Рішення

від 26.06.2014 по справі 461/3966/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 461/3966/13 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Провадження № 22-ц/783/4279/14 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.

Категорія: 59

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Ванівського О.М., Гриновця Б.М.

При секретарі: Цар М.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідачів: Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області та Приватного підприємства «НИВА - В.Ш.», треті особи: ПАТ «Альфа-Банк», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним протоколу № 1412562-1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) від 15.03.2013 року та визнання незаконним акту, затвердженого начальником Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області про реалізацію нерухомого майна на прилюдних торгах, яке є предметом іпотеки: житлового будинку, загальною площею 401,0 (чотириста одного) кв. м. та житловою площею 156,5 (сто п'ятдесят шість цілих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0400 га, на якій розташований вищезазначений житловий будинок .

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, за заявою Позивача, відбулася заміна первісного Відповідача 2 - філії 14 приватного підприємства «НИВА - В.Ш.» на приватне підприємство «Нива - В.Ш.»

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2014 року відмовлено в задоволенні позову.

Дане рішення оскаржила ОСОБА_2

В своїй апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, не вірно застосовано норми права. Покликається на те, що судом не взято до уваги те, що Відповідачем 2 не було дотримано вимог п.п. 3.5., 3.8., 3.9., 4.2., 4.12. та 7.1. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна» затвердженого наказом Міністерства Юстиції України N 68/5 від 27.10.99 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 745/4038 (надалі - Тимчасового положення).

Крім того, апелянт зазначає, що в порушення ст. 14 ЦПК України та ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», прилюдні торги проводилися не зважаючи на існуючу заборону проведення торгів, встановлену Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18.02.2013 р. про забезпечення позову та Ухвалою Апеляційного суду Львівської області про забезпечення позову від 24.01.2013 року, про існування яких Відповідачі були завчасно попереджені.

Також, на думку Апелянта, в супереч положенням ч. 3 ст. 33 та ст.ст. 36, 38 Закону України «Про іпотеку», а також ст. 7 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», Відповідачем 1 незаконно було змінено спосіб виконання судового рішення, на підставі якого був виданий виконавчий документ, який передбачав лише грошове стягнення з боржника, в наслідок чого, оспорюванні прилюдні торги проводилися при фактичній відсутності судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, що мало би бути постановлене за результатами розгляду відповідного позову.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін на підтримання та заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача), який мав статус боржника у виконавчому провадженні, не оскаржувалася оцінка предмета іпотеки та не оскаржувалися дії чи бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб виконавчої служби в порядку ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст. 383-385 ЦК України.

Крім того, суд першої інстанції, прийшов до висновку, що Відповідачем 1 не було порушено вимог діючої Ухвали про забезпечення позову Галицького районного суду м. Львова від 18.02.2013 р., яка містила заборону відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області вчиняти будь-які дії щодо відчуження житлового будинку, що є предметом іпотеки.

Відповідно до висновків суду першої інстанції, покладених в основу оскаржуваного рішення, не виконання Відповідачем 2 вимог, що містять п.п. 3.5., 3.8., 3.9., та 4.12. Тимчасового положення, не вплинули на результати прилюдних торгів, які проводилися 15.03.2013 року.

Що стосується доводів Позивача про те, що Відповідачем 2 порушено вимоги п.п. 4.2. та 7.1. Тимчасового положення, такі доводи судом першої інстанції не було взято до уваги, мотивуючи змістом абз. 3 ст. 45 Закону України «Про іпотеку».

Однак, з такими висновками суду погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2007 року між ОСОБА_5 (Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача) та ПАТ «Альфа-банк» (Третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача) було укладено кредитний договір № 800000022.

В наслідок невиконання ОСОБА_5 своїх зобов'язань за вищезгаданим кредитним договором № 800000022 виникла заборгованість перед ПАТ «Альфа-банк», який звернувся до Третейського суду про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості по кредиту.

На підставі рішення Третейського суду, Новозаводським районним судом м. Чернігова 21.12.2011 р. був виданий виконавчий лист № 6-3279/17 про стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі кредитної заборгованості.

З метою примусового стягнення заборгованості за кредитом, ПАТ «Альфа-банк» звернувся з вищезазначеним виконавчим листом, який передбачав грошове стягнення з боржника ОСОБА_5, до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Львівській області (Відповідач 1) для примусового виконання рішення Третейського суду і стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі визначеному виконавчим листом.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Львівській області (Відповідач 1) від 05.06.2012 року, на підставі вищезазначеного виконавчого листа № 6-3279/17 було відкрито виконавче провадження № ВП 32866344 про солідарне стягнення з ОСОБА_5 та ТзОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт Інвест» на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованності по кредиту та відсотках за кредитним договором № 800000022 на загальну суму 4 983 436,94 грн.

15.03.2013 року філією 14 приватного підприємства «НИВА - В.Ш.» (Відповідач 2) на виконання договору № 1412562 від 13.12.2012 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладеного з Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Львівській області (Відповідач 1), проведено повторні прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: ЛОТ № 1, предмет іпотеки: житлового будинку, загальною площею 401,0 (чотириста один) кв. м. та житловою площею 156,5 (сто п'ятдесят шість цілих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0400 га, на якій розташований вищезазначений житловий будинок.

Вищезгаданий об'єкт нерухомості був набутий за час шлюбу, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 і належить на праві спільної сумісної власності. Відповідно до ст. 60 СК України таке право на майно не залежить від того, що один з подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми) самостійного заробітку.

Як зазначено у протоколі № 1412562-1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) від 15.03.2013 року, переможцем було об'явлено ОСОБА_4 (Третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів), що діяв через уповноважену особу ОСОБА_6.

На підставі зазначеного вище протоколу № 1412562-1 проведення прилюдних торгів, начальником відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Львівській області Цабаком В.Я. був затверджений Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах, які проводилися 15.03.2013 року філією 14 ПП «НИВА - В.Ш.» на виконання договору № 1412562 від 13.12.2012 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна укладеного з ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: ЛОТа № 1, (предмет іпотеки): житлового будинку, загальною площею 401,0 (чотириста один) кв. м. та житловою площею 156,5 (сто п'ятдесят шість цілих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, при цьому, такий Акт є підставою для оформлення права власності на предмет торгів, тобто, є правовстановлюючим документом.

Згідно з нормами чинного законодавства України та правовою позицією Верховного суду України, що наведена у Постанові ВСУ від 24.10.2012 року по справі № 6-116цс12, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу .

Згідно із ч. 2 ст. 16, ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Таким чином, ураховуючи, те що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст. ст. 203, 215 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в зазначеному Міністерстві 2 листопада 1999 року за № 745/4838.

Правила проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням, за яким прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення).

Тимчасовим положенням передбачені певні правила проведення прилюдних торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4); по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, ст. 34 Закону України «Про нотаріат»).

Отже, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Відповідно до п. 3.5. Тимчасового положення спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, публікує на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується, при цьому, оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, що був укладений 13.12.2012 року, але в порушення цієї норми, Відповідачем 2 таке оголошення про перші торги № 476703 було опубліковано з порушеннями вищезгаданої норми, лише 09.01.2013 року, - через 27 (двадцять сім) днів.

Крім того, відповідно до вищезгаданого п. 3.5. Тимчасового положення, Відповідач 2 зобов'язаний, у випадку проведення повторних торгів, опублікувати оголошення на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно що реалізується - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна. Відповідно до Акту державного виконавця така переоцінка була проведена 05.02.2013, а інформація про проведення повторних торгів № 485982 була опублікована Відповідачем 2 через 23 (двадцять три) дні - 28.02.2013 року.

Відповідачем 2 не дотримано п. 3.8.Тимчасового положення стосовно не опублікування інформації про правовий режим земельної ділянки та цільове призначення земельної ділянки та порушено п. 3.9.Тимчасового положення стосовно не опублікування інформації про об'єкт торгів: матеріали стін будинку та процент зносу будинку, а також не було зазначено обмеження на використання будинку, у якому проживають та зареєстровані неповнолітні діти.

Вищенаведені порушення Тимчасового положення суд першої інстанції вважав такими, що не вплинули на результати проведення прилюдних торгів, але такий висновок треба вважати передчасним з огляду на те, що розділ 3 Тимчасового положення містить обов'язкові вимоги щодо змісту такого інформаційного повідомлення, і не відповідність змісту інформаційного повідомлення вимогам Тимчасового положення потрібно вважати як порушення нормативно-правого акту, який встановлює правила підготовки та проведення прилюдних торгів.

Наведена вище правова позиція відповідає висновку Верховного суду України, який у своїй Постанові від 24.10.2012 року по справі № 6-116цс12 зазначив: «Цим Тимчасовим положенням … передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна».

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що при фактичній участі лише одного зареєстрованого покупця, Відповідачем 2 порушена вимога п. 4.2 Тимчасового положення у відповідності до якого: «Лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців», а також з тим, що Відповідачем 2 не дотримано вимоги п.п. 7.1. пункту 7 Тимчасового положення: «Прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, у разі: відсутності покупців або наявності тільки одного покупця».

Висновок суду першої інстанції та посилання Відповідачів і третіх осіб на стороні відповідачів на абз. 3 ст. 45 ЗУ «Про іпотеку», Суд вважає помилковим, адже для звернення стягнення на предмет іпотеки необхідною умовою визначеною саме ЗУ «Про іпотеку» вважається наявність рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки або виконавчий напис нотаріуса, яких на час проведення прилюдних торгів не існувало, і тому, у даному випадку положення вищезгаданої ст. 45 ЗУ «Про іпотеку» не застосовуються.

Окремою та самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції є встановлений, під час судового розгляду справи, факт порушення ст. 14 ЦПК України та ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», в супереч яким, оспорюванні прилюдні торги проводилися не зважаючи на існуючу заборону проведення торгів встановлену Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18.02.2013 р. про забезпечення позову та Ухвалу Апеляційного суду Львівської області про забезпечення позову від 24.01.2013 року.

Про існування вищезгаданих ухвал про забезпечення позову Відповідачі були завчасно попереджені, що підтверджується наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України: «Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень».

Одночасно, у вступній частині ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено про те, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

З огляду на зазначене вище та враховуючи те, що Апелянт (ОСОБА_2 - позивач у суді першої інстанції) та Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача ОСОБА_5.), завчасно повідомивши Відповідачів про існування ухвал про забезпечення позову і не отримавши відмову Відповідачів від виконання вищезгаданих ухвал, мали всі підстави розраховувати, що такі судові рішення (у формі ухвал) будуть виконуватися Відповідачами у добровільному порядку, а відповідно, підстав для звернення до примусового виконання згаданих вище ухвал Галицького районного суду м. Львова від 18.02.2013 р. та Апеляційного суду Львівської області про забезпечення позову від 24.01.2013 року у Апелянта та Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача не було.

Суд критично сприймає доводи Відповідачів та третіх осіб, про те, що підставою для не виконання Відповідачами зазначених ухвал є те, що заяви ОСОБА_5 до Відповідачів, які містили повідомлення про судові заборони та копії вищезгаданих судових ухвал про забезпечення позову і які до проведення прилюдних торгів були отримані Відповідачами у справі, скеровувалися з формулюванням «до відома» і не містили слів «до виконання».

Чинне законодавство не містить спеціальних вимог до змісту таких заяв, в той же час, статтею 18 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено вимоги лише і виключно до виконавчого документа, який, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження» є єдиною підставою для примусового виконання судових рішень.

Не заслуговує на увагу Суду та спростовується наявними у справі доказами посилання на те, що Відповідачем 1 не порушувалися вимоги зазначеної вище Ухвали Галицького районного суду м. Львова від 18.02.2013 року про забезпечення позову і не вчинялося жодних дій після 04.03.2013 року, адже у матеріалах справи знаходиться документ, що одночасно є предметом оскарження, а саме - Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах, які проводилися 15.03.2013 року філією 14 ПП «НИВА - В.Ш.» на виконання договору № 1412562 від 13.12.2012 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна укладеного з ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: ЛОТа № 1, який був затверджений 01.04.2013 року начальником ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Цабаком В.Я., при цьому, такий Акт вважається підставою для оформлення права власності на предмет торгів, тобто, є правовстановлюючим документом.

Колегія суддів також вважає доведеним факт порушення Відповідачем 1 вимог п. 5.11. «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 N 74/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158, щодо змісту заявки на реалізацію арештованого майна, яка не містила інформацію щодо вищезгаданих ухвали Апеляційного суду Львівської області від 24.01.2013 року та ухвали Галицького районного суду м. Львова від 18.02.2013 року стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, які набрали законної сили.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що: «Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу».

Одночасно, ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд вважає, що проведення 15.03.2013 року прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, результати яких затверджені Протоколом проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) від 15.03.2013 року № 1412562-1 та Актом, затвердженим начальником Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області про реалізацію нерухомого майна на прилюдних торгах, відбулося з істотними порушеннями вимог чинного законодавства України, і з цих підстав, вищезгадані прилюдні торги слід визнати недійсними.

При таких обставинах рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим і таке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 303, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. п.1, 4 , 314 ч. 2, 316 ЦПК України колегія суддів,-

вирішила :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2014 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ПП "Нива-В.Ш.", треті особи - ОСОБА_5, ПАТ "Альфа - Банк", ОСОБА_4 про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсним протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) від 15.03.2013 року, визнання незаконним акта державного виконавця про реалізацію нерухомого майна на прилюдних торгах - задовольнити.

Визнати недійсними прилюдні торги, які проводилися 15.03.2013 року філією 14 приватного підприємства "НИВА-В.Ш." на виконання договору №1412562 від 13.12.2012 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна укладеного з відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Львівській області з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: ЛОТ №1 (предмет іпотеки): житлового будинку, загальною площею 401,0 кв.м. та житловою площею 156,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 право власності на який зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності №Г-01356 від 08.07.2005 року, виданого Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради, згідно з розпорядженням №757 від 08.07.2005 року, зареєстрованого ЛОДКБТІ та ЕО 08.07.2005 року за реєстровим номером 10197275 та земельної ділянки площею 0,0400 га, зареєстрованої за ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯА №569516) виданого Виконавчим комітетом Львівської міської ради 21.06.2005 року та зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів про право власності на землю за №01:05:438:01210 кн.01-1, кадастровий номер земельної ділянки 4610136600:07:007:0047, на якій розташований вищезазначений житловий будинок.

Визнати недійсним протокол №1412562-1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) від 15.03.2013 року.

Визнати незаконним акт затверджений начальником Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області про реалізацію нерухомого майна на прилюдних торгах, які проводилися 15.03.2013 року.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: