Постанова

від 03.07.2014 по справі 820/11234/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                     Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  Харків    03 липня 2014 р.                                                                                 № 820/11234/14   Суддя Харківського окружного адміністративного суду     Панов М.М.   розглянувши у   письмовому провадженні адміністративну справу за позовом  Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів     до  ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИТЯЗЬ"    про  стягнення заборгованості , В С Т А Н О В И В: Позивач,    Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів,    звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до    ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИТЯЗЬ",     в якому просить суд  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Витязь” (юридична адреса: 61010, м. Харків, вул. Валер янівська, 4, код ЄДРПОУ 30654737, МФО 351005, р 26008222555000 у АТ “Укрсіббанк”) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, І під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування Інвалідів, в сумі 15675 грн. та пені в розмірі 239,7 грн. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час  та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи за відсутності представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. У відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Пунктом 10 ч. 1 ст. З КАС України визначено, що письмове провадження - розгляд і  вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом. Тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991р., забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно із ч. 3 ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук  підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Однак, на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів. Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Згідно форми 10-ПІ “Звіту про зайнятість та працевлаштування  інвалідів”  за 2013 рік поданої відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИТЯЗЬ",  у 2013 році становила 28 осіб та відповідно кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” становить 1 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів становить 0 осіб. Відповідно до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМ України № 70    від 31.01.2007р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Проаналізувавши положення Закону України №875-ХІІ, суд дійшов висновку, що на підприємстві лежить обов'язок щодо подачі до державної служби зайнятості інформацію, необхідної для організації працевлаштування інвалідів. Відповідно до листа Харківського  міського центру зайнятості від 27.05.2014  року за № ХМЦЗ-03-15037/22/14 у звітах за формою 3-ПН за 2013 рік ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИТЯЗЬ"  вакансії для інвалідів на протязі 2013р. були відсутні (а.с. 11). В наданих відповідачем звітах за формою 3-ПН прийнятих центром зайнятості у березні, травні та червні 2013 року  вакансії для інвалідів на протязі 2013р. теж відсутні. Вакансії охоронця відповідно до п. 6 ст. 11 Закону України "Про охоронну діяльність" не пропонуються для інвалидів. Статтею 20 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Згідно звіту форми 10-ПІ “Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів ” за 2013 рік наданого відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів фонд оплати праці штатних працівників складає 438,9 грн., середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 28 осіб, таким чином  середньорічна заробітна плата  штатного працівника склала за рік  15675,0 грн., тобто  сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів  ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИТЯЗЬ"     складає  15675,0  грн. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк ( ч. 2 ст. 20 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ”) Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів) ( ч. 3 ст. 20 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ”) Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Порядок нарахування пені та її сплати затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223. Пунктом 2.1 вказаного Порядку органом контролю визнані територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Механізм нарахування пені визначений пунктом 3 Порядку нарахування пені та її сплати та передбачає наступне: порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк; одноденний розмір пені при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення; пеня на пеню не нараховується; документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за № 117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця; нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу);у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання; пеня сплачується роботодавцями за рахунок прибутку, що залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів стягнення пені може бути звернено на майно роботодавця в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 20 Закону. Таким чином, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів позивачем у визначеному законодавством порядку та розмірах нарахована пеня в сумі 239,70 грн., згідно розрахунку  суми позову. В ст. 7 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього. Згідно ч. 11 ст. 19 вказаного Закону норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону. Таким чином, при вирішенні спірних правовідносин  повинні застосовуватися  норми Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Аналіз ст..ст. 18-20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” дає підстави вважати, що норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто від загальної чисельності працюючих). Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Відповідач не надав  до суду доказів щодо сплати боргу та вжиття  заходів  щодо своєчасного та повного інформування про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів органи працевлаштування. За таких обставин, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і  таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються. Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 71, 94, 158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів     до     ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИТЯЗЬ"       про стягнення заборгованості  -  задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Витязь” (юридична адреса: 61010, м. Харків, вул. Валер янівська, 4, код ЄДРПОУ 30654737, МФО 351005, р 26008222555000 у АТ “Укрсиббанк”) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к. 16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 15675 грн. та пені в розмірі 239,7 грн. загальна сума  15914 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот чотирнадцять ) грн.70 коп. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                              Панов М.М.