Рішення

від 18.10.2007 по справі 2-190/07

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №2-190/07

Справа №2-190/07

РІШЕННЯ

Іменем    України

18

жовтня 2007 року                                                                                            м.  Чернігів

Деснянський

районний суд міста Чернігова у складі: головуючої - судді Карапута Л.В.,  при секретарі - Коваленко О.М. ,

з участю

позивачів та їх представника ОСОБА_6 , 

відповідача та його представника ОСОБА_7,  представника третьої особи - ОСОБА_8 ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в

приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2, 

ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання шлюбу недійсним,

третя

особа - відділ реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського

управління юстиції,

встановив:

У серпні

2006 року позивачі звернулися до суду з позовом про визнання недійсним

шлюбу,  зареєстрованого 04 травня 2005

року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського

управління юстиції між ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

В

обґрунтування позову зазначили,  що

укладений шлюб між ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_5 підлягає визнанню

недійсним,  в зв'язку з тим,  що померла ОСОБА_4 не давала та не могла дати

своєї вільної згоди на його реєстрацію, 

так як на час укладення шлюбу не усвідомлювала значення своїх дій і не

могла ними керувати.

В

судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали позовні вимоги і

наполягали на їх задоволенні.

Відповідач

та його представник просили відмовити в задоволенні позову та пояснили

суду,  що ОСОБА_4 виходила заміж з метою створити сім'ю.

Представник

третьої особи - відділу реєстрації актів цивільного стану Чернігівського

міського управління юстиції просив відмовити в задоволенні позову,  оскільки при укладенні шлюбу ОСОБА_4 висловлювала

своє волевиявлення до укладення шлюбу з ОСОБА_5

Заслухавши

пояснення сторін та їх представників, 

показання свідків ОСОБА_9, 

ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12, 

ОСОБА_13,

ОСОБА_14   та  дослідивши  матеріали  

зібрані   по   справі,   

суд   доходить висновку,  що позов не підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Судом

встановлено,  що 04.05.2005 року ОСОБА_4 зареєструвала

шлюб з відповідачем ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1

року померла ОСОБА_4,  що підтверджується копією свідоцтва про

смерть ( а.с.  11 ).

При

цьому доказів того,  що відповідач уклав

шлюб з метою привласнити квартиру,  яка

до того належала ОСОБА_4 суду не надано.

01.08.1994

року ОСОБА_4 склала

заповіт відповідно до якого заповідала позивачам все належне їй на час смерті

на праві приватної власності майно і зокрема домоволодіння,  яке розташоване АДРЕСА_1,  що підтверджується відповідним заповітом.

Крім

того,  згідно копії довіреності (

а.с.  38 ) від 22.06.2005 року ОСОБА_4 уповноважувала

ОСОБА_5 продати належну на праві приватної власності 5/13 частин домоволодіння

АДРЕСА_1,  що було вчинено останнім.

Одночасно

суду не було надано доказів,  що заповіт

та вказана довіреність визнані у встановленому порядку недійсними через

нерозуміння значення своїх дій та керування ними з боку ОСОБА_4

Відповідно

до положень  ст.  60 ЦПК України,  кожна сторона зобов'язана довести ті

обставини,  на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно  ст.  24

СК України,  шлюб ґрунтується на вільній

згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не

допускається,  реєстрація шлюбу з

особою,  яка визнана недієздатною,  а також з особою,  яка з інших причин не усвідомлювала значення

своїх дій і ( або ) не могла керувати ними, 

має наслідки встановлені  ст.  ст. 

38-40 цього Кодексу.

При

цьому,  в судовому засіданні не було

доведено факт недобровільності згоди ОСОБА_4 до вступу в шлюб з відповідачем.

Крім

того,  позивачі відмовилися від

проведення судової психіатричної експертизи, 

щодо встановлення неможливості усвідомлення значення своїх дій з боку

ОСОБА_4 та неможливості ними керувати останньою,  тому суд приходить до висновку,  що нетривалість відносин сторін та

відсутності фактів,  що померла ОСОБА_4 на час

укладення шлюбу не усвідомлювала значення своїх дій і не могла ними керувати

свідчить про відсутність підстав для задоволення позову та визнання шлюбу

недійсним.

З

врахуванням вищевикладеного,  суд

приходить до висновку,  що в задоволенні

позову слід відмовити.

Керуючись  ст. 

ст.  10,  60, 

208-209,  292,  294 ЦПК України,   ст. 

ст.  24,  38, 

40,  42,  44 Сімейного кодексу України,  суд

вирішив:

в

задоволенні позову ОСОБА_1, 

ОСОБА_2,  ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про

визнання шлюбу недійсним відмовити.

Рішення

суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про

апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом

10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається

протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.