Рішення

від 26.06.2014 по справі 906/1525/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" червня 2014 р. Справа № 906/1525/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі судового засідання: Зарудяному А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Грінчук Н. А. - заступник начальника РВ ФДМУ по Житомирській області, дов. № 03/11 від 02.01.2013 р.;

Козак О.О. - завідувач юридичного сектору ФДМУ по Житомирській області дов. № 03/1913 від 14.05.2013 р. (в засіданні суду 19.06.2014 р.);

від відповідача: Борейко А.М. - керуючий санацією (в засіданні суду19.06.2014 р.)

- від ІІІ особи: не з'явився;

- прийняв участь: Пономаренко Л.Л. - голова правління ПАТ "Бердичівмеблі"

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "АрселорМітатал Кривий Ріг" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

до Закритого акціонерного товариства "Бердичівмеблі" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Бердичівмеблі" (м. Бердичів, Житомирська область)

про розірвання договору зберігання та відшкодування вартості відсутнього обладнання

За клопотанням сторін та на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", справу розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.

У відповідності до ст.77 ГПК України в засіданні суду 19.06.2014 р. оголошувалась перерва до 14:30 год. 26.06.2014 р.

Позивач подав до суду позов про розірвання укладеного між сторонами 04.10.2010 року договору зберігання державного майна - деревообробного обладнання у кількості 94 од., яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Криворізький гірничо - металургійний комбінат "Криворіжсталь" (правонаступник ПАТ "Арселор Міталл Кривий Ріг"), але залишилося у нього на балансі та про стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України 201725,61 грн. вартості відсутнього обладнання.

Ухвалами від 14.11.2013 р. та 18.12.2013 р. господарський суд, відповідно, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" (м. Кривий Ріг) (а. с.115,116 у т.1 ); змінив найменування відповідача - ЗАТ "Бердичівмеблі" на ПАТ "Бердичівмеблі" (м. Бердичів) (а. с.170,171 у т.1).

Представники позивача в судовому засіданні 19.06.2014 р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, додатковому обґрунтуванні №03/4956 від 04.12.2013 р. та письмових поясненнях №03/5316 від 25.12.2013 р., №03/80 від 10.01.2014 р., №03/644 від 24.02.2014 р., №03/1320 від 11.04.2014 р., №03/1676 від 16.05.2014 р. (а. с.142,172,180,213 у т.1, 27,36 у т.2); подали для долучення до матеріалів справи Акт оцінки збитків, які завдано державі в особі РВ ФДМУ України по Житомирській області, погоджений з балансоутримувачем - ПАТ "Акселор Міттал Кривий Ріг" та копію листа №142-14/295 від 11.06.2014 р. (а.с.48-53 т.2).

Представник відповідача в засіданні суду 19.06.2014 р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для вирішення питання щодо можливого зменшення позивачем суми позовних вимог згідно Акту оцінки збитків, які завдано державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області.

З огляду на викладене та враховуючи не заперечення позивача, господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні до 14:30 26.06.2014 р.

Після перерви представник відповідача в засідання суду не з'явився.

Представник позивача в засіданні суду 26.06.2014 р. позов підтримала у повному обсязі на суму заявлених збитків у розмірі 201725,61 грн., зауважила, що ПАТ "Бердичівмеблі" не зверталося до РВ ФДМУ по Житомирській області щодо можливого зменшення суми позовних вимог згідно з Актом оцінки збитків від 30.05.2014 р.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскільки ПАТ "Бердичівмеблі" не виконані істотні умови договору зберігання від 04.10.2010 р. щодо збереження державного майна, РВ ФДМУ по Житомирській області було доручено вжити заходів по відшкодуванню збитків, завданих державі, у зв'язку з чим останнім заявлено вимоги про дострокове розірвання договору зберігання та повернення вартості переданого майна. Водночас, позивачем зазначено, що сторони в договірному порядку погодили вартість деревообробного обладнання, що передавалося відповідачу, яка згідно з п.6.1 договору зберігання та Звітом про незалежну оцінку №794 від 31.07.2006 становить 201725,61 грн.

У відзиві представника відповідача - керуючого санацією ПАТ "Бердичівмеблі" Борейка А.М., який надійшов до господарського суду 14.11.2013 р. (а. с. 86 у т.1) зазначено про відсутність документації щодо вказаного у позовній заяві деревообробного обладнання; крім того, листом №02-08/2-5 від 25.02.2014 р. представник відповідача повідомив суд, що головою правління ПАТ "Бердичівмеблі" Пономаренком Л.Л. визнано не можливість повернення позивачу реалізованого обладнання, переданого за договором зберігання від 04.10.2014 р. (а. с. 247 у т.1)

Згідно з листом №70 від 20.03.2014 р. головою правління відповідача зазначено причини продажу обладнання та запропоновано відшкодувати збитки у розмірі відсутнього устаткування на суму 120000,00 грн. (а. с.19 у т. 2)

Третьою особою листом №141-3/656юр від 06.11.2013 р. повідомлено про підтримання позовних вимог в повному обсязі (а. с.37 у т.1).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Предметом спору в даній справі є матеріально - правова вимога РВ ФДМУ по Житомирській області про розірвання договору зберігання від 04.10.2010 р. та відшкодування вартості відсутнього обладнання, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Криворіжсталь", переданого на зберігання ЗАТ "Бердичівмеблі" (правонаступник ПАТ "Бердичівмеблі"), на підставі акту приймання -передачі державного майна від 04.10.2010 р.

Як вбачається з матеріалів справи наказом ФДМУ від 21.12.2004 р. № 2903 (зі змінами, внесеними наказом ФДМУ від 10.11.2010 р. № 1653) спірне індивідуально визначене майно - деревообробне обладнання (94 од.), яке перебуває на балансі ВАТ "Арселор Міталл Кривий Ріг" (правонаступник ПАТ "Арселор Міталл Кривий Ріг") та розміщене у м. Бердичіві по вул.Індустріалізації, 1-А, включено до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом проведення аукціону; визначено орган управління майном- РВ ФДМУ по Житомирській області (а.с.20-22 т.1).

Пунктом 1.4 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі (далі - Положення), затвердженого наказом ФДМУ та Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. №908/68, визначено, що способом управління державним майном, є зокрема, передача майна господарським товариствам, у тому числі у разі ліквідації балансоутримувача, на умовах відповідного договору безоплатного зберігання (далі - договір зберігання) відповідно до вимог законодавства.

04.10.2010 між РВ ФДМУ по Житомирській області (позивач) та ЗАТ "Бердичівмеблі" (правонаступник - ПАТ "Бердичівмеблі") (відповідач/зберігач) укладено договір зберігання державного майна (далі - Договір) (копія на а. с.10, 11 в т. 1), а саме: обладнання в кількості 94 одиниці, яке під час приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Криворізький гірничо - металургійний комбінат "Криворіжсталь" (правонаступник ПАТ "Арселор Міталл Кривий Ріг"), але залишилося у нього на балансі та розміщене за адресою: м. Бердичів, вул. Індустріалізації, 1-А. Зокрема, відповідач зобов'язувався зберегти прийняте від позивача індивідуально визначене майно і повернути його в схоронності та в установлені цим договором строки.

Строки зберігання майна згідно з Договором (п. 3.1) - на період з 04.10.2010 р. до приватизації майна та передачі його власнику.

Судом враховано, що до укладення між сторонами договору зберігання від 04.10.2010 р., спірне майно, але у кількості 104 одиниці, знаходилося на збереженні у ПП "Житомирінженерсервіс" згідно з договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №549 від 27.10.2006 р.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.02.2009 р. у справі №8/1179 задоволено вимоги РВ ФДМУ по Житомирській області щодо повернення з оренди спірного майна; видано наказ №8/1179 від 07.07.2009 р., яким зобов'язано ПП "Житомирінженерсервіс" повернути РВ ФДМУ по Житомирській області згідно з переліком 104 одиниці індивідуально визначеного обладнання (а.с.14 -16, 41 - 44 у т.1).

Актом від 04.10.2010 р. (а. с. 96 - 97 у т.1) державний виконавець передав РВ ФДМУ по Житомирській області 94 одиниці обладнання та склав акт (а. с.98 т.1) про відсутність 10 одиниць індивідуально визначеного майна.

З метою збереження державного майна та до вирішення питання щодо його приватизації, було укладено договір зберігання обладнання від 04.10.2010 р., вартість якого згідно із Звітом про незалежну оцінку №794 від 31.07.2006 р. та наказом господарського суду №8/1179 від 07.07.2009 р. визначено сторонами у розмірі 201725,61 грн. (210624,71 грн. (вартість обладнання у кількості 104 од.) - 8899,10 грн. (вартість 10 од. відсутнього обладнання).

Актом приймання - передачі державного майна (індивідуально визначеного майна - обладнання в кількості 94 одиниці) (а.с.12-14 т.1) сторони засвідчили передачу вищезгаданого майна згідно договору зберігання від 04.10.2010 р.

Листом від 22.10.2010 р., вих. №07/2916 позивач повідомив Департамент продажу об'єктів нерухомості ФДМУ щодо укладеного договору зберігання від 04.10.2010 р. та підписання вказаного акту приймання - передачі державного майна (а. с.183 у т. 1).

Наказом РВ ФДМУ по Житомирській області від 18.11.2010 р. №555 "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта державної власності групи А - індивідуально визначеного майна - деревообробного обладнання (94 одиниці), що не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Криворіжсталь", перебуває на балансі ВАТ "Арселор Міталл Кривий Ріг" було прийнято рішення, зокрема, щодо здійснення приватизації вказаного майна шляхом продажу на аукціоні (а. с.118 у т. 1).

Згідно з наказом позивача від 22.08.2011 р. №249 (а. с.119 у т.1) встановлено початкову вартість продажу деревообробного обладнання (94 одиниці) на аукціоні на суму 339591,60 грн. з ПДВ, згідно з Висновком про вартість об'єкту оцінки станом на 30.06.2011 р. (а.с.120 - 122 у т.1).

10.10.2011 р. через відсутність заяв на участь в аукціоні, позивачем видано наказ №314 щодо проведення повторного продажу на аукціоні вказаного об'єкта державної власності та зменшення початкової вартості продажу об'єкта на 30%, затвердивши її суму в розмірі 237714,12 грн. з ПДВ (а. с.124 у т.1).

В подальшому, позивачем приймались накази, відповідно, від 22.11.2011 р. №391 (а. с.126 у т.1) та від 09.02.2012 р. №61 (а. с.128 у т.1) щодо проведення повторного продажу на аукціонах вказаного державного майна проте без зменшення ціни продажу.

Згідно з копіями витягів з газети ФДМУ в рубриці "Відомості приватизації", оголошення про проведення аукціонів були опубліковані, відповідно: про проведення аукціону з продажу майна 10.10.2011 р. - 07.09.2011 р. газета №34(677) (а. с.123 т.1); про проведення аукціону з продажу майна 22.11.2011 р. - 19.10.2011 р. газета №40(683) (а.с.125 т.1); про проведення аукціону з продажу майна 07.02.2012 р. - 28.12.2011 р. газета № 50(693) (а. с.127 т.1); про проведення аукціону з продажу майна 24.04.2012 р. - 14.03.2012 р. газета №11(704) (а. с.129 т.1).

У зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні, призначеному на 24.04.2012 р., позивачем видано наказ від 26.04.2012 р. №268 про визнання таким, що не відбувся, аукціон з продажу об'єкта державної власності групи А - індивідуально визначеного майна - деревообробного обладнання (94 одиниці) (а. с.131 у т.1).

З метою проведення інвентаризації майнових активів, переданих позивачем відповідачу, у зв'язку з закінченням терміну дії висновку про вартість об'єкта продажу (дію якого продовжено до 21.08.2012 р., згідно з наказом позивача від 21.02.2012 р. № 74), та для продовження процесу приватизації державного майна, на основі пропозицій ПАТ "Арселор Міталл Кривий Ріг", викладених у листі від 26.09.2012 р. №1-108, службової записки відділу продажу об'єктів малої приватизації РВ ФДМУ по Житомирській області від 14.09.2012 р. №57 та листа керуючого санацією ПАТ "Бердичівмеблі" від 25.12.2012 р. №249-262, наказом позивача від 22.01.2013 р. №39 було призначено дату оцінки та проведення інвентаризації спірного державного майна на 31.01.2013 р., а також затверджено інвентаризаційну комісію (а. с.135 у т.1).

Наказом позивача від 11.02.20163 р. №83 (а. с.137 у т. 1) було змінено дату оцінки об'єкта державної власності на 31.03.2013 р.

В матеріалах справи містяться результати інвентаризації майна від 16.04.2013 р., проведеної на підставі вказаного наказу позивача. За результатами інвентаризації, під час розгляду первинних матеріалів станом на 31.03.2013 р., комісією було встановлено нестачу деревообробних верстатів у кількості 62 шт. на суму 734076,75 грн., про що зафіксовано в протоколі та зведеному акті інвентаризації об'єкта (а. с.23,105 -109 у т.1).

Оскільки інвентаризаційною комісією не були надані не належним чином оформлені матеріали інвентаризації основних засобів - деревообробного обладнання (94 одиниці), позивач листом №04/1942 від 15.05.2013 р. запропонував члену інвентаризаційної комісії - керуючому санацією відповідача Борейку А.М. здійснити заходи та надати пропозиції щодо приведення у відповідність матеріалів інвентаризації.

У відповідь, листом №52-275 від 23.05.2013 р., керуючий санацією ПАТ "Бердичівмеблі" Борейко А.М. запропонував провести повторну інвентаризацію деревообробного обладнання, у зв'язку із частковою відсутністю документації на підприємстві та обмеженим доступом до частини обладнання (копія на а. с. 138 у т. 1).

Враховуючи це, наказом РВ ФДМУ по Житомирській області від 31.052013 р. №408 було змінено дату проведення інвентаризації на 31.05.2013 р. (а. с.139 у т.1).

У листі позивача від 25.12.2013 р., вих. №03/5316, адресованого господарському суду, зазначено, серед іншого, що листом від 12.06.2013 р. №142-14/424 ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" повідомило позивача про відсутність зв'язку з членом комісії з інвентаризації - керуючим санацією відповідача Борейком А.М. та про не забезпечення ним доступу для огляду державного майна (деревообробного обладнання (94 одиниці), а також те, що листом позивача від 14.06.2013 р. №04/2333 арбітражному керуючому ПАТ "Бердичівмеблі" було запропоновано терміново забезпечити доступ вищезазначеного майна та проведення його інвентаризації (а. с. 172 у т. 1).

Враховуючи неможливість проведення інвентаризації об'єкта державної власності - деревообробного обладнання у кількості 94 одиниці, наказом позивача від 05.07.2013 р. №477 скасовано накази РВ ФДМУ по Житомирській області відносно проведення інвентаризації та незалежної оцінки об'єкта державної власності (накази №39 від 22.01.2013 р., №83 від 11.02.2013 р., №408 від 31.05.2013 р.) (а. с.140 у т.1).

Враховуючи викладене та встановлену інвентаризаційною комісією нестачу деревообробних верстатів у кількості 62 шт., позивачем 20.06.2013 р. на адреси відповідача та керуючого санацією було направлено претензію №03/2408 з вимогами розірвати договір зберігання від 04.10.2010 р., повернути індивідуально визначене майно, що належить до державної власності, та у випадку втрати або нестачі майна виплатити кошти у розмірі вартості не збереженого обладнання (а. с.24 - 26 у т.1).

У відповідь на претензію, арбітражний керуючий Борейко А.М. листом №63-17 від 27.06.2013 р. (а. с. 27 т.1) повідомив позивача, що з моменту виконання ним своїх обов'язків, деревообробного обладнання або документації щодо вказаних активів йому не передавалось. Однак, в судових засіданнях арбітражний керуючий не заперечив щодо ймовірності знаходження державного майна на підприємстві відповідача до його призначення керуючим санацією, з огляду на отримання від голови правління відповідача листа №066 від 10.06.2013 р. (а. с.203 у т.1), адресованого позивачу, з пропозицією розглянути можливість компенсації відповідачу понесених витрат на збереження, охорону та упорядкування верстатів, які знаходяться у відповідача згідно з договором зберігання від 04.10.2010 р., а також готовність придбати деревообробні верстати за їх залишковою вартістю з урахуванням амортизації та понесених витрат.

Слід зазначити, що у межах розгляду справи №5/51"Б" про банкрутства ПАТ "Бердичівмеблі", 21.06.2013 р. господарським судом було проведено огляд виробничих приміщень адміністративного корпусу на території підприємства, де було виявлено лише верстати марки "Комак" (протокол огляду та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження №5/51"Б" від 21.06.2013 р., а. с.28 у т.1).

Враховуючи відсутність державного майна - деревообробного обладнання у кількості 94 од., яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Криворіжсталь", перебуває на балансі ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" та знаходилося на зберіганні у відповідача, позивач листом від 16.08.2013 р. №07/3335, звернувся до ФДМУ щодо можливості зміни способу управління майном з приватизації на відшкодування збитків.

Листом №10-23-12508 від 02.10.2013 р. (а. с. 99 у т.1) ФДМУ повідомив позивача, що у разі втрати державного майна, яке перебувало на зберіганні у відповідача за відповідним договором зберігання, необхідним є вжиття заходів на відшкодування збитків, завданих державі у зв'язку з втратою цього майна, відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору зберігання.

Вказане стало підставою звернення позивача з позовом до господарського суду про розірвання договору зберігання та відшкодування вартості відсутнього обладнання.

Статтею 3 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. №908/68, визначено, що відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, визначається главою 29 розділу I книги третьої Цивільного кодексу України - щодо захисту прав власності, та главою 51 розділу I книги п'ятої Цивільного кодексу України - щодо правових наслідків порушення зобов'язань. Якщо майно перебуває у господарських товариствах на умовах договору зберігання майна з державним органом приватизації, відшкодування збитків господарськими товариствами визначається на основі статей 950 та 951 Цивільного кодексу України.

Приписами статті 953 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до ч.1 ст.950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Матеріалами справи, а саме протоколом про проведення інвентаризації основних засобів деревообробного устаткування в м. Бердичеві за станом на 31.03.2013 р. від 16.04.2013 р., підтверджено нестачу у відповідача верстатів у кількості 62 шт. на загальну вартість 734076,75 грн., які не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Криворіжсталь", перебувають на балансі ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" та передані на зберігання відповідачу згідно з договором зберігання від 04.10.2010 р. (а. с.23 у т.1).

З метою встановлення належності на підприємстві решти верстатів у кількості 32 одиниці, наказом РВ ФДМУ по Житомирській області від 12.02.2014 р. №94 (а. с.214 т.1) (з урахуванням змін, внесених наказом від 24.03.2014 р. №164, а.с.16 т.2) створено робочу групу для здійснення огляду деревообробного обладнання, переданого на зберігання відповідачу, однак будь-які спроби потрапити на територію підприємства у представників робочої групи виявилися безрезультатними, про що складені відповідні акти від 20.02.2014 р. (а. с.221 у т.1); від 25.03.2014 р. (а. с.17 у т .2).

Зокрема, у листі №11 від 18.02.2014 р. голова правління ПАТ "Бердичівмеблі" повідомив позивача, що не вбачає необхідності надання представника та створення робочої групи для встановлення відсутності вже реалізованого обладнання; визнав неможливість повернення майна, переданого за договором зберігання від 04.10.2010 р. та позовні вимоги щодо наявності збитків та зауважив, що за весь час перебування обладнання на території відповідача, не зважаючи на пропозиції розглянути можливість компенсації відповідачу понесених витрат на зберігання та упорядкування верстатів, відповідач не отримав жодного грошового або матеріального ресурсу хоч для часткового відшкодування витрачених коштів, які могли б бути спрямовані на погашення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності відповідача. Тому з причин існування реальної загрози пошкодження майна і через обставини, які не давали змоги забезпечити його схоронність в процедурі банкрутства, акціонери скористалися правом, наданим ст.945 ЦК України на продаж обладнання, переданого за договором зберігання від 04.10.2010 р. (а. с. 220 у т.1)

Ухвалами господарського суду від 14.11.2013 р. (а. с.115,116 у т.1), 18.12.2013 р. (а. с.170,171 у т.1), 14.01.2014 р. (а. с.211,212 у т.1) відповідач зобов'язувався надати документально підтверджену інформацію щодо реалізації деревообробного обладнання (94 одиниці), яке було передане підприємству на зберігання, надходження коштів та їх витрачання на господарські потреби відповідача (щодо кожного об'єкту окремо), або повідомити знану інформацію про його місцезнаходження.

В засіданні суду 11.01.2014 р. головою правління ПАТ "Бердичівмеблі" Пономаренком Л.Л. надано для долучення до справи договори №№1,2 від 13.05.2013 р. та 02.09.2013 р. з додатками про виконання разової роботи з часткового ремонту покрівлі на будівлях, які розташовані за адресою: м. Бердичів, вул. Індустріалізації, 1-А, та квитанції до прибуткових касових ордерів (а. с.188 - 201 у т.1).

Однак, надані головою правління ПАТ "Бердичівмеблі" документи суд не розцінює як належні докази, що підтверджують реалізацію відповідачем державного майна, переданого за договором зберігання від 04.10.2010 р. та використання від його реалізації коштів, при цьому зауважує, що останні засвідчують лише факт здійснення ремонту господарських будівель відповідача без зазначення правової природи джерела надходження коштів, витрачених на його проведення.

Згідно із ч.2 ст. 945 ЦК України, якщо річ пошкоджена або виникли реальна загроза її пошкодження чи інші обставини, що не дають змоги забезпечити її схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, зберігач має право продати річ або її частину.

Проте слід зазначити, що за приписами цієї статті праву зберігача продати річ, що перебуває на збереженні, передує його обов'язок повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі і отримати його відповідь (ч.1 ст. 945 ЦК ).

Відповідно до п.п.1.2,1.3 Договору зберігання сторони погодили, що зберігач не вправі користуватись і розпоряджатись переданим на зберігання майном. Передача майна третім особам можлива лише у разі письмової згоди органу управління та регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області.

Судом враховано, що в матеріалах справи відсутнє повідомлення відповідача, адресоване позивачу, про необхідність зміни умов зберігання деревообробного обладнання (94 одиниці); відсутня також письмова згода позивача на продаж майна, як-то передбачено п.п.1.2,1.3, пп.2.3.7 п.2.3 Договору зберігання від 04.10.2010 р.

Разом з тим, суд зазначає, що посилання голови правління відповідача на необхідність компенсації позивачем витрат, понесених відповідачем на зберігання деревообробних верстатів, не заслуговують на увагу та є необґрунтованими з огляду на погоджений сторонами п. 6.3 договору зберігання, яким передбачено, що договір є безоплатним, витрати зберігача на зберігання речі позивачем не відшкодовуються.

З огляду на вказані обставини, господарський суд приходить до висновку, що відповідач в особі його керівних органів не мав права приймати рішення про відчуження державного майна, переданого на зберігання до моменту його приватизації, оскільки це суперечить нормам законодавства та умовам Договору зберігання від 04.10.2010 р.

Відповідно до пп.2.1.4 п.2.1 договору сторони встановили, що у разі використання зберігачем майна всупереч умовам п.п.1.2 та 1.3 договору, позивач має право вимагати припинення його дії і відшкодування заподіяних збитків.

Згідно з п.1 ч.1 ст.951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Положення аналогічного змісту є і в п. 4.2 Договору зберігання від 04.10.2010 р.

Приписами п. 6.1 Договору сторони погодили, що вартість майна згідно із Звітом про незалежну оцінку №794 від 31.07.2006 визначена на рівні 201725,61 грн.

20.03.2014 р. головою правління відповідача на адресу позивача був направлений лист №70 (а. с.19 у т.2) з пропозицією щодо можливості відшкодувати позивачу збитки у розмірі 120000,00 грн.; в обґрунтовання пропозиції щодо відшкодування вартості обладнання у зменшеному розмірі, вказано на те, що станом на час судового розгляду справи, передані у 2010 р. активи вже повністю з амортизовані.

Ухвалою господарського суду від 15.04.2014 р. зобов'язано позивача здійснити розрахунок збитків, у зв'язку з відсутністю державного майна, згідно з Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2013 р. №1891, погоджений з балансоутримувачем - ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" (а. с. 30, 31 у т.2).

Згідно з Актом оцінки збитків, які завдано державі внаслідок незаконного продажу деревообробного обладнання в кількості 94 од., розмір шкоди, визначений позивачем за погодженням з балансоутримувачем, становить 158735,17 грн. (а. с. 49 - 52 у т. 2).

Приписами ч.1 ст.22 ЦК України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Під збитками у значенні ч.ч.1,2 ст.224 ГК України розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства..

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

Судом враховано, що розмір збитків, розрахований згідно з Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2013 р. №1891, є більшим від суми збитків, запропонованих до сплати відповідачем, однак меншим за розмір шкоди, нарахованої до сплати позивачем згідно з п.6.1 Договору зберігання від 04.10.2010 р.

Враховуючи, що відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов; що вартість переданого на зберігання майна встановлена сторонами безпосередньо у договорі зберігання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу від 04.10.2010 р., а також у відповідному акті приймання - передачі державного майна від 04.10.2010 р., суд приходить до висновку що для визначення розміру збитків у розумінні вартості майна, яке передано на зберігання і не повернуто позивачу (поклажодавцеві), слід використовувати вартість, зазначену у п.6.1 Договору у розмірі 201725,61грн., а не вартість, визначену згідно з Актом оцінки збитків від 30.05.2014 р., який, з урахуванням вищевикладеного, судом не приймається до уваги.

Відповідно до ч. 3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації.

Згідно з п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 р. №412 "Про затвердження положення про регіональне відділення Фонду державного майна України" встановлено, що основним завдання відділення є здійснення повноваження власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих ним рішень.

З огляду на викладене, позивач, як орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що здійснює визначені законами України повноваження власника державного майна - деревообробного обладнання у кількості 94 од., яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Криворізький гірничо - металургійний комбінат "Криворіжсталь" (правонаступник ПАТ "Арселор Міталл Кривий Ріг"), але залишилося у нього на балансі та було розміщене за адресою: м. Бердичів, вул. Індустріалізації, 1-А, правомірно звернулося до господарського суду з позовом про захист порушеного права власника та відшкодування завданої йому майнової шкоди у розмірі 201725,61 грн.

Щодо позовної вимоги стосовно розірвання Договору зберігання державного майна від 04.10.2010 р., слід зазначити таке.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 ст.651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Тобто, у ст.651 ЦК України на законодавчому рівні здійснено розмежування порядку припинення дії договору та визначено підстави такого припинення за рішенням суду.

При цьому, з сукупного аналізу частин 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України вбачається, що саме при відсутності згоди (домовленості) сторін про зміну або розірвання договору він може бути змінений чи розірваний на вимогу однієї із сторін лише за рішенням суду.

Також слід зазначити, що частиною 1 статті 206 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором (ч.2 ст.188 ГК України).

Тобто пропозиція щодо внесення змін до договору або його розірвання може виходити від будь-якої сторони і має бути викладена письмово.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст.188 ГК України).

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст.188 ГК України).

Матеріали справи містять докази того, що позивач звертався до відповідача з проектом договору про розірвання Договору зберігання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Криворізький гірничо - металургійний комбінат "Криворіжсталь" від 04.10.2010 р., однак дана вимога залишилась відповідачем без задоволення (а. с. 24 - 26 у т.1).

Також матеріалами справи підтверджено істотне порушення відповідачем умов договору в частині збереження державного майна, що було предметом Договору зберігання від 04.10.2010 р.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині розірвання договору зберігання від 04.10.2010 р. обґрунтованими.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на встановлені обставини справи та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем дійсно було порушено умови Договору зберігання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Криворізький гірничо - металургійний комбінат "Криворіжсталь" від 04.10.2010 р., внаслідок чого державі заподіяно збитків на суму шкоди, завданої відсутнім обладнанням у розмірі 201725,61 грн.

Отже, суд вважає позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області заявленим у відповідності до вимог чинного законодавства та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Одночасно господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що об'єктами управління державної власності є, зокрема, державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.

Підпунктом 1.3 пункту 3 Наказу Фонду державного майна України від 16.12.2009 р. № 1998 "Про забезпечення збереження, контролю за використанням та реалізацією пропозицій інвентаризаційних комісій щодо державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але залишилося у них на балансі ( із змінами, внесеними згідно з Наказом ФДМУ№ 330 (№0330224-11) від 10.03.2011 р.) передбачено, що у разі перебування державного майна поза межами регіону розташування господарського товариства балансоутримувача) перевірку слід проводити регіональному відділенню ФДМУ за місцем розташування державного майна та здійснювати постійний контроль за використанням та збереженням цього майна; акт перевірки надсилати регіональному відділенню ФДМУ, яке здійснює функції з управління державним майном за місцем розташування господарського товариства (балансоутримувача) та надавати пропозиції щодо вибору способу управління державним майном.

Пунктом 5 цього Наказу затверджено Порядок проведення державними органами приватизації перевірок стану ефективного використання та збереження державного майна.

Згідно з п. 2 названого Порядку у разі перебування державного майна поза межами регіонального розташування господарського товариства (балансоутримувача) перевірку (обстеження) здійснює регіональне відділення ФДМУ за місцем розташування державного майна; затверджений акт перевірки (обстеження) надсилається регіональному відділенню ФДМУ, яке здійснює функції з управління державним майном за місцем розташування господарського товариства (балансоутримувача), не пізніше, ніж за 7 робочих днів.

У Прикінцевих положеннях цього Порядку зазначено, що у разі виявлення фактів відсутності державного майна, його утримання в неналежному стані, нецільового використання, прийняття неправомірних рішень щодо розпорядження державним майном тощо матеріали перевірки надсилаються на адресу правоохоронних органів, а також вживаються інші заходи, спрямовані на захист майнових інтересів держави та відшкодування збитків.

Разом з тим, позивачем не вживались належні заходи для здійснення перевірок стану ефективного використання та збереження державного майна та не направлено відповідні матеріали щодо відсутності державного майна до правоохоронних органів.

Згідно із ч. 1 ст. 90 ГПК України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Тому слід винести окрему ухвалу на адресу позивача з метою вжиття заходів щодо усунення встановлених судом недоліків у діяльності Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області та їх недопущення у подальшому.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 90 ГПК України, якщо при вирішення господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

За таких обставин слід направити повідомлення в прокуратуру Житомирської області у зв'язку з відсутністю державного майна - обладнання в кількості 94 одиниці, яке під час приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ «Криворізький гірничо - металургійний комбінат «Криворіжсталь» (правонаступник ПАТ «Арселор Міталл Кривий Ріг» (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), але залишилось у нього на балансі та перебувало на території ПАТ "Бердичівмеблі" (м. Бердичів, вул. Індустріалізації, буд. 1А) відповідно до Договору зберігання державного майна від 04.10.2010 р.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 90 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір зберігання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу від 04.10.2010 р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та Закритим акціонерним товариством "Бердичівмеблі" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Бердичівмеблі" (м. Бердичів) в особі керуючого санацією Корнілова Р.М. щодо індивідуально визначеного майна - обладнання в кількості 94 одиниці, яке під час приватизації не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Криворізький гірничо - металургійний комбінат «Криворіжсталь» (правонаступник ПАТ «Арселор Міталл Кривий Ріг» (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), але залишилось у нього на балансі.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Бердичівмеблі" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Індустріалізації, буд. 1А, код ЄДРПОУ 05516263) в дохід Державного бюджету України (код платежу 24060300 "Інші надходження", рахунок одержувача 31114115700005 в УДКСУ м. Бердичева, код 37752874, МФО 811039:

- 201725,61 грн. вартості відсутнього обладнання.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Бердичівмеблі" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Індустріалізації, буд. 1А, код ЄДРПОУ 05516263)

на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (місцезнаходження: 10008, м. Житомир, вул. 1 Травня, 20, ідентифікаційний код 13578893)

- 5181,51 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.07.14

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - РВ ФДМУ по Житомирській області, 10008, м. Житомир, вул. 1 Травня, 20 (з окремою ухвалою)

3 - відповідачу (реком).

4 - ПАТ "АрселорМітатал Кривий Ріг", 50095, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1

5 - прокуратура Житомирської області (з повідомленням)