Постанова

від 16.06.2014 по справі 7217/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"16" червня 2014 р. Справа № 2а - 7217/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Тріпутень М.Ю.,

за участю: представника позивача Талдикіна А.В.,

представника відповідача Лисенка М.В.,

представника прокуратури Захарова Ф.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський м'ясопереробний комбінат" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, за участю прокуратури Харківської області, про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанський м'ясопереробний комбінат", звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000291522 від 27.05.2011 за формою "Р" на суму 3,00грн, №0000771522 від 02.12.2011 за формою "В4" на суму 2952333,00грн, №0000502311 від 10.02.2012 за формою "В4" на суму 2948120,00грн, складені Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013, адміністративний позов задоволено частково.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014, замінено Чугуївську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області Державної податкової служби її процесуальним правонаступником Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області; постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 скасовано та направлено справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

В обґрунтування позову позивач повідомив, що висновки Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про порушення ТОВ «Слобожанський м'ясокомбінат» п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині визначення розміру податкового кредиту за звичайними цінами вважає необґрунтованими та недоведеними, а тому розмір податкового кредиту має бути визначений виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів.

На думку позивача, Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями за формою «В4»№0000771522 від 02.12.2011 та №0000502311 від 10.02.2012 двічі зменшувала суми податкового кредиту позивача за одними і тими ж обставинами, що є протиправним.

Також позивач зазначив, що за наслідками проведеної відповідачем перевірки ТОВ «Слобожанський м'ясокомбінат», висновками якої встановлено завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість, Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби не надсилалось відповідне податкове повідомлення-рішення, що свідчить про недотримання встановленого Податковим кодексом України порядку направлення податкових повідомлень-рішень та позбавляє позивача обов'язку змінювати дані податкового обліку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні та в письмових запереченнях, що містяться в матеріалах справи, представник відповідача заперечував проти позову, зазначивши наступне.

Представник відповідача посилається на те, що позивач при складанні податкової звітності з податку на додану вартість не враховував результати раніше проведеної щодо нього планової виїзної перевірки, висновками якої зменшено суми від'ємного значення податку на додану вартість.

Представник відповідача вважає, що зменшення оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями суми від'ємного значення податку на додану вартість здійснено правомірно, оскільки позивач неправомірно обчислив суми податкового кредиту за операцією з внесення до статутного фонду майна засновника вартістю, що значно перевищує вартість цього майна, за якою воно було попередньо придбане. Представник відповідача вважає, що за рахунок здійсненої операції з пов'язаною особою позивачем безпідставно завищено податковий кредит та суму від'ємного значення податку на додану вартість.

У судовому засіданні та поданих до суду письмових запереченнях представник прокуратури Харківської області заперечував проти позову, посилаючись на те, що доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними.

Суд, заслухавши представників сторін та представника прокуратури Харківської області, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Чугуївською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Слобожанський м'ясокомбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.07.2008р. по 30.09.2010р., за результатами якої складено акт №46/2311/35157859 від 19.01.2011р.

Перевіркою встановлено завищення ТОВ «Слобожанський м'ясокомбінат» суми податкового кредиту з податку на додану вартість внаслідок порушення п.п.7.4.1 п.7.4 п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість в травні 2009р. та у вересні 2009р.

Чугуївською ОДПІ також проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість та додатків до них за жовтень-грудень 2010р. та січень-березень 2011р. ТОВ «Слобожанський м'ясокомбінат», про що складено акт №401/1522/35157859 від 05.05.2011р.

Перевіркою встановлено порушення п.198.3 ст.198 та п.200.1ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок неврахування в податковій звітності з податку на додану вартість за період з жовтня 2010р. по березень 2011р. висновків акту перевірки №46/2311/35157859 від 19.01.2011р., що призвело до завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість та неправомірне його відображення у відповідному розмірі в кожному з вказаних періодів.

На підставі акта перевірки №401/1522/35157859 від 05.05.2011 Чугуївською ОДПІ Харківської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000291522 від 27.05.2011р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі три грн 00 коп.

Крім того, Чугуївською ОДПІ Харківської області було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 22.11.2011р. №899/1522/35157859.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України внаслідок неврахування в податковій звітності з податку на додану вартість за період з квітня 2011р. по вересень 2011р. висновків актів перевірок №46/2311/35157859 від 19.01.2011р. та №401/1522/35157859 від 05.05.2011р., і зроблено висновок про завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість та неправомірне його відображення у відповідному розмірі в кожному з вказаних періодів.

На підставі акта перевірки №899/1522/35157859 від 22.11.2011р. Чугуївською ОДПІ Харківської області прийнято податкове повідомлення-рішення №000771522 від 02.12.2011р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011р. на 2952333грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі одна грн.

Також, Чугуївською ОДПІ Харківської області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт №55/2311/35157859 від 31.01.2012р.

Перевіркою встановлено порушення п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України внаслідок неврахування в податковій звітності з податку на додану вартість висновків актів перевірок №46/2311/35157859 від 19.01.2011р., №401/1522/35157859 від 05.05.2011р. та №899/1522/35157859 від 22.11.2011р. про завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість, що призвело до завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2011р. та заниження податку на додану вартість за жовтень, листопад та грудень 2011р.

На підставі акта перевірки №55/2311/35157859 від 31.01.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000502311 від 10.02.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2011р. на 2948120грн.

В ході розгляду справи судом встановлено, що фактичною причиною виникнення спору та підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень стали висновки відповідача про завищення ТОВ «Слобожанський м'ясокомбінат» сум податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ юридична фірма «Контракт-92», що призвело до завищення суми від'ємного значення ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Слобожанський м'ясокомбінат" №2 від 07.10.2008р. до статуту позивача внесено зміни, обумовлені збільшенням статутного капіталу за рахунок внесення ТОВ юридична фірма "Контракт-92" до статутного фонду ТОВ "Слобожанський м'ясокомбінат" комплексу будівель та споруд забійного цеху загальною вартістю 8958770,88грн. (в т.ч. ПДВ - 1493128,48 грн.), та майна загальною вартістю 8755229,12грн. (в т.ч. ПДВ - 1459204,85 грн.)

Факт отримання позивачем комплексу будівель та споруд забійного цеху та майна підтверджується актами приймання-передачі майна до статутного капіталу.

Комплекс будівель та споруд забійного цеху, а також майно були отримані ТОВ "Слобожанський м'ясокомбінат" для використання у власній господарській діяльності, пов'язаної з забоєм худоби та виробництвом м'ясопродуктів, а ТОВ юридична фірма "Контракт-92" в обмін на них отримало корпоративні права в обсязі 99,24% статутного фонду позивача.

За зазначеною операцією від ТОВ юридична фірма "Контакт-92" позивачем отримано податкові накладні від 28.02.2009р. №2, №4 - №38 на загальну суму 17714000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 2952333,33грн.), які були включені ТОВ "Слобожанський м'ясокомбінат" до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та збільшили суму від'ємного значення податку.

На час вчинення операції з передачі комплексу будівель та споруд забійного цеху та майна ТОВ юридична фірма "Контракт-92" та позивач були по відношенню один до одного пов'язаними особами.

На думку відповідача, вартість внесених до статутного капіталу позивача об'єктів нерухомості та майна не відповідає рівню звичайних цін.

В обґрунтування зазначеного податковий орган посилається на те, що внесене до статутного капіталу позивача майно (на загальну суму 17714000,00грн.) попередньо було придбано у ТОВ "Слобожанський м'ясокомбінат" за договорами від 02.06.2008р. №01/06-08 та від 22.06.2008р. №02/06-08 на загальну суму 870019,42 грн. (в т.ч. ПДВ - 145 003,24грн.). Отже, за наслідком дослідження руху майна по ланцюгу постачання, відповідачем було встановлено, що різниця між вартістю одних і тих же основних фондів та майна, придбаних ТОВ юридична фірма «Контракт-92» у ТОВ «Слобожанський промкомбінат», а потім внесених до статутного фонду позивача, склала 16843981,00грн. (в т.ч. ПДВ - 2807330,00грн.).

Водночас, позивач стверджує, що операція незалежно від зависокої вартості майна є економічно виправданою, оскільки передбачає обмін комплексу будівель та споруд забійного цеху та майна на корпоративні права, а не їх придбання за кошти.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За визначенням п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду.

Згідно із п. 1.18 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

З аналізу наведеної норми права слідує, що отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) дохід повинен бути не меншим за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), які діяли на дату такого продажу, у тому випадку, коли договір укладається між платником податку і пов'язаною особою.

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 зазначеного Закону передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Згідно з цим підпунктом справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін. (Підпункт 1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».)

Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Суд зазначає, що для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак при цьому необхідне врахування того, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів, які є предметом купівлі-продажу.

При визначенні звичайної ціни на об'єкт нерухомості слід враховувати такі умови, як його місце розташування, фізичний стан, а також те, чи здійснювалось поліпшення такого об'єкта. Звичайна ціна об'єкта нерухомості не може бути визначена без належної оцінки зазначених економічних факторів.

З'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватися уповноваженим державним органом. Таким чином, будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами (висновки, результати досліджень, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо), не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.

Викладена правова позиція узгоджується з постановою Верховного суду України №21-328а/11 від 07.11.2011р., яка в силу ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

При вирішенні цієї адміністративної справи судом взято до уваги, що відповідачем не надано доказів звернення, з метою визначення відповідності вартості майна рівню справедливої ринкової ціни, до будь-яких експертних установ або уповноважених державних органів для проведення останнім відповідних оціночних процедур.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач не довів правомірність висновків, якими вмотивовано спірні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0000291522 від 27.05.2011 за формою «Р» на суму 3,00грн, №0000771522 від 02.12.2011 за формою «В4» на суму 2952333,00грн, №0000502311 від 10.02.2012 за формою «В4» на суму 2948120,00грн, суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати в сумі 2146,00грн, сплачені позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський м'ясопереробний комбінат" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, за участю прокуратури Харківської області, про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000291522 від 27.05.2011 за формою «Р» на суму 3,00грн, №0000771522 від 02.12.2011 за формою «В4» на суму 2952333,00грн, №0000502311 від 10.02.2012 за формою «В4» на суму 2948120,00грн, складені Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський м'ясопереробний комбінат" (ідент. код 35157859; вул.Леніна, буд.1, смт.Чкаловське, Чугуївський район, Харківська область, 63544) витрати зі сплати судового збору в сумі 2146,00грн. (дві тисячі сто сорок шість грн 00коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 23.06.2014.

Суддя Р.В. Мельников