Постанова

від 02.07.2014 по справі 911/122/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 911/122/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Київської області від 27 лютого 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2014 року у справі № 911/122/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтердизайн" до публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління "Укргазтехзв'язок" про стягнення суми, -

Встановив:

У січні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інтердизайн" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління "Укргазтехзв'язок" про стягнення 57205 грн. боргу за поставлений на підставі видаткової накладної № РН-0000081 від 21 червня 2012 року, згідно умов договору поставки № 59ЗП від 13 червня 2012 року, товар, 540,70 грн. пені, 2473,14 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Київської області від 27 лютого 2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 57205 грн. боргу, 540,70 грн. пені, 2473,14 грн. 3 % річних, 1827 грн. судового збору.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 13 червня 2012 року позивачем і дочірньою компанією "Укртрансгаз" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є відповідач, укладено договір № 59ЗП, за умовами якого постачальник поставляє, а покупець - купує товар (стільці та сидіння) партіями, в кількості та номенклатурі відповідно до специфікації.

На виконання договору 21 червня 2012 року позивач, за видатковою накладною № РН-0000081, поставив відповідачу товар на загальну суму 57205 грн., а відповідач, за довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії СМ № 253778 від 21 червня 2012 року, на підставі рахунку-фактури № СФ-0000122 від 21 червня 2012 року, отримав цей товар, проте, не оплатив його вартість, заборгувавши позивачу 57205 грн., що стало підставою для звернення останнього за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду з даним позовом.

Розглядаючи заявлені вимоги по суті, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, залишивши рішення у справі без змін, керуючись нормами ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення суми основної заборгованості, оскільки порушення відповідачем умов договору в частині виконання грошових зобов'язань підтверджено матеріалами справи.

В зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, згідно умов п. 10.3 договору щодо підстав нарахування пені, з урахуванням норм ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 610-612 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальністю за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та правильного розрахунку позивачем відповідної суми, вимоги стосовно стягнення з відповідача 540,70 грн. пені судом задоволено в повному обсязі, як і вимоги щодо стягнення 2473,14 грн. 3 % річних, з посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.

Доводи скаржника щодо зміни його зобов'язань за укладеним договором в частині сплати коштів в зв'язку з наявністю незалежних від нього обставин, відсутністю вини боржника в несвоєчасній оплаті товару, а також посилання відповідача на те, що, оскільки за своїм змістом його зобов'язання не є простроченими, - вимога щодо стягнення з нього штрафних санкцій задоволенню не підлягає, є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, зокрема, на ст.ст. 629, 692, 712 Цивільного кодексу України щодо договору купівлі-продажу та зобов'язання покупця оплатити отриманий від продавця товар у строки, передбачені договором, а тому, судом касаційної інстанції до уваги не беруться.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 27 лютого 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2014 року у справі № 911/122/14 - без змін.

Поновити виконання судового рішення у справі.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.