Постанова

від 03.06.2014 по справі 804/5545/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 р. Справа № 804/5545/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Сільськогосподарського приватного підприємства "У Петровича" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ :

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- тимчасово заборонити (зупинити) діяльність, щодо експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Сільськогосподарського приватного підприємства «У Петровича» (код ЄДРПОУ 31136442), що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 59, с. Маломиколаївка, Петропавлівський р-н, Дніпропетровська обл., 52732;

- тимчасово заборонити (зупинити) діяльність щодо утворення та розміщення відходів без ліміту на утворення та розміщення відходів Сільськогосподарського приватного підприємства «У Петровича» (код ЄДРПОУ 31136442), що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 59, с. Маломиколаївка, Петропавлівський р-н, Дніпропетровська обл., 52732;

- тимчасово заборонити (зупинити) діяльність щодо водоспоживання з артезіанської свердловини без дозволу на спеціальне водокористування Сільськогосподарського приватного підприємства «У Петровича» (код ЄДРПОУ 31136442), що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 59, с. Маломиколаївка, Петропавлівський р-н, Дніпропетровська обл., 52732.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами проведеної планової перевірки відповідача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Сільськогосподарського приватного підприємства "У Петровича" було встановлено ряд порушень, які зафіксовані в акті перевірки від 04 квітня 2014 року, та за наявності яких подальша діяльність цього об'єкта створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, оскільки СПП "У Петровича" здійснювало свою діяльність в порушення вимог ст.ст.10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Також, в порушення ст. 32 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» у підприємства відсутній дозвіл на розміщення відходів та ліміт на утворення та розміщення відходів виробництва на 2014 рік. Крім того, в порушення вимог п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України у відповідача відсутній дозвіл на спеціальне водокористування (забір підземної води з артезіанської свердловини). Таким чином, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом тимчасової заборони (зупинення) діяльності СПП «У Петровича» щодо експлуатації джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, щодо утворення та розміщення відходів без ліміту на утворення та розміщення відходів та щодо водоспоживання з артезіанської свердловини без дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідачем 13 травня 2014 року до суду надано письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування своєї позиції відповідачем зазначено, що відсутні підстави для тимчасової заборони (зупинення) діяльності Сільськогосподарського приватного підприємства "У Петровича", розташованого по вул. Леніна, 59 в с. Маломиколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, щодо експлуатації джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, так як підприємство не використовує в своїй діяльності стаціонарні джерела утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Крім того, відповідно до Постанова КМУ №748 від 07.08.2013 р. відповідач звільнений від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, оскільки не належить до підприємств, що підлягають включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. Також, відповідач зазначив, що свердловиною, зазначеною в акті перевірки позивача, підприємство не користується, а для власних потреб використовує привозну воду.

Ухвалою від 13 травня 2014 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське приватне підприємство "У Петровича" зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 428606 від 20.11.2000 року та діє на підставі статуту (нова редакція), зареєстрованого державним реєстратором Петропавлівської райдержадміністрації від 10.10.2012 року за № 12131050004000273. Видами діяльності підприємства за КВЕД-2010 є

- вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

- виробництво олії та тваринних жирів;

- виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;

- допоміжна діяльність у рослинництві;

- оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

- роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

В період з 28.03.2014 року по 04.04.2014 року відповідно до плану заходів з виконання покладених на Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області завдань та І квартал 2014 року, на підставі наказу № 27-П від 13.01.2014 року, направлення № 4-171-10-3 від 13.01.2014 року, повідомлення № 4-172-10-3 від 13.01.2014 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було проведено планову перевірку Сільськогосподарського приватного підприємства "У Петровича", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Маломиколаївка вул. Леніна, буд. 59 з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатами проведеної перевірки складено акт, яким зафіксовано встановлені під час перевірки порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, зокрема, порушення відповідачем приписів ст.ст.10, 11 "Про охорону навколишнього природного середовища", а саме: відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; порушення ст. 32 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме: відсутній дозвіл на розміщення відходів та ліміт на утворення та розміщення відходів виробництва на 2014 рік; в порушення вимог п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України відсутній дозвіл на спеціальне водокористування (забір підземної води з артезіанської свердловини).

Вирішуючи позовні вимоги щодо застосування заходів реагування у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності відповідача щодо експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, суд зазначає наступне.

Так, шодо посилання позивача на порушення Сільськогосподарським приватним підприємством "У Петровича" вимог ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме здійснення діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, суд зазначає, що акт перевірки не містить посилання на об'єкти, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Згідно наданого відповідачем переліку виробничих потужностей, які знаходяться на балансі СПП «У Петровича», останні не відносяться до типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, перелік яких затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 317 від 16.08.2004 року «Про затвердження Переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел».

Відповідно до ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Згідно ч.5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Позивачем не визначено переліку джерел викидів в атмосферне повітря у відповідності до наведених вище норм законодавства України, щодо експлуатації яких він просить тимчасово заборонити (зупинити) діяльність відповідача.

Вирішуючи позовні вимоги щодо застосування заходів реагування у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності відповідача щодо утворення та розміщення відходів без ліміту на утворення та розміщення відходів, суд зазначає наступне.

Так, відносно посилання Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на порушення Сільськогосподарським приватним підприємством "У Петровича" ст. 32 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме здійснення діяльності без дозволу у підприємства на розміщення відходів та ліміт на утворення та розміщення відходів виробництва на 2014 рік, суд зазначає наступне.

Згідно п. а ч. 1 ст. 32 Закону України «Про відходи» з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється: вести будь - яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюється.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи» розміщення відходів - визначене як зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення);

Захоронення відходів - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.

При цьому за ст. 1 Закону «Про відходи» відведеними місцями чи об'єктами є місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

За приписами ст. 21 Закону України «Про відходи» до повноважень органів місцевого самоврядування належить питання щодо прийняття рішень про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами. Такими місцями, як правило, органи місцевого самоврядування визначають сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр, в яких здійснюються визначені чинним законодавством операції з відходами, і які є місцем постійного (остаточного) перебування або захоронення відходів (як це зазначено у п. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно п. 12 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1218, документи на одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році подаються до органів Мінекоресурсів власниками відходів, які утворюють та розміщують їх на власній території (до 1 червня поточного року) та власниками відходів, які здійснюють лише їх розміщення (до 1 квітня поточного року).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. №1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення віходів» якщо в результаті діяльності підприємця утворення відходів на протязі року складає не більше 1000 у.о., то подається лише декларація про утворення відходів через дозвільний центр.

Згідно наданого відповідачем розрахунку ПЗВУ по СПП «Упетовича» за 2013 рік утворення відходів на протязі року складає 20.45 у.о., тобто не більше 1000 у.о.

Пунктом 8 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, який затверджений постановою КМУ від 03.08.1998 р. №1218, передбачено, що до категорій власників, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, окрім іншого належать власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. №1360 "Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів".

Оскільки, відповідач не підлягає включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації, він звільняється від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, відповідно до п.8 Порядку від 03.08.1998 р. №1218.

Таким чином, відповідач не повинен одержувати дозвіл на розміщення відходів та лімітів на їх утворення.

Вирішуючи позовні вимоги щодо застосування заходів реагування у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності відповідача щодо водоспоживання з

артезіанської свердловини без дозволу на спеціальне водокористування, суд зазначає наступне.

Так, стосовно посилання позивача на порушення Сільськогосподарським приватним підприємством "У Петровича" вимог п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України, а саме здійснення діяльності за відсутності дозволу на спеціальне водокористування (забір підземної води з артезіанської свердловини, що знаходиться на території колишнього автогаражу), суд зазначає наступне.

Статтею 42 Водного кодексу України визначено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними. Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

У відповідності зі ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема: дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства.

Статтею 48 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

При цьому абзацом 3 вказаної статті 48 Водного кодексу України визначено, що не належать до спеціального водокористування, зокрема, пропуск води через гідровузли, роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

У відповідності зі ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. Спеціальне водокористування є платним.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що спеціальним водокористуванням, яке здійснюється на підставі спеціального дозволу, є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, а особою, що здійснює спеціальне водокористування, є така особа, яка безпосередньо здійснює такий забір води з водних об'єктів та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти.

Таким чином, спеціальне водокористування згідно з приписами чинного законодавства пов'язується з безпосередньою діяльністю із забором та скиданням забруднюючих речовин, які в подальшому потрапляють у водні об'єкти.

Як вбачається з матеріалів справи, сільськогосподарське приватне підприємство "У Петровича" не являється власником свердловини, зазначеної в акті перевірки від 04 квітня 2014 року та для власних потреб використовує привозну воду, відповідачем безпосередній забір води з даної свердловини не здійснюється.

Згідно листа від 05.05.2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 останні користуються вищезазначеною свердловиною для власних потреб, а саме напування корів.

При цьому, позивачем не надано доказів щодо знаходження у власності СПП «У Петровича» даної свердловини та доказів використання її відповідачем.

За таких обставин висновок позивача щодо здійснення відповідачем водоспоживання з артезіанської свердловини без дозволу на спеціальне водокористування є необґрунтованим.

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області здійснює свою діяльність на підставі Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04.11.2011р.

Пунктом 4.2 вказаного Положення, передбачено, що Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до пункту 6.4 вказаного Положення Держекоінспекція у Дніпропетровській області для виконання покладених на неї завдань проводить перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Приписами ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не довів обґрунтованість своїх вимог належними доказами.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, суд зазначає, що ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 3 Законом України "Про судовий збір" передбачений обов'язок позивача сплатити судовий збір у належному розмірі під час подання адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а в статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 73,08 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 158-163, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Сільськогосподарського приватного підприємства "У Петровича" про застосування заходів реагування - відмовити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 37988899) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Б. Ляшко