Рішення

від 17.06.2014 по справі 1502/2489/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/5412/14

Головуючий у першій інстанції Крикун М.П.

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів - Погорєлової С.О., Цюри Т.В., при секретарі - Колмакові В.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції Одеської області на заочне рішення Арцизького районного суду Одеської області від 15серпня 2013року по справі за позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції Одеської області, треті особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Арцизькому районі Одеської області, територіальне управління Держгірпромнагляду в Одеської області про визнання нещасного випадку, пов'язаним з виробництвом та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановила:

15 травня 2012року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Ліквідаційної комісії Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції Одеської області, треті особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Арцизькому районі Одеської області, територіальне управління Держгірпромнагляду в Одеської області, в якому просив суд:

- визнати нещасний випадок у вигляді падіння з висоти, що стався 07 жовтня 2011р. о 18 годині 00 хвилин з ним в Арцизькій районній санітарно-епідеміологічній станції під час виконання ним службових обов'язків охоронця таким, що пов'язаний з виробництвом;

- скасувати акт від 18 листопада 2011р. розслідування вказаного нещасного випадку, складений комісією, призначеною наказом № 82 від 10 жовтня 2011р. Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції;

- скасувати акт № 1 від 18 листопада 2011р. про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом, затверджений головним державним санітарним лікарем Арцизького району;

- скасувати акт від 31 січня 2012року повторного розслідування нещасного випадку, що стався 07 жовтня 2011р., складений комісією, призначеною наказом № 23 від 25 січня 2011р. Арцизької районної СЕС;

- зобов'язати Арцизьку районну санітарно-епідеміологічну станцію скласти акти за формою Н-5 та Н-1 про визнання нещасного випадку, що стався 07 жовтня 2011р. о 18 годині 00 хвилин в Арцизькій районній санітарно-епідеміологічній станції таким, що пов'язаний з виробництвом;

- стягнути на його користь з Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції моральну шкоду в сумі 50000грн., витрати на правову допомогу в сумі 1500грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказав, що він працював охоронцем в Арцизькій районній санітарно-епідеміологічній станції.

07 жовтня 2011р. о 18 годині 00 хвилин під час виконання ним службових обов'язків з ним стався нещасний випадок у вигляді падіння з висоти. Внаслідок падіння він отримав серйозні травми. Наказом головного лікаря Арцизької районної СЕС № 82 від 10жовтня 2011р. була створена комісія з розслідування зазначеного нещасного випадку, яка внаслідок розслідування зробила висновок, що даний нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, про що був складений акт.

Крім того, комісією був складений акт № 1 від 18 листопада 2011р. форми НПВ про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом. Він звернувся зі скаргою за захистом своїх прав до територіального управління Держгірпромнагляду по Одеській області, до Арцизького районного відділення виконавчої дирекції ФССНВВ ПЗ України в Одеській області, Арцизької районної державної адміністрації та прокурора Арцизького району.

19 січня 2012року територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Одеській області на ім'я головного державного санітарного лікаря Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції ОСОБА_3 було видано припис № 1, яким було запропоновано провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ним, та визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, скласти акт за формою Н-5, затвердити акт за формою Н-1.

30 січня 2012р. комісією Арцизької районної СЕС було проведено повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ним, та 31 січня 2012р. комісія знову склала акт про те, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом.

27 березня 2012р. він був звільнений з роботи наказом № 4-вк на підставі п. 5 ст. 40 КЗпП України, а 07 лютого 2012 р. йому встановлена перша групу "А" інвалідності з формулюванням причини інвалідності - загальне захворювання.

Позивач вважає вищевказані акти розслідування нещасного випадку незаконними, оскільки нещасний випадок стався з ним під час перебування на території установи та виконання ним своїх трудових обов'язків з охорони Арцизької районної СЕС. Позивач стверджував, що він виконував свої обов'язки як охоронець, у тому числі за допомогою драбини (для обстеження стіни) з метою збереження будівлі та майна підприємства, що відповідно до посадової інструкції охоронців Арцизької райсанепідстанції, входить до його обов'язків як охоронця, та вважає, що нещасний випадок, який стався з ним під час виконання своїх трудових обов'язків на території Арцизької районної СЕС, безумовно відноситься до такого, що пов'язаний з виробництвом.

В обґрунтування позову про стягнення моральної шкоди в сумі 50000грн., позивач послався на те, що неправомірними діями роботодавця йому була завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що внаслідок нещасного випадку, у нього виявлено ускладнену хребетно-спинномозкову травму, компресійний перелом поперекового хребця, забій спинного мозку тяжкого ступеня, глибокий нижній парапарез, порушення функції тазових органів по центральному типу, виражений больовий синдром з порушенням функції руху, він прикутий до ліжка, не може існувати без сторонньої допомоги, внаслідок нещасного випадку він став, інвалідом І групи та позбавлений можливості заробляти собі на життя працею. Також внаслідок неправомірних дій роботодавця він позбавлений державних гарантій, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Під час розгляду справи стало відомо про ліквідацію юридичної особи відповідача - Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції та створення ліквідаційної комісії Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції Одеської області. Тому позивач змінив позовні вимоги та просив задовольнити його позов до ліквідаційної комісії Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції Одеської області.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03 жовтня 2012року було скасовано ухвалу Арцизького районного суду від 17 травня 2012р. про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 ( а.с.44, 68).

Заочним рішенням суду від 15 серпня 2013року позов ОСОБА_2 задоволений частково (а.с.141-145).

Суд визнав недійсним та скасував акт за формою НПВ № 1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом від 18 листопада 2011р., затверджений повним державним санітарним лікарем Арцизького району Одеської області, який стався з ОСОБА_2 7 жовтня 2011р. при виконанні трудових обов'язків у Арцизький районній санітарно-епідеміологічній станції Одеської області.

Суд визнав недійсним та скасував акт форми Н-5 повторного розслідування нещасного випадку, що стався 7 жовтня 2011р. о 18 годині 00 хвилин в Арцизькій районній санітарно-епідеміологічній станції Одеської області (код ЄДРПОУ 02008632) з ОСОБА_2 при виконанні трудових обов'язків у Арцизькій районній санітарно-епідеміологічній станції Одеської області, затверджений головним державним санітарним лікарем Арцизького району Одеської області 31 січня 2012р., складений комісією, призначеною наказом від 25 січня 2012р. № 23 Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції Одеської області.

Суд зобов'язав ліквідаційну комісію Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції Одеської області відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004р. № 1112, провести розслідування нещасного випадку, що стався 07 жовтня 2011р. з ОСОБА_2, з урахуванням обставин, установлених вказаним рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 15 серпня 2013року, які невраховані комісією при складені акту № 1 від 18 листопада 2011року за формою НПВ.

Суд стягнув з ліквідаційної комісії Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції Одеської області на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 1000грн. та в дохід держави судовий збір в сумі 114грн.70коп.

Ухвалою суду від 07 квітня 2014року заява Ліквідаційної комісії Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції Одеської області про перегляд заочного рішення суду від 15 серпня 2013року була залишена без задоволення(а.с.205-206).

В апеляційній скарзі Ліквідаційна комісія Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції Одеської області просить заочне рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_2, з посиланням на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи (том 2 а.с.1-7).

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, представника апелянта, представника позивача, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суд першої інстанції вважав доведеним факт нещасного випадку у вигляді падіння з висоти, який стався 07 жовтня 2011року під час виконання ОСОБА_2 службових обов'язків охоронця Арцизькій районній санітарно-епідеміологічній станції, та необґрунтованим складання актів, якими вказаний нещасний випадок не визнано, пов'язаним з виробництвом.

Колегія суддів, не погоджується з такими висновками суду, оскільки вони не відповідають обставинам справи, зібраним доказам, яким суд не надав належну оцінку та нормам ЦК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працював в Арцизькій районній санітарно-епідеміологічній станції на посаді охоронця з 03 листопада 2003року до 23 березня 2012року.

Актом розслідування нещасного випадку, що стався 07 жовтня 2011року в період праці ОСОБА_2 охоронником території Арцизької районної СЕС, встановлено, що завідуюча господарством Шаповал В.К. просила ОСОБА_2 пофарбувати вітрову дошку, на що ОСОБА_2 категорично відмовився. Але в подальшому ОСОБА_2 самостійно прийняв рішення виконати вказану роботу, яка не відноситься до його обов'язків охоронця.

З пояснень ОСОБА_2, наданих ним 03 листопада 2011року, вбачається, що він для проведення фарбування вітрової дошки, отримав фарбу та кісточку, взяв дробину, заліз на дробину, яка різко пішла в сторону, і він упав на відмостку будівлі.

При огляді місця випадку біля стени також було виявлено: 2 столи, драбина, стілець, фарба, кісточки. Будучи опитаний 17 листопада 2011року ОСОБА_2 пояснив, що він не отримував кісточку фарбу від Шаповал В.К., вони знаходилися в кімнаті для охоронців, де він їх і взяв.

Згідно вказано акту причиною нещасного випадку встановлено не виконання вимог Інструкції з охорони праці для охоронця № 42 п.1.5.5, а саме: бути уважним під час чергування, не займатися сторонніми справами.

Судова колегія, вважає, що комісія вивчивши матеріали розслідування, причини та обставини, за яких стався нещасний випадок та згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим Постановою КБМ України від 25 серпня 2004р. №1112, яка діяла до 01 січня 2012р., обґрунтовано дійшла до висновку, що нещасний випадок, що стався з ОСОБА_2, не пов'язаний з виробництвом, та складено акт форми НПВ (а.с.7-9).

У п.14 вищевказаної Постанови від 25 серпня 2004року перелічені усі випадки, які визнаються нещасними пов'язаними з виробництвом, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, а також ті, які сталися у певний період. Згідно вказаного пункту, нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 07 жовтня 2011року, не пов'язаний з виробництвом.

В подальшому на підставі скарги ОСОБА_2, територіальним управлінням Держгірпромнагляду було надано 19 січня 2012року Припис № 1 Головному державному санітарному лікарю Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції ОСОБА_3, в якому було пропоноване: провести повторне розслідування нещасного випадку, визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, про що скласти відповідний акт, встановити причини нещасного випадку, осіб, діє або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку (а.с.17-18).

Слід зазначити, що ОСОБА_2 в скарзі до територіального управління Держгірпромнагляду скрив обставини, за якими стався нещасний випадок, які він вказав раніше при проведенні розслідування нещасного випадку, та вказав, що він виконував свої обов'язки як охоронець, у тому числі за допомогою драбини (для обстеження стіни) з метою збереження будівлі та майна підприємства, а комісія зосередила головну увагу на незначних деталях щодо фарбування або не фарбування стіни будівлі (а.с.15зворот).

При повторному розслідуванні нещасного випадку, згідно протоколу № 1 від 31 січня 2012року, ОСОБА_2 взагалі відмовився надати пояснення, а його інтереси представляв адвокат, який пояснив, що зі слів ОСОБА_2, він під час праці 07 жовтня 2011року охоронцем, почув сторонній шум, приставив до стені драбину, піднявся на неї, вона пішла в сторону і він упав (а.с.24).

Судом першої інстанції на вказані обставини взагалі не звернуто увагу і не надано оцінку тому, що ОСОБА_2 безпідставно змінив свої пояснення про обставини випадку, що виклав в своїй скарзі обставини нещасного випадку без посилання на те, що він самостійно вирішив фарбувати вітрову дошку, для чого він і піднявся на драбину, з якої він упав.

Суд першої інстанції навпаки визнав, що нещасний випадок стався 07 жовтня 2011року з охоронцем Арцизької районної СЕС ОСОБА_2 на території закладу в його робочий час під час виконання ОСОБА_2 доручення представника адміністрації Арцизької районної СЕС - Шаповал В.К. Тому відповідно до норм вищевказаного Порядку зазначений нещасний випадок безумовно є таким, що пов'язаний з виробництвом і роботодавець ОСОБА_2 зобов'язаний був провести повторне розслідування та скласти відповідний акт.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано послався на те, що незважаючи на вимоги територіального управління Держгірпромнагладу, викладені у приписі від 19.01.2012р. про необхідність проведення повторного розслідуванні нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 та визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, було безпідставно складено акт від 31 січня 2012року, відповідно до якого зазначений нещасний випадок визнаний таким, що не пов'язаний з виробництвом, оскільки вказаний Припис ні є безумовним обов'язком про складання акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, так як комісія повторно не встановила підстав для складення іншого акту і не знайшли свого підтвердження обставини, які були викладене ОСОБА_2 у скарзі.

Згідно роз'яснень Пленум Верховного Суду України у п. 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» у мотивувальній частині рішення судам слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК ).

Судова колегія, вважає, що зміна ОСОБА_2 обставин нещасного випадку є безпідставною, вказані ним обставини не підтверджені будь-якими доказами, тому судова колегія розцінює їх як недобросовісними та як бажання ОСОБА_2 вирішити питання відносно вказаного випадку на свою користь.

Тому при повторному розслідуванні було обґрунтовано складено акт від 31 січня 2012року про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2, як не пов'язаний з виробництвом, та вказані причини вказаного випадку, які пов'язані саме з не виконанням охоронцем ОСОБА_2 Інструкції з охорони праці (а.с.26-29).

Судом першої інстанції не вірно зроблено висновок, що згідно вказаного пункту 14 Порядку, визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівником під час виконання трудових обов'язків, а також ті, що сталися, зокрема, у період перебування на робочому місці, на території підприємства, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його вибуття, оскільки судом першої інстанції взагалі не було враховано і не надано відповідної оцінки тому, що охоронець ОСОБА_2 отримав травму під час спроби фарбувати вітрову дошку, що не входить до обов'язків охоронця, тобто порушив вимоги Інструкції.

Судом першої інстанції не вірно зроблені посилання на п.15 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМ України від 30 листопада 2011р. № 1232, який набув чинності лише з 01 січня 2012року.

На підставі викладеного судова колегія, вважає, що висновки розслідування комісії щодо обставин та причин нещасного випадку на підприємстві, як від 07 жовтня 2011року так і від 31 січня 2012року є обґрунтованими, правові підстави для скасування вказаних актів відсутні та ОСОБА_2 взагалі не ставив питання про скасування вказаних актів.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що Ліквідаційної комісії Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції Одеської області ні є належним відповідачем по вказаній справі, на підставі наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 112 ЦК України передбачено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги, зокрема, щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.

З повідомлення державного реєстратора Арцизької районної державної адміністрації вбачається, що Арцизька районна санітарно-епідеміологічна станція проходить процедуру ліквідації, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21 вересня 2012р. № 176-0 затверджено склад ліквідаційної комісії.

На даний час зазначена юридична особа не ліквідована, правонаступників не має.

Суд першої інстанції вважав, що відповідно до п.13 Порядку встановлення та дослідження обставин пов'язаних з нещасним випадком на виробництві віднесено до компетенції утвореної роботодавцем комісії з розслідування нещасного випадку, і що в судовому порядку факт нещасного випадку встановлюється лише у разі ліквідації підприємства-роботодавця.

Тому, суд першої інстанції зважаючи на повідомлення державного реєстратора, що Арцизька районна СЕС не ліквідована і діє ліквідаційна комісія, та, заважаючи на змінені позовні вимоги представника позивача, прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, відмовивши у задоволенні вимоги про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, вказав, що у даному випадку це не є компетенцією суду, а є компетенцією комісії з розслідування нещасного випадку.

З вказаним висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки Ліквідаційна комісія ні є юридичною особою та відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21 вересня 2012р. № 176-0 встановлений вичерпний перелік безпосередніх обов'язків ліквідаційних комісій, яким не передбачено створення комісій з розслідування нещасних випадків.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 у задоволені позову про стягнення моральної шкоди, встановив, що він не надав доказів заподіяння моральної шкоди саме ліквідаційною комісією Арцизької районної СЕС.

Не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу не лише з підстав відмови йому у задоволені позову в повному обсязі, а і з підстав, відсутності відповідного розрахунку про надання такої допомоги, і договору між ОСОБА_2 і ОСОБА_5, який діяв на підставі доручення від імені ОСОБА_2

Відповідно до вимог п.п.1,2,3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що рішення Арцизького районного суду від 15 серпня 2013року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_2 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції Одеської області - задовольнити.

Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 15серпня 2013року - скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволені позову ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Арцизької районної санітарно-епідеміологічної станції Одеської області, треті особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Арцизькому районі Одеської області, територіальне управління Держгірпромнагляду в Одеської області про визнання нещасного випадку, пов'язаним з виробництвом та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: І.П.Сидоренко

Судді: Т.В.Цюра

С.О.Погорєлова