якій розташовані об'єкти оренди на думку Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради не є перепоною для проведення капітального ремонту.

Стосовно вимог позивача щодо внесення змін до п. 5.2. договору Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради зазначає, що, в порушення вимог чинного законодавства, позивач не направляв відповідачу пропозиції щодо внесення змін до договору оренди.

05.11.2013р. позивачем до суду подано пояснення (т.2 а.с.110-111) стосовно направлення на адресу Білгород-Дністровської міської ради листів щодо проведення капітального ремонту об'єктів оренди, звільнення Приватного підприємства "Инвестстройсервис" від оплати орендної плати та вирішення питання щодо передачі позивачу в оренду земельної ділянки, з огляду на те, що саме Білгород-Дністровська міська рада є власником майна, переданого позивачу в оренду за договором оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2013р., враховуючи, що власником нерухомого майна по договору оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р. є Білгород-Дністровська міська рада, яка уповноважила Управління комунальної власності укласти від свого імені договір оренди, а також те, що орендна плата по договору оренди перераховувалась до місцевого бюджету, розпорядником якого є Білгород-Дністровська міська рада, судом було залучено останню до участі у справі в якості іншого відповідача.

20.11.2013р. Білгород-Дністровською міською радою до суду подано відзив на позовну заяву (т.2 а.с.123-127), згідно якого відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач 2 зазначає, що позивач жодного разу у період з моменту укладання договору та по листопад 2012р. не звернувся до Білгород-Дністровської міської ради із заявою про неможливість використання орендованого майна за цільовим призначенням, а тому вимоги про стягнення з Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради є необґрунтованими.

На думку Білгород-Дністровської міської ради не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача на ст. 18 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так як за цією нормою закону орендар має право відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Проте, орендарем капітальний ремонт не проведено, договір оренди комунального майна не розірвано, а тому, на думку Білгород-Дністровської міської ради, підстави для відшкодування відсутні.

У відзиві на позовну заяву відповідач 2 також звертає увагу суду на те, що відповідно до п.4 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а також реконструкцію або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а так само нове будівництво відповідно до містобудівної документації об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Отже відсутність договору оренди земельної ділянки не є перепоною для проведення капітального ремонту об'єктів, переданих позивачу в орендне користування.

Стосовно вимоги позивача про внесення змін до договору оренди Білгород-Дністровська міська рада зазначає, що позивач повинен був звернутися до Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради з вимогою про внесення змін до договору оренди та надати відповідний проект, чого ПП "Инвестстройсервис" зроблено не було.

27.11.2013р. до канцелярії господарського суду Одеської області надійшло клопотання Приватного підприємства "Инвестстройсервис" про призначення судової будівельно-технічної експертизи (т.2 а.с.141), в якому позивач просить суд на вирішення експертизи поставити наступні питання:

- чи можливо використовувати будівлі та споруди річкового причалу №1, що розташовані за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Попова Леона, 1"а", у якості оздоровчого комплексу для дітей і молоді, без проведення реконструкції, перебудови цих будівель?

- чи знаходяться будівлі та споруди річкового причалу № 1, що розташовані за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Попова Леона, 1"а", у стані, придатному для використання у якості оздоровчого комплексу для дітей і молоді?

- чи потребують будівлі та споруди річкового причалу № 1, що розташовані за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Попова Леона, 1"а", ремонту, якщо потребують які саме роботи необхідно провести для використання їх у якості оздоровчого комплексу для дітей і молоді (реконструкція, перебудова, тощо)?

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначив, що майно, передане по договору оренди комунального майна №6, знаходиться у непридатному стані, що підтверджується звітами про незалежну оцінку вартості нежитлових будівель та споруд, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а", зробленими у 2007р. та у 2009р., у яких визначено технічний стан зазначеного майна. Однак, як зазначив позивач, у нього виникло питання щодо можливості використання зазначених будівель та споруд у якості оздоровчого комплексу для дітей і молоді, без проведення реконструкції, перебудови цих будівель та питання щодо встановлення факту необхідності (чи відсутності необхідності) проведення щодо вказаних будівель і споруд будівельних робіт для належного їх використання.

У зв'язку з чим позивач і просив суд призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У судовому засіданні 09.12.2013р. представник позивача підтримав заявлене клопотання, просив суд призначити судову будівельно-технічну експертизу.

Представник відповідачів у судовому засіданні 09.12.2013р. заперечував щодо призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, посилаючись на те, що зазначені будівлі та споруди дійсно знаходяться у неналежному (аварійному) стані, проте позивач про стан будівель був обізнаний, однак усе одно був заінтересований в укладенні договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2013 року, з метою повного, всебічного розгляду обставин справи, для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні спору та потребують спеціальних знань, було призначено у справі № 916/2207/13 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. На розгляд судової будівельно-технічної експертизи було поставлено наступні питання:

- який технічний стан (ступінь фізичного зношення) будівель та споруд річкового причалу № 1, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а"?

- чи є будівлі та споруди річкового причалу № 1, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а", аварійними?

- чи можливо використовувати будівлі та споруди річкового причалу № 1, що розташовані за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Попова Леона, 1"а", у якості оздоровчого комплексу для дітей і молоді, без проведення капітального ремонту, реконструкції, перебудови цих будівель?

- якщо ні, то які саме роботи необхідно провести для використання їх у якості оздоровчого комплексу для дітей і молоді та до якого типу робіт (капітальний ремонт, реконструкція, перебудова, тощо) вони відносяться?

Вказаною ухвалою суду провадження у справі №916/2207/13 зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.

24.12.2013р. справу №916/2207/13 направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.

16.01.2014р. Білгород-Дністровським міжрайонним прокурором до суду подано заяву про вступ у судовий розгляд господарського справи №916/2207/13.

29.04.2014р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 4 разом із матеріалами справи №916/2207/13.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2014р. у зв'язку з надходженням від ОНДІСЕ висновку судової будівельно-технічної експертизи (т.3 а.с.4-24) провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 23.06.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 23.06.2014р. проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, а також в будь-якому випадку застосувати строки позовної давності.

Прокурор у судовому засіданні 23.06.2014р. повністю підтримав позицію відповідача 2, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідач 1, Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, у судове засідання 23.06.2014р. не з'явився, хоча про час та місце розгляд справи був повідомлений належним чином у попередньому судовому засіданні, що підтверджується відповідною розпискою представника відповідача 1 у повідомленні про перерву (т.3 а.с.63), про причини нез'явлення суд не повідомив. При цьому, у судовому засідання 18.06.2014р. просив у задоволенні позову відмовити, цілком підтримавши позицію Білгород-Дністровської міської ради.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача 1 за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів держави, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як встановлено судом, позовні вимоги Приватного підприємства "Инвестстройсервис" направлені на стягнення зайво отриманої Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради орендної плати за договором оренди комунального майна з посиланням при цьому на положення ст.762 ЦК України.

Вирішуючи питання щодо правомірності вказаних вимог позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 759 Кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

З вказаними положеннями цілком кореспондуються норми ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, відповідно до якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2008р. між Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради (Орендодавець) та Приватним підприємством "Инвестстройсервис" (Орендар) укладено договір оренди комунального майна №6 (т.1 а.с.22-25), яким регулюються відносини, пов'язані з передачею орендодавцем орендарю згідно рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №1011 від 04.09.2008р. в термінове платне користування наступного нерухомого об'єкту комунальної власності: будівлі та споруди річкового причалу № 1, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а", що складаються в цілому з зазначених на схематичному плані під літерами: "А" - будівлі, загальною площею 23,7 кв.м., "Б" - будівлі, загальною площею 62,1 кв.м., "В" - щитової, "Г" - щитової, "Д" - щитової, №1 - воріт, №2 - огорожі, №3 - огорожі, №4 - причалу, №5 - причалу, №6 - причалу, №7 - оглядової вежі, №8 - громовідводу, №9 - містку, №10 - оглядової вежі, загальною площею - 85,8 кв.м., розташованих на земельній ділянці, яка знаходиться у фактичному користуванні. Термін дії договору складає десять років з моменту підписання договору оренди та акту прийму-передачі (п.4.1. договору).

Згідно п.3.1. договору прийом-передача об'єкта здійснюється на підставі акту прийому-передачі, що підписується представниками сторін.

Розмір орендної плати за базовий місяць 2008р. складає 5 539,68 грн. (з урахуванням ПДВ). Надалі орендна плата перераховується з урахуванням індексу інфляції на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої постановою Кабінету Міністрів України зі змінами та доповненнями від 27.12.2006р. №1846 (п.5.1. договору).

В подальшому, додатковою угодою № 1 від 01.12.2009р. (т.3 а.с.75) до вказаного договору п.5.1. договору викладено у новій редакції: "орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського, затвердженої рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 25.06.2009р. №733-V, без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2009р. складає 3 392,54 грн. нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць".

Згідно п.5.2. договору орендна плата перераховується на поточний рахунок Орендодавця щомісяця у грошовому еквіваленті не пізніше останнього числа звітного місяця з урахуванням індексу інфляції.

Проаналізувавши укладений між Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради та Приватним підприємством "Инвестстройсервис" договір, суд доходить висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно до ч.1 ст.767 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.

Пунктом 4 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також передбачено, що Орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна, і повідомити орендаря про особливі властивості та недоліки майна, які йому відомі, і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним.

У відповідності із пунктом 2.1. договору об'єкт передається орендарю для використання його в господарській діяльності з метою розміщення оздоровчого комплексу для дітей та молоді.

При цьому, пунктом 7.1.1. договору встановлено, що Орендар зобов'язаний використовувати об'єкт за його цільовим призначенням у відповідності до п. 2.1. даного договору.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом, на виконання умов договору 24.09.2008 року Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради за актом прийому-передачі (т.1 а.с.26) було передано ПП "Инвестстройсервис" будівлі та споруди річкового причалу № 1, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а".

При цьому, згідно з приміткою до акту, опис технічного стану об'єкта зазначений у звіті про незалежну оцінку.

Як вбачається із звіту про незалежну оцінку (т.1 а.с.27-62) технічний стан будівель під літерами "А", "Б", "В", "Г", "Д" та набережної (причалів №5, 6) - незадовільний, експлуатація елементів будівлі можлива лише при умові проведення їх капітального ремонту. Технічний стан набережної (причалу №4, місток №9) - задовільний, елементи будівлі в цілому придатні до експлуатації, але потребують ремонту, який буде найдоцільніший у даний період часу, необхідний середній ремонт.

Незадовільний стан будівель та споруд річкового причалу № 1 також підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи, згідно якого вказані об'єкти не можуть використовуватись в якості оздоровчого комплексу для дітей та молоді без проведення реконструкції.

При цьому, згідно ст. 18 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що Приватне підприємство "Инвестстройсервис" з моменту підписання договору оренди та по час звернення позивача до суду з даним позовом не мало можливості використовувати орендоване майно через те, що його було передано у непридатному для використання стані з метою розміщення оздоровчого комплексу для дітей та молоді, оскільки передані будівлі та споруди потребували капітального ремонту, який за умовами договору на Орендаря не покладався, а відповідно із ст.776 ЦК України та ст.18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться Орендодавцем. (Аналогічна позиція викладена у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2013р. у справі №5017/3606/2012 та у Постанові Вищого господарського суду України від 29.08.2013р.по цій справі).

При цьому, згідно із наявними матеріалами справи відповідач, всупереч вимогам ст.33 ГПК України, не довів належними доказами факт передачі орендованого майна позивачу в стані, придатному для використання відповідно із умовами договору з метою розміщення оздоровчого комплексу для дітей і молоді

За загальним правилом, наймодавець має передати майно у визначені строки та забезпечити можливість використання такого майна за призначенням для досягнення мети найму . У разі ненадання такої можливості наймач може скористатись правами, наданими йому, зокрема, пунктом 6 статті 762 Цивільного кодексу України, тобто відмовитись від сплати за користування, якщо він не міг користуватися майном.

До обставини, що є причиною неможливості використовувати найняте майно наймачем, відноситься невиконання наймодавцем своїх обов'язків з передачі майна наймачеві, забезпечення доступу наймача до речі, а також обставини, які взагалі виключають можливість такого використання.

Таким чином, за змістом частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України наслідком невикористання наймачем майна через обставини, за які він не відповідає, є звільнення його від орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним.

Разом з тим, як зазначає позивач, у період з жовтня 2008р. по 07.12.2012р. ним була сплачена орендна плата на загальну суму 250 527 грн. Натомість, судом з матеріалів справи встановлено, що у вказаний період позивачем була сплачена орендна плата у розмірі 244 692,27 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (т. 1 а.с.97-147).

Відповідно до п. 5.5. договору наднормативна сума орендної плати, що надійшла на рахунок Орендодавця, підлягає зарахуванню орендарю в рахунок майбутніх платежів або повертається Орендарю.

Аналогічні положення місяться у пункті 16 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, згідно якого суми орендної плати, зайво перераховані до бюджету або орендодавцеві, зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платникові в 5-денний термін від дня одержання його письмової заяви.

При цьому, як встановлено судом, позивачем неодноразово направлялися листи до Міського голови (т.2 а.с.112-144) та Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради (т.2 а.с.133), в яких ПП "Инвестстройсервис" просило звільнити його від сплати щомісячної орендної плати по договору оренди комунального майна № 6 від 24.09.2008 року, з огляду на неможливість використання орендованого майна за цільовим призначенням.

Листами Виконавчого комітету Білгород Дністровської міської ради (т.1 а.с.93-96) позивачу відмовлено як у звільненні його від сплати орендної плати, так і у поверненні йому сплаченої орендної плати.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статті 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, враховуючи те, що Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, всупереч вимогам ст.33 ГПК України, не доведено належними доказами факт передачі орендованого майна позивачу в стані, придатному для використання відповідно із умовами договору з метою розміщення оздоровчого комплексу для дітей та молоді, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача зайво перерахованої орендної плати у сумі 244 692,27 грн. обґрунтованими.

Водночас, суд враховує заявлене у судовому засіданні 23.06.2014р. представником відповідача клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право на охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право та чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку із спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

В силу ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява Приватним підприємством "Инвестстройсервис" була подана до суду 19.08.2013р., а тому, згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України, захисту підлягає порушене право щодо стягнення зайво перерахованої суми орендної плати за період з серпня 2010р. по листопад 2012р.

За таких обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Инвестстройсервис" про стягнення зайво перерахованої орендної плати у період з серпня 2010р. по листопад 2012р. на загальну суму 124 723,11 грн. (без врахування сплаченої позивачем у цей період пені за невчасну сплату орендної плати).

Посилання відповідачів на те, що позивач був цілком обізнаний про стан орендованого майна не приймаються судом до уваги як підстава для відмови у позові, оскільки договір оренди за своєю правовою природою є договором, по якому зобов'язаною є кожна із сторін.

Так, на стадіях укладення, виконання, зміни, розірвання та припинення договору найму у наймодавця та наймача виникають взаємні зобов'язання, зокрема: обов'язок наймодавця передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму, провадити капітальний ремонт речі, переданої у найм, якщо інше не встановлено договором або законом; обов'язок наймача користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору, а в разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (стаття 765, частина перша статті 773, частина друга статті 776, частина перша статті 785 Кодексу).

При цьому, як випливає із ст. 767 ЦК України, що кореспондується зі ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", саме до обов'язків орендодавця належить обов'язок передачі майна у належному стані, придатному для використання. Більш того, саме цьому обов'язку кореспондує право орендодавця вимагати використання майна за цільовим призначенням. А недотримання факту такого використання є, згідно з положеннями п.1 ст. 783 ЦК України, підставою для розірвання договору.

Крім того, як свідчить акт обстеження та перевірки цільового використання нежитлових будівель та споруд причалу №1 від 19.06.2014р. (т.3 а.с.73), створеною наказом начальника Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради комісією було проведено обстеження нежитлових будівель та споруд причалу №1 та встановлено, що нежитлові будівлі та споруди причалу №1, які розташовані за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Л.Попова, 1а, та передані в орендне користування ПП "Инвестстройсервис" на підставі договору оренди №6 від 24.09.2008р., використовуються орендарем не за цільовим призначенням, що порушує істотні умови договору.

Щодо посилань на наявність охорони, суд не приймає це до уваги як доказ використання майна, оскільки вказані дії, про що слушно було наголошено позивачем, випливають з обов'язку Приватного підприємства "Инвестстройсервис" при припиненні чи розірванні договору оренди повернути Орендодавцю орендоване майно в належному стані, але не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, із врахування нормального фізичного зносу.

Разом з тим, провадження у справі щодо відповідача Білгород-Дністровської міської ради підлягає припиненню, оскільки до нього в процесі розгляду справи жодних вимог заявлено не було, що свідчить про відсутність відповідного спору. Натомість, правовий статус Білгород-Дністровської міської ради, як розпорядника місцевого бюджету, не покладає на нього обов'язку виконання зобов'язання замість свого органу Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, оскільки механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначається "Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011р.

Стосовно вимог позивача про внесення змін до умов договору, суд зазначає наступне.

Одним із загальних принципів законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст. 3 та 627 ЦК України. Свобода договору вимагає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки сторін. Учасники цивільних правовідносин за власним розсудом вступають у договірні відносини, виходячи із певних обставин свого життя або господарювання, і тим самим вибирають ті чи інші засоби реалізації своїх інтересів, якими є суб'єктивні цивільні права та кореспондуючи їм обов'язки.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

При цьому статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

У п. 10.1 договору оренди комунального майна № 6 від 24 вересня 2008 року встановлено, що зміни до договору можуть бути внесені по взаємній згоді сторін, що оформляється додатковою угодою до договору.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, жодних пропозицій щодо внесення змін до умов договору оренди ПП "Инвестстройсервис" на адресу Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради не надсилалось.

Крім того, вирішуючи питання щодо можливості внесення змін до п.5.2. договору, суд також бере до уваги те, що зміст запропонованої позивачем редакції договору випливає із норм чинного законодавства та відсутність такого пункту договору жодним чином не порушує прав та законних інтересів Приватного підприємства "Инвестстройсервис"

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Инвестстройсервис" щодо внесення змін до умов договору.

З огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України. Витрати на експертизу покладаються на позивача, оскільки саме ним було заявлене клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Калініна, буд. 10, код ЄДРПОУ 23988184) на користь Приватного підприємства "Инвестстройсервис" (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, 66-а, код ЄДРПОУ 35051038) 124 723 /сто двадцять чотири тисячі сімсот двадцять три/ грн. 11 коп. та 2 494 /дві тисячі чотириста дев'яносто чотири/ грн. 46 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Провадження у справі щодо відповідача Білгород-Дністровської міської ради припинити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.07.2014 р.

Суддя Щавинська Ю.М.