Ухвала

від 16.06.2014 по справі 8/106-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД Київської області 01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81   У Х В А Л А "16" червня 2014 р.                                                                        Справа № 8/106-11 Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі  Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" (ідентифікаційний код: 37535394, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; поштова адреса (згідно заяви): 03058, м. Київ, вул. Борщагівська, 204, К1) про заміну кредитора у справі № 8/106-11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія”, ідентифікаційний код: 30575865, юридичне місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, фактичне місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Український будівельний центр”, ідентифікаційний код: 32925860, місцезнаходження: 09600, Київська обл., Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Радянська, 2, про стягнення заборгованості, за участю представників учасників судового процесу: від заявника: не з'явився; від позивача (стягувача): не з'явився; від відповідача (боржника): не з'явився, - ВСТАНОВИВ: рішенням господарського суду Київської області від 06.09.2011 року у справі №8/106-11 позов товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” до товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Український будівельний центр” про стягнення заборгованості за Договором фінансового лізингу від 15 жовтня 2008 року за № 01-330/08-обл задоволено повністю; вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Український будівельний центр” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” заборгованість за Договором фінансового лізингу від 15 жовтня 2008 року за № 01-330/08-обл у вигляді заборгованості  за лізинговими платежами у сумі 83615,32 грн., пені у сумі 6462,43 грн., інфляційних нарахувань у сумі 14489,26 грн., 3-х процентів річних у сумі 6535,25 грн., державне мито у сумі 1111,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. На виконання рішення господарського суду Київської області від 06.09.2011 року у справі №8/106-11 видано наказ від 29.09.2011 року про примусове виконання рішення. 23.05.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" (надалі за текстом: Заявник) надійшла заява про заміну кредитора б/н, б/д (вх. №9640/14 від 23.05.2014 року) з доданими документами, у якій Заявник просить замінити стягувача у справі №8/106-11, а саме замінити ТОВ “Українська лізингова компанія” його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" у зв'язку з переходом до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" прав кредитора на підставі договору про відступлення права вимоги №04/2013-1 від 01.04.2014 року, про що винести ухвалу; видати судовий наказ. Ухвалою господарського суду Київської області від 26.05.2014 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" про заміну кредитора б/н, б/д (вх. №9640/14 від 23.05.2014 року) прийнято до розгляду, розгляд якої призначено на 16 червня 2014 року. В судове засідання 16.06.2014 року Заявник, Стягувач та Боржник не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 26.05.2014 року не виконали. Детально дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" про заміну кредитора б/н, б/д (вх. №9640/14 від 23.05.2014 року), судом встановлено наступне. 29.03.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” (клієнт) укладено договір факторингу від 29.03.2013 року №29-13 (далі за текстом: Договір факторингу), згідно п. 2.1. якого, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові право вимоги за договорами фінансового лізингу, визначеними в додатку №1. Відповідно до п. 2.3. Договору факторингу, фактору відомо, що за договорами фінансового лізингу, визначеними в додатку №1 клієнт вилучив у боржників усе майно, що передавалося клієнтом у фінансовий лізинг таким боржником. Вилучене клієнтом майно при відступлені факторові права вимоги за цим договором факторингу не передається фактору. Згідно п. 5.3.2. Договору факторингу, фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Пунктом 8.1. Договору факторингу визначено, що цей договір набуває чинності з моменту укладення та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Згідно реєстру боржників до Договору факторингу, підписаного товариством з обмеженою відповідальністю «АНСУ» та товариством з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія”, товариство з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” передало, а товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» прийняло на умовах, визначених договором, право вимоги до Відповідача. Частиною 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Таким чином, судом встановлено, що до товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» перейшло право грошової вимоги за договором фінансового лізингу від 15.10.2008 року №01-330/08-обл. 01.04.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АНСУ» та Позивачем укладено договір відступлення права вимоги від 01.04.2013 року №04/2013-1, згідно п. 2.1. якого в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі новий кредитор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження первісному кредитору, а первісний кредитор зобов'язується відступити новому кредитору право вимоги за договорами фінансового лізингу, визначеними в додатку №1. Відповідно до п. 2.3. договору відступлення права вимоги від 01.04.2013 року №04/2013-1, новому кредитору відомо, що за договорами фінансового лізингу, визначеними в додатку №1 ТОВ “Українська лізингова компанія” вилучило у боржників усе майно, що передавалося ТОВ “Українська лізингова компанія” у фінансовий лізинг таким боржником. Вилучене майно при відступлені первісним кредитором права вимоги за цим договором не передається новому кредитору. Пунктом 8.1. договору відступлення права вимоги від 01.04.2013 року №04/2013-1 визначено, що цей договір набуває чинності з моменту укладення та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Згідно реєстру боржників до договору відступлення права вимоги від 01.04.2013 року №04/2013-1, підписаного товариством з обмеженою відповідальністю «АНСУ» та Відповідачем, товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» передало, а товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» прийняло на умовах, визначених договором, право вимоги до Відповідача. Згідно ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Абзацом 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Цивільним кодексом України у ст. 516 визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Враховуючи те, що згідно п. 5.3.2. Договору факторингу, фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб, суд дійшов висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» правомірно відступило Заявнику право вимоги до Відповідача за Договором. Таким чином, до Заявника перейшло право грошової вимоги за договором фінансового лізингу від 15.10.2008 року №01-330/08-обл. Пунктом 5 ст. 8 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Згідно абз. 3 п. 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, зазначеною статтею ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі. На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про заміну позивача у справі №8/106-11 з товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія". Разом з тим, Заявник у заяві про заміну кредитора б/н, б/д (вх. №9640/14 від 23.05.2014 року) просить видати судовий наказ. Частиною 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій. Як встановлено судом, на виконання рішення господарського суду Київської області від 06.09.2011 року у справі №8/106-11 видано наказ від 29.09.2011 року про примусове виконання рішення, який надіслано стягувачу - товариству з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія”. Таким чином, враховуючи те, що на виконання рішення господарського суду Київської області від 06.09.2011 року у справі №8/106-11 видано наказ від 29.09.2011 року про примусове виконання рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повторної видачі наказу про примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 06.09.2011 року у справі №8/106-11, у зв'язку з чим вимога Заявника, викладена у п. 3 прохальної частини заяви про заміну кредитора б/н, б/д (вх. №9640/14 від 23.05.2014 року) про видачу наказу задоволенню не підлягає. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 512, 513, 514 Цивільного кодексу України, п. 5 ст. 8 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд – УХВАЛИВ: 1.          Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" про заміну кредитора б/н, б/д (вх. №9640/14 від 23.05.2014 року), - задовольнити частково. 2.          Замінити Сторону в справі №8/106-11 - товариство з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” (ідентифікаційний код: 30575865, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12) на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" (ідентифікаційний код: 37535394, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12). 3.          В іншій частині заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" про заміну кредитора б/н, б/д (вх. №9640/14 від 23.05.2014 року), - відмовити. 4.          Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу.       Суддя                                                                                     Скутельник П.Ф.