Ухвала

від 24.06.2014 по справі 810/5532/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2014 р. м. Київ К/800/19575/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Юг-Зіхер»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року

у справі №810/5532/13-а

за позовом Приватного підприємства «Юг-Зіхер» (надалі - ПП «Юг-Зіхер»)

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі - ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області №0001322301, №0001332301 та №0001342301 від 10 квітня 2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області №000132230, №0001332301 та №0001342301 від 10 квітня 2013 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПП " Юг-Зіхер " з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Форсаж-Медіамаркет" за весь період фінансово-господарських взаємовідносин.

За підсумками перевірки складено акт №163/22-2/33330577 від 20 березня 2013 року, в якому зазначено порушення позивачем наступних вимог:

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та п.4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, що призвело до заниження сплати податку на додану вартість та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

- пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України , що призвело до заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу;

- ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

- вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

- з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України,

- з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України , для їх подальшого вільного обігу на території України;

- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.198.2 та п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Положення п.201.4 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачають, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження виконання укладених з ТОВ "Форсаж-Медіамаркет" договорів купівлі-продажу, позивачем були надані відповідні податкові, видаткові накладні та рахунки-фактури.

Проте, дані документи суперечать положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а саме за відсутності в наведених первинних документах підпису, прізвища та посади осіб, які їх складали, позивачем допущено порушення бухгалтерського обліку. Таким чином, поставивши під сумнів відповідність таких документів дійсним обставинам.

До того ж, в матеріалах справи відсутні договори купівлі-продажу №СФ-0000196 від 19 грудня 2011 року, СФ-0000003 від 19 січня 2012 року та №000024 від 15 лютого 2012 року, згідно яких можливо було б встановити виконання чи не виконання умов цих договорі та умови поставки такого товару.

Таким чином, колегія апеляційної інстанції дійшла вірного висновку щодо неможливості дослідити реальність здійснення господарських операції.

Крім того, до ДПІ у Печерському районі м.Києва листом №1540/7/09-02 від 01 листопада 2012 року надійшла постанова старшого слідчого СВ ДПІ у Вишгородському районі від 01 листопада 2012 року про призначення зустрічної звірки з питань правомірності приведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до даної постанови були розглянуті матеріали кримінальної справи №28-357, порушеної Слідчим відділом ДПІ у Вишгородському районі за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 і ч.3 ст. 358 Кримінального кодексу України .

В ході розслідування кримінальної справи №07-6068 за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні в складі організованої групи злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27, ч.2 і ч.3 ст. 212 , ч.3 ст. 28 ч.2 і ч.3 ст. 358 , ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 366 , ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 200 Кримінального кодексу України .

З матеріалів даної кримінальної справи вбачається, що до створення ряду фіктивних підприємств ОСОБА_1, ОСОБА_2 (ТОВ "Компанія "Накпромбуд-Системс"", ТОВ "Сандал-консалт"), причетний ОСОБА_5

Так, громадянин ОСОБА_5 причетний до вербування громадян - засновників та посадових осіб фіктивних суб'єктів господарської діяльності, здійснює протиправну діяльність по наданню послуг реально діючим суб'єктам господарської діяльності по м. Києву та Київській області по зниженню об'єкта оподаткування та ухиленню від сплати податків, здійснює з ними обмін бухгалтерськими документами. Також даний громадянин причетний до незаконного переказу безготівкових коштів у готівку, в чому йому сприяє гр.ОСОБА_6

Допитаний як свідок гр.ОСОБА_6 показав, займався наданням послуг безготівкових коштів у готівку, а також здійснював передачу документів щодо нібито проведених фінансово-господарських операцій, оформлених від фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ "Форсаж-Медіамаркет", реально діючим підприємствам-замовникам для підтвердження перерахованих на рахунки фіктивних підприємств коштів, які в подальшому переводились у готівку та передавались разом з документами представникам підприємств, що їх перераховували, за вирахуванням процентів, які йшли в оплату за дані послуги за конвертацію коштів.

В даному випадку, обставини щодо фіктивності операцій з поставки послуг з посиланням на конкретне джерело інформації щодо цих фактів (пояснення керівника) є належними доказами, оскільки стосуються як обставин щодо реальності поставок, суми податку на додану вартість у зв'язку з якими позивач включив до податкового кредиту, так і юридичної сили первинних документів (актів приймання-передачі, податкових накладних) як допустимого доказу цих сум.

Таким чином, надані позивачем документи не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають встановленим вимогам чинного законодавства щодо їх складення і підписання повноважною особою платника податків, тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування спірних сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість.

В свою чергу, статус контрагента як платника податку на додану вартість не спростовує наявність вказаних порушень і не може свідчити про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість, адже за змістом наведеного вище п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не дозволяється віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, що оформлені з порушенням вимог ст.201 Податкового кодексу України.

Також не спростовують відсутність належно оформлених первинних бухгалтерських і податкових документів по взаємовідносинах з ТОВ "Форсаж-Медіамаркет".

Крім того, твердження позивача про те, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни його контрагентами, загалом є вірною, але в даному випадку не спростовує допущені саме позивачем порушення податкового законодавства і не може звільняти останнього від настання відповідних юридичних наслідків.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволені позову.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Юг-Зіхер» - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В.Вербицька

---

О.В.Муравйов