Ухвала

від 26.06.2014 по справі 810/6909/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6909/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравто-Трейд" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравто-Трейд" (далі - ТОВ "Укравто-Трейд") звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2013 р. №0002152300.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі від 21.11.2013 р. №0002152300.

На вказану постанову ДПІ у Києво-Святошинському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укравто-Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ПрАТ "СК Прогрес-Фонд" за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 05.11.2013 р. №267/10-13-22-01-121/36449231.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.138.1, пп.138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток підприємств у розмірі 67406,00 грн., а саме за 3 квартал 2011 року в сумі 37506,00 грн.; за 4 квартал 2011 року в сумі 29900,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 р. №0002152300, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 67406,00 грн.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Згідно п. 138.4 ст. 138 цього Кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2011 р. між позивачем та ПрАТ «СК Прогрес-Фонд» укладено Генеральний договір добровільного страхування фінансових ризиків №0701/20-317 та Генеральний договір добровільного страхування майна №0701/19-320 відповідно до яких страховик (ПрАТ «СК Прогрес-Фонд») зобов'язується відшкодувати страхувальнику (ТОВ «Укравто-Трейд») заподіяні збитки.

Крім того позивачем та ПрАТ «СК Прогрес-Фонд» укладені додаткові угоди до Генеральних договорів добровільного страхування фінансових ризиків №1; №2 та №3.

Виконання вказаних договорів підтверджується належними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, зокрема актами виконаних робіт по Генеральному договору добровільного страхування фінансових ризиків №0701/20-317: від 31.07.2011 р. №1, від 31.08.2011 р. №2, від 30.09.2011 р. №3, актами виконаних робіт Генерального договору добровільного страхування майна №0701/19-320: від 31.07.2011 р. №1, від 31.08.2011 р. №2, 30.09.2011 р. №3, від 31.10.2011 р. №4, від 30.11.2011 р. №5, від 31.12.2011 р. №6, відповідними звітами, податковими накладними, та банківськими виписками.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом.

При цьому, як вбачається з акту перевірки податковим органом не надано належної оцінки первинним документам, наданих позивачем при перевірці та не зазначено жодних зауважень щодо їх повноти та змісту.

Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу про допущені позивачем порушення, ґрунтується на висновках акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі від 19.07.2013 р. №445/2250/30303336, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р. по ПрАТ «СК Прогрес-Фонд» (контрагент).

Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Отже, відповідач позбавив ТОВ «Укравто-Трейд» права на формування валових витрат та податкового кредиту через недотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Проте, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

При цьому, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідачем жодним іншим чином не спростовується факт здійснення господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій на момент виконання договору та зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.11.2013 р. №0002152300, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.