Постанова

від 01.07.2014 по справі 2а-3151/10/0370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Справа № 3782/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання Щербі С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «Макаронна компанія» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000742301/0 та №0000752301/0 від 24.09.2010 року, -

ВСТАНОВИЛА :

ПП «Макаронна компанія» 18.11.2010 року звернулась з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №0000742301/0 та № 0000752301/0 від 24.09.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Макаронна компанія» за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року.

За наслідками перевірки складено акт № 5131/2301/34051959 від 03.09.2010 року.

В результаті перевірки встановлено, що ПП «Макаронна компанія» в порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 статті 5, пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток в загальній сумі 2502118 грн., а також порушено вимоги підпункту 7.4.5, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 5.7., 5.8 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 2239361,75 грн., що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 2238139,23 грн.

Підставою для встановлення вказаних порушень на думку відповідача є визнання нікчемними правочинів, укладених між ПП «Макаронна компанія» та ПП «Зерно-зберігальна компанія», ПП «Гратіс Плюс», ПП ОСОБА_1 і ПП ОСОБА_2 На підставі вищевказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0000742301/0 від 24.09.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4622366 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000752301/0 від 24.09.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5004235,50 грн.

Позивач не погоджується з твердженням відповідача, що вищевказані угоди є нікчемними. Посилання відповідача на пояснення ОСОБА_3 - директора та засновника ПП «Зерно-зберігальна компанія», що він не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ПП «Зерно-зберігальна компанія» та не підписував будь яких документів, що стосується діяльності ПП «Зерно-зберігальна компанія»; ОСОБА_1 - приватного підприємця та засновника, директора ПП «Гратіс Плюс» про те, що він як приватний підприємець та посадова особа ПП «Гратіс Плюс» не здійснював фінансово-господарської діяльності; підприємця ОСОБА_2 про те, що він не реєструвався як приватний підприємець, не мав на меті цього робити та не підписував жодних договорів, фінансових та бухгалтерських документів, не можуть бути беззаперечними доказами того, що не вони підписували договорів та накладних, зазначених у згаданому акті перевірки, оскільки жодний нормативно-правовий акт не ставить в причинний зв'язок визнання угод нікчемними від пояснення осіб про те, що вони ні угод, ні будь-яких інших документів на виконання угод не підписували. Тому вищевказані пояснення згаданих осіб не позбавляють правового значення видані за господарськими операціями з ПП «Макаронна компанія» у ПП «Зерно-зберігальна компанія», ПП «Гратіс Плюс», підприємцем ОСОБА_2 податкові накладні.

Оскаржуваною постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2011 року позовну заяву ПП «Макаронна компанія» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000742301/0 та №0000752301/0 від 24.09.2010 року - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000742301/0 та № 0000752301/0 від 24.09.2010 року.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що правочини, укладені між ПП «Макаронна компанія» та ПП «Зерно-зберігальна компанія», ПП «Гратіс Плюс», ПП ОСОБА_1 і ПП ОСОБА_2 містять ознаки нікчемності, оскільки з інформації, отриманої з ГВПМ Луцької ОДПІ в ході оперативного опрацювання контрагентів постачальників вбачається, що дані контрагенти ніяких фінансових операцій з підприємствами не проводили та не поставляли будь-який товар. Вважають, що податкові повідомлення-рішення № 0000742301/0 та № 0000752301/0 від 24.09.2010 року винесені Луцькою ОДПІ правомірно. Просять в позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов ПП «Макаронна компанія» суд першої інстанції виходив з того, що суд не приймає до уваги посилання представників відповідача, та пояснення: ОСОБА_3 - директора та засновника ПП «Зерно-зберігальна компанія», що він не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ПП «Зерно-зберігальна компанія» та не підписував будь-яких документів, що стосується діяльності ПП «Зерно-зберігальна компанія»; ОСОБА_1 - приватного підприємця, директора ПП «Гратіс Плюс» про те, що він як приватний підприємець, та посадова особа ПП «Гратіс Плюс» не здійснював фінансово-господарської діяльності; підприємця ОСОБА_2 про те що він не реєструвався як приватний підприємець, не мав на меті цього робити та не підписував жодних договорів, фінансових та бухгалтерських документів, оскільки як вбачається з інформації, отриманої з ГВПМ Луцької ОДПІ в ході оперативного опрацювання таких контрагентів, зокрема з пояснень вищевказаних осіб, протоколів допиту вказані особи реєструвалися у відділі розвитку підприємництва, в податковій інспекції, органах статистики, пенсійному фонді, тощо. При цьому, підписували документи особисто, про що підтвердили у своїх поясненнях.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Приватного підприємства «Макаронна компанія» за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року. За наслідками перевірки складено акт № 5131/2301/34051959 від 03.09.2010 року.

В результаті перевірки встановлено, що за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року ПП «Макаронна компанія» задекларовано валові витрати в сумі 37670065 грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат за вказаний період встановлено їх завищення у загальній сумі 10008472 грн., у тому числі (з урахуванням подання звітності по податку на прибуток з наростаючим підсумком).

В порушення підпункту 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПП «Макаронна компанія» віднесено до валових витрат авансові платежі за борошно та зерно перераховані ПП «Зерно-зберігальна компанія» та ПП «Гратіс плюс».

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року встановлено його заниження у загальній сумі 2502118 грн. внаслідок допущених позивачем порушень, зокрема, укладення правочинів між ПП «Макаронна компанія» та ПП «Зерно-зберігальна компанія», ПП «Гратіс Плюс», ПП ОСОБА_1, які містять ознаки нікчемності. Також з акту вбачається, що перевіркою відображених у рядку 10.1 «Придбання товарів з ПДВ на митній території - дозволений податковий кредит» за період з 01.03.2008 року по 31.12.2009 року становить у загальній сумі 8877613 грн. Встановлено, що позивач здійснював операції з придбання (отримання) борошна, макаронних виробів, зерна, будівельних матеріалів, обладнання, монтажних та будівельних робіт в ПП «Гратіс плюс», ПП «Зерно-зберігальна компанія» та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. Проведеною перевіркою відображеного показника за перевіряємий період в сумі 8877613 грн. на підставі документів бухгалтерського обліку (журнали-ордера по бухгалтерських рахунках 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 3711 «розрахунки за виданими авансами», оборотно-сальдові відомості, банківські виписки по руху коштів, вибірково: прихідні накладні, рахунки-фактури на придбання товарів, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, первинні документи, договори, контракти, декларацій з податку на додану вартість встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників на загальну суму 2239361,75 грн., чим порушено вимоги підпункту 7.4.5, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 5.7, 5.8 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість». В результаті завищення податкового кредиту, ПП «Макаронна компанія» занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 2238139,23 грн.

На підставі вищевказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення 0000742301/0 від 24.09.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4622366 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000752301/0 від 24.09.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5004235.50 грн. Підставою для встановлення вказаних порушень на думку відповідача є визнання нікчемними правочинів укладених між ПП «Макаронна компанія» та ПП «Зерно-зберігальна компанія», ПП «Гратіс Плюс», ПП ОСОБА_1 і ПП ОСОБА_2

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними» зазначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК). Таким чином, при визнанні договорів нікчемними за статтею 228 ЦК України необхідно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. При цьому доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

А тому, колегія суддів звертає увагу на те, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.06.2012 року засудив ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 212 ч. 3. ч. 1 ст.366 КК України та призначити покарання:

- за ст.212 ч. 3 КК України - штраф в розмірі 20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 340 000 грн. (триста сорок тисяч гривень) з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

- за ст. 366 ч. 1 КК України - штраф в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 4 250 гри. (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень) з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на 3 роки.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 205 ч.2. ст. 212 ч.3. ч. 3 ст.27 ч. 3 сг.212. ч.1 ст.366 КК України та призначити покарання:

- за сг.205 ч.2 КК України - штраф в розмірі 4 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 68 000 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень);

- за сг.212 ч. 3 КК України - штраф в розмірі 20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 340 000 грн. (триста сорок тисяч гривень) з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

- за ч. 3 ст.27 ч. 3 ст.212 КК України - штраф 15 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 255000 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч) гривень штрафу з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певного діяльністю на 3 (три) роки з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

- за ст.366 ч.1 КК України - штраф в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 4 250 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень) ) з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на 3 роки.

З огляду на вирок суду, постановленого у кримінальній справі, якій стверджує, про намір посадових осіб ПП «Макаронна компанія» чи іншої сторони спірних правочинів порушити публічний порядок, зокрема як зазначається в акті перевірки, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, то покликання відповідача на нікчемність правочинів з особами, зазначеними в акті перевірки №5131/2301/3405/959 від 03.09.2010 року, є підставним.

Плановою виїзною перевіркою (акт від 03.09.2010 року № 5131/2301/34051959) ПП «Макаронна компанія" за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року встановлено, що ПП «Макаронна компанія» задекларовано валові витрати у сумі 37 670 065 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за вказаний період встановлено їх завищення у загальній сумі 10 008 472 грн., у тому числі (з урахуванням подання звітності по податку на прибуток з наростаючим підсумком) за перше півріччя 2008 року в сумі 2 402 296,69 грн., за три квартали 2008 року в сумі 8 758 514,31 грн., за 2008 рік в сумі 9 962 925,24 грн., за перший квартал 2009 року в сумі 45 546,69 грн., півріччя 2009 року, в сумі 45 546,69 грн. за три квартали 2009 року в сумі 45546.69 грн., за 2009 рік в сумі 45546,69 грн.

На порушення пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року ПП «Макаронна компанія» віднесено до валових витрат авансові платежі за борошно та зерно перераховані ПП «Зерно-зберігальна компанія» код ЄДРПОУ 33755274 та ПП «Гратіс плюс».

Згідно інформації ГВПМ Луцької ОДПІ від 18.08.2010 р. № б/н посадовими особами ПП «Зерно-зберігальна компанія» та ПП «Гратіс плюс» надано наступні пояснення :

Згідно пояснення ОСОБА_6: адреса проживання: АДРЕСА_1 - директора та засновника ПП «Зерно-зберігальна компанія», жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ПП «Зерно-зберігальна компанія» він не мав, рішення щодо укладення будь-яких договорів не приймав, ніяких документів в якості посадової особи не складав та не підписував. Інформацією про те що, де в даний час знаходиться печатка та оригінали установчих документів ПП «Зерно-зберігальна компанія» не володіє. Вся діяльність вказаного підприємства проводилась без його рішень. Жодного відношення до господарської діяльності ПП «Зерно-зберігальна компанія» немає, ніяких дій на вчинення правочинів від імені даного підприємства не приймав.

На пред'явлених ОСОБА_6 в УБОЗ (м. Луцьк, вул. Загородня - документах фінансово-господарської діяльності ПП «Зерно-зберігальна компанія» підписаних від його імені він виявив не свої підписи.

Стати директором ПП «Зерно-зберігальна компанія» та зареєструвати дане підприємств ОСОБА_6 було запропоновано ОСОБА_5, реєстрацію вище вказаного підприємства ОСОБА_6 отримувала, винагорода у вигляді доплати до заробітної плати у розмірі 300 грн. готівкою.

Згідно пояснення від 17.05.2010р ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_2 приватного підприємця та засновника (одночасно директора та бухгалтера) ПП «Гратіс Плюс» код ЄДРПОУ 35298504, господарську діяльність від імені ПП «Гратіс Плюс» та ФОП ОСОБА_1 не здійснював. Здійснювану і його імені діяльність просить вважати не дійсною та не законною у зв'язку із тим, що вона проводилась без його наміру. Жодних документів бухгалтерської та податкової звітності не виписував та не підписував. Також, ОСОБА_1 не проводив ніяк фінансово-господарських операцій із жодними підприємствами, нічого нікому не поставляв та не отримував. Грошових коштів не вносив та не отримував, доручень на здійснення господарської діяльності від імені ОСОБА_1 та директора ПП «Гратіс плюс» не видавав.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітній в Україні" № 996-ХІУ від 16.07. 999 року (надалі Закон № 996-ХІУ) підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкувань оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно, з п. 2 ст. 9 Закон № 996-ХІУ первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення;

особистий-підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.1999 року бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п. 2 пп. 2.4 пп. 2. 13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як зазначено в п. 2 пп. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, становленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні гути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями).

У відповідності до пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року ПП «Макаронна, компаніям задекларовано податок на прибуток у сумі 5 996 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2008 р. по 51.12.2009р. встановлено його заниження у загальній сумі 2 502 118 грн. в наслідок допущених порушень викладених в п.3.1.2 акту перевірки.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що перевіркою відображених у рядку 10.1 «Придбання товарів з ПДВ на митній території - дозволений податковий кредит» за період з 01.03.2008 р. по 31.12.2009 р. становить у загальній сумі 8 877 613 грн. Встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання (отримання) борошна, макаронних виробів, зерна, будівельних матеріалів, обладнання, монтажних та будівельних робіт в ПП «Гратіс Плюс, ПП «Зерно-зберігальна компанія» та ФОП ОСОБА_2.

Проведеною перевіркою відображеного показника за перевіряємий період в сумі 8 877 613 грн. на підставі документів бухгалтерського обліку (журнали - ордера по бухгалтерських рахунках 631« Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 3711 «розрахунки за виданими авансами», оборотно-сальдові відомості, банківські виписки по руху коштів, вибірково: прихідні накладні, рахунки-фактури на придбання товарів, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, первинні документи, договори, контракти), декларацій з податку на додану вартість встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників на загальну суму 2 239 361,75 грн., в т.ч. за квітень 2008 року в сумі 84 050 грн., за травень 2008р в сумі 385 892,67 грн., за червень 2008р в сумі 27 183,33 грн., за липень 2008 р. в сумі 195 318,33 грн., за серпень 2008 р в сумі 601 193,47 грн., за вересень 2008 р. в сумі 570 398,74 грн., за жовтень 2008 р в сумі 310 388,34 грн., за листопад 2008 р в сумі 136 660,52 грн., за грудень 2008 р в сумі -80 833,00 грн., за лютий 2009 року в сумі 1 443,34 грн., за березень 2009 р в сумі 400,00 грн., за квітень 2009 р в сумі 7 266,01грн.

Згідно інформації ГВПМ Луцької ОДПІ від 18.08.2010 р. б/н, яка була зазначена вище, посадові особи ПП «Зерно-зберігальна компанія» та ПП «Гратіс плюс» діяльності не здійснювали.

Згідно пояснення від 25.05.201 Ор ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), адреса: АДРЕСА_3 приватного підприємця про реєстрацію його як приватного підприємця він дізнався із слів працівників міліції. ОСОБА_2 особисто не реєструвався як приватний підприємець та не мав на меті реєструватися та здійснювати фінансово-господарську діяльність. Свідоцтв про державну реєстрацію та про реєстрацію платником ПДВ не отримував та заяви на отримання зазначених свідоцтв не писав. Банківських рахунків не відкривав і ними не розпоряджався. Печатку не виготовляв та не використовував. Жодного підпису і жодного документа який стосувався реєстрації приватного підприємця не ставив та не виписував.

Податкової звітності до Луцької ОДПІ не формував не підписував та не здавав. Податкових накладних, накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт не виписував та ж підписував. Фінансово-господарської діяльності ніколи не здійснював та не мав меті здійснювати. Грошовими коштами не розпоряджався, товарно-матеріальних цінностей поставляв та не отримував. Також, ОСОБА_2 нікому не доручав здійснювати господарську діяльність від свого імені. У зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_2 просить вважати недійсними реєстраційні документи, свідоцтв платника ПДВ та господарську діяльність, яка проводилася від його імені.

Таким чином, на порушення вимог п.п.7.4.5, п.п.7.4.1 п.7.4, пп.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закон України від 03.04.97р.№168/97-ВР "Про Податок на додану вартість" (із змінами т доповненнями), п. 5.7, 5.8 „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. N 213) зареєстрованого Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за N 702/10982. ПП «Макаронна компанія завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 2 239 361,75 грн.

У відповідності до п. 2 наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 165 ,.Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкову накладу складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і як присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п. 5 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення інші особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 Закону України від 03.04.97р №168/97-ВР "Про Податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджу податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За період з 01.04.2008р. по 31.12.2009р. ПП «Макаронна компанія» задекларовано податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету у сумі 238 771 грн. та суму що підлягає бюджетному відшкодуванню 1 842 483 грн.

В результаті завищення податкового кредиту, приватним підприємством «Макаронна компанія» занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 2 311 183, грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Разом з тим, підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 вказаної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку (покупця) належно оформленої податкової накладної.

У відповідності до пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3-5.8 цієї статті.

З цього слідує, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про підставність винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень №0000742301/0 від 24.09.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4622366 грн. та №0000752301/0 від 24.09.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5004235,50 грн.

А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції - задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2011 року у справі № 2а-3151/10/0370 - скасувати та прийняти нову, якою в позові Приватного підприємства «Макаронна компанія» - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

О.І. Мікула