Рішення

від 02.07.2014 по справі 907/393/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 907/393/14 02.07.14

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія

"Комфортбуд-4"

про стягнення 118342,00 грн. заборгованості за кредитним договором

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Бічуков А.В. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 02.07.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-4" про стягнення 118342,00 грн. заборгованості за кредитним договором №11207077000 від 30.08.2007 року, в тому числі: 39750,68 грн. - заборгованість за кредитом, 71177,48 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3113,84 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 4300,00 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.04.2014р. порушено провадження у справі №907/393/14р.

07.05.2014р. від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-4" до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2014р. матеріали справи №907/393/14 за вищевказаним позовом направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

В результаті автоматичного розподілу вказана справа була передана для розгляду судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2014р. суддею Гулевець О.В. прийнято справу № 907/393/14 до свого провадження та призначено її розгляд на 03.06.2014р.

03.06.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-4" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в судовому засіданні 03.06.2014р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання позивачу можливості надати всі необхідні документи для розгляду справи.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-4" в судове засідання 03.06.2014р. не з'явився, проте від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2014р. розгляд справи №907/393/14 відкладено на 18.06.2014р.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в судовому засіданні 18.06.2014р. надав суду пояснення по справі, але витребуваних судом документів не надав.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-4" в судове засідання 18.06.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2014р. розгляд справи №907/393/14 відкладено на 02.07.2014р.

20.06.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" надійшли витребувані судом документи по справі.

01.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" надійшли пояснення щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в судовому засіданні 02.07.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-4" в судове засідання 02.07.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 02.07.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.08.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (банк, позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-4" (відповідач, позичальник) укладено Кредитний договір №11207077000 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 63 920(шістдесят три тисячі дев'ятсот двадцять) гривень в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 30.08.2007 р. по 30.08.2011р. (п. 1.2.1).

Згідно з п. 1.2.2. Кредитного договору, позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору).

Згідно п. 1.3.1 Кредитного договору, за використання кредитних коштів за цим Договором встановлюється процентна ставка в розмірі 16 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього Договору.

За користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 32 % річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за Договором. Нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ (п.1.3.2).

В подальшому між сторонами було внесено зміни та доповнення до Кредитного згідно з Додатковою угодою №1 від 30.04.2008р. до Кредитного договору, Додатковою угодою №2 від 14.01.2009р. до Кредитного договору, Додатковою угодою №3 від 24.07.2009р. до Кредитного договору, Додатковою угодою №4 від 10.06.2010р. до Кредитного договору.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 30.04.2008р. до Кредитного договору, сторони погодили, що з 01.05.2008р. по 31.05.2008р. за використання кредитних коштів, а саме строкової суми основного боргу, за Договором встановлюється процентна ставка в розмірі 18% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена згідно умов Договору.

Додатковою угодою №2 від 14.01.2009р. до Кредитного договору сторони вирішили викласти Додаток № 1 до Договору "Графік погашення кредиту" в новій редакції згідно з Додатком № 1 до цієї Додаткової угоди та дійшли згоди, що з 14.01.2009р. за використання кредитних коштів, а строкової суми основного боргу, за Договором встановлюється процентна ставка в розмірі 25% річних, за використання кредитних коштів понад встановлений термін процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 50% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена згідно умов Договору.

Додатковою угодою №3 від 24.07.2009р. до Кредитного договору, сторони вирішили викласти Додаток № 1 до Договору "Графік погашення кредиту" в новій редакції згідно з Додатком № 1 до цієї Додаткової угоди та домовилися, що з 24.07.2009р. за використання кредитних коштів, а саме строкової суми основного боргу, за Договором встановлюється процентна ставка в розмірі 24 (двадцять чотири) % річних, за використання кредитних коштів понад встановлений термін процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 48 (сорок вісім) % річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена згідно умов Договору.

Додатковою угодою №4 від 10.06.2010р. до Кредитного договору сторони вирішили, зокрема, викласти Додаток № 1 до Договору "Графік погашення кредиту" в новій редакції згідно з Додатком № 1 до цієї Додаткової угоди та домовилися викласти пункти 4.8., 5.9. Договору у новій редакції та доповнити розділ 4 пунктом 4.10.

Відповідно до умов п. 7.1. Кредитного договору за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 17% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості за методом факт/360, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Відповідно до п. 9.5. Кредитного договору, строк дії даного Договору встановлюється з дати його укладення і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування.

Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, а саме: надав Відповідачу грошові кошти.

Як вбачається з матеріалів справи свої зобов'язання за Кредитним договором позивач виконав, надавши відповідачу кредити в сумі 63 920, 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №0606270738 від 30.08.2007 року та банківською випискою з позичкового рахунку позичальника.

Проте, відповідач, в порушення своїх зобов'язань за Кредитним договором, кредитні кошти, у встановлений договором строк, в повному обсязі позивачу не повернув, у зв'язку з чим, станом на 08.04.2014 року, прострочена заборгованість за кредитом складає 39750,68 грн.

Позивач зазначає, що внаслідок порушення відповідачем умов Кредитного договору, станом на 08.04.2014 року, заборгованість відповідача складає 118342,00 грн. з яких: 39750,68 грн. - заборгованість за кредитом, 71177,48 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3113,84 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 4300,00 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.

Враховуючи вищевикладені обставини позивач звернувся до суду з даним позовом.

07.05.2014р. від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-4" до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом на суму 24844,20 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом на суму 14052,34 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом на суму 3113,84 грн. та у задоволенні вказаних вимог відмовити. Також, в даній заяві відповідач просить суд відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом на суму 36852,33 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами на суму 4165,81 грн., у зв'язку необґрунтованістю заявленої суми та наданих розрахунків.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З системного аналізу вищевикладених положень, суд дійшов висновку, що між сторонами склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

На виконання умов Кредитного договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідача.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредиту, оплати відсотків (процентів) за користування кредитом, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за кредитом у розмірі 39750,68 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 71177,48 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності заборгованості за кредитом у розмірі 39750,68 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 71177,48 грн. підтверджується матеріалами справи.

Під час розгляду справи відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом на суму 24844,20 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом на суму 14052,34 грн.

Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Пунктом 4 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Пунктом 4.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

З наявної в матеріалах справи банківської виписки з рахунку відповідача, вбачається, що відповідачем за час користування кредитними коштами здійснювалось часткове погашення заборгованості за кредитом та процентами. Останнє погашення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами було здійснене відповідачем 15.11.2011р. Зазначене свідчить про переривання строку позовної давності.

При цьому, суд зазначає, що здійснення відповідачем часткового погашення заборгованості по процентах за користування кредитними коштами є по суті визнанням відповідачем факту користування кредитними коштами за Кредитним договором та наявності заборгованості, а тому свідчить про переривання позовної давності за кредитом, в тому числі за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами.

Враховуючи вищевикладені обставини та оскільки відбулось переривання строку позовної давності, то позивач звернувся з позовною заявою (вих. 33-4/28 від 10.04.2014 від 23.12.2013р.), що подана до суду 18.04.2014р. - дата на поштовому конверті, в межах загального строку позовної давності, у зв'язку з чим, заява відповідача про застосування строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом на суму 24844,20 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом на суму 14052,34 грн. задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 39750,68 грн. та за процентами у розмірі 71177,48 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем, також, заявлено про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 3113,84 грн., яка нарахована за загальний період з 30.08.2011 р. по 27.02.2012р., та пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 4300,00 грн., що нарахована за загальний період з 09.10.2013 р. по 08.04.2014р.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до умов п. 7.1. Кредитного договору за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 17% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості за методом факт/360, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Суд, перевіривши розрахунок позивача пені за несвоєчасну сплату процентів встановив, що даний розрахунок є вірним, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 4300,00 грн.

Щодо розрахунку пені за несвоєчасну сплату процентів здійсненого відповідачем у заяві про застосування строків позовної давності, то суд визнає даний розрахунок безпідставним, оскільки, як встановлено судом вище строк позовної давності щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом не пропущений.

Як зазначено судом, позивач, також, просить суд стягнути пеню за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 3113,84 грн., яка нарахована за загальний період з 30.08.2011 р. по 27.02.2012р.

Відповідачем було заявлено про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом на суму 3113,84 грн.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач здійснює нарахування пені за несвоєчасну сплату кредиту за загальний період з 30.08.2011 р. по 27.02.2012р. Таким чином, строком позовної давності в даному випадку є період з 27.02.2012р. по 27.02.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, з даним позовом до суду позивач звернувся 18.04.2014 р. - дата на поштовому конверті, в якому позовна заява направлена до суду, що узгоджується з положеннями ст. 51 ГПК України, тобто після спливу позовної давності.

Таким чином, суд дійшов висновку про пропущення позивачем строків позовної давності в частині позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 3113,84 грн., у зв'язку з чим позов в даній частині задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-4" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, будинок 15, код ЄДРПОУ 33537230) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61001, м. Харків, пр. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) 39750 (тридцять дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 68 коп. - заборгованості за кредитом, 71177 (сімдесят одну тисячу сто сімдесят сім) грн. 48 коп. - заборгованості за процентами, 4300 (чотири тисячі триста) грн. 00 коп. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 2304 (дві тисячі триста чотири) грн. 56 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 07.07.2014р.

Суддя О.В. Гулевець