Постанова

від 02.07.2014 по справі 908/3643/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 908/3643/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,

за участю представника позивача - Руденко Є.В. дов. б/н від 18 листопада 2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім №3" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 квітня 2014 року у справі Господарського суду Запорізької області за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім №3" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про зобов'язання укласти додаткову угоду,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім №3" (далі - позивач) звернулось до Приватного підприємця-фізичної особи ОСОБА_5 (далі - відповідач) з позовом про зобов'язання укласти додаткову угоду до основного договору від 1 лютого 2010 року у запропонованій редакції.

Позовні вимоги обгрунтовані відмовою відповідача укласти додаткову угоду, за якою збільшено вартість послуг на обслуговування будинку та прибудинкових територій.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 укласти з ОСББ "Наш дім №3" додаткову угоду до Основного договору від 1 лютого 2010 року у наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА № 2

до ДОГОВОРУ від 01.02.2010 р.

м. Запоріжжя "___"

ОСББ "Наш Дім № 3", в особі Голови правління Татевосін О.Я., що діє на підставі Статуту, в подальшому - Виконавець з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_5, власник, магазину, в подальшому - Споживач, з іншої сторони, керуючись чинним законодавством уклали цю додаткову угоду про наступне.

У зв'язку із значним збільшенням витрат на утримання будинку та прибудинкової території, збільшенням вартості послуг, та інфляційних витрат, а також на підставі рішення Загальних зборів членів ОСББ "Наш дім № 3" оформлений протоколом № 10 від 25.01.2013 р., Сторони погодились пункт 1.3. Основного договору укласти у наступній редакції:

"Розмір щомісячної сплати Споживача за відшкодування витрат Виконавця за надані послуги становить 2,44 грн. за 1 м2 загальної площі."

Вказана угода є невід'ємною частиною основної угоди та вступає в силу з моменту підписання договору.

Об'єднання співвласників Приватний підприємець - фізична багатоквартирного будинку особа ОСОБА_5

"Наш дім № З" 69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна,

юридична та фактична адреса: АДРЕСА_2

код за ЄДРПОУ 36320886

р/р 26006002021810 в АТ "Дельта

Банк", МФО 380236

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15 квітня 2014 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Запорізької області від 18 грудня 2013 року задоволено.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 18 грудня 2013 року скасовано.

У задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім №3" просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 квітня 2014 року та залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 18 грудня 2013 року.

Посилається на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм ст. ст. 10, 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Зазначає, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім № 3" не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг, а тому вважає, що апеляційний господарський суд дійшов помилкових висновків про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги відповідач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім №3" є юридичною особою, створеною власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.

29 грудня 2008 року, у відповідності до вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", зареєстровано статут позивача, за ст. 2 якого метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_5 є власником нежитлового приміщення (магазина), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

1 жовтня 2010 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім № 3"(виконавець) та ПП ОСОБА_5 (споживач) укладено договір про спільне утримання житлового будинку та прибудинкової території, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання, теплопостачання, дезинфекція, обслуговування домовентиляційних каналів, прибирання прибудинкової території у будинку АДРЕСА_1, а споживач зобов'язався своєчасно відшкодувати витрати по цим послугам за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору виконавець надає послуги відповідно до рішення органу місцевого самоврядування про затвердження структури тарифів, періодичність та строки виконання робіт.

За п. 1.3 договору згідно рішення Запорізької міської ради від 26 січня 2006 року розмір витрат на утримання будинку становить 0,492 грн. за 1 кв.м загальної площі приміщення магазину, яка складає 1735,30 кв.м. Розмір щомісячної плати споживача на відшкодування витрат виконавця за надані послуги становить 853 гривні 77 коп.; до вводу магазина в експлуатацію за домовленістю сторін становить 430 гривень по грудень 2010 року включно.

У п. 6.1 договору сторони визначили, що цей договір укладається 8 лютого 2010 року і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

20 липня 2011 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою доповнили пункт 1.3 договору другим абзацом у наступній редакції: «На момент підписання діючої угоди вартість обслуговування 1 кв.м загальної площі магазину, після здійсненої прибудівлі складає 0,97 гривень. У вартість обслуговування включений вивіз сміття».

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. ч. 2, 8 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об'єднання є загальні збори.

До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься, зокрема, затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту.

Згідно п. 5.2 статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім № 3" вищим органом управління об'єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів та платежів членів об'єднання (п. п. 4, 5 п. 5.5 статуту).

На виконання статутних завдань, за результатами роботи ревізійної комісії, 25 січня 2013 року позивачем прийнято кошторис на 2013 рік у розмірі 2 гривні 44 коп. за 1 кв.м. загальної площі як для членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім № 3" та володільців житлових приміщень, так і для ПАТ "Київміськбуд" та власника нежитлового приміщення ФОП ОСОБА_5, що підтверджується відповідним протоколом загальних зборів.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Листом № 460 від 2 жовтня 2013 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім № 3" звернулось до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду № 2 до договору про спільне утримання будинку та прибудинкової території та повідомило про прийняття кошторису на 2013 рік у розмірі 2 гривні 44 коп. за 1 кв.м. До листа додано проект додаткової угоди № 2 та витяг з протоколу зборів позивача від 25 січня 2013 року.

Листом від 10 липня 2013 року ОСОБА_5 відмовилася від укладення додаткової угоди № 2 з тих мотивів, що рішення Запорізької міської ради від 26 січня 2006 року про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги з утримання будинків не було змінено, вартість послуг не була збільшена, та запропонувала у п. 1.3 додаткової угоди включити: "Згідно рішення Запорізької міської ради від 26 січня 2006 року розмір витрат на утримання будинку становить 0, 492 гривень за 1 кв.м. загальної площі приміщення магазину".

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 не є членом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім № 3".

Суди попередніх інстанцій прийшли до юридично правильного висновку, що спірні правовідносини регулюються як Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", так і Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

За ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, створеною власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Предметом укладеного сторонами у справі договору про спільне утримання житлового будинку та прибудинкової території від 1 лютого 2010 року є забезпечення Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім № 3" надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання, теплопостачання, дезинфекція, обслуговування домовентиляційних каналів, прибирання прибудинкової території відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт.

Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) є житлово-комунальними послугами у відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Таким чином, як встановлено судом апеляційної інстанції, за договором про спільне утримання житлового будинку та прибудинкової території від 1 лютого 2010 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім № 3" є виконавцем послуг як особа, яка зобов'язалась забезпечити надання житлово-комунальних послуг за тарифом, затвердженим рішенням органу місцевого самоврядування, а ПП ОСОБА_5 - їх споживачем.

Також апеляційним господарським судом встановлено, що укладений сторонами договір за формою та змістом відповідає Типовому договору про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 року.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від порядку затвердження цін/тарифів житлово-комунальні послуги розподіляються на три групи:

1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;

2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування;

3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.

За приписами ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження як, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Таким чином, тарифи на послуги, надання яких є предметом спірного договору, відносяться до другої групи тарифів, які є регульованими, та встановлені рішенням органу місцевого самоврядування - Запорізької міської ради від 26 січня 2006 року, відповідно до його повноважень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказане рішення є дійсним, не змінено, не скасовано та не визнано нечинним у встановленому порядку.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що затвердження загальними зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку кошторису та розміру внесків (платежів), які виплачують мешканці та власники нежитлових приміщень, відповідає вимогам ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Дійсно, затвердження розміру внесків (зборів, платежів) на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відноситься до компетенції загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Однак, предметом укладеного сторонами договору є надання саме сукупності житлово-комунальних послуг, тариф на які регулюється органом місцевого самоврядування, а тому ціну таких послуг не може бути збільшено за одностороннім рішенням зборів позивача.

Поряд з цим, загальними зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, у відповідності до вимог закону, можуть затверджуватись тарифи (платежі, збори) на житлово-комунальні послуги, що становлять третю групу тарифів, які встановлюються договором (за домовленістю сторін) та включають послуги, не передбачені рішенням органу місцевого самоврядування.

Отже, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім № 3" не є особою, яка у відповідності до вимог закону уповноважена на встановлення та коригування регульованих тарифів на житлово-комунальні послуги, які є предметом спірного договору про спільне утримання будинку та прибудинкової території.

За таких обставин збільшення розміру відшкодування витрат на обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, в межах вказаного договору, може відбуватися в двосторонньому порядку, з урахуванням рішення місцевого органу самоврядування щодо регулювання вказаного тарифу, виданого в межах його повноваження, а тому суд касаційної інстанції вважає обгрунтовними висновки суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для зміни умов договору про спільне утримання будинку та прибудинкової території від 1 лютого 2010 року, шляхом зобов'язання ОСОБА_5 укласти додаткову угоду № 2 до вказаного договору згідно кошторису, затвердженого зборами позивача на 2013 рік.

З огляду на викладене, постанова апеляційного господарського суду прийнята за наслідками повного встановлення суттєвих для справи обставин та вірного застосування норм Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. ст. 11, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 180, 188 Господарського кодексу України, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи заявника касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції ст. ст. 10, 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи щодо визначення сторонами позивача як виконавця послуг з надання відповідачу певної сукупності житлово - комунальних послуг, тарифи на які затверджуються органами місцевого самоврядування відповідно до правил, встановлених Законом України «Про житлово - комунальні послуги».

Враховуючи наведене, постанова апеляційного господарського суду законна та обгрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-9,111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 квітня 2014 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Н. Губенко