Постанова

від 02.07.2014 по справі 805/4521/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2014 р. Справа №805/4521/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скріпніка А.І.,

при секретарі судового засідання Гусєвій Л.С.

за участю представників:

позивача: Свенцицького О.В., Хомицького В.М. - згідно довіреностей;

третьої особи: ОСОБА_3 - згідно договору;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання незаконними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2014 року публічне акціонерне товариство «Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод» (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (надалі - відповідач), у якому просив суд визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не проведення перевірки із залученням фахівців санепідемслужби стосовно законності реконструкції будівлі за адресою: АДРЕСА_1; визнати незаконними дії відповідача щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція нежитлового приміщення під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1 » від 21.10.2013 р. за № ДЦ 142132040206 та скасувати вказану декларацію.

Судом встановлено наступне.

У квітні 2013 року позивачу стало відомо про початок реконструкції нежитлового приміщення під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1.

На думку позивача, вищезазначена реконструкція є неможливою, оскільки дане нежитлове приміщення (колишнє кафе «Пульс») розташовано у 100 - метровій санітарній зоні публічного акціонерного товариства «Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод», що суперечить вимогам діючого законодавства. На підтвердження цього факту позивач посилається на лист Донецького міськрайонного управління Головного управління Держсанепідемслужби за № 97/142 ВІД 21.01.2014р. (а.с. 19).

29.05.2013 року позивач звернувся до відповідача із зверненням щодо порушення норм діючого законодавства при реконструкції нежитлового приміщення під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

10.06.2013 року відповідачем на адресу позивача надано повідомлення про початок перевірки додержання вимог законності реконструкції вищезазначеного приміщення (а.с.12).

16.10.2013 року позивач повторно звернувся до відповідача із вимогою повідомити про результат проведеної перевірки, на що відповідач листом від 26.10.2013 року зазначив, що виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 виконується згідно проекту «Реконструкція нежитлового приміщення під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1 », розробленого архітектурно - будівельною фірмою «АРСТ» та декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.06.2013р. за № ДЦ 082131690036 (а.с. 17-18).

22.01.2014 року публічне акціонерне товариство «Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод» знову звернулося до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області із зверненням щодо порушення норм діючого законодавства при реконструкції нежитлового приміщення під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1, на що відповідач надав відповідь аналогічну обставинам, які було викладено у листі від 26.10.2013р. (а.с. 20-21).

11.02.2013 року позивач звернувся до відповідача із зверненням щодо порушення норм діючого законодавства при реконструкції нежитлового приміщення під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1, на що відповідач листом від 14.03.2014р. повідомив позивача, що дані, зазначені у декларації про готовність об'єкту до експлуатації «Реконструкція нежитлового приміщення під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1 » внесені до єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкту до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів за № ДЦ 142132040206 (а.с. 22).

Крім того, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 7, та частини 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За нормами статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Як вбачається з доданих представником відповідача матеріалів до заперечень на адміністративний позов, посадовими особами Інспекції було розпочато позапланову перевірку об'єкту «Реконструкція нежитлового приміщення під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1», проте вказана перевірка не була здійснена відповідно до п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (а.с. 37-42).

Разом з цим, суд критично ставиться до посилань представників позивача на те, що об'єкт «Реконструкція нежитлового приміщення під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1» (колишня будівля кафе «Пульс) розташований у 84 - метровій зоні від котельной публічного акціонерного товариства «Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод» та вважає доречним звернути увагу на доданий до адміністративного позову протокол державної санітарно-епідеміологічної експертизи за № 405/03.1 від 29.08.2011 року, з якого, зокрема, вбачається, що: «територія заводу межує: з північної сторони - АДРЕСА_1. Найближча будівля знаходиться на відстані 105 м. від крайнього джерела викидів» (а.с. 7).

Під час судового засідання представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог, проти чого заперечував представник третьої особи.

Представник відповідача до судового не з'явився, був повідомлений належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

За частинами 1, 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державну атестацію в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо та відеотехніки.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені норми права, суд звертає увагу на той факт, що залучення відповідачем фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій (у тому числі й фахівців санепідемслужби) є виключно його правом, а не обов'язком.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконними дій відповідача щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція нежитлового приміщення під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1 » від 21.10.2013 р. за № ДЦ 142132040206 та скасування вказаної декларації, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів п.п. 17-21 Постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі. Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1.У разі подання декларації до дозвільного центру він передає її Інспекції не пізніше наступного робочого дня. Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, а другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала. Замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Таким чином, у даному випадку відповідач діяв згідно Закону та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області третя особа: ОСОБА_4 про визнання незаконними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 02 липня 2014 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів згідно ч. 3 ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скріпнік А.І.