Рішення

від 07.07.2014 по справі 916/880/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2014 р.Справа № 916/880/14

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "БЛАГОВІЩИНСЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД УКРАЇНА";

до відповідача Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД"

про стягнення 95752,69грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Кривошей Ю.І. - за дорученням;

Від відповідача:Панченко Ю.О. - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "БЛАГОВІЩИНСЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД УКРАЇНА", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" заборгованість в сумі 95 752,69 гривень, з якої 93 124,80 гривень основна заборгованість за договором, 1862,49 гривень пеня та 765,40 гривень 3% річних .

Ухвалою суду від 12 березня 2014 року порушено провадження у справі №916/880/14 та призначено до розгляду на 20.03.2014 року.

Представник відповідача 14.03.2014 року звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, вказане клопотання було задоволено судом та ухвалою від 20.03.2014 року розгляд справи було відкладено на 17.04.2014 року.

Ухвалою суду від 10.04.2014 року було повернуто зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" на підставі п.4 та п.6 ст.63 ГПК України.

Вказану ухвалу було оскаржено та ухвалою суду від 14.04.29014 року провадження у справі №916/880/14 було зупинено, а справу направлено до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ПАТ"ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" на ухвалу суду від 10.04.2014 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2014 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, а справу направлено до господарського суду Одеської області.

Також представником відповідача було подано касаційну скаргу та ухвалою Вищого господарського суду України від 06.06.2014 року касаційну скаргу та додані до неї матеріали повернуті ПАТ "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" та 17.06.2014 року справа надійшла до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 17.06.2014 року провадження у справі поновлено з 23.06.2014 року та призначено до розгляду на 23.06.2014 року.

Представник відповідача 02.07.2014 року надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, додатково надано до матералів справи копію акту звірки взаєморозрахунків, згідно якого відповідачем визнано заборгованість в сумі 93 124,80 гривень.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнає.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив.

20 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Одеський нафтопереробний завод» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Благовіщенський арматурний завод Україна» (Постачальник) був укладений договір поставки №13/257. Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити ( передати у власність) продукцію виробничо-технічного призначення, /надалі -Товар/, партіями в асортименті та кількості, які вказані в специфікаціях до даного, і які є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар в порядку, передбаченому даним Договором. Під партією Товару в даному Договорі мається на увазі кількість Товару, яка вказана в одній Специфікації до даного Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору строки та умови поставки, а також мета набуття Товару визначаються сторонами в Додаткових угодах до даного Договору.

Згідно п.1.1. Додаткової угоди №1 від 20.09.2013 року до Договору кількість та сортиментний перелік партії Товару, а також ціна за одиницю Товару, який поставляється за даною Додатковою угодою, визначені в Специфікації, яка є Додатком №1 до даної Додаткової угоди і є невід'ємною частиною Договору, загальна вартість поставленого Товару складає 116406,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 19401,00 грн. Сторони підтверджують, що ціна за одиницю Товару є звичайною, п. 1.3. Додаткової угоди №1, а п.1.4. Додаткової угоди №1 передбачені строки поставки товару: до 45 календарних днів з моменту перерахування Покупцем на поточний рахунок Постачальника авансу в розмірі згідно п.3.2.1. Договору.

Відповідно до п.3.2.1. Договору протягом 5 ( п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідної Додаткової угоди до даного Договору Покупець на підставі рахунку Постачальника перераховує на поточний рахунок Постачальника аванс в розмірі 20% від загальної вартості партії Товару, вказаній в Додатковій угоді до даного Договору.

Відповідно до специфікації, що є додатком №1 до додаткової угоди №1 від 20 вересня 2013 року до Договору Товаром є перемикаючий пристрій ПУ 150-16-03нж23нж16нж1, матеріальне виконання ст.. 12X18Н9ТЛ. Привід - ручний.

На виконання умов Договору 25 вересня 2013 року відповідачем на рахунок позивача було перераховано аванс в сумі 23 281,20 гривень.

Позивач на виконання умов договору 13.11.2013 року передав відповідачу згідно умов Договору Товар, а саме перемикаючий пристрій ПУ 150-16-03нж 23нж16нж1, матеріальне виконання ст..12Х18Н9ТЛ. Привід - ручний, що підтверджується видатковою накладною №24 від 13.11.2013 року та Довіреністю на отримання ТМЦ серії ААА №332633 від 11.11.2013 року. Вартість переданого Покупцю Товару складає 116 406,00 грн.

Заборгованість за Договором складає 93 124,80 гривень = 116 406 грн. - 23 281,20 грн..

Відповідно до п.3.2.2. Договору протягом 5 ( п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонам видаткової накладної на відповідну партію Товару Покупець на підставі рахунку Постачальника перераховує на поточних рахунок Постачальника суму, що залишилась за поставлену партію Товару, прийняту Покупцем відповідно до видаткової накладної. Дата поставки 13.11.2013 року до 20.11.2013 року.

Позивач у своєму позові зазначив, що будь-яких претензій, стосовно якості товару та його кількості від відповідача не надходило.

Крім того, позивачем на підставі п. 7.8. Договору якою передбачено, що у випадку затримки остаточної оплати відповідно до строків, вказаних в даному Договорі, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,02% від суми заборгованості за кожен день прострочки, нарахована пеня в сумі 1862.49 гривень та 3% річних в сумі 765,40 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 93124,80 гривень та штрафні санкції в сумі 2627,89 гривень, всього на суму 95752,69 гривень.

Відповідач позов не визнає та вказує на те, що договір та додатку угоду укладено з перевищеннями повноважень та не створюють правових наслідків, крім того видаткова накладна невірно оформлена, відсутня печатка, посилається на норми чинного законодавства та договір, яким передбачена відповідальність у вигляді штрафу у випадку не поставки товару, відповідно п.7.4 договору, яким передбачено, що у разі несвоєчасної поставки позивачу нараховується штраф в розмірі 10 % від вартості непоставленого товару.

Відповідач звертає увагу суду на те, що оплата авансу проведена 25 вересня 2013 року, позивач повинен був поставити товар на протязі 45 днів, які спливають 9 листопада 2013 року, поставка здійснена лише 13.11.2013 року, на думку відповідача позивачем порушені строки поставки товару.

Також відповідач зазначає, що п.3.5 договору передбачено, якщо у позивача існує грошове зобов'язання перед відповідачем термін виконання яких настав, а також грошові зобов'язання строки виконання яких не визначений то будь-яка із сторін може в односторонньому порядку заявити про залік зустрічних однорідних.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1, 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Публічним акціонерним товариством «Одеський нафтопереробний завод»" прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору поставки товару № 13/257 від 20.09.2013року та додаткової угоди №1 від 20.09.2013 року до договору.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "БЛАГОВІЩИНСЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД УКРАЇНА про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 93 124,80 гривень підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковою накладною №24 від 13.11.2013 року, довіреністю на отримання товару серії ААА №332633 від 11.11.2013 року, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно перевищення повноважень при укладені договору позивачем суд відхиляє, оскільки відповідачем не надано доказів, які б підтверджували викладені факти.

Також суд не приймає заперечення відповідача щодо неналежного оформлення видаткової накладної та особи яка отримала товар, оскільки жодним доказом не доведено факту неотримання товару, а у відзиві зазначено, що позивачем порушені строки поставки, поставка товару повинна бути здійснена у строк до 9 листопада 2013 року, на протязі 45 днів з моменту внесення авансу, а поставка здійснена лише 13 листопада 2013 року, крім того відповідачем нараховано штраф який останній просить відшкодувати за рахунок заборгованості.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 862,49 гривень та 3%річних в сумі 765,40 гривень.

Згідно ч. 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч. 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.8. Договору передбачено, що у випадку затримки остаточної оплати відповідно до строків, вказаних в даному Договорі, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,02% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його вірним та заявлену суму пені 1862,49 гривень суд стягує з відповідача на користь позивача.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Позивачем, в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору нараховано 3% річних в сумі 765,40 гривень. Розглянувши здійснений позивачем розрахунки 3% річних господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3%річних в сумі 765,40 гривень за порушення зобов'язань за договором поставки підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Щодо зарахування однорідних вимог суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача щодо здійснення зарахувань, крім того відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження обставин викладених у відзиві на позов.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" (65041, м. Одесса, Шкодова гора, б.1/1; код ЄДРПОУ 00152282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "БЛАГОВІЩИНСЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД УКРАЇНА" (01103, м. Київ вул.. Кіквідзе, б.12, код ЄДРПОУ 34413931) заборгованість в сумі 93 124 (дев'яносто три тисячі сто двадцять чотири) гривни 80 копійок, пеню в сумі 1862 /одна тисяча вісімсот шістдесят дві/ гривни 49 копійок, 3% річних в сумі 765 /сімсот шістдесят п'ять/ гривен 40 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 1915 /одна тисяча дев'ятсот п'ятнадцять/ гривень 10 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 7 липня 2014 року.

Суддя Гуляк Г.І.