Рішення

від 11.06.2014 по справі 1512/672/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4588/14

Головуючий у першій інстанції Петренко В.С.

Доповідач Фальчук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2014 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фальчука В.П.,

суддів Троїцької Л.Л., Таварткіладзе О.М.,

секретаря Швець В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Голови правління Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан» ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 березня 2014 року, в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан», за участю третьої особи - ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, визнання рішень правління кооперативу, загальних зборів членів кооперативу та загальних зборів уповноважених членів кооперативу незаконним та стягнення моральної шкоди, та за зустрічним позовом Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан» до ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання незаконним протоколу правління кооперативу та про визнання таким, що не набув членства в кооперативі, -

встановила;

17.01.2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який уточнював у судовому засіданні, та в остаточній його редакції (т.с.2 а.с.39-40) просив;

- визнати недійсними рішення правління СК «Автостоянка «Каштан» за період з 12.12.2009 року по теперішній час у зв'язку з тим, що правління було обране на підставі рішення загальних зборів членів кооперативу від 12.12.2009 року, яке визнане недійсним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24.05.2011 року, у цивільній справі №1512/-1092/2011,

- визнати недійсним рішення правління СК «Автостоянка «Каштан», викладеному у протоколі №14 від 12.11.2011 року, яким його виключено з членів кооперативу,

- визнати незаконним рішення загальних зборів членів СК «Автостоянка «Каштан» від 14.08.2010 року , викладеному у протоколі, яким затверджена нова редакція Статуту Кооперативу; делеговані повноваження ОСОБА_2 для підписання нової редакції Статуту кооперативу; вирішене питання про обрання уповноважених членів кооперативу, делегованих для участі у загальних зборах уповноважених членів кооперативу,

- визнати недійсним рішення загальних зборів кооперативу, викладеному у протоколі №1 від 04.02.2011 року, яким внесені зміни до Статуту Кооперативу та проведена їх державна реєстрація, оскільки загальні збори на вказану дату не скликалися і не відбувалися,

- визнати недійсними усі рішення загальних зборів уповноважених членів кооперативу у зв'язку з тим, що вибори повноважених осіб проведені в порушення ЗУ «Про кооперацію»,

- визнати недійсними рішення загальних зборів уповноважених членів кооперативу від 03.12.2011 року, яким затверджене рішення правління кооперативу про виключення його з членів кооперативу,

- надіслати Державному реєстратору судове рішення для скасування державної реєстрації змін до установчих документів СК «Автостоянка «Каштан» від 14.08.2010 року і від 04.02.2011 року,

- усунути перешкоди в користуванні ним місцями для зберігання автомобілів НОМЕР_1, 99 в СК «Автостоянка «Каштан», шляхом заборони кооперативу та іншим особам чинити перешкоди у доступу до цих місць,

- стягнути з СК «Автостоянка «Каштан» на його користь моральну шкоду у розмірі 18670 грн. і судові витрати, посилаючись на наступні обставини:

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24.05.2011 року у цивільній справі №1512/-1092/2011, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10.11.2011 року, визнане не законним рішення загальних зборів членів кооперативу від 12.12.2009 року. Цим же рішенням було обране правління кооперативу. Позивач вважає, що оскільки вказане рішення визнане не законним, то є незаконним і обраний склад правління кооперативу та рішення цього правління, які приймалися починаючи з 12.12.2009 року. ОСОБА_3 вважає, що оскільки він є членом СК «Автостоянка «Каштан», то рішення правління кооперативу, постановлені з 12.12.2009 року порушують його права, як члена кооперативу, а тому є незаконними.

Позивач вважає, що є незаконним рішення загальних зборів членів кооперативу від 14.08.2010 року та 04.02.2011 року, якими затверджена нова редакція Статуту кооперативу та вирішенні інші питання у зв'язку з тим, що загальні збори не проводилися; на них не були присутніми 97 членів кооперативу, як вказано у протоколі. Крім того, загальні збори не вправі були приймати рішення, яким делегували повноваження ОСОБА_2 для підписання ним нової редакції Статуту кооперативу у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 на той час не був легітимно визнаним головою правління кооперативу. Не мали повноважень загальні збори і затверджувати списки уповноважених членів кооперативу, оскільки це є порушенням ст.15 Закону України «Про кооперацію», яким встановлений порядок обрання уповноважених членів кооперативу. ОСОБА_3 вважає, що він не приймав участі у виборі уповноважених членів кооперативу, а тому в результаті таких виборів було порушене його право на участь у загальних зборах, як члена кооперативу, так і при вирішенні питання про обрання уповноважених членів кооперативу. Позивач вважає, що визначений у п.7.1, п.4.9 нової редакції Статуту порядок управління майном членів кооперативу є порушенням ст.321 ЦК України, оскільки кооператив не має права управляти майном, яке належить члену кооперативу. Позивач вважає, що його незаконно, в порушення Статуту кооперативу виключено з членів кооперативу на підставі рішення правління кооперативу, протокол №14 від 12.11.2011 року, та рішенням загальних зборів уповноважених членів кооперативу, протокол №4 від 02.12.2011 року.

ОСОБА_3 вважає, що йому незаконно перешкоджають користуватися місцями для зберігання автомобілів за НОМЕР_1 і НОМЕР_2 у кооперативі, не впускають його автомобіль на територію кооперативу незважаючи на те, що право на користування цими місцями йому було надане після прийняття його до членів кооперативу.

Позивач вважає, що незаконним виключенням його з кооперативу йому була завдана моральна шкода, вартість якої становить 18670 грн.. Визначаючи розмір завданої моральної шкоди ОСОБА_3 виходив з завданого йому душевного болю та часу, необхідного для налагодження стосунків з родичами та членами кооперативу.

Представники СК «Автостоянка «Каштан» позовні вимоги ОСОБА_3 не визнали у повному обсязі вказуючи, що нова редакція Статуту кооперативу була затверджена на загальних зборах членів кооперативу 14.08.2010 року, на якому були присутні 97 його членів, тобто статутна більшість, яка має право приймати такі рішення. Загальними зборами членів кооперативу було прийнято рішення, що члени кооперативу обирають уповноважених членів для участі у загальних зборах. Ті члени кооперативу, які не бажають приймати участь у виборах уповноважених, представляють свої інтереси на загальних зборах кооперативу особисто, і мають право приймати участь у загальних зборах та приймати участь у голосуванні. 04.02.2011 року загальні збори членів кооперативу не проводилися, і зміни до Статуту кооперативу в цей день не приймалися. Виключення ОСОБА_3 з членів кооперативу проведене на підставі того, що він не приймався в члени кооперативу, відповідно до Статуту кооперативу, а був прийнятий особисто колишнім головою правління кооперативу ОСОБА_9, шляхом складання протоколу правління кооперативу, та в результаті таких дій отримав у користування машиномісця НОМЕР_1 і НОМЕР_2 і зберігає на них не свої, а чужі автомобілі.

28.05.2012 року СК «Автостоянка «Каштан» звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив визнати незаконним рішення правління кооперативу протокол №3 від 26.11.2008 року, яким було прийнято у члени кооперативу ОСОБА_4, та вказувалося про передачу ОСОБА_10 ОСОБА_3 пайового внеску; вартості навісу та оплати за викуп землі, посилаючись на те, що члени правління кооперативу в цей день не засідали, і такого рішення не ухвалювали. Цей протокол був складений особисто головою правління ОСОБА_9, без участі членів правління кооперативу, а тому є недійсним. У зв'язку з цим СК «Автостоянка «Каштан» вважає, що ОСОБА_3 не набув членства в кооперативі.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.03.2014 року зустрічний позов СК «Автостоянка «Каштан» залишений без розгляду, оскільки позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05.03.2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Судом визнані недійсними:

- усі рішення правління Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан» за період з 12.12.2009 року по 05.03.2014 року, в тому числі рішення, оформлене протоколом №14 від 12.11.2011 року;

- рішення загальних зборів членів кооперативу від 14.08.2010 року та від 04.02.2011 року;

- усі рішення зборів уповноважених членів споживчого кооперативу, починаючи з 14.08.2010 року по 05.03.2014 року, в тому числі рішення від 03.12.2011 року.

Судом визнані недійсними нові редакції Статуту СК «Автостоянка «Каштан», затверджені загальними зборами членів кооперативу від 14.08.2010 року та від 04.02.2011 року.

Суд зобов'язав СК «Автостоянка «Каштан» не чинити перешкод ОСОБА_3 у доступі та у праві користуватися місцями для утримання машин НОМЕР_1 і НОМЕР_2, які розташовані на території кооперативу.

Суд стягнув з СК «Автостоянка «Каштан» на користь ОСОБА_3 завдану йому моральну шкоду у розмірі 1000 грн. та судовий збір - 321 грн. 90 коп.. В задоволенні решти вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі СК «Автостоянка «Каштан» просить рішення суду скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову посилаючись на те, що оскаржені позивачем рішення приймалися правлінням кооперативу, загальними зборами членів кооперативу та зборами уповноважених членів кооперативу відповідно до вимог Статуту кооперативу за Закону України «Про кооперацію». Крім того, позивач не є членом кооперативу, а тому не має права користуватися майном кооперативу, в тому числі і машиномісцями. Суд першої інстанції не перевірив ці доводи, як заперечення у справі, а тому безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу кооперативу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що апелянтом не надано належних доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

За правилами ч.1ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, що оскаржене, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав;

Відповідно до вимог п.1,4ч.1ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що вони ґрунтуються на законі і доведені позивачем у встановленому законом порядку.

Відмовляючи позивачу в задоволенні решти позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вони не ґрунтуються на законі та є не доведеними.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині:

- визнання недійсними рішення правління СК «Автостоянка «Каштан» за період з 12.12.2009 року по теперішній час;

- визнання недійсними рішення загальних зборів членів кооперативу від 14.08.2010 року та від 04.02.2011 року;

- визнання недійсними усіх рішень загальних зборів уповноважених членів споживчого кооперативу, починаючи з 14.08.2010 року;

- стягнення з кооперативу на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 1000 грн., так як судом в цій частині неповно встановлені обставини, що мають значення для справи, та порушені норми матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає необхідним викласти рішення суду першої інстанції в частині;

- визнання незаконним рішення правління кооперативу від 12.11.2011 року, протокол №14 про виключення ОСОБА_3 з членів кооперативу;

- визнання не законними рішення загальних зборів уповноважених членів кооперативу від 03.12.2011 року, протокол №4, в частині виключення ОСОБА_3 з членів кооперативу, в іншій редакції, так як судом не конкретизована незаконність цих рішень.

В іншій частині рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, так як воно ухвалене відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За приписами ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції вказані норми права були порушені.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 був прийнятий в члени СК «Автостоянка «Каштан» згідно рішення правління кооперативу, протокол №3 від 26.11.2008 року. Після прийняття позивача до членів кооперативу, йому були виділенні у користування місця для зберігання автомобілів за НОМЕР_1 і НОМЕР_2 на території кооперативу.

Згідно довідки голови правління кооперативу ОСОБА_12 від 26.10.2008 року, ОСОБА_3 на праві власності належить 2/135 частини майна кооперативу, та 2/135 частин земельної ділянки для зберігання автомобілів.

Згідно п.3.5 Розділу Членство в кооперативі, права та обов'язки членів кооперативу, Статуту СК «Автостоянка «Каштан», затвердженого загальними зборами членів кооперативу від 22.03.1999 року, член кооперативу має право:

а). приймати участь в громадському житті кооперативу, вибирати і бути обраним в адміністративні органи кооперативу, пропонувати внести зміни з покращенню роботи в кооперативі, вимагати надання відповіді на направлені запити з цього питання,

б). користуватися закріпленим за ним місцем для зберігання автомобіля на протязі дії кооперативу,

в). зберігати на закріпленому місці тільки той автомобіль, реєстраційні відомості про який передані в адміністрацію кооперативу,

г). передавати закріплене місце для зберігання автомобіля та пай в кооперативі іншій особі, після затвердження правлінням кооперативу письмової заяви, яка повинна містити відомості про причини передачі місця (родичам, в результаті переїзду на інше місце помешкання і т.д.).

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними рішень правління кооперативу від 12.12.2009 року і до теперішнього часу, позивач не конкретизував свої вимоги, та не надав суду доказів, відповідно до вимог ч.1ст.60 ЦПК України, якими б було підтверджено, що всі ці рішення порушують права ОСОБА_3 як члена кооперативу, і які визначені в п.3.5 Статуту кооперативу.

Суд першої інстанції в цій частині заявлених ОСОБА_3 вимог не в повному обсязі встановив обставини, що мають значення для справи, та в порушення вказаних вище норм Статуту кооперативу та норм процесуального права безпідставно задовольнив позовні вимоги, незважаючи на те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували заявлені ним вимоги в цій частині позову. Тому рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог у цій частині, оскільки вони позивачем не конкретизовані, та не доведені у встановленому законом порядку.

Згідно п.4.5 Статуту СК «Автостоянка «Каштан», затвердженого загальними зборами членів кооперативу від 22.03.1999 року, і зареєстрованого у Київській Районній адміністрації виконкому Одеської міської ради від 02.07.1999 року, до компетенції загальних зборів товариства віднесене вирішення питання про прийняття Статуту, та внесення до нього змін і доповнень.

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про споживчу кооперації» за №2265-ХІІ від 10.04.1992 року встановлено, що для оперативного вирішення питань, що належать до компетенції загальних зборів споживчих товариств (крім питань прийняття статуту, ліквідації, реорганізації виходу із спілки), можуть скликатися збори уповноважених.

14.08.2010 року відбулися загальні збори членів кооперативу, на яких були присутніми 97 членів товариства (протокол №3). Загальні збори одноголосно затвердили нову редакцію Статуту СК «Автостоянка «Каштан»; визначили нову юридичну адресу кооперативу; делегували повноваження ОСОБА_2 підписати нову редакцію Статуту та затвердити Статут у встановленому законом порядку; провели вибори уповноважених членів кооперативу.

Оскільки на загальних зборах була присутня більшість членів кооперативу, ухвалені ними рішення є обов'язковими для всіх членів кооперативу (в тому числі і тих, які не були присутніми на загальних зборах).

Таким чином, проведені загальні збори членів кооперативу розглянули питання, які відносяться до компетенції загальних зборів. Прийняті загальними зборами рішення не порушили прав ОСОБА_3 на участь в управлінні кооперативом, оскільки як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_2, особи, які не приймали участі у виборах уповноважених членів кооперативу, і які не бажають приймати таку участь, мають право приймати участь у загальних зборах уповноважених членів кооперативу та у загальних зборах членів кооперативу, в тому числі: голосувати, ставити на розгляд загальних зборів питання, які стосуються управління кооперативом, та вчиняти інші дії, що передбачені Статутом кооперативу та Законом України №2265-ХІІ від 10.04.1992 року.

Колегія суддів не приймає до уваги пояснення допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_9 про те, що їм не було відомо про проведення загальних зборів членів кооперативу 14.08.2010 року, і що такі збори взагалі не проводилися, оскільки вказані особи не були присутніми на цих загальних зборах, а такий висновок зробили у зв'язку з тим, що їх особисто не запрошували на ці збори, та не було оголошення про їх проведення. Крім того, пояснення вказаних свідків спростовуються протоколом загальних зборів за №3 від 14.08.2010 року, який підписаний головуючим на зборах та секретарем.

Суд першої інстанції цих обставин, що мають значення для розгляду справи не встановив, та в порушення вказаних вище норм матеріального права безпідставно визнав недійсним рішення загальних зборів кооперативу від 14.08.2010 року. Тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в задоволенні цієї частини вимог, оскільки вони не доведені ним в установленому законом порядку.

12.11.2011 року (протокол №14) Правління СК «Автостоянка «Каштан» виключило позивача із членів кооперативу у зв'язку з тим, що він здав два місця для збереження автомобілів у кооперативі іншим особам, що заборонено Статутом кооперативу, та у зв'язку з чим член кооперативу підлягає виключенню з кооперативу.

Заперечуючи проти позовних вимог в цій частині СК «Автостоянка «Каштан» не надав суду належних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_3 передає свої місця для утримання автомобілів іншим особам. Оскільки рішення правління кооперативу в цій частині не підтверджене належними доказами, суд першої інстанції зобов'язаний був визнати недійсним це рішення лише в частині, в якій позивача виключено з членів кооперативу, оскільки інші рішення, які приймалися 12.11.2011 року, позивачем не оспорювалися.

З урахуванням встановлених вище обставин колегія суддів вважає необхідним викласти резолютивну частину рішення в цій частині заявлених вимог вказавши, що це рішення правління є недійсним лише в частині виключення ОСОБА_3 з членів кооперативу.

Після прийняття рішення від 12.11.2011 року (протокол №14), СК «Автостоянка «Каштан» перешкоджає позивачу користуватися місцями для зберігання автомобілів за НОМЕР_1 і НОМЕР_2 на території кооперативу, не впускає туди як самого ОСОБА_3 так і його автомобіль. Вказані обставини підтверджені позивачем та визнаються представниками відповідачів у справі.

Отже, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 щодо усунення перешкод у користуванні місцями для зберігання автомобілів НОМЕР_1 НОМЕР_2 в СК «Автостоянка «Каштан» суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ці вимоги ОСОБА_3 ґрунтуються на законі і підтверджені наданими ним доказами.

Пунктом 4.9 нової редакції Статуту кооперативу, затвердженої 14.08.2010 року Державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.06.2011 року визначений порядок виключення члена кооперативу. Згідно цього порядку, питання про виключення члена кооперативу розглядається на правлінні кооперативу, з ухваленням відповідного рішення. Потім це рішення затверджується на загальних зборах членів кооперативу. Після затвердження такого рішення член кооперативу вважається виключеним.

03.12.2011 року (протокол №4) на загальних зборах уповноважених членів кооперативу було затверджене рішення правління кооперативу від 12.11.2011 року про виключення ОСОБА_3 із членів кооперативу.

Визнаючи незаконним рішення загальних зборів уповноважених від 03.12.2011 року суд першої інстанції правомірно виходив з того, що збори уповноважених не мають права виключати члена кооперативу, оскільки згідно п.4.9 нової редакції Статуту кооперативу вирішення цього питання є повноваженням загальних зборів членів кооперативу. Загальні збори членів кооперативу не приймали рішення про виключення ОСОБА_3 з членів кооперативу.

Оскільки рішення загальних зборів уповноважених членів кооперативу від 03.12.2011 року, (протокол №4), не відповідає вимогам Статуту кооперативу, суд першої інстанції зобов'язаний був визнати недійсним це рішення лише в частині, в якій позивача виключено з членів кооперативу. Тому з урахуванням встановлених обставин колегія суддів вважає необхідним викласти резолютивну частину рішення в цій частині заявлених вимог вказавши, що рішення загальних зборів уповноважених членів кооперативу є недійсним лише в частині виключення ОСОБА_3 з членів кооперативу.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними усіх рішень загальних зборів уповноважених членів кооперативу правління кооперативу до теперішнього часу, позивач не конкретизував свої вимоги, та не надав суду доказів, відповідно до вимог ч.1ст.60 ЦПК України, якими б було підтверджено, що всі ці рішення порушують права ОСОБА_3 як члена кооперативу.

Суд першої інстанції в цій частині заявлених ОСОБА_3 вимог не в повному обсязі встановив обставини, що мають значення для справи, та в порушення вказаних вище норм Статуту кооперативу, якими визначені права членів кооперативу, безпідставно задовольнив позовні вимоги, незважаючи на те, що позивач не просив визнати недійсними рішення цього органу починаючи з 14.08.2010 року, та не надав суду доказів, які б підтверджували заявлені ним вимоги в цій частині позову. Тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними усіх рішень загальних зборів уповноважених членів кооперативу, оскільки вони позивачем не конкретизовані, та не доведені у встановленому законом порядку.

Колегією суддів зазначалося, що позивач має право звертатися до суду з позовом за захистом своїх майнових і немайнових прав та інтересів, та зобов'язаний надати докази того, що його законні права та інтереси порушені.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсною нову редакцію Статуту кооперативу ОСОБА_3 зазначив, що така редакція затверджена незаконним рішенням загальних зборів членів кооперативу від 14.08.2010 року та 04.02.2011 року. І як приклад незаконності нової редакції Статуту послався на п.4.9, п.7.1 Статуту. Інших доводів того, що нова редакція Статуту кооперативу є незаконною, позивачем до суду не надано.

Як зазначено вище, колегією суддів встановлено, що загальні збори членів кооперативу своїм рішенням від 14.08.2010 року правомірно затвердили нову редакцію Статуту. Рішенням загальних зборів членів кооперативу від 04.02.2011 року нова редакція Статуту не затверджувалася, оскільки в цей день загальні збори не проводилися та протокол загальних зборів не складався. У матеріалах справи рішення загальних зборів членів кооперативу від 04.02.2011 року відсутнє. На вимогу апеляційного суду Одеської області надати до суду протокол від 02.04.2011 року представник кооперативу повідомив, що такого рішення і протоколу немає.

Суд першої інстанції не в повному обсязі встановив обставини, що мають значення для справи в частині вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу від 04.02.2011 року, та в порушення вказаних вище норм процесуального права неправомірно задовольнив ці вимоги, визнавши недійсним рішення, якого взагалі не існує (відсутній предмет спору). Тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, так як не ґрунтується на законі.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_3 та визнаючи недійсною нову редакцію Статуту кооперативу суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач не оскаржував окремі норми Статуту, а просив визнати його недійсним у повному обсязі. Приклади порушення в Статуті вимог Закону України №2265-ХІІ від 10.04.1992 року, на які посилався відповідач, не заявлялися ним у позові як окремі вимоги. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що в суду першої інстанції не було правових підстав для визнання недійсним всієї нової редакції Статуту, оскільки позивачем не надано доказів того, що всі правові норми Статуту є незаконними, та порушують права позивача, як члена споживчого кооперативу.

З огляду на відповідність нормам цивільного права і Закону України №2265-ХІІ від 10.04.1992 року п.4.9, п.7.1 Статуту кооперативу колегія суддів зазначає наступне;

П.4.9 нової редакції Статуту передбачає, що виключеному члену кооперативу виплачується сума пайового внеску, яка прив'язана на день його виключення.

П.7.1 нової редакції Статуту визначає, що кооператив є власником будов, земельної ділянки загальною площею 0,3070 га, огорожі навколо земельної ділянки, грошових коштів його членів, іншого майна і устаткування.

Вказані норми Статуту відповідають ст.9 Закону України №2265-ХІІ від 10.04.1992 року, якою визначено, що власністю споживчих кооперативів є;

- внески їх членів,

- прибуток, одержаний від реалізації послуг, майна та іншої діяльності, не забороненої законом,

- майно, передане членами кооперативу,

- засоби виробництва, будинки, споруди, устаткування, товари, кошти,

- інше майно, відповідно до цілей кооперативу.

Кожний член споживчого кооперативу має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов'язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих дивідендів.

Отже, у власності кооперативу може бути майно, перелічене у п.7.1 Статуту, а у разі виключення особи із членів кооперативу, їй виплачується обов'язковий пайовий та інший внесок, а також нараховані на них дивіденди, які має ця особа на день виключення із членів кооперативу.

Колегія суддів не вбачає невідповідності вказаних вище пунктів Статуту кооперативу нормам цивільного права та Закону України №2265-ХІІ від 10.04.1992 року. Тому доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.

Відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62, а також ст.23 ЦК України, фізичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав свобод і законних інтересів.

Як роз'яснено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про відшкодування моральної шкоди у розмірі 18670 грн. ОСОБА_3 посилався на те, що в результаті виключення його із членів кооперативу у нього погіршилися стосунки у сім'ї та з членами кооперативу, так як шляхом розміщення оголошень на території кооперативу формується негативне ставлення до нього. Визначений ним розмір моральної шкоди необхідний для відновлення його права в налагодженні стосунків у сім'ї та між членами кооперативу.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 не встановив, в чому полягала завдана позивачу моральна шкода, якими доказами підтверджені доводи позивача про те, що у нього погіршилися стосунки у сім'ї та кооперативі, а також не навів мотивів, з яких він виходив, визначаючи саме такий розмір моральної шкоди.

Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції в порушення вказаних вище норм матеріального і процесуального права безпідставно задовольнив вимоги ОСОБА_3, оскільки позивачем не доведена наявність завданої йому моральної шкоди та не обґрунтований її розмір. Тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в цій частині заявлених вимог у повному обсязі, оскільки вони не доведені ним у встановленому законом порядку.

У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог ОСОБА_3 та відповідно до вимог ч.1ст.88 ЦПК України, з СК «Автостоянка «Каштан» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп..

Доводи апеляційної скарги СК «Автостоянка «Каштан» про те, що ОСОБА_3 законно та обґрунтовано виключено з членів кооперативу не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки висновків суду першої інстанції в цій частині вони не спростовують. ОСОБА_3 в порушення вимог Статуту виключений з членів кооперативу, тому його порушені майнові і немайнові права підлягають судовому захисту.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_3 не позбавлений можливості оспорити в судовому порядку конкретні рішення як правління кооперативу, так і рішення загальних зборів та зборів уповноважених, а також конкретні пункти нової редакції Статуту, якими порушуються, на його думку, його майнові та немайнові права, і охоронювані законом інтереси.

Керуючись ч.1ст.303, п.2ч.1ст.307, п.1,4ч.1ст.308 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

вирішила;

Апеляційну скаргу Голови правління Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан» ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 березня 2014 року в частині визнання недійсними рішення правління Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан» за період з 12.12.2009 року до теперішнього часу; визнання недійсними рішення загальних зборів членів Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан» від 14.08.2010 року та від 04.02.2011 року; визнання недійсними нової редакції Статуту Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан», які затверджені рішеннями загальних зборів членів Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан» від 14.08.2010 року та від 04.02.2011 року; визнання недійсними усі рішення загальних зборів уповноважених членів Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан» починаючи з 14.08.2010 року, стягнення з Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан» на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 1000 грн. скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан», за участю третьої особи - ОСОБА_4, про визнання недійсним рішення правління Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан» за період з 12.12.2009 року до цього часу; про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан» від 14.08.2010 року та 04.02.2011 року; про визнання недійсними усіх рішень загальних зборів уповноважених членів Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан», про стягнення моральної шкоди у розмірі 18670 грн..

Визнати не законним рішення правління Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан» від 12.11.2011 року, протокол №14 в частині виключення ОСОБА_3 з членів кооперативу.

Визнати не законним рішення загальних зборів уповноважених членів Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан» від 03.12.2011 року, протокол №4 в частині виключення ОСОБА_3 з членів кооперативу.

Стягнути з Споживчого кооперативу «Автостоянка «Каштан» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 500 грн. і судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

В іншій частині рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 березня 2014 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на протязі двадцяти днів, з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.П.Фальчук

Л.Л. Троїцька

О.М.Таварткіладзе