Ухвала

від 07.05.2014 по справі 490/13807/13-а

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/13807/13-а

н\п 2-а/490/1001/2014

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2014 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Батченка О.В. при секретарі Цурканенко Г.С. з участю представника позивача Гусева М.М., представника третьої особи Скалова С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом

Миколаївської обласної спілки споживчих товариств до Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування п. 23 рішення Миколаївської міської ради № 34/24 від 31 жовтня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2013 року Миколаївська обласна спілка споживчих товариств звернулась до суду з адміністративним позовом до Миколаївської міської ради, просила визнати протиправним рішення відповідача № 34/24 від 31 жовтня 2013 року в частині розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі № 2462 від 17 травня 2004 року та визнати нечинним п. 23 цього оскаржуваного рішення в цілому. В обгрунтування заявлених вимог позивач послався на ті обставини, що Миколаївською міською радою на підстави вочевидь протиправного рішення її виконавчого комітету № 325 від 29 березня 2013 року, яким позивача позбавлено права власності на будівлі і споруди Центрального ринку, що розташовані по пр. Леніна, 25 в м. Миколаєві, неправомірно в односторонньому порядку розірваний і договір оренди земельної ділянки за цією ж адресою.

18 березня 2014 року позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправним та скасувати п. 23 рішення Миколаївської міської ради від 31 жовтня 2013 року № 34/24 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Заводському району м. Миколаєва». В обгрунтування таких вимог позивач послався на ті обставини, що 14 травня 2004 року між Миколаївською міською радою та Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств укладений договір оренди землі № 2462 відповідно умов якого облспоживспілці передана за актом прийому-передачі в оренду на десять років земельна ділянка, площею 30057 кв.м. для обслуговування будівель та споруд на території Центрального ринку по пр. Леніна, 25 в м. Миколаєві. 21 листопада 2013 року позивачем отриманий витяг з оскаржуваного рішення, пунктом 23 якого порушені його права та інтереси, у тому числі підпунктом 23.3 пункту 23 вирішено розірвати договір оренди, що зареєстрований в книзі записів договорів оренди 17 травня 2004 року за № 2462, при цьому будь-які підстави для його розірвання, у тому числі установлені ст. 31, 32 1 ЗУ «Про оренду землі» чи умовами договору в тексті рішення не наведені. Як на думку позивача оскаржуване рішення суперечить положенням ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», п. 10.2 договору оренди та ст. 188 ГК України так як договір розірвано в односторонньому порядку без узгодження з позивачем. В той же час, з листа Миколаївської міської ради від 11 листопада 2013 року позивачу стало відомо про те, що підставою для розірвання договору став перехід прав власності на будівлі та споруди, що розташовані по пр. Леніна, 25 в м. Миколаєві від позивача до іншої юридичної особи.

Ухвалою суду від 15 квітня 2014 року до участі в справі притягнуте кооперативне підприємство «Центральний ринок».

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, підтвердив викладені в позовній заяві обставини.

Представник третьої особи вважав позов безпідставним. Таку позицію мотивував тим, що на час прийняття Миколаївською міською радою рішення про розірвання договору оренди землі з Миколаївською облспоживспілкою його довірителю належали майнові права на будівлі та споруди, розташовані на території Центрального ринку та КП «Центральний ринок» було фактичним користувачем земельної ділянки, площею 30057 кв.м., що розташована по пр. Леніна, 25 в м. Миколаєві. Крім цього, позивачем обраний неправильний спосіб захисту порушеного права, так як пункти 23 та 23.3 є окремими самостійними пунктами рішення органу місцевого самоврядування № 34/24 від 31 жовтня 2013 року, а тому вимога про визнання протиправним та скасування пункту 23, що стосується виключно питання затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) жодним чином не стосується питання припинення права користування позивачем ідеальною часткою в земельній ділянці (п. 23.1) та розірвання договору оренди землі (п. 23.3). Також представник зауважив на те, що на теперішній час десятирічний строк дії договору оренди землі, укладений між сторонами адміністративного спору, майже скінчився.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відомостей про поважність причин неявки представника відповідача матеріали справи не містять.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як слідує з витягу з рішення Миколаївської міської ради № 34/24 від 31 жовтня 2013 року «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Заводському району м. Миколаєва», пунктом 23 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку (кадастровий номер - 4810136300:01:020:0008) загальною площею 33360 кв.м. у межах земельної ділянки, проект відведення якої затверджено рішенням міської ради від 12 грудня 2003 року № 17/16, у тому числі 10401 кв.м. під капітальною забудовою, 7827 кв.м. під тимчасовою забудовою, 2898 кв.м. під спорудами, 12234 кв.м. під проходами, проїздами та площадками, зарахувавши її до земель комерційного використання для обслуговування будівель та споруд на території ринку по пр. Леніна, 25 (а.с. 3).

В той же час, пунктом 23.1 цього ж рішення припинене Миколаївській обласній спілці споживчих товариств право користування ідеальною часткою земельної ділянки 901/1000 від земельної ділянки, площею 33360 кв.м., по пр. Леніна, 25 в м. Миколаєві, пунктом 23.3 розірваний договір оренди землі, зареєстрований в книзі записів договорів оренди від 17 травня 2004 року № 2462, а пунктами 23.4 та 23.5 передано кооперативному підприємству «Центральний ринок» в оренду зі співвласниками будівель строком на 10 років земельну ділянку, площею 33360 кв.м. для обслуговування будівель та споруд на території ринку та визначено ідеальну частку КП «Центральний ринок» в земельній ділянці у розмірі 879/1000, що становить 29330 кв.м. від загальної її площі.

Зміст оскаржуваного рішення свідчить про те, що зазначені пункти є окремими та самостійними його складовими частинами, тобто пункти 23.1, 23.3, 23.4 та 23.5 не є підпунктами п. 23, оскільки стосуються врегулювання різнорідних правовідносин, зокрема: щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (п. 23), припинення права користування земельною ділянкою Миколаївської облспоживспілки (п. 23.1 - 23.3) та надання в оренду іншої частини земельної ділянки третій особі (п. 23.4, 23.5).

З цього слідує, що визнання протиправним та скасування виключно п. 23 рішення, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, певною мірою не поновлює прав позивача щодо володіння та користування земельною ділянкою, наданою в ідеальній частці для обслуговування будівель та споруд на території ринку по пр. Леніна, 25 в м. Миколаєві. В свою чергу, вимог про скасування пунктів 23.1-23.5 рішення Миколаївської міської ради № 34/24 від 31 жовтня 2013 року позивач не заявляв.

В той же час, як слідує зі свідоцтва про право власності від 26 квітня 2013 року індексний номер 2985408, нежитлові приміщення, що розташовані по пр. Леніна, 25 в м. Миколаєві в цілому належали на праві приватної власності Кооперативному підприємству «Центральний ринок». Разом з цим, позивачем представлений суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відповідно якого, право власності на нежитлові приміщення по пр. Леніна, 25 в м. Миколаєві повторно зареєстровано за Миколаївською облспоживспілкою з 03 квітня 2014 року (а.с. 51 - 54).

За такого, на час прийняття Миколаївською міською радою рішення про припинення права користування наданою ідеальною часткою земельної ділянки Миколаївською облспоживспілкою, передачу таких прав КП «Центральний ринок», власність на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25, була зареєстрована у встановленому законом порядку саме за КП «Центральний ринок», який і був фактичним користувачем землі.

В силу ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Виходячи з цього суд робить висновок про те, що рішення відповідача про припинення права Миколаївської облспоживспілки користування наданою в оренду земельною ділянкою та надання такого права новому власнику об'єктів нерухомості не суперечить вимогам закону, прийняте повноважною на те особою в межах наданих повноважень та скасуванню не підлягає.

Таким чином, позов задоволенню не підлягає.

Відмова в позові не перешкоджає Миколаївській облспоживспілці повторно звернутись до суду в загальному порядку з адміністративним позовом про скасування оскаржуваного рішення з інших підстав, або, у разі відмови відповідачем у наданні в оренду земельної ділянки як новому власнику нерухомості, оскаржити таку відмову до суду у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 158-163, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Батченко