Постанова

від 24.06.2014 по справі п/811/1666/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006,  м. Кіровоград,  вул. Велика Перспективна, 40------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И 24 червня 2014 року                                                                                            справа № П/811/1666/14 Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом           Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до                     Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4 Кіровоградської  міської ради» про                      стягнення коштів за податковим боргом в сумі 255  564,83 грн., - В С Т А Н О В И В: Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4 Кіровоградської  міської ради» з вимогою стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника на суму податкового боргу в розмірі 255  564,83 грн. Від представника позивача до суду надійшло письмово клопотання про розгляд справи без участі (а.с.83). Представник відповідача, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив. Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення, відповідно до яких позовні вимоги не визнаються в повному обсязі, в зв'язку з тим, що податковим органом не надано доказів, які б підтверджували факт вжиття всіх заходів, передбачених ст. 96 Податкового кодексу України. Також відповідачем зазначено, що підприємство засновано на комунальній власності територіальної громади міста та залежить від надходжень за надані ним послуги, в зв'язку з чим утворилась  дебіторська заборгованість споживачів послуг, що ускладнює своєчасну сплату податків. Крім того, відповідачем зазначено, що сплата податку на додану вартість відбувається по мірі надходження коштів  (а.с.51-52). Відповідач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.82), клопотань чи заяв до суду не подав, причини неявки суд не повідомив. У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження Суд, дослідивши письмові докази по справі, надавши оцінку зібраним в матеріалах справи доказам, дійшов наступних висновків. Згідно вимог ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №4 Кіровоградської міської ради» 01.10.1993 року зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як юридична особа (а.с.31). Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1). За змістом пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України на платника податку на додану вартість покладено обов'язок щодо самостійного його нарахування та подання відповідної декларації органу державної податкової служби у встановлений законом строк. У пункті 49.2 статті 49 Податкового кодексу України також міститься застереження, за яким платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Водночас, підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Позивач стверджував про наявність у відповідача узгодженого податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 268177,42 грн. Зазначений борг контролюючим органом нарахований згідно поданої позивачем: -  декларації №9064863763 від 15 жовтня2013 року за вересень 2013 року у сумі 29214,00 грн. (а.с.5-6) - декларації №9073939696 від 18 листопада 2013 року за жовтень 2013 року у сумі 29904,00 грн. (а.с.7-8); - декларації №9081045620 від 17 грудня 2013 року за листопад  2013 року у сумі 32790,00 грн. (а.с.9-10); - декларації №9087793752 від 17 січня 2014 року за грудень 2013 року у сумі 28642,00 грн. (а.с.11-12); - декларації №9006503700 від 13 лютого 2014 року за січень 2014 року у сумі 24148,00 грн. (а.с.13-14); - декларації №9013925796 від 18 березня 2014 року за лютий 2014  року у сумі 32839,00 грн. (а.с.15-16); - декларації №9021071957 від 16 квітня 2014 року за березень 2014 року у сумі 33028,00 грн. (а.с.17-18). На виконання вимог підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України  податковим органом було нараховано відповідачеві, пеню у розмірі 44999,83 грн., за несплату у повному обсязі податкового зобов'язання за вказаними деклараціями. Оскільки за приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, суд дійшов висновку, що податкове зобов'язання відповідача за податком на додану вартість є узгодженим. Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається, зокрема, платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Так, судом встановлено, що Кіровоградською ОДПІ у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України направлено відповідачеві податкову вимогу форми "Ю1" №1/1223 від 26.08.2010 року та податкову вимогу форми «Ю2» №2/1263 від 30.09.2010 (а.с.19). Проте такі вимоги відповідач залишив без реагування, не сплативши відповідні суми до Державного бюджету України. На момент розгляду справи вказані податкові вимоги не відкликані та не скасовані. Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. При цьому, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Так, Комунальним підприємством «ЖЕК №4 Кіровоградської міської ради» частково погашався податковий борг з податку на додану вартість, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень (а.с.57-73). Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Як вбачається з облікової картки платника за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 622408,98 грн., а кошти в розмірі 23065,00 грн. зараховані в погашення боргу попереднього періоду (а.с.25-30, 32-46). Таким чином, податковий борг відповідача – тобто сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, – становить 255564,83 грн. (з податку на додану вартість), що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.32-46). Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Крім того, відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На виконання вказаних законодавчих приписів підпунктами 20.1.18, 20.1.28   пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Виходячи із системного зв'язку положень Податкового кодексу України, суд вважає за необхідне вказати також, що приписи статті 96 Податкового кодексу України, якою передбачено погашення боргу комунальних підприємств шляхом проведення процедури, пов'язаної з залученням органів місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, є спеціальною нормою однак застосовується у випадку відсутності коштів  боржника на рахунках у банках, що його обслуговують. Тобто, процедура погашення податкового боргу комунальних підприємств, передбаченій приписами статті 96 Податкового кодексу України, повинна передувати процедура погашення податкового боргу, передбачена положеннями статті 95 Податкового кодексу України. Виходячи з викладеного, а також враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності податкового боргу та не надано доказів сплати заборгованості з податку на додану вартість на в сумі 255564,83 грн., суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню. Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись  ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов - задовольнити. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4 Кіровоградської міської ради» (ід. код - 13744469), яке має податковий борг, кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 255  564 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 83 коп. на користь державного бюджету України на наступний рахунок: отримувач – УДСКУ у м. Кіровограді, банк – ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО- 823016, ЗКПО банка – 38037409, рахунок № - 31114029700002, код платежу – 30 14010100. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний  строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.           Суддя                                                                                                        Р.В. Жук