Постанова

від 01.10.2014 по справі 910/9197/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Справа№ 910/9197/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання - Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Мітько В.В., представник за довіреністю №73/14 від 10.05.2014р.;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2014р. (підписано-08.07.2014р.)

у справі № 910/9197/14 (суддя: Ярмак О.М.)

за позовом Приватного підприємства «Правова система-М»

до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України

про стягнення 33 190,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Приватне підприємство «Правова система-М» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 26000,00грн. згідно Договору №16/11 на охорону об'єкта постами фізичної охорони приватним підприємством «Правова система-М» від 10.12.2011р., 7000,00грн. штрафу та 190,89грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014р. позовну заяву Приватного підприємства «Правова система-М» прийнято до провадження та порушено провадження у справі №910/9197/14.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору №16/11 позивач здійснював фізичну охорону об'єктів відповідача, тоді як останній вартість послуг з охорони не сплатив та заборгував 26000,00грн. Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача, як до боржника , який прострочив виконання , пені у розмірі 190,89грн. та штрафу у розмірі 7 000,00грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідач позов не визнав. Обгрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилався на дію обставин непереборної сили, що полягає в окупації території Автономної Республіки Крим військами Російської Федерації і у зв'язку з цим вважав, що звільнений від виконання основного зобов'язання та від відповідальності за порушення виконання зобов'язання у зв'язку з тим, що на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 04.04.2014р. через який здійснювалися розрахунки між сторонами, було розміщено повідомлення, що даний банк та його відділення припиняють здійснення банківської діяльності на території АРК з 15.04.2014р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2014р. у справі №910/9197/14 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на користь Приватного підприємства «Правова система-М» заборгованість у розмірі - 26000,00грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1431 грн. 18 коп. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2014р. в частині стягнення з Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на користь Приватного підприємства «Правова система-М» заборгованості у розмірі 26 000, 00 грн., а також стягнення витрат по сплаті судового збору в розмірі - 1 431, 18 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити Приватному підприємству «Правова система-М» у позовних вимогах в повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження відповідач посилався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

За оцінкою апелянта, він не зміг виконати свої зобов'язання внаслідок дії непереборної сили, що полягає в окупації території Автономної Республіки Крим військами Російської Федерації , у зв'язку з чим 04.04.2014р. на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», через який здійснювалися розрахунки між сторонами, було розміщено повідомлення про припинення здійснення банком та його відділеннями припиняють банківської діяльності на території АРК з 15.04.2014р.. Вказана обставина, на думку апелянта, звільняла його від виконання зобов'язань за договором та від відповідальності за порушення його умов. Скаржник зазначав, що ці обставини не були враховані судом першої інстанції, що призвело до прийняття судом рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2014р. для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України у справі №910/9197/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді: Кропивної Л.В., суддів: Жук Г.Л., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2014р. у справі №910/9197/14 у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., суддів: Жук Г.А., Руденко М.А. апеляційну скаргу Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2014р. у справі №910/9197/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.09.2014р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2014р. у справі №910/9197/14 у зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2014р. прийнято апеляційну Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2014р. у справі № 910/9197/14 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2014р. у справі № 910/9197/14 було виправлено ряд описок, допущених в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2014р.

17.09.2014р у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 01.10.2014р.

У судове засідання 01.10.2014р. представники відповідача не з'явилися.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 17.09.2014р. колегією суддів оголошено перерву до 01.10.2014р.

Зі змісту протоколу судового засідання від 17.09.2014р. та наявної у справі розписки вбачається, що представник відповідача був присутнім в судовому засіданні, про час та дату наступного судового засідання на 01.10.2014р. повідомлений під розписку, про що міститься підпис представника останнього.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений судом апеляційної інстанції про час та місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні не скористався. Про причини неявки суд не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Крім того, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 01.10.2014р. за відсутності представників відповідача.

У судовому засіданні 01.10.2014р. представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 11.12.2011р. між Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (надалі - замовник, відповідач) та Приватним підприємством «Правова система-М» (надалі - виконавець, позивач) був укладений Договір №16/11 на охорону об'єкта постами фізичної охорони приватним підприємством «Правова система -М» (далі - Договір), за умовами якого замовник зобов'язався передати майно, яке знаходиться в окремих приміщеннях (будівлях), земельних ділянках, які перераховані в Дислокації (Додаток № 1 до Договору) об'єкта, під охорону поста фізичної охорони ПП «Правова система - М», як охорони, а охорона зобов'язалася здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення збереження цілісності майна замовника з метою припинення безпосереднього посягання на нього, несанкціонованого замовником доступу сторонніх осіб до майна на об'єкті охорони, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень по майну, а замовник зобов'язався виконувати передбачені Договором правила майнової безпеки і своєчасно проводити оплату за послуги охорони (п. 1.1., п. 1.1.1. Договору).

У пункті 3.1 Договору сторонами встановлено, що ціна послуг охорони за цим Договором є договірною і визначається сторонами у протоколі узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони (Додаток №2 до Договору), який є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 3.2. Договору вартість охоронних послуг по Договору, на кожний окремий місяць, розраховується сторонами на підставі Дислокації та визначається у Розрахунку, виставленому «Охороною».

Пунктами 3.5 та 3.5.1 Договору визначено, що оплата за послуги охорони здійснюється замовником на умовах передплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок «Охорони» не пізніше 15 числа кожного місяця за поточний місяць. Датою оплати вважається дата зарахування коштів замовника на банківський рахунок охорони (п. 3.6. Договору).

Замовник забезпечує своєчасне отримання від охорони свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату, актів виконаних робіт та інших необхідних йому фінансових документів (п. 3.7 Договору).

У встановленому порядку цей Договір не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

11.12.2011р. сторонами було підписано акт про виставлення охорони на об'єкт, з якого вбачається, що на об'єкт, розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 28/ Жерябова, 10, виставлений пост фізичної охорони ПП «Правова система-М» у кількості однієї людини.

01.02.2014р. позивач та відповідач підписали протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони (а.с. 20, т. 1), відповідно до якого вартість послуг виконавця за Договором за один календарний місяць одного цілодобового поста становить - 20 000,00 грн. без ПДВ, оплата послуг здійснюється на підставі акту прийому-передачі наданих послуг, у безготівковій формі, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок виконавця відповідних коштів в національній валюті України згідно виставленого рахунку-фактури.

Спір, переданий на вирішення суду першої інстанції, полягав у вирішенні питання, чи звільняється від виконання договору зобов'язана сторона у разі, коли виконанню перешкоджає припинення діяльності банку, через який здійснюються безготівкові розрахунки.

Матеріалами справи доведено і відповідач не заперечує того, що позивач здійснював охорону об'єктів у відповідності до умов Договору у березні, вартістю 20 000 грн. і частково у квітні 2014 р. на суму 10 000 грн.

Задовольняючи суму основного боргу повністю, місцевий господарський суд, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України та п. 3.5.1. Договору №16/11 від 11.12.2011р., виходив з того, що строк виконання грошового зобов'язання відповідача на момент розгляду справи настав.

Водночас, місцевий господарський суд в частині стягнення пені та штрафу зазначив, що за приписом частини третьої статті 550 ЦК України кредитор не має права на неустойку (в тому числі пеню та штраф) у разі, якщо боржник згідно із статтею 617 цього Кодексу не відповідає за порушення зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для стягнення основного боргу у розмірі 26 000 грн., однак мотиви, за яких місцевий господарський суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення пені та штрафу з посиланням приписи статті 617 ЦК України, судова колегія вважає хибними.

Як слідує з матеріалів справи, 31.03.2014р. уповноважені представники сторін підписали та скріпили печатками Акт №587 здачі, приймання виконаних робіт, послуг від 31.03.2014р., яким підтверджується надання позивачем відповідачу на виконання умов Договору у березні 2014 року послуг вартістю 20 000,00грн. (а.с. 23, т. 1).

Крім того, 15.04.2014р. уповноважені представники сторін підписали та скріпили печатками Акт №598 здачі, приймання виконаних робіт, послуг від 15.04.2014р., яким підтверджується надання позивачем відповідачу на виконання умов Договору у квітні 2014 року послуг вартістю 10000,00грн. (а.с. 24, т. 1).

З акту про зняття об'єкту з охорони від 15.04.2014р. (підписаних повноважним представником замовника - Богатиревою Ю.О., повноваження якої підтверджуються наказом Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України «Про закриття відокремленого підрозділу державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України - Кримської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України №164 від 22.04.2014р., та скріплених печаткою відповідача) вбачається, що вказані послуги ПП «Правова система-М» надавались ДП «Інформаційний центр» до 08:00 год. 15.04.2014р. (а.с. 22, т. 1).

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктами 3.5 та 3.5.1 Договору визначено, що оплата за послуги охорони здійснюється замовником на умовах передплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок «Охорони» не пізніше 15 числа кожного місяця за поточний місяць. Датою оплати вважається дата зарахування коштів замовника на банківський рахунок охорони (п. 3.6. Договору).

Отже, з урахуванням положень пункту 3.5.1 Договору останнім днем закінчення строку для оплати наданих у березні 2014 року послуг є 15.03.2014р., а за послуги надані у квітні 2014 року відповідач повинен був виконати своє грошове зобов'язання з їх оплати до 15.04.2014р.

Водночас, з матеріалів справи слідує, що 21.03.2014р. відповідач частково оплатив надані послуги з охорони за березень у розмірі 4000,00грн. згідно рахунку №587 від 25.02.2014р.

Таким чином, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором вартість наданих послуг охорони за період березень - квітень 2014 року у визначений строк в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед виконавцем у розмірі 26000,00грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням надання позивачем послуг, колегія суддів погоджується з вірним висновком суду першої інстанції про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості з врахуванням часткової оплати відповідачем в загальному розмірі 26000,00грн., з яких: за березень у сумі 16000,00грн. та за квітень у розмірі 10000,00грн.

При цьому, посилання відповідача на неможливість виконання ним грошового зобов'язання згідно Договору, у зв'язку з припиненням діяльності Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» з 15.04.2014р. на території Автономної Республіки Крим та на постанову Національного банку України №260 від 06.05.2014р., відповідно до якої заборонено банкам України тимчасово здійснювати діяльність в АРК до завершення російської окупації, як на обставину непереборної сили, що унеможливлює виконання ним зобов'язання, колегією суддів відхиляються, оскільки ДП «Інформаційний центр» мало виконати своє зобов'язання з оплати наданих послуг у березні 2014 року до 15.03.2014р., а у квітні 2014р. - до 15.04.2014р.

Відповідач не довів, що до 15.04.2014 р. вчинив дії, спрямовані на реальне виконання грошового зобовязання перед позивачем і передав до банку, у якому відкриті його рахунки, платіжну вимогу про оплату послуг охорони, а тому висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не несе відповідальності за невиконання ним своїх зобовязань, внаслідок дії непереборної сили, суперечить фактичним обставинам справи.

Водночас, невиконання банком розпорядження клієнта не звільняє останнього від відповідальності за договором, укладеним ним з третьою особою особою в силу приписів ч. 2 ст. 218 ГК України.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що у разі порушення замовником зобов'язань, визначених у п. 3.5 цього Договору, він сплачує охороні (крім пені) узгоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10 відсотків від суми невиконаного своєчасно зобов'язання.

Отже, здійснивши перерахунок 10% від суми загальної вартості невиконаного своєчасно зобов'язання з оплати наданих послуг, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення штрафу розмірі 7000,00грн. за прострочення виконання відповідачем зобов'язання за спірним Договором є правомірною і є такою, яка підлягає задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 8.1 Договору у разі несвоєчасної (неповної) оплати послуг за Договором, замовник сплачує охороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який нараховувалася пеня) від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежів в межах трирічного строку позовної давності.

Водночас, колегія суддів, здійснивши розрахунок заявленої до стягнення позивачем пені прийшла до висновку про правомірність стягнення з ДП «Інформаційний центр» на користь ПП «Правова система-М» пені у розмірі 190,89грн.

За таких обставин справи, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині відмови в стягненні 7000,00грн. штрафу та 190,89грн. пені з прийняттям нового рішення про задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача. З огляду на те, що позов задоволений в повному обсязі, аналогічним чином підлягають розподілу витрати по сплаті судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції, тобто судовий збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2014р. у справі №910/9197/14 залишити без задоволення.

2.Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2014р. у справі №910/9197/14 в частині відмови в стягненні 7000,00грн. штрафу та 190,89грн. пені.

3.Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позов Приватного підприємства «Правова система-М» до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про стягнення 7000,00грн. штрафу та 190,89грн. пені.

4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2014р. у справі №910/9197/14 залишити без змін.

5.Стягнути з Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Мельникова 81А, ідентифікаційний код 25287988) на користь Приватного підприємства «Правова система-М» (99055, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова 195, кв. 45; 99011, м. Севастополь, вул. Кулакова 24, ідентифікаційний номер 35128262) 7000 (сім тисяч) гривень 00 коп. штрафу та 190 (сто дев'яносто) гривень 89 коп. пені.

6.Стягнути з Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Мельникова 81А, ідентифікаційний код 25287988) на користь Приватного підприємства «Правова система-М» (99055, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова 195, кв. 45; 99011, м. Севастополь, вул. Кулакова 24, ідентифікаційний номер 35128262) 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору за розгляд в суді першої інстанції.

7.Матеріали справи №910/9197/14 повернути до місцевого господарського суду.

8. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідних наказів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Л.Г. Смірнова