Постанова

від 10.06.2014 по справі 808/2914/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року 13:18Справа № 808/2914/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі Білоусі А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак» до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000582200 від 07 квітня 2014 року,

за участю представників:

від позивача: Салтисюка Ю.В. (дов. від 05 травня 2014 року),

від відповідача: Сергієнко Т.С. (дов. № 8/10/33-10-019 від 16 січня 2014 року), -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак» (далі - позивач, ТОВ «Агрофірма «Бурчак») до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач, Токмацька ОДПІ ГУ Міндоходів), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000582200 від 07.04.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 186 176,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що обставини порушень податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Інвек» (з 20.05.2011 ТОВ «Оптісвіт») та ПП «Агро-Комплекс» не відповідають дійсності, оскільки за господарськими операціями товари поставлені, оплату за отримані товари здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку.

Усі первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій із ТОВ «Інвек» (з 20.05.2011 ТОВ «Оптісвіт») та ПП «Агро-Комплекс» відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованим в Мінюсті України 05 червня 1995 року за № 168/704, тобто мають всі обов'язкові реквізити. Податкові накладні відповідають вимогам Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 21.12.2010 № 969, зареєстрованого в Мінюсті України 29.12.2010 за № 1401/18696, та наказу Мінфіну України № 1379 від 01.11.2011 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстроване в Мінюсті України 22.11.2011 за № 1333/20071.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив у повному обсязі, з підстав зазначених у письмових запереченнях. У запереченнях відповідач зазначає, що порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 відбулось внаслідок віднесення до складу витрат та податкового кредиту сум по господарським операціям з ТОВ «Інвек» (з 20.05.2011 ТОВ «Оптісвіт») та ПП «Агро-Комплекс». Актами перевірок встановлено неможливість фактичного здійснення контрагентами позивача господарських операцій через відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності.

Також, подаковий орган зазначає, що до перевірки не надані документи, що свідчать про транспортування товару, а саме товарно-транспортні накладні або інші документи. На підставі вище викладеного вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом у порядку встановленому чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак» (код ЄДРПОУ 34378170) зареєстровано як юридична особа Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області 06.03.2007. Місцезнаходження юридичної особи: 72010, Запорізька область, Михайлівський район, село Бурчак, вулиця Євдокії Носаль, будинок 32. Види діяльності за кодом КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.46 Розведення свиней; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

У підтвердження наявності технічних та технологічних можливостей у позивача здійснення вищезазначених господарських операцій також підтверджується наступними документами.

Договір оренди нерухомого майна від 05.01.2012, укладений між ТОВ «Братислава» (орендодавець) та ТОВ «Агрофірма «Бурчак» (орендатор). Згідно з пункту 1.1 даного Договору орендодавець здає, а орендар приймає у строкове, платне користування, нерухоме майно за адресою: вулиця Янчука, буд. 6, 12 у с. Мар'янівка, Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 136-139).

Договір оренди нерухомого майна від 05.01.2012, укладений між ТОВ «Братислава» (орендодавець) та ТОВ «Агрофірма «Бурчак» (орендатор). Згідно з пункту 1.1 даного Договору орендодавець здає, а орендар приймає у строкове, платне користування, нерухоме майно за адресою: Промислова зона Бурчацької с/ради Михайлівського району Запорізької області (а.с. 140-142).

Договір оренди нерухомого майна № 1/11 від 01.03.2011, укладений між Пашковським М.Ю. (орендодавець) та ТОВ «Агрофірма «Бурчак» (орендатор). Згідно з пункту 1.1 даного Договору орендодавець здає, а орендар приймає у строкове, платне користування, нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Радгоспне, вул. Межева 9, 10, 11 (а.с. 143-144).

З 04.03.2014 по 13.03.2014, фахівцями Токмацької ОДПІ ГУ Міндоходів проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агрофірма «Бурчак» з питань відповідності вимогам чинного законодавства формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Оптісвіт» за період березень, квітень 2011 року та по ПП «Агро-Комплекс» за період грудень 2011 року та лютий, квітень, червень, липень, вересень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ«Агрофірма «Бурчак», пунктів 198.1, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, в результаті чого, підприємством занижено грошове зобов'язання по податку на додану вартість всього у сумі 117 466 грн., в тому числі по періодах: у березні 2011 року 12 617 грн.; у квітні 2011 року 59 043 грн.; у грудні 2011 року 18 470 грн., у лютому 2012 року 6 681 грн., у квітні 2012 року 4 709 грн., у червні 2012 року 5 066 грн., у липні 2012 року 4 771 грн., у вересні 2012 року 6 109 грн.

В тому числі по контрагентам:

- ТОВ «Інвек» (з 20.05.2011 ТОВ «Оптісвіт») на суму 71 660 грн., в тому числі у березні 2011 року - 12 617 грн., у квітні 2011 року - 59 043 грн.;

- ПП «Агро-Комплекс» на суму 45 806 грн., в тому числі у грудні 2011 року - 18 470 грн., у лютому 2012 року - 6 681 грн., у квітні 2012 року - 4 709 грн., у червні 2012 року - 5 066 грн., у липні 2012 року - 4 771 грн., у вересні 2012 року - 6 109 грн.

За результатами перевірки складено акт № 269/22/34378170 від 20.03.2014 (далі - акт перевірки № 269).

На підставі акту перевірки № 269 від 20.03.2014, Токмацькою ОДПІ ГУ Міндоходів винесено податкове повідомлення-рішення № 0000582200 від 07.04.2014, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 186 176,00 гривень, у тому числі за основним платежем 117 466,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 68 710,00 гривень.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням № 0000582200 від 07.04.2014 позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ «Інвек» (код ЄДРПОУ 36802819) судом встановлено наступне.

02.03.2011 між ТОВ «Інвек» (Постачальник) та ТОВ «Агрофірма «Бурчак» (Замовник) укладено договір поставки № 147/03/11.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що (мовою оригіналу):

« «Поставщик» обязуется передавать в течение срока действия «Договора» в собственность «Заказчику», а «Заказчик» обязуется принимать и оплачивать в течение срока действия «Договора» кормовые добавки (премиксы, концентраты, витамины, аминокислоты, энзимы и т.п.), ветеринарные препараты и ветеринарные инструменты, именуемые в дальнейшем «Товар», в количестве, ассортименте и по ценам, указанным в накладных «Поставщика» , имеющих ссылку на «Договор». ».

Пунктом 2 Договору передбачено умови постачання товару:

«2.1 Поставка «Товара» производится «Поставщиком» «Заказчику» партиями, по мере поступления заявок от «Заказчика».

… 2.4 Подтверждением выполнения «Поставщиком» заявки «Заказчика» является отметка «Заказчика» (подпись уполномоченного лица) о получении в накладной «Поставщика» на заказанную партию «Товара».

… 2.8 Датой поставки «Товара» является дата накладной «Поставщика» с отметкой «Заказчика» (подписью уполномоченного лица) о получении «Товара».

2.9 Товар считается переданным «Поставщиком» и принятым «Заказчиком» по качеству, согласно ветеринарных сертификатов и/или сертификатов качества изготовителя или компетентных органов страны-изготовителя «Товара» …».

В підтвердження виконання умов договору поставки № 147/03/11 позивачем надані наступні документи:

- рахунок-фактура № ТОВ-0368 від 03.03.2011 на товар Кормовий Премікс на загальну суму 77 287,80 грн., у тому числі ПДВ - 12 881,30 грн.; видаткова накладна № ТОВ-0986 від 03.03.2011; податкова накладна № 23 від 03.03.2011;

- рахунок-фактура № ТОВ-0507 від 30.03.2011 на товар Кормовий Премікс на загальну суму 6 908,92 грн., у тому числі ПДВ - 1 151,49 грн.; видаткова накладна № ТОВ-1489 від 30.03.2011; податкова накладна № 156 від 30.03.2011;

- рахунок-фактура № ТОВ-0524 від 01.04.2011 на товар Кормовий Премікс на загальну суму 134 185,00 грн., у тому числі ПДВ - 22 364,17 грн.; видаткова накладна № ТОВ-1513 від 01.04.2011 на загальну суму 81 540,00 грн., у тому числі ПДВ - 13 590,00 грн.; податкова накладна № 1 від 01.04.2011;

- рахунок-фактура № ТОВ-0520 від 01.04.2011 на товар Кормовий Премікс на загальну суму 134 185,00 грн., у тому числі ПДВ - 22 364,17 грн.; видаткова накладна № ТОВ-1514 від 01.04.2011 на загальну суму 52 645,00 грн., у тому числі ПДВ - 8 774,17 грн.; податкова накладна № 2 від 01.04.2011;

- рахунок-фактура № ТОВ-0534 від 04.04.2011 на товар Кормовий Премікс на загальну суму 32 400,00 грн., у тому числі ПДВ - 5 400,00 грн.; видаткова накладна № ТОВ-1560 від 04.04.2011; податкова накладна № 15 від 04.04.2011;

- рахунок-фактура № ТОВ-0563 від 07.04.2011 на товар Кормовий Премікс на загальну суму 37 454,00 грн., у тому числі ПДВ - 6 242,33 грн.; видаткова накладна № ТОВ-1645 від 07.04.2011; податкова накладна № 41 від 07.04.2011;

- рахунок-фактура № ТОВ-0564 від 07.04.2011 на товар Кормовий Премікс на загальну суму 179 295,80 грн., у тому числі ПДВ - 29 882,63 грн.; видаткова накладна № ТОВ-1546 від 07.04.2011; податкова накладна № 42 від 07.04.2011;

- рахунок-фактура № ТОВ-0609 від 13.04.2011 на товар Кормовий Премікс на загальну суму 13 452,80 грн., у тому числі ПДВ - 2 242,13 грн.; видаткова накладна № ТОВ-1783 від 13.04.2011; податкова накладна № 79 від 13.04.2011;

- рахунок-фактура № ТОВ-0680 від 27.04.2011 на товар кормовий премікс, премікс, вакцина, ветеринарний лікувальний препарат на загальну суму 163 710,00 грн., у тому числі ПДВ - 27 285,00 грн.; видаткова накладна № ТОВ-2038 від 27.04.2011; податкова накладна № 147 від 27.04.2011;

- рахунок-фактура № ТОВ-0685 від 28.04.2011 на товар кормовий премікс на загальну суму 2 398,00 грн., у тому числі ПДВ - 399,67 грн.; видаткова накладна № ТОВ-2065 від 28.04.2011; податкова накладна № 157 від 28.04.2011.

На вищезазначений товар ТОВ «Інвек» видані сертифікати якості товару (т. 1 а.с. 63-67).

Факт транспортування вищезазначеного товару підтверджується наступними товарно-транспортними накладними:

- № ТОВ-0986 від 03.03.2011, отримувач товару ОСОБА_4, пункт розвантаження АДРЕСА_1

- № ТОВ-1489 від 30.03.2011 отримувач товару ОСОБА_5, пункт розвантаження АДРЕСА_2

- № ТОВ-1513 від 01.04.2011 отримувач товару ОСОБА_5, пункт розвантаження АДРЕСА_1

- № ТОВ-1514 від 01.04.2011 отримувач товару ОСОБА_5, пункт розвантаження АДРЕСА_3

- № ТОВ-1560 від 04.04.2011 отримувач товару ОСОБА_4, пункт розвантаження АДРЕСА_2

- № ТОВ-1645 від 07.04.2011 отримувач товару ОСОБА_5, пункт розвантаження АДРЕСА_3

- № ТОВ-1646 від 07.04.2011 отримувач товару ОСОБА_5, пункт розвантаження АДРЕСА_1

- № ТОВ-1783 від 13.04.2011 отримувач товару ОСОБА_4, пункт розвантаження АДРЕСА_2

- № ТОВ-2038 від 27.04.2011 отримувач товару ОСОБА_5, пункт розвантаження АДРЕСА_1

- № ТОВ-2065 від 28.04.2011 отримувач товару ОСОБА_5, пункт розвантаження АДРЕСА_4

Також суду надано копію журналу реєстрації довіреностей за 2011 рік, виданих на отримання товару від ТОВ «Інвек» (т. 1 а.с. 132-136).

Оплата товару проводилась у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками з рахунку № 26004301160175 ТОВ «Агрофірма «Бурчак» у ПАТ «Банк Форум», про рух грошових коштів між позивачем та ТОВ «Інвек» з березня по травень 2011 року (а.с. 69-79).

Крім того, у підтвердження можливості ТОВ «Інвек» виконання вищевказаних господарських операцій позивачем надано суду ліцензію серії АВ № 416355 Головного управління Ветеринарної медицини в Запорізькій області, на право провадження оптової, роздрібної торгівлі ветеринарними медикаментами строком дії з 27.11.2009 по 26.11.2014.

Щодо правовідносин позивача з ПП «Агро-Комплекс» (код ЄДРПОУ 34589206) судом встановлено наступне:

01.03.2011 між ПП «Агро-Комплекс» (Продавець) та ТОВ «Агрофірма «Бурчак» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 5.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що (мовою оригіналу):

«Продавец обязуется передать в собственность (полное хозяйственное ведение), а Покупатель надлежащим образом принять и оплатить следующий товар:

1.1.1 Наименование: отруби пшеничные.

1.1.2 Единица измерения: т.

1.1.3 Общее количество поставляемого товара: 200 (двести)… ».

Розділом 2 Договору передбачено умови постачання товару та розрахунку за товар (мовою оригіналу):

«2.1 Условия поставки: силами и за счет Продавца.

2.2 Покупатель в течение одного банковского дня с момента получения партии Товара осуществляет ее оплату в размере 100 % всей стоимости.

2.3 Продавец обязан после полной оплаты товара предоставить Покупателю оригинал товарной и налоговой накладных на полную сумму поставленного товара.».

В підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу № 5 позивачем надані наступні документи:

- видаткова накладна № РН-0000190 від 01.12.2011 на товар висівки пшеничні на загальну суму 27 552,00 грн., у тому числі ПДВ - 4 592,00 грн.;; податкова накладна № 192 від 01.12.2011;

- рахунок-фактура № СФ-0000197 від 12.12.2011 на товар висівки пшеничні на загальну суму 28 014,00 грн., у тому числі ПДВ - 4 669,00 грн.; видаткова накладна № РН-0000196 від 12.12.2011; податкова накладна № 198 від 12.12.2011;

- рахунок-фактура № СФ-0000204 від 22.12.2011 на товар висівки пшеничні на загальну суму 27 804,00 грн., у тому числі ПДВ - 4 634,00 грн.; видаткова накладна № РН-0000203 від 22.12.2011; податкова накладна № 205 від 22.12.2011;

- рахунок-фактура № СФ-0000207 від 27.12.2011 на товар висівки пшеничні на загальну суму 27 447,00 грн., у тому числі ПДВ - 4 574,50 грн.; видаткова накладна № РН-0000205 від 27.12.2011; податкова накладна № 207 від 27.12.2011;

- рахунок-фактура № СФ-0000025 від 18.02.2012 на товар висівки пшеничні на загальну суму 14 696,00 грн., у тому числі ПДВ - 2 449,33 грн.; видаткова накладна № РН-0000024 від 18.02.2012; податкова накладна № 12 від 18.02.2012;

- рахунок-фактура № СФ-0000026 від 27.02.2012 на товар висівки пшеничні на загальну суму 25 388,00 грн., у тому числі ПДВ - 4 231,33 грн.; видаткова накладна № РН-0000025 від 27.02.2012; податкова накладна № 13 від 27.02.2012;

- рахунок-фактура № СФ-0000052 від 06.04.2012 на товар висівки пшеничні на загальну суму 28 255,50 грн., у тому числі ПДВ - 4 709,25 грн.; видаткова накладна № РН-0000051 від 06.04.2012; податкова накладна № 6 від 06.04.2012;

- рахунок-фактура № СФ-0000074 від 19.06.2012 на товар висівки пшеничні на загальну суму 30 396,80 грн., у тому числі ПДВ - 5 066,13 грн.; видаткова накладна № РН-0000077 від 19.06.2012; податкова накладна № 5 від 19.06.2012;

- рахунок-фактура № СФ-0000077 від 04.07.2012 на товар висівки пшеничні на загальну суму 28 626,71 грн., у тому числі ПДВ - 4 771,71 грн.; видаткова накладна № РН-0000080 від 04.07.2012; податкова накладна № 1 від 04.07.2012;

- видаткова накладна № РН-0000095 від 10.09.2012 на товар висівки пшеничні на загальну суму 36 656,00 грн., у тому числі ПДВ - 6 109,33 грн.; податкова накладна № 1 від 10.09.2012.

Факт транспортування вищезазначеного товару підтверджується наступними товарно-транспортними накладними (пункт розвантаження у с. Мар'янівка Дніпропетровської області): № П2608 від 01.12.2011, № П2803 від 12.12.2011, № П2847 від 22.12.2011, № П2910 від 27.12.2011, № П3103 від 18.02.2012, № П2987 від 27.02.2012, № П3807 від 06.04.2012, № П3917 від 19.06.2012, № П4009 від 10.09.2012.

Оплата товару проводилась у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками з рахунків ТОВ «Агрофірма «Бурчак» у ПАТ «Банк Форум», про рух грошових коштів між позивачем та ПП «Агро-Комплекс» з лютого по жовтень 2012 року (а.с. 118-131).

Для підтвердження використання отриманого від ТОВ «Інвек» та ПП «Агро-Комплекс» товару позивачем надано суду: звіти спостереження про стан тваринництва за 2011 та 2012 роки на ТОВ «Агрофірма «Бурчак», виписки з бухгалтерського обліку ТОВ «Агрофірма «Бурчак», статистичні звіти «Основні економічні показники роботи» за 2011 та 2012 роки, виписки з журналу ордеру № 9 про рух тварин та птахів на фермі (а.с. 145-148, 157-183).

Враховуючи наявність вищезазначених первинних документів при проведенні перевірки, суд вважає висновки акту перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, необґрунтованим, виходячи з наступного.

Статтею 3 Закону України № 996-IV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-IV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-IV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону та пункту 2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, про факт отримання товару позивачем свідчать залучені до матеріалів справи первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні», пункту 2.4. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Згідно з пунктами 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документа на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 за № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначалося вище, всі придбані ТМЦ були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані позивачем на підставі накладних, оплачені, та в подальшому використані у власній господарській діяльності, що підтверджується наданими документами, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Первинні документи, наявності господарських відносин між позивачем та ТОВ «Інвек» та ПП «Агро-Комплекс», виписані відповідно до пункту 9.2. статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» пункту 2.4. статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Абзацем «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, позивачем надані всі необхідні документи (податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки тощо), на підставі яких підприємству дозволяється формувати валові витрати та податковий кредит, а також відображати їх у звітності.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, видаткових накладних, документів про оплату придбаного товару від ТОВ «Інвек» та ПП «Агро-Комплекс» приймаючи до уваги, що зазначені документи не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку їх оформлення вимогам Податкового кодексу України акт перевірки не містить, позивач цілком правомірно визначено податку на додану вартість.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» та від 22 січня 2009 року «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

В свою чергу, суд дійшов висновку, що зміст укладених між ТОВ «Агрофірма «Бурчак» і ТОВ «Інвек», ПП «Агро-Комплекс» правочинів не суперечить актам цивільного законодавства, а податковий орган не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Загалом, реальність вчинення господарської операції пов'язується податковим органом лише з обставинами діяльності третьої особи, що є неприпустимим як за законодавством України так і міжнародними нормами.

Зокрема, стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Надаючи правову оцінку спірному рішенню відповідача суд виходить з приписів частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення податкового органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Обставини, які слугували фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно спірних податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог Податкового кодексу України.

Крім того, платник податків, який сумлінно придбав товар в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про «дефекти» правового статусу свого контрагента.

Таким чином, оскільки позивачем у підтвердження здійснення спірних господарських операцій з ТОВ «Інвек» та ПП «Агро-Комплекс» суду надано необхідні первинні документи, то суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов свого висновку про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак» підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000582200 від 07.04.2014 скасуванню повністю.

Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 94, 158, 160, 161, 162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000582200 від 07 квітня 2014 року, винесене Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 186 176,00 грн.

Судові витрати у розмірі 372,36 (триста сімдесят дві гривні тридцять шість копійок) грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак» (код ЄДРПОУ 34378170) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов.