Постанова

від 31.01.2007 по справі 11/420-ап-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/420-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

31.01.2007                                                           Справа № 11/420-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:

від позивача:  Павліша П.В.- уповн. предст., дов. від 03.01.2007р.

від  відповідача: Саюшкіної Н.І.- заст. нач. - зав. сект., дов. № 7/9/10-026 від 09.01.2007р., Шевченко Л.А.- гол. держ. подат. рев.-інсп., дов. № 16590/9/10-039 від 21.12.2006р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕ-Електромаш", м. Херсон

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м. Херсон  

про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги

Провадження у справі відкрито за позовом, в якому поєднано вимоги про визнання недійсними чотирьох актів, а саме:  податкових повідомлень-рішень:  

- № 0008122301/0 від 12.10.2006р. щодо визначення позивачу відповідачем 11261грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ), 5630,50грн. штрафу;

- № 0008142301/0 від 12.10.2006р. щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ на 12402грн., визначення 6201грн. штрафу;

- № 0008132301/0 від 12.10.2006р. щодо збільшення суми бюджетного відшкодування на 10950грн.;

- № 14713/10/25-013 від 08.11.2006р. щодо результатів розгляду адміністративної скарги позивача у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов'язання.

Заявою від 18.01.2007р. (вх. № 2/249 від 18.01.2007р.) позивач відкликав позов у частині вимоги про визнання недійсним рішення № 14713/10/25-013  від 08.11.2006р.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішуються відповідним  господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Виходячи зі змісту цієї норми суд розглядає по суті вимоги за предметом про визнання недійсним акту, сформульованим та незміненим позивачем, такі вимоги по суті адміністративно-правові, залишаються підвідомчими і у сформульованому таким чином предметі господарським судам України.

Позовні вимоги обгрунтовано наступними даними.

У відносинах з ТОВ "ТМ - Авто" вартість транспортних послуг, вчинених на території Російської Федерації, вартість упаковування з метою такого транспортування набутого позивачем товару не може обкладатися податком на додану вартість, оскільки послуги надано не на митній території України.

Щодо іншої частини спору, яка полягає у площині наявних недоліків за текстами податкових накладних з ПДВ, позивач вказує, що ці недоліки усунуто станом на час винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень, ці недоліки були несуттєвими, не спричинювали недійсності податкових накладних, матеріалами перевірки не спростовано, не оспорюється наявність господарських операцій, об'єктів оподаткування у відносинах, в яких позивач отримував податкові накладні з ПДВ; також позивач зауважує, що сплатив ПДВ, за якими отримав податкові накладні, у ціні придбання і ці події (сплата  коштів), якщо припустити недостатність підстав для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту з ПДВ за податковими накладними, також наступили, і у більшості випадків у одному й тому ж періоді, що й отримання податкової накладної, тому ці події податковою інспекцією при неприйнятті за першу подію у значенні п.7.5   ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон про ПДВ) податкових накладних з ПДВ, мали б бути враховані  як належна (за точкою зору контролюючого органу) перша подія для формування податкового кредиту з ПДВ.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позовних вимог, які полягають у такому.

Позивач відніс до податкового кредиту з ПДВ певні суми за фактами отримання податкових накладних, які мають вади, не мають певних даних в порушення п.п.7.2.1 ст.7 Закону про ПДВ. Недоліки податкових накладних виправлено вже після податкової перевірки, супровідний лист позивача з доданими виправленими податковими накладними відповідач отримав 03.10.2006р. за вхідним номером 26215/10.

Крім того, позивач не відніс до об'єкта оподаткування вартість транспортних послуг, отриманих від  ТОВ "ТМ-Авто" за договором від 16.03.2004р. та тари для транспортування товару за цим договором. Оскільки товар призначений для споживання на території України, то вартість його транспортування на адресу позивача по території Росії має включатися до об'єкта оподаткування за п.п.3.1.2 ст.3 Закону про ПДВ.

Обидві сторони знайшли судові рішення Верховного Суду України з приводу оцінки аналогічних ситуацій з приводу можливості врахування в податковому кредиті з ПДВ сум за податковими накладними з недоліками: кожна з сторін посилається на певне умовно прецедентне таке рішення, вважаючи, що в ньому  аналогічні питання, тим що мають вирішуватися у справі № 11/420-АП-06, вирішуються запропонованим саме цією стороною чином.

С у д    в с т а н о в и в:

Податковим повідомленням-рішенням № 0008122301/0 від 12.10.2006р. ДПІ у м. Херсоні визначила ТОВ "АТЕ-Електромаш" 11261грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість та 5630,50грн. штрафу.

Іншим податковим повідомленням-рішенням від цієї ж дати № 0008142301/0 ДПІ у м. Херсоні зменшила ТОВ "АТЕ-Електромаш" суму бюджетного відшкодування  з ПДВ на 12402грн. та визначила 6201грн. штрафу.

Третім з оспорюваних податкових повідомлень-рішень від цієї ж дати № 0008132301/0 ДПІ у м. Херсоні  збільшила ТОВ "АТЕ-Електромаш" (за текстом цього податкового повідомлення-рішення у різних його частинах відповідач вказує і правильну назву суб'єкта відповідальності - ТОВ "АТЕ-Електромаш" і з-за технічної помилки називає цього суб'єкта як ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів") суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 10950грн.

Ці податкові повідомлення-рішення мотивовані посиланням на обставини, встановлені за актом перевірки № 2999/23-4/31047981 від 28.09.2006р., застосуванням п.п."б", п.п.4.2.2 ст.4 п.п.17.1.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181), п.п.3.1.2 ст.3, п.п.7.2.1, 7.2.6, 7.3.6, 7.5.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон про ПДВ).

Позов за заявленим предметом щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень підлягає задоволенню, позов щодо визнання недійсним рішення про результати адміністративної скарги слід залишити без розгляду у зв'язку з таким.

В акті № 2999/23-4/31047981 від 28.09.2006р. "Про результати виїзної планової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю  "АТЕ-Електромаш" (код за ЄДР 31047981) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 30.06.2006р." виявлені ДПІ у м. Херсоні обставини та їх кваліфікація в якості порушень, що привели до визначення ТОВ "АТЕ-Електромаш" податкових зобов'язань з ПДВ, штрафів, збільшення та зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ викладені наступним чином: "Перевіркою  правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на  додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість на  11261 грн. в т.ч.

Лютий 2004р. - 15 грн.;

Липень 2004р. - 12 грн.;

Серпень 2004р. - 240 грн.;

Жовтень 2004р. - 279 грн.;

Вересень 2005р. - 3200 грн.;

Жовтень 2005р. - 15 грн.;

Лютий 2006р. -3333 грн.;

Березень 2006р. - 4167 грн.

Зменшено відшкодування ПДВ на суму 12402 грн. за березень 2004р. Збільшено відшкодування  ПДВ на суму 10950 грн., в. т.ч.

Квітень 2004р.- 8242 грн.

Травень 2004р. - 2708 грн.

В порушення п.п.7.2.1., 7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, який визначає, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер і дату  виписування   податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник  ПДВ;  податковий  номер  платника  податку (продавця та покупця); місце розташування  юридичної особи або     місце податкової адреси фізичної  особи, зареєстрованої як  платник ПДВ; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну   назву   отримувача; ціну   продажу   без   врахування   податку; ставку податку та відповідну   суму   податку в цифровому   значені;   загальну   суму   коштів, що підлягають  сплаті з урахуванням податку,  підприємством  віднесено до    податкового кредиту суми   податку   на  додану  вартість  згідно   податкових накладниx,   які   виписані  постачальником з порушенням (не вказано повну назву постачальника, покупця, кількість (об'єм) товарів), відсутня повна адреса постачальника  та покупця, відсутня ціна одиниці виміру, вказана дата податкової накладної по періоду, який ще не наступив) в податковій накладній на суму 12713 грн. (перелік податкових накладних з недоліками наведено в додатку № 10 до акта перевірки)

Лютий 2004р. - 15 грн.;

Березень 2004р. - 342 грн.;

Квітень 2004р.-968 грн.;

Липень 2004р. - 12 грн.;

Серпень 2004р.- 240 грн.;

Жовтень 2004р. - 279 грн.;

Вересень 2005р. - 3200 грн.;

       Жовтень 2005р. - 15 грн.;

       Лютий 2006р.-3333 грн.;

       Березень 2006р. - 4167 грн.

Відповідно  до п.п.3.1.2 п.3.1 ст.3 Закону про ПДВ, норми якого діяли у 2004р., об'єктом оподаткування являються операції платників податків з ввозу (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), наданих нерезидентами для їх використання чи споживання на митній території України.  Підприємству було надано транспортні послуги резидентом Росії ТОВ "ТМ-Авто" м. Тюмень згідно договору на транспортне обслуговування організацій та підприємств від 16.03.2004р. та додаткової угоди №1 до нього на виготовлення тари для упаковки товарів на суму  74593,82 грн. (398750,37 рос. руб.) акт від 26.04.2004р. № 00000120. Послуги оплачено платіжним дорученням № 2 від 23.03.2004р. на суму 60298,11 грн. (322553,28 рос. руб). та № 3 від 09.04.2004 р. на суму 14247,33 грн. (76197,09 рос.  руб.) та віднесено  на удорожчення  вартості  основних   фондів. В бухгалтерському обліку здійснено записи: Тт. 152 Кт 3773. Згідно п.п.7.3.6 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість " № 168/97-ВР від 03.04.1998р.( зі змінами  та доповненнями)  податкові зобов'язання виникають у відповідності до того, яка  подія відбулась раніше:   чи  дата  списання   грошових  коштів в оплату  робіт (послуг), чи дата оформлення  документу, який   підтверджує   факт   виконання   робіт ( послуг ) нерезидентом.     Таким чином, підприємством в порушення вищевказаного  не   нараховано   податкові зобов'язання з ПДВ 12059,62 у зв'язку  зі здійсненням оплати послуг нерезиденту ТОВ "ТМ-Авто" 23.03.2004 та не відобразило цю суму в рядку 7 декларації з ПДВ за березень 2004р. від 19.04.2004р. № 22512 та суму ПДВ 2849,47 грн. по декларації з ПДВ за квітень 2004р. від 19.05.2004р. № 35708.

Згідно п.п.7.5.2. п.7.5 ст.7 Закону України про ПДВ для операцій по імпорту робіт (послуг) датою виникнення  права платника ПДВ на податковий кредит є дата сплати податку по податковим зобов'язанням  згідно п.п.7.3.6 п.7.3. ст. 7 вищевказаного закону шляхом заповнення ряд. 12.4 декларації з ПДВ за квітень від 19.05.2004р. № 35708 та травень 2004р. від 16.06.2004р. № 39519".

У зв'язку з недоліками податкових накладних з ПДВ відповідачем виключено з податкового кредиту ПДВ позивача суму в 12713грн. за 16-ма податковими накладними, недоліки яких судом згруповано по 4-м позиціям:

1)   податкові  накладні:

-  №  299 від 12.02.2004р. від ТОВ "Бухгалтер-Сервіс";

   - № 5796 від 16.02.2004р. від ПП "Оригінал-Авто";

   - № 6511 від 01.04.2004р. від ПП "Оригінал_Авто";

   - № 7254 від 19.05.2004р. від ПП "Оригінал -Авто";

   - № 8554 від 19.04.2004р. від ПП "Оригінал-Авто";

   - № 3 від 30.09.2005р. від ВКО "Концерн "Електромаш"

- за цими податковими накладними не вказано адреси ТОВ "АТЕ-Електромаш"- покупця, який отримав податкові накладні;

2) податкові накладні:

   - № 84 від 29.03.2004р. від ВАТ "Електромаш";

   - № 128 від 30.04.2004р. від ВАТ "Електромаш";

   - № 170 від 28.05.2004р. від ВАТ "Електромаш";

   - № 348 від 31.08.2004р. від ВАТ "Електромаш";

- за цими податковими накладними не вказано одиниці виміру, кількості (об'єму) ціни продажу товару;

3)  - № 488 від 21.10.2004р. від приватного підприємця Шевченко;

    - № 476 від 25.10.2004р.  від приватного підприємця Шевченко;

    - № 155 від 31.10.2005р.  від приватного підприємця Васильєва А.Н.;

- за цими податковими накладними не вказано ім'я по-батькові постачальника;

4)  - № 61 від 17.11.2006р. від ВАТ "ВПЗ";

    - № 58 від 09.11.2006р. від ВАТ "ВПЗ";

    - № 63 від 24.11.2006р. від ВАТ "ВПЗ";

- за цими податковими накладними датою їх видачі вказано календарне число майбутнього, яке ще не наступило.

З приводу висновку контролюючого органу про віднесення до об'єкта оподаткування ПДВ вартості послуг з транспортування вантажу від ТОВ "ТМ-Авто" (Російська Федерація) та вартості виготовленої за місцем відправки з метою використання при транспортуванні тари (пакувального матеріалу) суд не погоджується з позицією цього контролюючого органу з двох підстав.

Як слідує з текстів залізничних накладних Р455849, Р455847, Р455872 вартість транспортування вантажу в сумах 71818, 105364, 76531 рос. руб., відповідно, відправником ТОВ "ТМ-Авто" оплачена від станції Войновка Російської залізниці до станції Суземка Російської залізниці, тобто оплачено надання послуг на митній території Російської Федерації. Аналогічно, є виконаною на території Російської Федерації робота з виготовлення тари, призначеної для використання при транспортуванні товару.

Ці послуги та роботи призначаються і використовуються саме під час їх виконання, надання - в цьому і є природа послуги, роботи в оцінюваних випадках, тому вони призначені і використовуються на митній території Російської Федерації (за місцем надання, використання)  та відповідно не на митній території України. А відтак їх вартість не відноситься до об'єкта оподаткування ТОВ "АТЕ-Електромаш"  у відповідності з п.п.3.1.2 ст.3 Закону про ПДВ в редакції станом на час існування вказаних відносин ТОВ "АТЕ-Електромаш"  та ТОВ "МТ -Авто".

За п.п.3.1.2 ст.3 Закону про ПДВ об'єктом оподаткування платників ПДВ є операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України.

Поряд з викладеним, у відповідності з п.п.10.2 ст.10 Закону про ПДВ (станом на час виконання господарських відносин), п.п.10.4 ст.10 Закону про ПДВ (станом  на час перевірки та розгляду справи), п.2.1.1 ст.2 Закону № 2181 ДПІ у м. Херсоні не є контролюючим органом щодо податку на додану вартість при ввезені (імпорті) товарів при їх митному оформленні, таким належним  контролюючим органом є відповідний митний орган.

Інша частина спору - щодо податкового кредиту, сформованого за податковими накладними з певними недоліками, - за оцінкою суду має бути вирішена так.

Дійсно у відповідності до п.п.7.2.1 ст.7 Закону про ПДВ в редакції Закону станом на час видання податкових накладних, податкова накладна має містити зазначені окремими рядками:

-          порядковий номер податкової накладної;

-          дату виписування податкової накладної;

-          назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

-          податковий номер платника податку (продавця та покупця);

-          місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ;

-          опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

-          повну назву отримувача;

-          ціну поставки без врахування податку;

-          ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

-          загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За п.п.7.2 ст.7 цього ж Закону в редакції станом на той же час у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням; своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Поряд з цим, слід враховувати, що за п. 7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення  першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Очевидно, що не дивлячись на зміст п.п. 7.2 .6 ст.7 Закону про ПДВ, будуть відсутні підстави для зменшення податкового кредиту платника ПДВ по отриманим податковим накладним з недоліками (при невиправленні недоліків),

а) і у випадках коли цей податковий кредит формувався не за отриманням податкової накладної, а за іншою першою подією –оплатою коштів (в т.ч. ПДВ) продавцю;

б) і у випадках коли сформований за такою накладною податковий кредит вже підтверджено другою подією –оплатою коштів (в т.ч. ПДВ) продавцю (у цьому разі за можливої недостатності, неналежності такої події, як отримання податкової накладної з недоліками, першою подією може вважатися вказана вчинена згодом належна оплата ПДВ у ціні придбання).

Орган державної податкової служби не врахував:

а) що оплата товару (в т.ч. ПДВ) позивачем на користь контрагентів у кожному з 16-ти випадків отримання вказаних податкових накладних з недоліками відбулась, обєкт оподаткування мав місце;

б) станом на час винесення 12.10.2006 р. оспорюваних рішень, хоча і після складення 28.09.2006р. акта перевірки, платник вже надав ДПІ у м. Херсоні 03.10.2006р. (вх. № 26215/10) з супровідним листом, датованим 21.09.2006р., отримані від контрагентів податкові накладні після усунення недоліків.

Суд також приймає до уваги наступне.

Податкові накладні  № 58 від 09.11.2005 р., № 61 від 17.11.2005 р.,  № 63 від 24.11.2005р. виписані (як це слідує з їх текстів) ВАТ “ВПЗ” не за фактом відвантаження товару, а за фактом отримання передплати за токарні автомати, тобто податковий кредит фактично  формувався за іншою першою подією, ніж отримання податкової накладної, - за подією перерахування коштів, і саме ця подія зазначена підставою видачі податкової накладної. Наявність, відсутність таких податкових накладних не має значення для податкового кредиту сформованого за фактом сплати коштів.

Всі певні перелічені, усунуті на час винесення оспорюваних рішень недоліки, не були перешкодою для ідентифікації продавця, покупця, об'єкта оподаткування. Опечатка в віддрукуванні дат названих податкових  накладних № 58, 61, 63 є очевидною (напечатано  2006р. замість 2005р.), і якщо вже настільки формально застосовувати п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ як це пропонує контролюючий орган (без поєднання зі змістом решти Закону), то така опечатка буквально за змістом цього п.7.2 не має значення: дата у будь-якому разі за текстом податкової накладної зазначена, а встановлення (кваліфікацію) її правильності чи неправильності під час перевірки слід вчинювати поряд з встановленням інших не тільки формальних обставин, що мають значення для висновку про правильність чи неправильність віднесення сум до податкового кредиту з ПДВ, в тому числі - наявності, відсутності об'єкта оподаткування, оплати коштів (в т.ч. ПДВ) на користь продавця.

Задовольняючи позов щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, суд залишає без розгляду позов у частині вимог про визнання недійсним рішення щодо результатів розгляду адміністративної скарги платника податку у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов'язання на підставі п.5 ч.1 ст.155КАС України у зв'язку з відкликанням цієї вимоги позивачем.

Розуміючи формально не визнану прецедентність права на Україні, та все ж приймаючи до уваги:

а) що різна судова практика застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах є підставою за ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України для перегляду Верховним Судом України постанов Вищого адміністративного суду України (така ж по суті процесуальна норма є і в господарському процесі);

б) прецедентною є практика Європейського суду з прав людини, а за ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права -

- суд обґрунтовано вважає, що застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах має бути однаковим - правильним. При цьому суд лише констатує, що розуміння у цій справі змісту нормативних актів щодо врахування у податковому кредиті з ПДВ певних сум за податковими накладними з недоліками співпадає з таким же їх застосуванням при вирішенні аналогічних питань у Постанові Верховного Суду України від 06.12.2005р. за результатами розгляду касаційної скарги  у справі № 21-105СВО05  за позовом  приватного підприємства "С" до ДПІ у м. Ужгороді про визнання недійсним рішення.

Крім викладених підстав недійсності оспорюваних трьох податкових повідомлень-рішень, одне з них - № 0008142301/0 в частині визначення штрафу в 6201грн. не відповідає п.п.17.1.3 ст.17 Закону № 2181. За цим підпунктом штраф може застосовуватися лише при визначенні податкового зобов'язання, застосовано ж його при зменшенні суми бюджетного відшкодування, а не при визначенні зобов'язання. Вчинене відшкодування цієї зменшеної суми відшкодування шляхом зменшення на таку суму зобов'язання наступних періодів у питанні щодо застосування штрафу значення не має: таке вчинене відшкодування у цей спосіб об'єктивну сторону складу правопорушення за п.п.17.1.3 ст.17 Закону № 2181 не змінює  - зменшення суми відшкодування ПДВ і визначення податкового зобов'язання з ПДВ за природою є різними діями, штраф при визначенні зобов'язання не передбачений для застосування при зменшенні суми відшкодування ПДВ.                                        

Судовий збір у справі відноситься на Державний бюджет України, витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 3грн. 30коп. підлягають поверненню позивачу з бюджету.

Керуючись п.5 ч.1 ст.155, ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

постановив:

1. Позовні вимоги щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0008122301/0, № 0008132301/0, № 0008142301/0 від 12.10.2006р. задовольнити.

2. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0008122301/0, № 0008132301/0, № 0008142301/0 від 12.10.2006р.

3. Залишити без розгляду позов у частині вимог про визнання недійсним рішення № 14713/10/25-013 від 08.11.2006р.

4. Стягнути з Державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Управління Державного казначейства у Херсонській області, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕ-Електромаш" (код ЄДРПОУ 31074981, м. Херсон, вул. 9 Січня, буд. 19) 3грн. 40коп. витрат зі сплати судового збору.

Виконавчий лист видати за зверненням позивача після набрання постановою законної сили.  

5. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня  складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                  В.В. Чернявський

                                                         У повному обсязі постанову

                                                                             складено 05.02.2007р.