Постанова

від 16.04.2014 по справі 804/3486/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 р. Справа № 804/3486/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представників позивача - Буря Я.В., Федоркова В.Л., та представників відповідача - Бахір Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм» (надалі - Позивач, ТОВзІІ «Новофарм») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002912202 від 04.12.2013 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на Законі та прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у задоволенні позову просив відмовити. Надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що оскаржуване позивачем рішення винесене в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 327/221/31040492 від 16 серпня 2013 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» (код ЄДРПОУ 31040792) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ по взаємовідносинам з наступними контрагентами: ТОВ «Дніпроторгкомцентр» (код ЄДРПОУ 20201835) за період липень 2011, жовтень 2011; ТОВ «Лінер» (код ЄДРПОУ 38299961) за жовтень 2012, листопад 2012; ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки» (код ЄДРПОУ 32897053) за жовтень 2011 року; ПП «Гарант сервіс 2007» (код ЄДРПОУ 35341376) за вересень 2012 року; ПП ОСОБА_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) за лютий 2011 року; ТОВ «Стіомі-Холдінг» (код ЄДРПОУ 32827667) за січень 2012 року, відповідачем було винесено податкове повідомлення- рішення форми «Р» від 11.09.2013 року № 0001392201 про сплату позивачем 868377,00 гривень податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (з урахуванням штрафних санкцій) (далі за текстом - первинне ПП«Р» № 0001392201).

Податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001392201 від 11.09.2013 року було оскаржено Позивачем до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області шляхом подання первинної скарги ТОВзІІ «Новофарм» № 27-09- 13/ю від 27.09.2013 року (вхідний номер № 3530/10/Є від 27.09.2013 року ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) та до Міндоходів України шляхом подання повторної скарги ТОВзІІ «Новофарм» 09-12-13/ю від 09.12.2013 року (вхідний номер № 23109/6 від 12.12.2013 року Міндоходів України).

Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області зазначене податкове повідомлення-рішення № 0001392201 від 11.09.2013 року скасовано (зменшено на суму 3082,50 гривень) (лист ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.11.2013 року № 4153/10/04-36-10-08-09 «Рішення про результати розгляду скарги»), що підтверджено Рішенням Міністерства доходів і зборів України (лист Міндоходів від 07.02.2014 року № 2380/6/99-99-10-01-15).

В ході розгляду Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області первинної скарги Позивача (лист ТОВзІІ «Новофарм» № 27-09-13/ю від 27.09.2013 р.) на податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11.09.2013 року № 0001392201 було призначено повторну перевірку ТОВзІІ «Новофарм».

Підставою для проведення повторної перевірки Відповідачем були лист ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 3380/10/04-36-10-04-09 від 25.10.2013 року та наказ Відповідача № 375 від 05.11.2013 року про проведення повторної виїзної перевірки в період з 06.11.2013 по 12.11.2013 року з посиланням на пп.78.1.5 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Результати повторної перевірки позивача оформлені актом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 502/222/31040792 від 15.11.2013 року "Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" (код ЄДРПОУ 31040792) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ по взаємовідносинам з наступними контрагентами: ТОВ "Дніпроторгкомцентр" (код ЄДРПОУ 20201835) за період липень 2011, жовтень 2011; ТОВ "Лінер" (код ЄДРПОУ 38299961) за жовтень 2012, листопад 2012; ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" (код ЄДРПОУ 32897053) за жовтень 2011 року; ПП "Гарант сервіс 2007" (код ЄДРПОУ 35341376) за вересень 2012 року; ПП ОСОБА_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) за лютий 2011 року; ТОВ "Стіомі-Холдінг" (код ЄДРПОУ 32827667) за січень 2012 року.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено: 1) п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 cm. 198, п.200.1, ст.200, п.201.7, п.201.4, п.201.10 cm. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за період лютий 2011 року по вересень 2012 року, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 578918,56грн., в т.ч.:

за лютий 2011 року сума ПК 6167,29 грн.;

за липень 2011 року сума ПК 11386,00 грн.;

за жовтень 2011 року сума ПК 13895,67 грн.;

за лютий 2012року сума ПК 540579,34 грн.;

за вересень 2012 року сума ПК 6890,26 грн. ...»

На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.12.2013 року № 0001392201 (далі за текстом - ПП«Р» № 0002912202) про сплату ТОВзІІ «Новофарм» 865294,00 гривень податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (з урахуванням штрафних санкцій), у тому числі 578918,00 гривень збільшення за основним платежем та 286376,00 гривень за штрафними санкціями, які застосовано за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.7, 201.4 п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010.

ПП«Р» № 0002912202 було оскаржено позивачем в адміністративному досудовому порядку до Міністерства доходів і зборів України шляхом подання Скарги (повторна) ТОВзІІ «Новофарм» № 20-12-13/ю від 20.12.2013 року, вхідний номер № 24144/6 від 23.12.2013 року у Міндоходів України.

Міндоходів України продовжено строк розгляду повторної скарги до 20.02.2014 року включно (лист Міністерства доходів і зборів від 11.01.2014 року № 257/6/99- 99-10-01-15 «Рішення про продовження розгляду скарги»).

Міністерством доходів і зборів рішенням від 07.02.2014 року № 2380/6/99-99-10-01-15, прийнятим за результатом розгляду повторної скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11.09.2013 року № 0001392201 з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги.

Листом Міністерства доходів і зборів від 19.02.2014 року № 3192/6/99-99-10-01-15 «Про розгляд скарги» відмовлено в розгляді по суті повторної скарги на ПП«Р» № 0002912202.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, який набрав чинності з 01.01.2011.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що ТОВзІІ «Новофарм» мало взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ "Дніпроторгкомцентр" (код ЄДРПОУ 20201835) в липні 2011, жовтні 2011; ТОВ "Лінер" (код ЄДРПОУ 38299961) в жовтні 2012, листопаді 2012; ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" (код ЄДРПОУ 32897053) в жовтні 2011 року; ПП "Гарант сервіс 2007" (код ЄДРПОУ 35341376) у вересні 2012 року; ПП ОСОБА_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) в лютому 2011 року; ТОВ "Стіомі-Холдінг" (код ЄДРПОУ 32827667) в січні 2012 року.

З перевірених первинних та бухгалтерські документів, які було надано позивачем в підтвердження здійснення ним господарських операцій з зазначеними контрагентами та використання товарів/послуг в особистій господарській діяльності, відповідач в Акті перевірки № 502 зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення ТОВзІІ «НовоФарм» (код ЄДРПОУ 31040792) господарських операцій через відсутність підтвердження поставки сої від ТОВ «Стіомі-Холдінг» (код ЄДРПОУ 32827667).

Крім того, відповідачем зроблено висновок про дефектність товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, якими оформлено транспортування продукції за договорами між ТОВзІІ «Новофарм» та ТОВ «Дніпроторгкомцентр», ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки», що також свідчить про не підтвердження даних господарських операцій.

Разом з тим, під час судового розгляду справи позивачем надано первинну документацію підприємства, що підтверджує укладення та виконання зазначених договорів.

Дослідження первинних документів, що опосередковують господарські відносини ТОВзІІ «НовоФарм» та оформлювались в рамках виконання умов вищезазначених договорів, в цілях їх відображення в бухгалтерському обліку показало, що вони складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, в акті перевірки відображено факт придбання товарів (послуг), що підтверджено належним чином оформленими первинними документами, здійснення розрахунків між сторонами, використання придбаних послуг позивачем у власній господарській діяльності.

Крім того, суд критично ставиться до посилання відповідача на справу про банкрутство відносно ТОВ «Стіомі-Холдінг» як на підставу фіктивності договорів, що були укладені між позивачем та зазначеним контрагентом, оскільки правовідносини, що опосередковують даний договір, відбувалися раніше, ніж відкриття справи про банкрутство.

Разом з тим, суд зазначає, що безтоварність операцій не може підтверджуватися тільки дефектністю товарно-транспортних накладних. Так в ухвалі суду від 26.06.2012г. по справі № К/9991/16335/12 Вищого адміністративного суду України вказав, що за наявності документів, які підтверджують фактичне одержання товару і його використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки відповідною транспортною документацією підтверджується надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Вимогами податкового обліку не передбачено обов'язковості складання товарно- транспортної накладної для підтвердження віднесення витрат до складу валових, оскільки, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, та не впливає на формування податкового кредиту та звітності. Позивач підтвердив факт здійснення господарської операції з поставки згідно Договорів поставки з ТОВ «Дніпроторгкомцентр», ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки», шляхом надання відповідних первинних документів. Будь-яких порушень щодо порядку оформлення первинних документів та/або їх наявності, податковими органами, зокрема, відповідачем, виявлено не було.

Більш того, слід зауважити, що згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній, зокрема, в Інформаційному листі № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 p., навіть «сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце...».

Таким чином, придбавши товари (послуги), для використання у власній господарській діяльності, та сплативши їх вартість, у т.ч. ПДВ у вартості послуг, позивач набув право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту підприємства.

Акт перевірки не свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань.

Суд критично оцінює використання відповідачем: акту ДПІ у Дніпропетровському районі м. Дніпропетровська № 636/222/202021835 від 21.11.2012р. «Про результати проведення документальної перевірки ТОВ "Дніпроторгкомцентр" код ЄДРПОУ 20201835, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Інфорес" код ЄДРПОУ 36365948 за червень 2011 року ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки " код ЄДРПОУ32897053 за жовтень 2011 року»; акту Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська № 508/23-3/32897053 від 03.02.2012 «Про результати позапланової невиїзної перевірки підприємства ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" (код ЄДРПОУ 32897053) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2011р.»; акту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська №34/226/35341376 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Гарант сервіс 2007" (код за ЄДРПОУ 35341376), щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2012, липень 2012, серпень 2012, вересень 2012р. ...», акту ДПІ у Жовтневому р-ні м. Луганська від 14.11.12 №02188/1720/НОМЕР_2 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, з питань взаємовідносин з ПП «ВКФ Гермесімпекс», код за ЄДРПОУ 30339451 за період з 01.02.2011 по 28.02.2011р.»; акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.08.12 року №3367/22- 3/32827667 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Стіомі-Холдінг" код ЄДРПОУ 32827667, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.01.2012року по 31.01.2012року, 01.05.2012року по 31.05.2012року ...», як підстави для висновків оскаржуваної перевірки щодо не підтвердження господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки у відповідності до роз'яснень Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Безпосередньо дослідивши правові відносини між ТОВзІІ «Новофарм» та ТОВ «Дніпроторгкомцентр»; ТОВ «Лінер»; ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки»; ПП «Гарант сервіс 2007»; ПП ОСОБА_6; ТОВ «Стіомі-Холдінг», суд робить висновок про дійсність укладених договорів, оскільки позивачем підтверджено факт здійснення господарських операцій шляхом надання первинної документації підприємства.

Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на акти інших податкових органів про неможливість проведення зустрічної звірки деяких підприємств (Акт від 31.08.12 року №3367/22-3/32827667 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Єтіомі-Холдінг" складений ДПІ у Печерському районі м. Києва; Акт від 10.01.13р. №34/226/35341376 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Гарант сервіс 2007" складений ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська), в яких зазначено, що дослідження первинних та бухгалтерських документів зазначених підприємств не здійснювалось, у зв'язку з відсутністю зазначених підприємств за місцезнаходженям, оскільки фактично висновки, викладені у цих актах, мають характер припущень та не ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні первинних документів контрагентів. В даних актах не досліджувалися правові відносини зазначених контрагентів з позивачем, предметом перевірок були відносини контрагентів з іншими підприємствами.

Крім того, Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 надано роз'яснення шо, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2.Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідачем не надано суду достовірних доказів, якими б спростовувався рух активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій, відсутність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та відсутність зв'язку між фактом придбання послуг та господарською діяльністю позивача.

Натомість судом були досліджені первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування у перевіряємому періоді податкового кредиту та складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Вказані первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.198 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 за № 88), отже, підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку позивача.

Таким чином, позивачем були надані первинні документи, достатні для висновку про реальність вчинених правочинів з придбання товарів (послуг).

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання та надання ТОВзІІ «Новофарм» товарів та послуг, зазначених у видаткових та податкових накладних і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності спірних правочинів. Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковості, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

У зв'язку з викладеним вище, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 71,94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002912202 від 04.12.2013 року.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету в сумі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 21.04.2014 р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 21.04.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита