ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.
Суддя-доповідач:Моніч Б.С.
УХВАЛА
іменем України
"26" червня 2014 р. Справа № 817/512/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Моніча Б.С.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Хаюка С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" березня 2014 р. у справі за позовом Демидівського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості ,
ВСТАНОВИВ:
Демидівський районний центр зайнятості звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів, отриманих обманним шляхом в сумі 12998,77 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.03.2014 р. позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Демидівського районного центру зайнятості допомогу по безробіттю в сумі 12998 (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 77 коп.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.
Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. З урахуванням приписів ч.4 ст.196 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги колегією суддів здійснюється за відсутності сторін та в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ст.200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.
Встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований в Демидівському районному центрі зайнятості, має статус безробітного з 19.10.2012 року в установленому законом порядку та йому призначено допомогу по безробіттю відповідно до п.п.1,3,4 ст22 та п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. за № 307.
З матеріалів справи вбачається, що під час перебування на обліку в Демидівському РЦЗ та отриманню допомоги по безробіттю з 19.10.2012 р. по 13.10.2013р., працював та отримував доходи у "Дорстрой Монтаж" в період з 10.06.2013 року по 27.06.2013 року, що підтверджується листом ТОВ "Дорстрой Монтаж" №2 від 08.01.2014 р. (а.с.6), договором №14/6 від 10.06.2013 року, укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ "Дорстрой Монтаж"(а.с.7), актом здачі-прийняття робіт від 27.06.2013 р. (а.с.8).
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач згідно з цивільно-правовою угодою забезпечував себе роботою самостійно з 10.06.2013 р. і в цей період отримав допомогу по безробіттю в сумі 12998,77 грн., то сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг підлягає стягненню з безробітного внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їхнього забезпечення та надання соціальних послуг.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком, виходячи з наступного.
Визначення осіб, які вважаються безробітними надано в ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" відповідно до якої, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. Дана норма кореспондує з положеннями викладеними п. 11 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМ України від 14 лютого 2007 р. № 219.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, відносяться до зайнятого населення.
З наведених вище правових положень випливає, що право на допомогу по безробіттю мають виключно громадяни, які визнані в установленому порядку безробітними. При цьому, безробітними вважаються ті громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку. Тобто для визнання особи безробітною обов'язковим є наявність двох умов, відсутність роботи та заробітку.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 працював в ТОВ "Дорстрой Монтаж" за договором підряду та в період з 10.06.2013 року по 27.06.2013 року отримав заробіток в сумі 2570,00грн.
Відповідно до ч. 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Оскільки, постанову від 19.03.2014 р. Рівненським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.
Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" березня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч
судді: (підпис) І.Ф.Бондарчук
(підпис) С.М.Хаюк
З оригіналом згідно: суддя
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Демидівський районний центр зайнятості вул. Миру,46,смт.Демидівка,Демидівський район, Рівненська область,35200
3- відповідачу/відповідачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
- ,
Суд | Житомирський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2014 |
Оприлюднено | 11.07.2014 |
Номер документу | 39669634 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський апеляційний адміністративний суд
Моніч Б.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні