Рішення

від 02.07.2014 по справі 924/641/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2014 р.Справа № 924/641/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-виробниче підприємство „Відеотехсервіс", м. Нетішин

до товариства з обмеженою відповідальністю „Укренергомонтаж", м. Нетішин

про стягнення боргу в розмірі 160125,73 грн., 3697,55 грн. - інфляційних нарахувань, 17653,03 грн. - 3% річних

Представники сторін:

від позивача: Нікіфоров М.Л. - за довіреністю №65 від 07.05.2014р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 160125,73 грн. - боргу, 3697,55 грн. - інфляційних нарахувань, 17653,03 грн. - 3% річних. В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору субпідряду №20/05/11 від 20.05.2011р. щодо проведення оплати за виконані роботи. Нарахування інфляційних та річних заявлено з посиланням на ст. 625 ЦК України.

Відповідач представника у судове засідання не направив, письмовий відзив на позов не подав. Натомість представник позивача у судовому засіданні повідомив про надіслання відповідачем на їхню адресу мирової угоди. Однак, позивач не погодився на підписання даної мирової угоди та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

20.05.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Укренергомонтаж" (генпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю інженерно-виробниче підприємство „Відеотехсервіс" (субпідрядник) укладено договір субпідряду №20/05/11, згідно умов якого субпідрядник, в межах договірної ціни, приймає на себе виконання електромонтажних робіт по реконструкції очисних споруд вод II категорії на об'єкті генпідрядника - ТОВ „Хмільницьке" ВП „Жданівський цукровий завод" відповідно до вимог ДБН для даного виду робіт. Склад та обсяги робіт визначені кошторисом, що є додатком №1 до договору та його невід'ємною частиною. Місцезнаходження об'єкту: Україна, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Жданівка (п.п. 1.1 - 1.3).

Порядок здачі-приймання робіт сторони обумовили в розділі 7 договору, а саме: згідно п.п. 7.1 - 7.4 здача-приймання виконаних робіт оформлюються щомісячними довідками форми №КБ-3 та актами приймання-передачі виконаних підрядних робіт за ф.№КБ-2в. Дані документи у 2-х примірниках складає субпідрядник та надає їх генпідряднику до 25-го числа кожного місяця. Акти ф. №КБ-2в підлягають розгляду генпідрядником в п'ятиденний термін з моменту їх отримання. Субпідрядник надає документи, що підтверджують вартість придбаних матеріалів на вимогу генпідрядника в момент подачі актів ф. №КБ-2в. У випадку відмови генпідрядника від прийняття виконаних субпідрядником робіт сторони протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виявлення недоліків у роботах складають двосторонній дефектний акт з переліком допущених субпідрядником при виконанні робіт недоліків та строків їх усунення. У разі ухилення субпідрядника від підписання дефектного акту генпідрядник має право скласти акт із залученням третьої особи. У разі наявності розбіжностей між сторонами щодо визнання наявності недоліків, дефектів (в тому числі виявлених протягом строку гарантійних зобов'язань), будь-яка сторона має право залучити незалежного спеціаліста для надання висновку з цього питання з віднесенням витрат на оплату його послуг на ту сторону, позиція якої не була підтверджена спеціалістом. Одностороннє підписання акту приймання-передачі виконаних робіт ф. №КБ-2в не допускається.

Порядок розрахунків передбачено в розділі 6 договору субпідряду, зокрема, згідно п.п. 6.2 - 6.5. у випадку поставки матеріалів субпідрядником, генпідрядник перераховує субпідряднику аванс в сумі 800000,00 грн. (вісімсот тисяч грн., 00 коп.), в термін 5 днів з моменту підписання договору. Виконані роботи генпідрядник оплачує субпідряднику на підставі акту ф. №КБ-2в, та довідки форми №КБ-3. Строк оплати становить наступні 5 (п'ять) робочих днів з дня підписання акту ф. №КБ-2в. Виконані субпідрядником роботи оплачуються генпідрядником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок субпідрядника.

У зв'язку з необхідністю виконати додаткові роботи з високовольтних випробувань та вимірювань електропостачання та автоматики на об'єкті ТОВ „Хмільницьке" ВП „Жданівський цукровий завод" 01.08.2011р. між сторонами підписано додаткову угоду №1, згідно якої генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання по їх виконанню, згідно кошторису №2-1-1 (додаток №1 до додаткової угоди №1). Вартість додаткових робіт по даній угоді становить 53125,44 грн. (п'ятдесят три тис. сто двадцять п'ять грн. 44 коп.), в т.ч. ПДВ - 8854,24 грн. Дана угода є невід'ємною частиною договору субпідряду №20/05/11 від 20 травня 2011року.

На виконання умов договору та додаткової угоди позивачем в липні та серпні 2011 року виконано роботи загалом на суму 1669922,64 грн., про що свідчать підписані між сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, а саме:

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт №1 за липень 2011 року, підписана 29.07.2011р., на суму 1314988,80 грн. та акти за липень 2011 року, без дати підписання, до неї: №16/07 на суму 71774,40 грн., №17/07 на суму 165410,40 грн., №18/07 на суму 741501,60 грн., №19/07 на суму 246294,00 грн., №20/07 на суму 21450,00 грн., №21/07 на суму 68558,40 грн.;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт №2 за серпень 2011 року, підписана 31.08.2011р., на суму 301808,40 грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт №3 за серпень 2011 року, підписана 31.08.2011р., на суму 53125,44 грн. та акти за серпень 2011 року, без дати підписання, до них: №23/08 на суму 91148,40 грн., №24/08 на суму 33339,60 грн., №25/08 на суму 13438,80 грн., №26/08 на суму 84554,40 грн., №27/08 на суму 52291,20 грн., №30/08 на суму 53125,44 грн., №31/08 на суму 27036,00 грн.

Оплату виконаних робіт відповідачем здійснено частково в сумі 1443000,00 грн., про що свідчать банківські виписки по рахунку. Між іншим, відповідачем здійснено попередню оплату в сумі 700000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за 07.06.2011р. на суму 600000,00 грн., за 20.07.2011р. на суму 100000,00 грн. В подальшому, згідно банківських виписок відповідачем сплачено 100000,00 грн. - 25.07.2011р.; 100000,00 грн. - 26.07.2011р.; 100000,00 грн. - 30.08.2011р.; 30000,00 грн. - 22.09.2011р.; 30000,00 грн. - 28.09.2011р.; 100000,00 грн. - 12.10.2011р.; 30000,00 грн. - 01.12.2011р.; 70000,00 грн. - 02.12.2011р.; 100000,00 грн. - 03.01.2012р.; 20000,00 грн. - 14.03.2012р.; 20000,00 грн. - 16.05.2012р.; 5000,00 грн. - 12.04.2013р.; 20000,00 грн. - 17.07.2013р.; 10000,00 грн. - 28.11.2013р.; 8000,00 грн. - 26.02.2014р.

Крім того, між сторонами 30.08.2011р. було укладено угоду №1 про погашення взаємної заборгованості, згідно п. 3 якої сторони, керуючись ст. 601 ЦК України, погодились провести погашення наявної станом на 30.08.2011р. заборгованості в сумі 66796,91 грн. шляхом списання взаємної заборгованості за договором №20/05/11 від 20.05.2011р.

Борг відповідача перед позивачем після проведених проплат та погашення взаємної заборгованості склав 160125,73 грн.

12.02.2014р. позивач направив відповідачу претензію про сплату боргу, яка ним отримана 13.02.2014р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальний чек №1869 від 12.02.2014р. Однак, претензія задоволена не була.

У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано інфляційні в сумі 3697,55 грн. (за період з 08.09.2011р. по 30.04.2014р.) та 17653,03 грн. - 3% річних (за період з 08.09.2011р. по 30.04.2014р.).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору субпідряду, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, зокрема, позивач зобов'язався виконати роботи обумовлені договором, а відповідач прийняв на себе зобов'язання повністю здійснювати оплату за виконані роботи.

Частина 1 статті 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником, як замовник.

За приписами частини 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, належним чином не виконав свій обов'язок з оплати виконаних робіт, лише частково розрахувавшись з позивачем. Також відзначається, що з волі сторін, на підставі ст. 601 ЦК України, відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог, і зобов'язання з оплати частини боргу відповідача перед позивачем припинилося.

Таким чином, відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних, суд не погоджується з періодами нарахування, оскільки інфляційні за деякі періоди здійснено менше ніж за один місяць.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Враховуючи, що перерахована судом сума інфляційних перевищує суму, яка заявлена позивачем до стягнення та з огляду на те, що у суду відсутнє право виходити за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі, який заявлено позивачем.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд погоджується з ним. Між тим, вважає за необхідне зазначити, що підсумовуючи суми 3% річних за всі періоди, які нараховано позивачем, загальна сума є більшою, ніж заявлена. Враховуючи те, що у суду відсутнє право виходити за межі позовних вимог, суд задовільняє позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі, яка заявлена позивачем.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача. Також, позивач просить відшкодувати йому витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 2400,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Як свідчать матеріали справи, згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №212 від 13.01.2003р. Нікіфоров М.Л. має право займатися адвокатською діяльністю.

30.04.2014р. між позивачем (клієнт) та адвокатом Нікіфором М.Л. укладено договір про надання правової допомоги (юридичних послуг), предметом якого є послуги, які адвокат зобов'язується надати клієнту, будуть включати в себе правову допомогу, у тому числі здійснення захисту інтересів клієнта у якості його представника щодо стягнення боргу, річних та інфляційних з ТОВ „Укренергомонтаж" в судовому порядку (по договору №20/05/11 від 20.05.2011р.).

07.05.2014р. між позивачем та адвокатом Нікіфором М.Л. підписано акт надання юридичних послуг №002 на суму 2400,00 грн.

На підставі виставленого рахунку №001 від 30.04.2014р. позивачем адвокату Нікіфору М.Л. сплачено 2400,00 грн. за надання правової допомоги, що підтверджується платіжним дорученням №102 від 06.05.2014р.

За таких обставин, вимоги про відшкодування позивачу витрат по оплаті послуг адвоката є обґрунтованими. Разом з тим, суд вважає явно завищеною суму витрат на послуги адвоката, яка є неспіврозмірною і повинна бути обмежена до 1400,00 грн.

При цьому суд враховує абзац 2 п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", в якому зазначено, що суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 1400,00 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-виробниче підприємство „Відеотехсервіс", м. Нетішин до товариства з обмеженою відповідальністю „Укренергомонтаж", м. Нетішин про стягнення боргу в розмірі 160125,73 грн., 3697,55 грн. - інфляційних нарахувань, 17653,03 грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Укренергомонтаж" (м. Нетішин, вул. Набережна, 1-147, а/с 310; код 35642925) на користь товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-виробниче підприємство „Відеотехсервіс" (м. Нетішин, пр. Незалежності, 21А, кв. 16; код 30239292) 160125,73 грн. (сто шістдесят тисяч сто двадцять п'ять гривень 73 коп.) - боргу, 3697,55 грн. (три тисячі шістсот дев'яносто сім гривень 55 коп.) - інфляційних нарахувань, 17653,03 грн. (сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят три гривні 03 коп.) - 3% річних, 3629,53 грн. (три тисячі шістсот двадцять дев'ять гривень 53 коп.) - витрат по оплаті судового збору, 1400,00 грн. (одну тисячу чотириста гривень 00 коп.) - витрат по платі послуг адвоката.

Видати наказ.

Повне рішення складено 04 липня 2014 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (м. Нетішин, вул. Набережна, 1-147, а/с 310).