Рішення

від 03.07.2014 по справі 910/9197/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9197/14 03.07.14 За позовом Приватного підприємства "Правова система-М"

До Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

Про стягнення 33 190,89 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача Іл’їн Д.В. - пред. по довір.

Від відповідача Мельниченко Р.В. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 26 000 грн. основного боргу за Договором № 16/11 на охорону об'єкта постами фізичної охорони приватним підприємством «Правова система-М» від 10.12.2011р., 7 000 штрафу та 190,89 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014р. порушено провадження у справі № 910/9197/14 та призначено розгляд справи на 10.06.2014р.

06.06.2014р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на дію обставин непереборної сили.

10.06.2014р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 03.07.2014р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

17.06.2014р. через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення до відзиву, в яких відповідач навів додаткові обставини та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 03.07.2014р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував повністю та просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 03.07.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2011р. між сторонами було укладено Договір №16/11 на охорону об'єкта постами фізичної охорони приватним підприємством «Правова система -М».

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Директором Єрьомкіним Олександром Володимировичем, який діяв на підставі Статуту, та від відповідача - Директором Кримської філії Савіним Володимиром Анатолійовичем, який діяв на підставі Положення про філію та Довіреності від 23.11.2011р. № 01-01/3134, та скріплено печатками Даний Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1.1. Договору позивач, як замовник, зобов'язався передати майно, яке знаходиться в окремих приміщеннях (будівлях), земельних ділянках, які перераховані в Дислокації (Додаток № 1 до Договору) об'єкта, під охорону поста фізичної охорони ПП «Правова система - М» - позивача, як охорони, а охорона зобов'язалася здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення збереження цілісності майна замовника з метою припинення безпосереднього посягання на нього, несанкціонованого замовником доступу сторонніх осіб до майна на об'єкті охорони, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень по майну.

Відповідно до п. 1.1.1. Договору відповідач, як замовник, зобов'язався виконувати передбачені Договором правила майнової безпеки і своєчасно проводити оплату за послуги охорони.

Згідно з п.3.2. Договору вартість охоронних послуг по Договору, на кожний окремий місяць, розраховується сторонами на підставі Дислокації та Розрахунку, відповідно до кількості годин надання послуг в кожному окремому місяці та їх вартості.

Відповідно до п. 3.5.1. Договору всі платежі за Договором здійснюються замовником не пізніше 15-го числа кожного місяця за цей місяць.

На підставі п.3.7. Договору до замовника своєчасно направляється охороною рахунок на оплату, акт виконаних робіт та інші необхідні йому фінансові документи.

Позивач та відповідач належним чином виконували умови Договору, проте, з березня місяця відповідач припинив оплачувати послуги з охорони.

17.03.2014р. позивач направив відповідачу письмову претензія з вимогою оплатити надані послуги за березень 2014 року за Договором №16/11 згідно рахунку № 587 від 25.02.2014р. на суму 20 000 грн.

21.03.2014p. відповідач, з порушенням термінів оплати, перерахував позивачу по рахунку №587 від 25.02.2014р. грошові кошти у розмірі 4 000 грн.

Після вищевказаної оплати заборгованість відповідача перед позивачем за послуги охорони за березень місяць склала - 16 000 грн.

01.04.2014p. та 09.04.2014p. позивач направляв відповідачу претензії № 1 та № 2, з вимогою погасити заборгованість.

Відповідач залишив вказані претензії без відповіді та належного реагування, грошові кошти не перерахував.

15 квітня 2014р. на підставі п.9.1 та п.9.1.2 Договору позивач повідомив відповідача, що в односторонньому порядку призупинив дію Договору і зняв пост охорони за адресою м. Сімферополь вул. К. Маркса/Желябова, 10.

За розрахунком позивача за березень - квітень 2014 року заборгованість відповідача за отримані послуги охорони складає - 26 000 грн. (16 000 грн. за березень та 10 000 грн. за квітень.).

Також, позивачем було нараховано пеню у розмірі - 190,89 грн., відповідно до п. 8.1. Договору, та 7 000 грн. штрафу, відповідно до п. 8.2. Договору.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на непереборну силу.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення основного боргу, та відмові в частині стягнення штрафних санкцій, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до п. 1.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Водночас необхідно мати на увазі, що за приписом частини третьої статті 550 ЦК України кредитор не має права на неустойку (в тому числі пеню та штраф) у разі, якщо боржник згідно із статтею 617 цього Кодексу не відповідає за порушення зобов'язання.

Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності (таяння снігу в горах, щорічні сезонні мусонні дощі тощо), а екстраординарна подія, яка не є звичайною.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 15.04.2014р. № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Об'єкт охорони знаходився на територій Автономної Республіки Крим, яка на даний час визнана тимчасово окупованою.

Події, що відбувалися на території Автономної Республіки Крим в березні - квітні 2014 року, повністю підпадають під ознаки непереборної сили та визнаються судом підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.

Щодо позовних вимог про стягнення основного боргу, то відповідач не довів наявність підстав для звільнення від виконання ним обов'язку щодо погашення боргу за надані послуги охорони.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б повністю спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Мельникова 81А, ідентифікаційний код 25287988) на користь Приватного підприємства «Правова система-М» (99055, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова 195, кв. 45; 99011, м. Севастополь, вул. Кулакова 24, ідентифікаційний номер 35128262), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 26 000 (двадцять шість тисяч) грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 431 (одна тисяча чотириста тридцять одна) грн. 18 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В решті позову відмовити.

Суддя О.М. Ярмак

Повне рішення складено 08.07.2014р.