РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" липня 2014 р. Справа № 903/180/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Демянчук Ю.Г.
судді Крейбух О.Г. ,
судді Юрчук М.І.
при секретарі судового засідання Лелех І.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - Шемет І.К. довіреність № 5-2/14784 від 13.09.2013 р., Петрова М.С. довіреність № 1026 від 27.06.2014 р.
відповідача - Собковський С.М. довіреність № 7 від 22.04.2014 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Волинської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" на рішення господарського суду Волинської області від 23.04.14 р. у справі №903/180/14
до Малого підприємства "ОЛІВІ"
про стягнення 14 419, 20 грн.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.
У судових засіданнях 11.06.2014р. та 02.07.2014р. за клопотанням позивача здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" в особі Волинської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" звернувся з позовом до Малого підприємства "ОЛІВІ" про стягнення 14419,20 грн. заборгованості по договору про виконання робіт (послуг) з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині проведення повної та своєчасної оплати за здійснені роботи (послуги) з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), внаслідок чого має борг по їх оплаті в сумі 14419 грн. 20 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 1827 грн.
Рішенням господарського суду Волинської області від 23.04.2014 року по справі №903/180/14 (суддя Гончар М.М.) в позові відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції і вважаючи його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Волинської області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 11.06.2014 року.
В порядку, встановленому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 02.07.2014 р.
В судовому засіданні 02.07.2014 р. представники сторін повністю підтримали вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі та у запереченнях на неї відповідно.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором № 238 про виконання робіт (послуг) з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (далі - Договір), укладеним 01.01.2011 р. між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" в особі начальника Волинської філії (виконавець, позивач) та Малим підприємством "ОЛІВІ" (замовник, відповідач) /а.с. 6/.
За умовами договору виконавець зобов'язується здійснювати роботи (послуги) з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) замовника (далі - роботи), а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах даного договору (п. 1.1 договору).
Перелік РЕЗ, щодо яких здійснюються роботи з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності наведено у додатку до договору, який є невід'ємною складовою цього договору (п. 1.2 договору).
Додатком № 1 до договору № 238 сторони погодили перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу, періодичність радіочастотного моніторингу та вартість робіт по договору, який є його невід'ємною частиною /а.с. 7/.
У п. 3.1 договору сторонами встановлено, що вартість робіт, пов'язаних радіочастотним моніторингом, наведена у додатку до договору, визначається на підставі затверджених у встановленому порядку "Тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу" за один календарний місяць і не включає податок на додану вартість, який нараховується згідно законодавства України.
Відповідно до п. 3.4 договору виконання робіт оформляється щомісячно актами виконаних робіт.
Згідно з п. 6.1 договору цей договір діє протягом 1 (одного) календарного року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Цей договір вважається автоматично подовженим на кожний наступний період тривалістю 1 календарний рік, на тих же умовах, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення терміну його дії не заявить про намір його припинити або переглянути іншій стороні (п. 6.2 договору).
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що договір є розірваним. Окрім того, додані до позовної заяви копії додатків до договору та копії актів виконаних робіт за 2013 р. - січень 2014 р., які складені в односторонньому порядку, не підписані та не погоджені з відповідачем, відтак не є належними та допустимими доказами згідно ст. 33 ГПК України.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що договір є розірваним, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону "Про радіочастотний ресурс України" у смугах радіочастот загального та спеціального користування здійснюється за рахунок користувачів радіочастотного ресурсу (по тексту - РЧМ).
Положенням про радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування, яке затверджено рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 16.07.2009 № 1599 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2009 за № 741/16757) (надалі - Положення про радіочастотний моніторинг) визначено порядок організації та здійснення радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування.
За приписами п. 5 ч. 2 ст. 6 закону встановлено обов'язок частотокористувача вносити платежі та збори, передбачені законом, а також у встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, порядку плати за радіочастотни моніторинг у смугах радіочастот загального користування.
У п. 1.8 Положення про радіочастотний моніторинг встановлено, що оплата робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом, здійснюється користувачами РЧР щомісячно на підставі договору з УДЦР відповідно до законодавства. Пунктом 1.10 цього Положення встановлено строк, протягом якого укладається договір на радіочастотний моніторинг, а саме: договір про проведення радочастотного моніторингу підписується повноважними представниками сторін не пізніше тридцяти календарних днів від дня видачі УДЦР заявникові першого дозволу на експлуатацію РЕЗ (ВП).
У п. 1.7 Положення про радіочастотний моніторинг також визначено, що вартість робіт з радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування та порядок їх оплати визначаються Тарифами на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, затвердженими рішенням НКРЗ від 11.12.2008 № 1256, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.12.2008 за № 1238/15929 (надалі - Тарифи).
Таким чином, частотокористувач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за проведення РЧМ.
Частотокористувач, уклавши 01.01.2011 договір № 238 про виконання робіт (послуг) з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів взяв на себе зобов'язання пп. 2.2.1 договору в процесі своєї діяльності дотримуватися вимог чинного законодавства, нормативно-правових актів щодо використання радіочастотного ресурсу та наданих ліцензій і дозволів.
Відповідач у листі від 30.11.2012 р. будь-яких підстав, які б давали б йому право просити ДП "УДЦР" про розірвання договору. Чинне законодаство не наділило ДП "УДЦР" правом розривати договори на РЧМ із користувачами радіочастотного ресурсу до того часу, коли вони мають РЕЗ та ними користуються на підставі дозволів на експлуатацію.
За таких обставин посилання скаржника на відсутність між сторонами договірних відносин щодо виконання робі (послуг) з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів. в т.ч. відсутність укладеного у письмовій формі договору та узгодженості його істотних умов, спростовується вищевказаними доказами і не приймається колегією суддів до уваги.
На підтвердження виконання робіт по договору позивач надав суду акти про виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ): № 13-02-1213 від 31.01.2013 р., № 13-02-1214 від 28.02.2013 р., № 13-02-1216 від 30.04.2013 р., № 13-02-1217 від 31.05.2013 р., № 13-02-1218 від 27.06.2013 р., № 13-02-1219 від 31.07.2013 р., № 13-02-1220 від 30.08.2013 р., № 13-02-1221 від 30.09.2013 р., № 13-02-1222 від 31.10.2013 р., № 13-02-1223 від 23.03.2013 р., № 13-02-1256 від 29.11.2013 р., № 13-02-1422 від 31.12.2013 р., № 14-02-16 від 31.01.2014 р., № 14-02-135 від 31.01.2014 р., які підписані та скріплені печаткою лише з боку позивача /а.с. 12-25/.
На виконання умов договору позивач виставляв відповідачу рахунки: № 1213 від 16.10.2013 р., № 1214 від 16.10.2013 р., № 1223 від 16.10.2013 р., № 1216 від 16.10.2013 р., № 1217 від 16.10.2013 р., № 1218 від 16.10.2013 р., № 1219 від 16.10.2013 р., № 1220 від 16.10.2013 р., № 1221 від 16.10.2013 р., № 1222 від 16.10.2013 р., № 1256 від 01.11.2013 р., № 1422 від 02.12.2013 р., № 135 від 28.01.2014 р., № 157 від 03.02.2014 р. /а.с. 26-39/.
Відповідно до актів виконаних робіт за період з січня 2013 року по лютий 2014 року складених виконавцем-позивачем вартість робіт зазначена в сумі 14419,20 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 14419,20 грн.
Доказів мотивованої письмової відмови відповідачем від підписання актів виконаних робіт за період з січня 2013 року по лютий 2014 року суду не надано. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем були виконані роботи на суму 14419,20 грн.
Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Матеріали справи свідчать, що позивач направляв відповідачу спірні акти, що підтверджується описами вкладення, фіскальними чеками /а.с. 40 - 43/, реєстрами поштових відправлень з описами вкладення до вищевказаних поштових відправлень /а.с. 150 - 152/.
Доказів мотивованої письмової відмови відповідачем від підписання актів виконаних робіт та їх отримання суду не надано.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься акт від 28 січня 2014 року про відмову в отриманні кориспонденції директором малого підприємства "Оліві" складеного інженером Волинської філії УДЦР Петровою М.С. у присутності свідків (інженера ОСОБА_4 та юрисконсульта ОСОБА_5) /а.с. 155/.
Враховуючи відсутність з боку відповідача письмових зауважень або претензій до виконаних позивачем робіт, виходячи з умов договору, суд дійшов висновку, що роботи виконані позивачем належним чином прийняті відповідачем без зауважень.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 3.2 Договору та рахунків, виставлених на оплату наданих послуг, грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги має бути виконане не пізніше останнього робочого дня місяця, за який здійснюється платіж.
Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 14419,20 грн. строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору вартості наданих послуг. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Малим підприємством "ОЛІВІ" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Волинської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" про стягнення з Малого підприємства "ОЛІВІ" заборгованості у розмірі 14 419, 20 грн.є правомірними та обґрунтованими.
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Волинської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" задоволити. Рішення господарського суду Волинської області від 23.04.2014 р. у справі №903/180/14 скасувати. Прийняти нове рішення.
Позов задоволити.
Стягнути з Малого підприємства "ОЛІВІ" (43026, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 13362638) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Волинської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (43025, м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, код ЄДРПОУ 21735295) 14419,20 грн. основного боргу та 1827 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з Малого підприємства "ОЛІВІ" (43026, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 13362638) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Волинської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (43025, м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, код ЄДРПОУ 21735295) 913,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Волинської області видати накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу повернути до господарського суду Волинської області.
Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Юрчук М.І.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2014 |
Оприлюднено | 14.07.2014 |
Номер документу | 39665589 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук Віктор Оксентійович
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук Віктор Оксентійович
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Демянчук Ю.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні