Постанова

від 02.07.2014 по справі 910/14122/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 910/14122/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Губенко Н.М. суддів Гольцової Л.А. Козир Т.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 10.04.2014 у справі Господарського суду№ 910/14122/13 міста Києва за позовомУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" проврегулювання переддоговірного спору у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Карманов А.М.; - відповідача Старчук Є.В.; Згідно з розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Євсікова О.О. від 01.07.2014 № 02-05/259 розгляд справи № 910/14122/13 Господарського суду міста Києва здійснюється у складі колегії суддів: головуючий - Губенко Н.М., судді Гольцова Л.А., Козир Т.П.

ВСТАНОВИВ:

24.07.2013 Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" про врегулювання переддоговірного спору шляхом зобов'язання укласти п. 1.1, п. 1.2, п. 1.3, абз. 3 п. 2.1.1, п. 2.1.6, п. 2.2.4, п. 3.1.1, п. 3.1.4, п. 3.1.5, п. 3.1.7, п. 4.1, п. 4.1.1, п. 6.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю в редакції запропонованій позивачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 у справі № 910/14122/13 (суддя Цюкало Ю.В.) у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 у справі № 910/14122/13 (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. - головуючий суддя, судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 у справі № 910/14122/13 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено; Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" укласти п. 1.1, п. 1.2, п. 1.3, абз. 3 п. 2.1.1, п. 2.1.6, п. 2.2.4, п. 3.1.1, п. 3.1.4, п. 3.1.5, п. 3.1.7, п. 4.1, п. 4.1.1, п. 6.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю в редакції, запропонованій Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта".

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 у справі № 910/14122/13, та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 у справі № 910/14122/13 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача укласти п. 1.1, п. 1.2, п. 1.3, абз. 3 п. 2.1.1, п. 2.1.6, п. 2.2.4, п. 3.1.1, п. 3.1.4, п. 3.1.5, п. 3.1.7, п. 4.1, п. 4.1.1, п. 6.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю в редакції запропонованій позивачем.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що згідно з п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, зокрема, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; виходячи з обумовлених законом прав та охоронюваних інтересів сторін договору, зокрема, свободи укладення договору, і, відповідно, підписання будь-якого цивільно-правового договору, зокрема договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю у відповідній редакції, запропонованій саме позивачем, є правом, а не обов'язком сторони, а відтак, підстави для зобов'язання відповідача вчинити дії по укладенню вказаного правочину в редакції позивача відсутні.

Разом з тим, апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, прийшов до протилежного висновку - про те, що укладення договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю є обов'язковим на підставі закону, з яким погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу № 705 від 03.09.2012 (зі змінами відповідно до наказів V від 28.09.2012 року та № 858 від 25.10.2012) 01.11.2012 згідно із актом приймання - передачі УДППЗ "Укрпошта" було передано на баланс Київській міській дирекції УДППЗ "Укрпошта" будівлю за адресою: проспект Повітрофлотський, 75.

Вказана будівля є нерухомим майном, що належить до державної власності.

Частину приміщень вказаної будівлі займає Центр обробки корпоративних клієнтів № 1 КМД "Укрпошта" та відділення поштового зв'язку № 36, а частина, загальною площею 195, 5 кв. м, перебуває в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" на підставі договору оренди № 3848 від 12.07.2007.

Згідно з ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Пунктом 5.13. Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 № 1774, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2000 за № 931/515 передбачено обов'язок орендаря здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна; протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п. 5.8. договору оренди № 3848 від 12 липня 2007 року відповідач зобов'язаний укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю та податку на землю.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно зі ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону, і в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду, якщо це передбачене угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає цілком обгрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що договір, який є предметом спору, має бути укладений в силу вимог закону, зокрема, ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Частинами 3 та 4 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено обов'язкове укладання договору для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладання договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови , передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст ;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, затверджений наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 № 1774.

Саме на основі цього примірного договору сторони даного спору повинні укласти двосторонній договір, користуючись правом за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст .

Разом з тим, суд апеляційної інстанції задовольняючи позов щодо викладення п. 1.1, п. 1.2, п. 1.3, абз. 3 п. 2.1.1, п. 2.1.6, п. 2.2.4, п. 3.1.1, п. 3.1.4, п. 3.1.5, п. 3.1.7, п. 4.1, п. 4.1.1, п. 6.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю в редакції позивача не дослідив чи повністю відповідають ці пункти примірному договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, затвердженому наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 № 1774, з огляду на те, що змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст сторони можуть лише за взаємною згодою (ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України), відтак, судом апеляційної інстанції зроблено передчасні висновки щодо їх відповідності положенням ст. ст. 179, 184 Господарського кодексу України.

Крім того, відповідно до ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу (т. 2 а. с. 41-46) Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" звертало увагу суду апеляційної інстанції на те, що закінчення строку дії договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю має співпадати із закінченням строку дії договору оренди нерухомого майна № 3848/02 від 09.10.2012, оскільки спірний договір є похідним по відношенню до договору оренди.

Однак, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 105 ГПК України, не спростував та не відхилив доводи відповідача щодо строку дії договору.

З огляду на наведене, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 у справі № 910/14122/13.

Справу № 910/14122/13 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР