Ухвала

від 03.07.2014 по справі 826/1833/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1833/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Ганечко О.М.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарниця Моторс Мобайл» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарниця Моторс Мобайл» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ «Дарниця Моторс Мобайл», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Дарниця Моторс Мобайл» щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Авеста Трейд» (код ЄДРПОУ 34295994) за період з 01 вересня 2010 року по 31 серпня 2013 року, за результатами перевірки складено Акт № 1005/26-51-22-03/30722251 від 19 вересня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (із змінами та доповненнями) та п. п. 138.1.1. п. 138.1, п. п.138.2, п. п. 138.8.1 п. 138.8, ст. 138, п. п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01 вересня 2011 року по 31 травня 2012 року в сумі - 727 090, 00 грн.; п. п. 7.4.1 п. п. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 р. ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 618 018, 00 грн.

На підставі акту перевірки прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0004332230 від 03 жовтня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 812 761, 00 грн., у т. ч. за основним платежем 727 090, 00 гри. та за штрафними санкціями 85 671, 00 грн.;

- № 0004342230 від 03 жовтня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, сума грошового зобов'язання 721 199, 00 гри., у т. ч. за основним платежем 618 018, 00 грн. та за штрафними санкціями 103 181, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Авеста Трейд» існували договірні взаємовідносини.

На підтвердження виконання договірних зобов»язань, включення позивачем витрат на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), контрагентами виписані позивачу первинні документи, зокрема, видаткові та податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки - фактури тощо.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 348/22-509/34295994 від 27 травня 2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авеста Трейд» (код СДРПОУ 34295994) з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, по якому встановлено, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Авеста Трейд» відсутні, підприємство за адресою, вказаною в реєстраційних документах не знаходиться, стан платника 11 - ПРИПИНЕНО, АЛЕ НЕ 3НЯТО З ОБЛІКУ (КОР НЕ ПУСТІ), тому перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків» ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, АІС ОР ДПС у м. Києві, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ «Бест-Звіт» ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, ТАХ ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, АРМ «Аудит» ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, АС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту па рівні ДПА України», БД «Податковий блок».

В ході обстеження оперативними співробітниками ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС адреси реєстрації ТОВ «Авеста Трейд» встановлено, що підприємство за адресою реєстрації фактично не знаходиться.

Перевіркою не підтверджено реальність проведених господарських операцій придбання та реалізації товарів, робіт, послуг у підприємств-постачальників за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Перевіркою ТОВ «Авеста Трейд» не підтверджено факту реального вчинення господарських операцій з ТОВ «Дарниця Моторс Мобайл» та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, які підпадають під визначення п. п. 7.4.1 п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, 198.3 та п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Тобто, відсутній правочин між ТОВ «Авеста Трейд» та ТОВ «Дарниця Моторс Мобайл», як такий, що спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Дарниця Моторс Мобайл» та ТОВ «Авеста Трейд» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ «Дарниця Моторе Мобайл» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Враховуючи вищенаведене, та відповідно до вимог п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «Дарниця Моторс Мобайл» не мало підстав відображати у складі податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за період з 01 вересня 2010 року по 28 лютого 2012 року податкові накладні з реквізитами контрагентів-постачальників ТОВ «Авеста Трейд».

Крім того, відповідно до листа № 1363/9/2658-09-02 від 02 квітня 2014 року Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32013110090000029 від 24 листопада 2012 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ст. 27, ч. 5, ст. 212 ч. 1 КК України.

Даним листом суд повідомлено про вилучення печатки підприємства ТОВ «Авеста Трейд» та те, що проведено огляд юридичної адреси ТОВ «Авеста Трейд» за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, б. 70 та встановлено, що дане підприємство відсутнє за даною адресою та відсутні посадові особи даного підприємства. Також суду повідомлено про те, що на даний час не встановлено директора ТОВ «Авеста Трейд» ОСОБА_3, який переховується від слідства та ігнорує виклик до слідчого.

Доводи апелянта з приводу отримання за видатковими накладними продукції від ТОВ «Авеста Трейд» колегія суддів до уваги не приймає, оскільки як вбачається з видаткових та податкових накладних, виписаних від імені ТОВ «Авеста Трейд», вони містять підписи, які візуально різняться між собою, та підписом директора ТОВ «Авеста Трейд», в наданому позивачем протоколі зборів засновників. При цьому жодна з видаткових накладних не містить визначення особи, яка її підписала.

Не містять такого визначення і податкові накладні, за виключенням податкових накладних від 11 січня 2012 року, від 20 січня 2012 року, від 02 лютого 2012 року та від 15 лютого 2012 року, та рахунки - фактури, на підставі яких позивачем було здійснено оплату.

Згідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.3 Закону - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п. п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Підпунктом 7.4.5 ст. 7 Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що в матеріалах справи достатньо доказів, які свідчать про відсутність реальності господарських операцій. Крім того, наявність у замовника (позивача) первинних документів, які відповідно до вимог Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та віднесення до валових витрат, зокрема, укладених договорів, податкових накладних, не є безумовною підставою для віднесення до валових витрат та включення до податкового кредиту витрат на придбання послуг, оскільки податковий орган довів, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарниця Моторс Мобайл» - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Ганечко О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 08 липня 2014 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Ганечко О.М.