Постанова

від 07.08.2012 по справі 2а/0570/8589/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8589/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17

Час прийняття постанови: 12 година 45 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве до Відкритого акціонерного товариства «Єнакієвський котельно-механічний завод» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

встановив:

1 грудня 2009 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве, (далі - Позивач або Відділення Фонду), звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Єнакієвський котельно-механічний завод», (далі - Відповідач або ВАТ), про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 2 грудня 2009 р. відкрито провадження в адміністративний справі № 2а-21156/09/0570.

28 грудня 2009 р. Донецьким окружним адміністративним судом прийнята постанова у справі № 2а-21156/09/0570, відповідно до якої суд постановив позов Відділення Фонду соціального до ВАТ про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків задовольнити; стягнути з ВАТ на користь Відділення Фонду заборгованість в сумі 26 817,32 грн. та суму капіталізованих платежів у розмірі 674 121,08 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2010 р. у справі № 2а-21156/09/0570 апеляційна скарга управління Відповідача задоволена частково; постанова Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року у справі № 2а-21156/09/0570 - змінена; у абзаці другому резолютивної частини постанови суду замість слів 674 121 (шістсот сімдесят чотири тисячі сто двадцять одну) грн. 08 коп. зазначені слова: 581 148 (п'ятсот вісімдесят одна тисяча сто сорок вісім) грн. 41 коп.; в іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2012 року у справі № К-27668/10 касаційна скарга Відділення Фонду задоволена частково; постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2010 р. скасована в частині стягнення з ВАТ капіталізованих платежів в сумі 581 148,41 грн.; справа у вказаній частині направлена до суду першої інстанції на новий розгляд; в іншій частині постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2010 р. залишена без змін.

6 липня 2012 року вищезгадана справа надійшла до Донецького окружного адміністративного суду. 9 липня 2012 року Донецьким окружним адміністративним судом постановлена ухвала про прийняття до провадження адміністративної справи № 2а/0570/8589/2012.

Звертаючись до Донецького окружного адміністративного суду з вказаним позовом, Відділення Фонду після неодноразової зміни позовних вимог, (а.с.2-3, 14-15, 23-24, 48-49), просило суд стягнути з ВАТ суму платежів, що підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими, в розмірі 674 121,08 грн.

В судове засідання представник Позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується розпискою, (а.с.131), надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, одночасно зазначивши, що заявлені вимоги підтримує у повному обсязі, (а.с.132).

В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернуто на адресу суду з відміткою підприємства поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», (а.с.150), клопотання про відкладення розгляду справи не надав, свого ставлення до заявлених позовних вимог суду не висловив.

Не вбачаючи перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, у зв'язку з відсутністю потреби заслухати свідка та експерта, оскільки не прибули особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, діючи на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Єнакієвський котельно-механічний завод», (код ЄДРПОУ 01412383), зареєстроване у якості юридичної особи 28 квітня 2004 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 292671, (а.с.61), довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 044384, (а.с.62), статут підприємства, (а.с.64-71).

Повідомлення про взяття на облік за № 6792 від 19 січня 2009 року свідчить про те, що Відповідач перебуває на обліку у Відділенні Фонду як страхувальник, (а.с.40).

ВАТ перебуває у стані ліквідації за рішенням власника, про що свідчать протокол загальних зборів акціонерів № 13 від 31 серпня 2009 року, (а.с.8-9), витяг з протоколу засідання ліквідаційної комісії ВАТ від 17 листопада 2009 року № 17/11/2009, (а.с.21), витяг з протоколу засідання ліквідаційної комісії ВАТ від 31 серпня 2009 року № 13, (а.с.63).

На час судового розгляду Відповідач не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, (а.с.151).

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача сум платежів, що підлягають капіталізації для розрахунків з 21 особою, в розмірі 674 121,08 грн.

Ці особи постраждали внаслідок нещасного випадку на виробництві, про що свідчать акти про нещасний випадок на виробництві, витяги з актів огляду ВТЕК, довідки про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого, постанови про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати, (а.с.16-20, 26-30, 133-146).

8 липня 2010 року між Відділенням Фонду та ВАТ складений акт звірки нарахованих сум капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань Відповідача перед потерпілими внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, (а.с.100-101).

Зі змісту акта вбачається, що ВАТ прийняло до заліку нараховану суму капіталізованих платежів в розмірі 581 148,41 грн. для здійснення подальших розрахунків з 20 потерпілими.

Відповідачем не прийняті до заліку нараховані суми капіталізованих платежів, які підлягали виплаті ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть цієї особи серії 1-НО № 447996, виданим 11 лютого 2010 року, (а.с.147).

Розрахунок сум капіталізованих платежів стосовно всіх інших осіб, які мають право на отримання страхових виплат, у сторін співпадають та суперечок тому сторонами в іншій частині розрахунки не оспорювались.

Докази, які б спростовували вищевикладені обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV, (далі - Закон № 1105).

Відповідно до ч.1 ст.46 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Зі змісту ч.2 ст.46 Закону № 1105 вбачається, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, в тому числі, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 1105 дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Капіталізація платежів здійснюється для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань саме відповідно до цього Порядку.

Абз.5-6 п.7 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст.45 Закону № 1105 роботодавець як страхувальник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з положеннями ст.52 Закону № 1105 страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст.31 та 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765 затверджений Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений Капіталізація платежів здійснюється для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань саме відповідно до цього Порядку.

Ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що суб'єкт банкрутства - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Ліквідація ВАТ не пов'язана з банкрутством, а здійснюється за рішенням власника, однак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.60 Господарського кодексу України, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Ст.61 Господарського кодексу України визначено, що претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону. Претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними. Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою власника.

Отже, вимоги щодо капіталізації платежів заявляються в межах ліквідаційної процедури відповідача та можуть бути пред'явлені до ліквідації юридичної особи, тобто до виключення цієї особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення адміністративного позову, а саме - стягнення з ВАТ на користь Відділення Фонду суми платежів, що підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими, в розмірі 581 148, 41 грн., тобто за винятком сум, які підлягали капіталізації для розрахунків з ОСОБА_1

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки Позивачем - суб'єктом владних повноважень не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суд дійшов висновку, що судові витрати не підлягають стягненню з Відповідача.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 51, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве до Відкритого акціонерного товариства «Єнакієвський котельно-механічний завод» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Єнакієвський котельно-механічний завод», (код ЄДРПОУ 01412383), на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве суму платежів, що підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими, в розмірі 581 148 (п'ятсот вісімдесят одна тисяча сто сорок вісім) грн. 41 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.