Постанова

від 02.07.2014 по справі 914/828/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2014 р. Справа № 914/828/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Желік М.Б.

Кравчук Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу Львівської обласної державної

телерадіокомпанії № 405/01/01-14 від 23.05.2014 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.04.2014р.

у справі № 914/828/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Міст ТБ",

м. Львів

до відповідача Львівської обласної державної телерадіокомпанії, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби у Львівській області,

м. Львів

про стягнення 473119,63 грн.

за участю представників:

від позивача - Кондратюк В.В. - представник (довіреність б/н від 20.02.2014р.)

від відповідача - Мудрак І.І. - представник (довіреність № 415/01/01-14 від 27.05.2014р. )

від третьої особи - не з'явився

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2014р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Новосад Д.Ф., Михалюк О.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження. У зв'язку з перебуванням судді Новосад Д.Ф. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 року у склад судової колегії для розгляду даної справи замість судді Новосад Д.Ф. введено суддю Желіка М.Б. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2014р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Желіка М.Б., Михалюк О.В. розгляд апеляційної скарги відкладено. У зв'язку з перебуванням судді Михалюк О.В. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 року у склад судової колегії для розгляду даної справи замість судді Михалюк О.В. введено суддю Кравчук Н.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.04.2014р. у справі № 914/828/14 (суддя Бортник О.Ю.) позов задоволено частково; стягнуто з Львівської обласної державної телерадіокомпанії на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанія "Міст ТБ" 448 968,44 грн. заборгованості, 17 133,04 грн. пені, 3 953,77 грн. трьох процентів річних, 2 723,28 грн. інфляційних та 9455,57 грн. судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що між сторонами існували договірні правовідносини за Договором про закупівлю послуг за державні кошти № 5, зобов'язання по яких відповідачем виконані не у повному обсязі, у зв'язку з чим у Львівської обласної державної телерадіокомпанії утворилася заборгованість, доказів погашення якої та штрафних санкцій, відповідно, станом на день розгляду спору суду не подано.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Львівська обласна державна телерадіокомпанія оскаржила його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 405/01/01-14 від 23.05.2014 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15.04.2014р. у справі №914/828/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема, положеннями Порядку казначейського обслуговування та покликається на відсутність вини Львівської обласної державної телерадіокомпанії у несвоєчасному розрахунку за надані послуги згідно Договору № 5, при цьому, апелянт зазначає, що Львівською обласною державною телерадіокомпанією було надано до виконання Державній казначейській службі України платіжні доручення на загальну суму 448 968,44 грн., які останнім були залишені без виконання.

Крім цього, скаржник звертає увагу на п. 4.3. та п. 4.4. Договору про закупівлю послуг за державні кошти № 5, де зазначено, що якщо Замовник вжив всіх належних, необхідних та передбачених чинним законодавством заходів щодо здійснення оплати наданих Виконавцем послуг та у разі затримки проходження платежів не з вини Замовника штрафні санкції не застосовуються.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанія "Міст ТБ" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та просить рішення господарського суду Львівської області від 15.04.2014 року у справі № 914/828/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 17.06.2014р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2014р., зокрема, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Управління державної казначейської служби у Львівській області та розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.07.2014р.

Розгляд справи розпочато спочатку у зв'язку зі зміною складу суду.

В дане судове засідання прибули представники позивача та відповідача, проте, третя особа явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, хоча своєчасно та належним чином була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2014р.

Враховуючи ту обставину, що третя особа належним чином була повідомлена про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 15.04.2014р. у справі № 914/828/14 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Львівської обласної державної телерадіокомпанії без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 27 листопада 2009 року між Львівською обласною державною телерадіокомпанією (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальність - Телерадіокомпанія «Міст ТБ» (Виконавець) укладено Договір про надання послуг ефірної апаратної (а.с. 11-12), яким визначено, що послугами є послуги центральної ефірної апаратної по організації передачі телевізійних сигналів на ефірний передавач.

Пунктом 2.1. Договору про надання послуг ефірної апаратної встановлено, що на умовах та в порядку передбачених цим договором та додатком до нього Виконавець надає Замовнику за плату Послуги центральної ефірної апаратної по доставці, передачі та ретрансляції телевізійного сигналу відповідно до чинної ліцензії та ефірного часу Замовника.

Згідно з п. 3.2.2. Договору про надання послуг ефірної апаратної Замовник зобов'язаний оплатити Послуги в порядку, відповідно до умов цього Договору.

Положеннями п. 4.1. Договору про надання послуг ефірної апаратної визначено, що вартість послуг, що їх надає Замовнику Виконавець за цим договором встановлюється кошторисом надання послуг ефірної апаратної (Додаток № 1), виходячи із вартості 1 години наданих послуг у розмірі 72,92 грн. в т.ч. ПДВ, згідно з Додатку № 1.

Пунктом 4.2. Договору про надання послуг ефірної апаратної передбачено, що Замовник сплачує вартість послуг протягом 12 банківських днів з моменту надання Виконавцем Акту виконаних робіт. Дата, зазначена у платіжному дорученні Замовника, є датою сплати суми, зазначеної у рахунку.

Водночас, документальними доказами у справі встановлено, що 22 серпня 2013 року між Львівською обласною державною телерадіокомпанією (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанія "Міст ТБ" (Виконавець) укладеного Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 5 (надалі - Договір № 5) (а.с. 13-16), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується у 2013 році надати Замовникові послуги, зазначені в додатку № 1 до даного договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1. Договору № 5).

Пунктом 1.2. Договору № 5 встановлено, що найменування послуги: «Послуги щодо підготування телепрограм і телемовлення (послуги ефірної апаратної)» на 2013 рік, код предмету закупівлі: 60.20.1. Кількість послуг або кількісні характеристики наданих за цим Договором послуг: послуги ефірної апаратної в обсязі 7258,00 годин (п. 1.3. Договору № 5).

Згідно з п. 3.1. Договору № 5 ціна цього договору становить 529 253,36 грн. у тому числі ПДВ - 88 208,89 грн., виходячи з вартості 1 години надання послуг в розмірі 60,77 грн. без ПДВ.

У відповідності до п. 4.1. Договору № 5 розрахунки проводяться шляхом: оплати Замовником після надання Виконавцем рахунка на оплату послуг та підписаного сторонами акту приймання передачі послуг. Перерахування коштів здійснюється на розрахунковий рахунок Виконавця в термін 12 календарних днів з дня отримання рахунку. До рахунка додаються: акт приймання-передачі послуг.

Пунктом 7.5. Договору № 5 передбачено, що у випадку порушення визначених даним Договором строків оплати з вини Замовника, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і поширюється на правовідносини, що виникли між Сторонами з 01.01.2013р. і діє до 31.12.2013р. та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1. Договору № 5).

Як з'ясовано в ході розгляду справи, згідно документальних доказів на виконання умов Договору № 5, ТзОВ Телерадіокомпанія "Міст ТБ" (Виконавець) було надано послуги ефірної апаратної по доставці, передачі телевізійного сигналу Львівській обласній державній телерадіокомпанії (Замовнику), що підтверджується:

· Актом надання послуг № 7-02-01 від 15.10.2013р. за період з 01.01.2013р. по 31.01.2013р. на суму 38 137,16 грн. (а.с. 19);

· Актом надання послуг № 5-03-01 від 15.10.2013р. за період з 01.02.2013р. по 28.02.2013р. на суму 34 418,24 грн. (а.с. 20);

· Актом надання послуг № 3-04-02 від 15.10.2013р. за період з 01.03.2013р. по 31.03.2013р. на суму 38 137,16 грн. (а.с. 21);

· Актом надання послуг № 7-05-02 від 15.10.2013р. за період з 01.04.2013р. по 30.04.2013р. на суму 36 897,52 грн. (а.с. 22);

· Актом надання послуг № 6-06-01 від 15.10.2013р. за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. на суму 38 137,16 грн. (а.с. 23);

· Актом надання послуг № 8-07-01 від 15.10.2013р. за період з 01.06.2013р. по 30.06.2013р. на суму 36 897,52 грн. (а.с. 24);

· Актом надання послуг № 7-08-01 від 15.10.2013р. за період з 01.07.2013р. по 31.06.2013р. (з врахуванням пояснення позивача, у Акті допущено описку, тому вказану дату слід читати як « 31.07.2013р.») на суму 38 137,16 грн. (а.с. 25);

· Актом надання послуг № 2-09-01 від 10.12.2013р. за період з 01.08.2013р. по 31.08.2013р. на суму 38 137,16 грн. (а.с. 26);

· Актом надання послуг № 2-10-01 від 10.12.2013р. за період з 01.09.2013р. по 30.09.2013р. на суму 36 897,52 грн. (а.с. 27);

· Актом надання послуг № 4-11-01 від 10.12.2013р. за період з 01.10.2013р. по 15.10.2013р. на суму 18 302,92 грн. (а.с. 28);

· Актом надання послуг № 31-10-40 від 19.12.2013р. за період з 16.10.2013р. по 31.10.2013р. на суму 19 834,24 грн. (а.с. 29);

· Актом надання послуг № 16-12-01 від 19.12.2013р. за період з 01.11.2013р. по 30.11.2013р. на суму 36 897,52 грн. (а.с. 30);

· Актом надання послуг № 16-12-02 від 19.12.2013р. за період з 01.12.2013р. по 31.12.2013р. на суму 38 137,16 грн. (а.с. 31).

Акти надання послуг підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Таким чином, Виконавець надав Замовнику послуги на загальну суму 448 968,44 грн., що також підтверджується рахунками на оплату (а.с. 55-67).

Поряд з цим встановлено, що відповідач вказані роботи прийняв без застережень щодо їх об'єму, якості та ціни, проте у встановлені Договором строки роботи не оплатив.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач заборгованість перед позивачем не погасив, що призвело до виникнення боргу у відповідача у сумі 448 968,44 грн., доказів погашення якої сторонами не подано. При цьому, виникнення боргу та суму боргу відповідач визнає. Більше того, за станом на час розгляду справи в суді сторонами не наведено, а в матеріалах справи відсутні докази, які підтвердили б сплату відповідачем заборгованості в розмірі 448 968,44 грн.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Водночас, ст.174 ГК України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи документальні докази у справі, а також враховуючи отримання відповідачем актів надання послуг, в яких зазначено перелік наданих послуг, їхню вартість та строк надання цих послуг, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 448 968,44 грн. за неналежне виконання укладеного між сторонами Договору № 5 від 22.08.2013 року.

Одночасно, перевіривши доводи позивача встановлено, що ТзОВ - Телерадіокомпанія "Міст ТБ" у позовній заяві просить, зокрема, стягнути з відповідача збитки заподіяні інфляцією у розмірі 2 723,28 грн., 3 % річних у розмірі 3 982,89 грн. та пеню у розмірі 17 445,02 грн. за період з 28.10.2013р. по 11.03.2014р., що передбачено п. 7.5. Договору № 5 та ст. 625 Цивільного кодексу України (розрахунок а.с. 10).

Поряд з цим встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені Договором № 5 від 22.08.2013 року та прострочив сплату коштів в сумі 448 968,44 грн., у зв'язку з чим позивачу завдані збитки у вигляді втрат за рахунок інфляції та витрат, які ним понесені для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, колегія суддів покликається на те, що якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відтак, провівши перерахунок нарахування 3% річних судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 953,77 грн. 3% річних за період з 28.10.2013р. по 11.03.2014р. (враховуючи, що 27.10.2013 р. та 22.12.2013 р. припадали на неділю).

Разом з тим, щодо нарахування інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Державним комітетом статистики України і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р., № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

При цьому, порядок нарахування інфляції передбачений листом Верховного суду України від 03.04.1997 року № 62-97 "Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ". Оскільки індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути заборгованість з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок господарський суд повинен виходити з розміру заборгованості, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції. Водночас, розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості. Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Таким чином, щодо стягнення з відповідача на користь позивача збитків, заподіяних інфляцією, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних нарахувань у розмірі 2 723,28 грн. за період з 28.10.2013р. по 11.03.2014р.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже зазначалося вище, пунктом 7.5. Договору № 5 передбачено, що у випадку порушення визначених даним Договором строків оплати з вини Замовника, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене та враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 17 133,04 грн. (за період з 28.10.2013р. по 11.03.2014р. (враховуючи, що 27.10.2013 р. та 22.12.2013 р. припадали на неділю).

Поряд з цим, перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання скаржника на відсутність його вини у несвоєчасному розрахунку за надані послуги згідно Договору № 5, колегія суддів вважає такі безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" Національний банк України має право створювати системи міжбанківських розрахунків, системи роздрібних платежів та інші види платіжних систем. Національний банк України забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування і розвиток створених ним платіжних систем. Для проведення переказів через систему міжбанківських розрахунків Національного банку України банки-резиденти, Державна казначейська служба України, Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках відкривають рахунки в Національному банку України.

Крім цього, відповідно до п. 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (з наступними змінами і доповненнями) з урахуванням пункту 30.1. статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Водночас, стягнення з боржника на вимогу кредитора трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних за період прострочення є компенсацією кредитору втрат, спричинених інфляцією та неправомірним користуванням належними йому грошовими коштами. Відтак, покликання скаржника на п. 4.3. та п. 4.4. Договору № 5 колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки Замовником (відповідачем) не надано документально обґрунтованих доказів щодо підтвердження вжиття всіх належних, необхідних та передбачених чинним законодавством заходів щодо здійснення оплати наданих Виконавцем послуг.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 15.04.2014р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.04.2014р. у справі № 914/828/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Львівської обласної державної телерадіокомпанії № 405/01/01-14 від 23.05.2014 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складений 04.07.2014р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Кравчук Н.М.