Постанова

від 03.08.2012 по справі 2а/0570/8053/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8053/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17

Час прийняття постанови: 16 година 20 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Торезького міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до Міського відділу освіти про стягнення витрат, пов'язаних з професійною перепідготовкою, в сумі 2 939,16 грн.,-

встановив:

2 липня 2012 року Торезький міський центр зайнятості - робочий орган Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Позивач або Центр зайнятості) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міського відділу освіти (далі - Відповідач або МВО), в якому просив стягнути з Відповідача на користь Позивача 2 939,16 грн. - суму витрат, пов'язаних з професійною перепідготовкою ОСОБА_1, в тому числі 707,35 грн. - вартість професійного навчання, 998,40 грн. - витрати на оплату щоденного проїзду, 1 233,41 грн. - витрати на виплату матеріальної допомоги в період професійного навчання.

Заявлені вимоги Позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 працювала логопедом в МВО (Дошкільний навчальний заклад № 21), була звільнена з роботи у зв'язку з скороченням чисельності працівників, звернулася до Центу зайнятості за сприянням у пошуку роботи та набула статусу безробітної. У зв'язку з необхідністю змінити кваліфікацію через відсутність роботи, яка відповідає професійним навичкам безробітної, за направленням Позивача вона пройшла професійну підготовку в Донецькому національному університеті за професією «Фахівець з ефективності підприємництва». В подальшому ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець та знята з обліку у зв'язку з отриманням одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Витрати Позивача за період проходження професійної підготовки ОСОБА_1 склали 2 939, 16 грн., в тому числі 707,35 грн. - вартість професійного навчання, 998,40 грн. - компенсація витрат на проїзд до місця навчання і назад, 1 233,41 грн. - матеріальне забезпечення в період професійного навчання.

Правову підставу покладення на МВО обов'язку по відшкодуванню витрат, пов'язаних з професійною перепідготовкою ОСОБА_1, Позивач вбачає в положеннях п.1 ст.20, п.4 ст.26 Закону України «Про зайнятість населення» і ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», фактичну підставу - в тому, що протягом двох років, які передували вивільненню, ОСОБА_1 не мала можливості підвищити свою кваліфікацію за попереднім місцем роботи, внаслідок чого при працевлаштуванні їй необхідно було пройти професійну перепідготовку.

Центр зайнятості вжив заходи, спрямовані на отримання від МВО відшкодування здійснених витрат, в позасудовому порядку, пред'явивши останньому претензію, однак МВО відмовився відшкодувати ці витрати.

В судовому засіданні 31 липня 2012 року представник Позивача підтримала заявлені вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові, і просила задовольнити позов.

В судове засідання 3 серпня 2012 року представник Позивача не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджується розпискою, (а.с.120), надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, (а.с.119).

Відповідач надав відзив на позов, (а.с.48-49), в якому просив суд не задовольняти заявлені вимоги.

Представник Відповідача заявлені позовні вимоги не визнана, в судовому засіданні 31 липня 2012 року пояснила, що ОСОБА_1 проходила підготовчі курси з підвищення кваліфікації в 2007 році, згідно з планом, затвердженим МВО, на підставі п.1.7. Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, наступне підвищення кваліфікації мало відбутися в 2012 році. Оскільки у зв'язку із закриттям однієї логопедичної групи Дошкільного навчального закладу № 21 в 2011 році ОСОБА_1 була звільнена, заплановане на 2012 рік підвищення кваліфікації нею пройдене не було. За час роботи в Дошкільному навчальному закладі № 21 ОСОБА_1 не мала можливості отримати суміжну професію з тієї причини, що під час планування видатків на утримання закладів освіти кошти на отримання працівниками суміжних професій не були передбачені.

Стосовно покладання на МВО обов'язку відшкодувати витрати на виплату матеріального забезпечення у період професійного навчання та оплату проїзду до місця навчання і у зворотному напрямку, Відповідач і його представник зазначили, що відповідно до п.2 ст.24 Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації безробітного ці витрати мають здійснюватися за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

В судове засідання 3 серпня 2012 року представник Відповідача не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-36 КАС України, про що свідчить розписка, (а.с.121), подала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, (а.с.118).

Не вбачаючи перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, у зв'язку з відсутністю потреби заслухати свідка та експерта, оскільки не прибули особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, діючи на підставі ч.6 ст.128 КАС України, суд вважав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Торезький міський центр зайнятості (ідентифікаційний код юридичної особи 25118033) зареєстрований у якості юридичної особи 30 грудня 1991 року, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 677077, (а.с.35).

Торезький міський центр зайнятості є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у місті Торезі; Центр є юридичною особою, п.п.1, 12 Положення про Торезький міський центр зайнятості (далі - Положення про Центр зайнятості), (а.с.36-39).

Згідно з п.п.5 п.3 Положення про Центр зайнятості організація професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах та організаціях, є одним з основних завдань Центру зайнятості.

Центр, відповідно до покладених на нього завдань, виконує наступні функції: виплачує матеріальне забезпечення на випадок безробіття та надає соціальні послуги в установленому законодавством порядку; здійснює заходи щодо організації професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітних громадян у системі служби зайнятості на базі професійно-технічних, вищих навчальних закладів, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування; представляє інтереси Фонду в судових та інших органах, що визначено п.п.2, 6, 20 п.4 Положення про Центр зайнятості.

Центр зайнятості має право здійснювати заходи щодо організації професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітних громадян у системі служби зайнятості на базі професійно-технічних, вищих навчальних закладів, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, у разі необхідності направляти таких безробітних до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду, здійснювати забезпечення місцем проживання на період проходження навчання та компенсувати витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку відповідно до законодавства; в установленому порядку призначати безробітним допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, п.п.7, 8 п.5 Положення про Центр зайнятості.

Міський відділ освіти (ідентифікаційний код юридичної особи 02142945) зареєстрований у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 18 травня 1995 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 490785, (а.с.106).

Положення про Міський відділ освіти затверджене рішенням Торезької міської ради від 30 вересня 2003 року № IV/12-245 «Про затвердження Положення про міський відділ освіти у новій редакції» (далі - Положення про МВО), (а.с.107-114).

Міський відділ освіти є структурним підрозділом виконавчого органу міської ради, який утворюється міською радою, є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, підпорядковується виконавчому комітету міської ради та міському голові, а з питань здійснення делегованих йому повноважень підконтрольний управлінню освіти і науки обласної державної адміністрації; Міський відділ освіти є юридичною особою, що вбачається зі змісту п.п.1.1., 1.4. Положення про МВО.

Відповідно до п.2.8. Положення про МВО комплектування навчальних закладів педагогічними працівниками, в тому числі керівними кадрами; вдосконалення професійної кваліфікації педагогічних працівників, їх підготовка та атестація у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України, є одним із основних завдань Міського відділу освіти. Організація роботи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, згідно з п.п.3.6.11. п.3.6. Положення про МВО, належить до його функцій.

Призначення та звільнення з посад працівників комунальних навчальних закладів і установ освіти відповідно до діючого законодавства здійснює завідуючий Міського відділу освіти, що передбачено п.п.5.2.5. п.5.2. Положення про МВО.

ОСОБА_1 обіймала посаду логопеда в Дошкільному навчальному закладі № 21 «Черемушки», 31 травня 2011 року вона була звільнена з посади на підставі п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із скороченням чисельності працівників, про що свідчить персональна картка № 0541110713000007, (а.с.6-7), та відповідні записи у трудовій книжці, (а.с.67-69).

20 липня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Центру зайнятості з заявою, в якій просила вирішити питання її працевлаштування, надати статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, (а.с.79).

Наказом від 20 липня 2011 року № НТ110720 ОСОБА_1 наданий статус безробітного, призначена допомога по безробіттю та розпочата її виплата , (а.с.11, 77).

Відповідно до висновку проведення професійної консультації із застосуванням профдіагностичного обладнання від 15 серпня 2011 року ОСОБА_1 рекомендована «Підприємницька діяльність», (а.с.80).

15 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Центру зайнятості з заявою, в якій просила направити її на професійне навчання за курсом «Основи підприємницької діяльності» та виплатити їй матеріальну допомогу на період навчання, (а.с.8).

26 вересня 2011 року між Донецьким обласним центром зайнятості та Донецьким національним університетом укладений договір центру зайнятості з навчальним закладом на професійне навчання безробітних за № 050011092600007. Предметом договору було професійне навчання осіб за навчальною програмою підвищення кваліфікації за напрямом «Фахівець з ефективності підприємництва» зі строком навчання за 3 жовтня по 3 листопада 2011 року. За умовами вказаного договору на Донецький обласний центр зайнятості покладений обов'язок забезпечити направлення на навчання безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, які потребують підвищення кваліфікації, до 3 жовтня 2011 року; сплачувати навчальному закладу витрати на професійне навчання направлених безробітних згідно з умовами цього договору, про що свідчать п.1, п.п.2.1.1.-2.1.2. п.2.1. Договору, (а.с.12-15).

30 вересня 2011 року Центр зайнятості направив ОСОБА_1 до Донецького національного університету для проходження професійного навчання, що вбачається зі змісту корінця направлення на навчання, (а.с.86).

Зміст кошторису витрат на підвищення кваліфікації безробітних за договором від 26 вересня 2011 року № 050011092600007 свідчить про те, що вартість навчання одного слухача становила 707,35 грн., (а.с.16). Та обставина, що на професійне навчання ОСОБА_1 витрачено 707,35 грн., також підтверджується листом Донецького обласного центру зайнятості від 23 квітня 2012 року № 04-1626 і доданим до нього розрахунком вартості навчання, (а.с.27).

30 вересня 2011 року між Центром зайнятості і ОСОБА_1 укладений договір № 054111093000007, предметом якого було направлення ОСОБА_1 на підвищення кваліфікації до Донецького національного університету за професією (спеціальністю, навчальною програмою) «Фахівець з ефективності підприємництва» строком на 1,1 місяць з метою сприяння подальшому працевлаштуванню. За умовами договору Центр зайнятості прийняв на себе зобов'язання забезпечити професійне навчання громадянки; виплачувати щомісяця згідно з чинним законодавством матеріальну допомогу в період професійної підготовки, (перепідготовки, підвищення кваліфікації); у разі проведення навчання не за місцем проживання - компенсувати фактичні витрати на проїзд до місця проходження навчання (від населеного пункту, де проживає безробітний, до населеного пункту, де буде здійснюватися навчання) та у разі необхідності - надати місце проживання на період навчання, або за потреби щоденного проїзду; що вбачається зі змісту п.п.1, п.п.2.2.1.-2.2.3. п.2 договору, (а.с.9).

Наказом від 3 жовтня 2010 року № НТ111003 безробітній припинена виплата допомога по безробіттю, призначена матеріальна допомога у період професійного навчання і розпочата її виплата, (а.с.11, 76).

Наказом від 4 листопада 2011 року № НТ111104 ОСОБА_1 припинена виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання, поновлена виплата допомоги по безробіттю, (а.с.11, 75).

7 листопада 2011 року ОСОБА_1 подала до Центру зайнятості заяву про виплату їй призначеної допомоги по безробіттю у розрахунку на рік одноразово для організації підприємницької діяльності, (а.с.98).

На підставі заяви ОСОБА_1, (а.с.98), бізнес-плану, (а.с.87-97), висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, (а.с.101), 10 листопада 2011 року Центром зайнятості виданий наказ № 456 «Про виплату допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності», (а.с.99-100).

Наказом від 11 листопада 2011 року № НТ111110 безробітній вирішено компенсувати фактичні витрати на проїзд у період проходження професійного навчання в сумі 998,40 грн. за період з 3 жовтня по 3 листопада 2011 року, (а.с.11).

14 листопада 2011 року ОСОБА_1 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 677208, (а.с.10).

Наказом від 16 листопада 2011 року № НТ111116 вирішено виплатити ОСОБА_1 одноразово матеріальну допомогу по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності, припинити виплату їй допомоги по безробіттю та зняти її з обліку осіб, які шукають роботу, і безробітних з 14 листопада 2011 року, (а.с.11).

Освітні послуги, надані Донецьким національним університетом на підставі договору від 26 вересня 2011 року, оплачені Донецьким обласним центром зайнятості, що підтверджується платіжним дорученням № 9074, (а.с.17).

За період з 3 жовтня по 3 листопада 2011 року Центр зайнятості виплатив ОСОБА_1 матеріальну допомогу у період професійного навчання в сумі 1 233,41 грн. та компенсацію витрат на проїзд в сумі 998,40 грн., що встановлено на підставі розрахунку, (а.с.18), платіжного доручення № 2541 від 22 листопада 2011 року, (а.с.19), платіжного доручення № 2571 від 24 листопада 2011 року, (а.с.20), відомостями виплат за видами забезпечення № 1021 та № 1025 за листопад 2011 року, (а.с.21-22).

Факт проходження безробітною підвищення кваліфікації підтверджується посвідченням про підвищення кваліфікації № 13, виданим ОСОБА_1 3 листопада 2011 року, (а.с.23).

Центр зайнятості звертався до Міського відділу освіти з листами, в яких просив повідомити, чи мала можливість ОСОБА_1 підвищити свою кваліфікацію або одержати сумісну професію, працюючи в Дошкільному навчальному закладі № 21, протягом двох останніх років до дати звільнення та надати документи, підтверджуючі цей факт, про що свідчать листи від 12 грудня 2011 року № 06-2592, (отриманий Міським відділом освіти 19 грудня 2011 року), та від 1 лютого 2012 № 04-266, (отриманий 20 лютого 2012 року), (а.с.24-25).

Листом від 9 квітня 2012 року за № 02/02-274 Міський відділ освіти повідомив Центр зайнятості про те, що протягом 2010-2011 років ОСОБА_1 не проходила професійну перепідготовку, підвищення кваліфікації при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, за планом Міського відділу освіти ця особа мала проходити курсову перепідготовку в 2012 році, (а.с.25).

Застосування Центром зайнятості позасудового порядку стягнення з Міського відділу освіти витрат на професійне навчання ОСОБА_1 в сумі 2 939,16 грн., підтверджується претензією від 23 травня 2012 року № 04-1059 та відповіддю на претензію від 13 червня 2012 року № 02/02-458, (а.с.29, 32). Зміст цих документів свідчить про те, що правові позиції сторін у спірних правовідносинах під час досудового врегулювання спору були ідентичні тим, що висловлені в ході судового розгляду.

Зміст наказу Міського відділу освіти від 28 вересня 2007 року № 161-відр. «Про курсову перепідготовку педагогічних кадрів у жовтні 2007 року», виданого на підставі наказу управління освіти і науки від 14 грудня 2006 року № 694 «Про підвищення кваліфікації педагогічних кадрів при Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти у 2007 році», свідчить, що у жовтні 2007 року ОСОБА_1 була відряджена на курси підвищення кваліфікації, (а.с.50-51).

На підставі наказу Міського відділу освіти від 23 березня 2011 року № 167 «Про проведення скорочення штату та чисельності працівників ДНЗ та НВК міськвно» скорочена посада вчителя-логопеда в Дошкільному навчальному закладі № 21, (а.с.52-54).

Таким чином, на підставі пояснень представників сторін та письмових доказів суд встановив, що:

- протягом двох років, які передували вивільненню, ОСОБА_1 не мала можливості підвищити свою кваліфікацію за попереднім місцем роботи або освоїти суміжну професію, внаслідок чого при працевлаштуванні їй необхідно було пройти професійну перепідготовку;

- Центром зайнятості організоване проведення професійного навчання безробітної;

- за період проходження професійної підготовки ОСОБА_1 витрати Позивача та Донецького обласного центру зайнятості склали 2 939, 16 грн., в тому числі 707,35 грн. - вартість професійного навчання, 998,40 грн. - компенсація витрат на проїзд до місця навчання і назад, 1 233,41 грн. - матеріальне забезпечення в період професійного навчання.

Ці обставини не оспорюються сторонами.

До спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.

Відносини зайнятості в Україні регулюються Законом України «Про зайнятість населення» від 1 березня 2003 року № 803-ХІІ (далі - Закон № 803-ХІІ) та іншими законодавчими актами України, прийнятими відповідно до цього Закону, що передбачено ч.1 ст.6 Закону № 803-ХІІ.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону № 803-ХІІ для реалізації державної політики зайнятості населення,

професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Ч.ч.2-3 ст.18 Закону № 803-ХІІ передбачено, що послуги, пов'язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною службою безплатно. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за

рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі.

Державна служба зайнятості, відповідно до ч.1 ст.19 Закону № 308-ХІІ, подає допомогу громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників; організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання.

Ч.2 ст.19 Закону № 308-ХІІ визначено, що Державна служба зайнятості має право оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує здобуття нової професії (спеціальності), а також установлювати їм на період навчання матеріальної допомоги у розмірах, передбачених законодавством України про зайнятість населення;

Ст.9 Закону № 803-ХІІ гарантоване право громадян, які звернулися до державної служби зайнятості як особи, що шукають роботу, на безоплатну професійну орієнтацію, консультацію, підготовку, перепідготовку, одержання відповідної інформації з метою вибору виду діяльності, професії, місця роботи, режиму праці.

Підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості, в тому числі шляхом організації професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва, у тому числі інвалідів, що передбачено ч.1 ст.20 Закону № 308-ХІІ.

Правові засади професійної підготовки і перепідготовки незайнятих громадян визначені ст.24 Закону № 803-ХІІ, згідно з якою професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітних, може провадитись у випадках: неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації; необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина; втрати здатності виконання роботи за попередньою професією; необхідності підібрати підходящу роботу інваліду, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, відповідно до рекомендацій МСЕК, наявної кваліфікації та з урахуванням його побажань; пошуку роботи вперше і відсутності професії (спеціальності).

Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Порядок відбору навчальних закладів для організації професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття затверджується правлінням цього Фонду.

Згідно з положеннями ст.25 Закону № 308-ХІІ держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю;

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Ст.26 Закону № 308-ХІІ передбачені особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

Зокрема абз.2 ч.4 ст.26 Закону № 308-ХІІ визначено, якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

Системний аналіз положень Закону № 308-ХІІ дозволяє дійти висновку стосовно того, що з метою забезпечення зайнятості населення законодавець покладає низку обов'язків як на органи служби зайнятості, так і на працедавців.

Регламентуючи правовідносини, пов'язані з організацією професійної перепідготовки, підвищення кваліфікації та одержання суміжної професії працівниками, Закон № 308-ХІІ не визначає періодичності проведення цих заходів. Водночас, виходячи з положень абз.2 ч.4 ст.26 цього Закону, визначальним критерієм для вирішення питання за чий рахунок здійснюватиметься підвищення кваліфікації або професійна перепідготовка працівника, звільненого у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, є наявність у працівника можливості підвищити свою кваліфікацію або одержати суміжну професію протягом двох років, які передують даті звільнення.

Суд не приймає до уваги посилання Відповідача на Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 6 жовтня 2010 року № 930, оскільки правові норми цього підзаконного нормативно-правового акту не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не мала можливості підвищити свою кваліфікацію або отримати суміжну професію протягом двох років, що передували даті її звільнення, ці заходи мають здійснюватися за рахунок Відповідача, отже вимоги Позивача про стягнення з Міського відділу освіти витрат на професійне навчання цієї особи в сумі 707, 35 грн. є законними і обґрунтованими.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 № 1533-ІІІ (далі - Закон № 1533-ІІІ).

Обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом, належить до принципів страхування на випадок безробіття, що передбачено ч.1 ст.2 Закону № 1533-ІІІ.

Ч.1 ст.7 Закону № 1533-ІІІ визначено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону № 1533-ІІІ у разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.8 Закону № 1533-ІІІ Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Ч.ч.1-2 ст.12 Закону № 1533-ІІІ визначено, що Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, окрім іншого, виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону № 1533-ІІІ виплата забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених ст.7 цього Закону, є одним з напрямів використання коштів Фонду.

Ч.ч.1, 3 ст.27 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених ст.ст.22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню.

Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.

Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 308, п.29 якого визначено, що виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання, компенсація проїзду до місця професійного навчання та у

зворотному напрямку, оплата проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом, здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Отже, виплачені Центром зайнятості ОСОБА_1 матеріальна дорога у період професійної перепідготовки та компенсація проїзду до місця професійного навчання та у зворотному напрямку не підлягають стягненню з Міського відділу освіти, оскільки ці виплати здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення увалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки Позивачем - суб'єктом владних повноважень не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суд дійшов висновку, що судові витрати не підлягають стягненню з Відповідача.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Торезького міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до Міського відділу освіти про стягнення витрат, пов'язаних з професійною перепідготовкою, в сумі 2 939,16 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Міського відділу освіти, (ідентифікаційний код юридичної особи 02142945), на користь Торезького міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття витрати на професійне навчання у вигляді вартості навчання в сумі 707 (сімсот сім) грн. 35 коп. на р/р 37175301901001 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 03491004, одержувач - Донецький обласний центр зайнятості.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.