Рішення

від 03.07.2014 по справі 917/1178/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2014 Справа № 917/1178/14

м. Полтава

за позовом Лубенського міжрайонного прокурора Полтавської області, вул. Старо-Троїцька, 13, м. Лубни, 37500 в інтересах держави в особі Михнівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, вул. Леніна, 54, с. Михнівці, Лубенський район, Полтавська область, 37570

до Товариства з обмеженою відповідальністю торгової компанії "ВЛІВ", вул. Київська, 64А, м. Кременчук, Полтавська область, 39631

про зобов'язання передати сміттєвоз "Влів супер міні Б 9-8 GZ 3309" вартістю 345000,00 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

від прокуратури : Сорочинська О.М. - ст. прокурор відділу прокуратури м. Полтави;

від позивача : не з'явився;

від відповідача : не з'явився;

Суть справи : Розглядається позовна заява про зобов'язання відповідача передати сміттєвоз "Влів супер міні Б 9-8 GZ 3309" вартістю 345000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем Договору про відповідальне збереження № 24/309/1 від 22.11.2013 року щодо передачі товару у визначені строки, в зв'язку з чим просить суд зобов'язати відповідача передати сміттєвоз "Влів супер міні Б 9-8 GZ 3309", вартість якого була сплачена позивачем відповідачу в повному обсязі (345000,00 грн.) згідно договору №24/309 від 21.11.2013 року про закупівлю товару за державні кошти.

Представник прокуратури просить суд задовольнити позовні вимоги, та зобов'язати відповідача повернути майно з відповідального зберігання.

Позивач в судове засідання представника не направив, про час та місце його проведення повідомлений належним чином.

Відповідач в засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений за юридичною адресою згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відзив на позов та витребувані ухвалою від 17.06.2014 року документи не надав.

Суд вважає, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, а неявка сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, тому визнав за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

21.11.2013 року між виконавчим комітетом Михнівської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ" укладений договір про закупівлю товару за державні кошти № 24/309 щодо придбання автомобіля спеціального призначення - сміттєвоза з боковим завантаженням "Влів супер міні Б 9-8 GZ 3309" вартістю 345 000,00 грн. Разом з договором сторонами була підписана специфікація (додаток № 1 до Договору), Гарантійні умови (додаток № 2 до Договору), підписано акт приймання передачі товару, відповідачем виписана видаткова накладна № РН-86 від 28.11.2013 року та виставлений рахунок №СФ-86 від 28.11.2013 року на оплату.

Як свідчать наявні у справі платіжні доручення № 920 від 29.11.13 року, №1025 від 26.12.13 року, № 921 від 12.12.13 року виконавчим комітетом Михнівської сільської ради перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ" за договором № 24/309 від 21.11.2013 року про закупівлю товару за державні кошти перераховоно всього 345000 грн., тобто повну вартість автомобіля.

22.11.2013 року між виконавчим комітетом Михнівської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ" укладений договір про відповідальне збереження № 24/309/1, згідно якого відповідач (виконавець за Договором) прийняв від позивача (замовника) на відповідальне зберігання сміттєвоз "Влів супер міні Б 9-8 GZ 3309" з терміном дії до 31.12.2013 р. (далі - Договір зберігання). П. 1.2. Договору зберігання сторони визначили, що послуги по збереженню товару є безкорисними.

Згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

На виконання договору 22.11.2013 року позивач передав, а відповідач прийняв сміттєвоз "Влів супер міні Б 9-8 GZ 3309". Факт передачі товару підтверджується підписаним сторонами актом № 1 приймання - передачі товару від 22.11.2013 року до Договору зберігання.

20.12.2013 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору зберігання, згідно якої до п.1.3 Договору внесені зміни в частині продовження відповідального збереження автомобіля до 31.03.2014 року.

Позивач звернувся з позовною заявою до суду, оскільки відповідачем не виконуються умови договорів від 21.11.2013 року № 24/309 про закупівлю товару за державні кошти, від 22.11.2013 року № 24/309/1 про відповідальне збереження, в зв'язку з чим позивач не може отримати назад товар. На звернення позивача щодо повернення товару відповідач не реагує.

При розгляді спору по суті суд приймає до уваги наступне.

За ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно Додаткової угоди №1 строк дії договору відповідального збереження від 22.11.2013 року №24/309/1, на який він укладався, закінчився 31.03.2014 року. Як свідчать матеріали справи даний строк сторонами не продовжувався.

Проте, згідно норм ЦК України (п. 4. ст. 631) закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору про відповідальне зберігання №24/309/1 від 22 листопада 2013 р. ТОВ "ТК "ВЛІВ" (виконавець) зобов'язаний прийняти товар під охорону та видати його протягом 10-ти днів з моменту отримання письмової вимоги Михнівської сільської ради (замовника).

Позивачем 11.04.2014р. рекомендованим листом направлялась відповідачу вимога про повернення зі зберігання товару або повернення сплачених за нього бюджетних коштів. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вимога була отримана відповідачем 14.04.2014 року.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач ніяким чином не відповів на попередження.

Отже, виходячи з умов Договору зберігання, норм Цивільного кодексу, відповідач є таким, що прострочив зобов'язання.

Листом від 20.02.2014 року (вих. 01-043), адресованим позивачу, відповідач гарантував передачу сміттєвоза належної якості та комплектації згідно договорів від 21.11.2013 року № 24/309 про закупівлю товару за державні кошти, від 22.11.2013 року № 24/309/1 про відповідальне збереження в строк до 31.03.2014 року.

Відповідач відзиву на позов, доказів повернення позивачу коштів, або доказів передачі автомобіля з відповідального зберігання чи будь-яких заперечень щодо позовних вимог суду не надав.

Судом враховується, що переданий на зберігання за договором товар відноситься до речей, що визначаються родовими ознаками.

Таким чином, відповідно до ч.1 ст.949 ЦК України, відповідач зобов'язаний повернути позивачу річ такого самого роду та якості, тобто сміттєвоз з боковим завантаженням "Влів супер міні Б 9-8 GZ 3309".

Відповідно до ст.ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вже було вище зазначено, у відповідності до вимог статті 953 ЦК України, якою передбачено обов'язок зберігача на першу вимогу поклажодавця повернути річ, позивачем направлялась вимога про повернення зі зберігання товару, яка задоволена відповідачем не була.

Між тим, основним обов'язком зберігача, відповідно до ч.1 ст.942 ЦК України, є вжиття заходів для забезпечення схоронності речі. До цих зобов'язань належить недопущення втрати прийнятого на зберігання майна, забезпечення його недоторканості з боку третіх осіб, повернення прийнятого на зберігання майна у стані, який воно мало на момент прийняття його на зберігання.

Таким чином, невиконання Товариства з обмеженою відповідальністю торгової компанії "ВЛІВ" своїх обов'язків за договором № 24/309/1 від 22.11.2013 року в частині неповернення сміттєвоза Михнівській сільській раді порушує її право власності на вказане майно.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України є примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Наявними у справі доказами підтверджено, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути на користь позивача з відповідального збереження сміттєвоза є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Крім цього суд, оцінюючи правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, враховує наступне.

Так, згідно із ст. 327 ЦК України управління майном, що знаходиться в комунальній власності, здійснюють територіальна громада і створені нею органи місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" управління об'єктами житлово-комунального господарства віднесено до власних повноважень органів місцевого самоуправління. Виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень здійснюється у тому числі через створені ними підприємства.

Таким чином, Лубенський міжрайонний прокурор звернувся до суду із позовною заявою в інтересах органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Михнівської сільської ради.

Оскільки обраний позивачем спосіб захисту своїх прав шляхом зобов'язання відповідача передати майно є вимогою про зобов'язання вчинити певні дії, такий позов підлягає оплаті судовим збором за ставками, встановленими п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - 1218,00 грн. (позов немайнового характеру).

За змістом п. 4.6 постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 року (з наступними змінами) "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход державного бюджету України, якщо він не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, судові витрати покладаються відповідно до ст. 44, частини 2 ст. 49 ГПК України, на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49 (ч.2), 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю торгову компанію "ВЛІВ", вул. Київська, 64А, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, код ЄДРПОУ 33180598, повернути на користь Михнівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, вул. Леніна, 54, с.Михнивці, Лубенський район, Полтавська область, 37570, код ЄДРПОУ 04381298, з відповідального збереження сміттєвоз з боковим завантаженням "ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б 9-8 GZ 3309".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгової компанії "ВЛІВ", вул. Київська, 64А, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, код ЄДРПОУ 33180598, в дохід Державного бюджету України - 1218 грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Пушко