Постанова

від 04.07.2014 по справі 922/5134/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р. Справа № 922/5134/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Чумакова Д.В. за довіреністю б/н від 14.01.2014р.,

1-го відповідача - не з'явився,

2-го відповідача - не з'явився,

третя особа - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№1166Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2014 р. у справі № 922/5134/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерміналсервіс - 2000", м. Харків

2. Приватного підприємства "Рест-Профі", м. Вінниця

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістік", м. Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд визнати договір купівлі - продажу № 120402 від 02.04.2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транстерміналсервіс-2000" та Приватним підприємством "Рест-профі", недійсним з моменту його укладання, посилаючись на те, що на момент укладання даного договору Приватне підприємство "Рест-профі" не було власником майна за цим договором, у зв'язку з чим воно не мало права передавати це майно у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Транстерміналсервіс-2000". Крім того, позивач просив судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на відповідачів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.04.2014 року у справі № 922/5134/13 (суддя Добреля Н.С.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування своїх заперечень заявник скарги посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки доказам у справі, не у повній мірі дослідив обставини по справі, що призвело до прийняття незаконного рішення, у зв'язку з чим рішення має бути скасоване. Щодо суті прийнятого рішення, апелянт стверджує, що судом не було враховано те, що станок, право власності на який передавалося 2-м відповідачем 1-му відповідачу, на дату укладання договору купівлі - продажу № 120402 від 02.04.2012 року, ПП "Рест-профі" не належало і право продажу станка від імені позивача у нього також було відсутнє.

Представник 1-го відповідача надав заперечення на апеляційну скаргу (вх. № 4107 від 26.05.2014р.), в яких з доводами апеляційної скарги не погоджується. Зазначає, що наведені в обґрунтування скарги доводи, не спростовують висновки суду та не ґрунтуються на законі. Рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2014 р. вважає законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Енергомашспецсталь" - без задоволення.

ТОВ "Інтертранслогістік" у запереченнях на апеляційну скаргу (вх. № 4106 від 26.05.2014р.) з доводами скарги не погоджується, вважає їх незаконними та необґрунтованими, такими, що не спростовують висновки суду викладені в оскаржуваному рішенні. Стверджує, що рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2014 р. прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідає дійсним обставинам справи, підтверджується матеріалами справи. Тому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення - залишити без змін.

24.06.2014р. (вх.№4972) ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні та не надходженням на його адресу копії ухвали апеляційного господарського суду від 18.06.2014р. про відкладення розгляду справи на 24.06.2014р.

Колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє вказане клопотання 1-го відповідача, враховуючи наступне.

Вирішуючи дане клопотання, суд виходить з того, що згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги те, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, надати нові докази тощо).

Більше того, таке клопотання про відкладення розгляду справи вже заявлялось представником ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" 18.06.2014р. (вх.№4770), з наданням у якості доказу неможливості прибути у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 18.06.2014р. ухвали Вищого господарського суду України від 26.05.2014р. Втім, з даної ухвали не вбачається - хто є представником сторін, що саме Кривошеєнко О.Ю. представляє інтереси сторони при розгляді касаційної скарги. Крім того, такі дії свідчать про порушення 1-м відповідачем прав позивача щодо розгляду його позовних вимог, апеляційної скарги упродовж розумного строку, що суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасницею якої є Україна.

На думку колегії суддів такі дії 1-го відповідача дають підстави вважати, що вони створюються штучно та спрямовані на затягування строків розгляду господарської справи, що суперечить, зокрема, вищевказаним вимогам Конвенції, крім того, зазначені дії ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" є проявом неповаги до апеляційного господарського суду (віддаючи перевагу направлення свого представника до інших судів та не з'являючись до Харківського апеляційного господарського суду). Відповідне підтверджується і тим, що дана господарська справа (враховуючи подачу позовної заяви ще у грудні 2013р.), розглядається вже більше півроку.

Відповідно до п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Щодо посилання 1-го відповідача на неотримання копії ухвали апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи на 24.06.2014р., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2014р., копія даної ухвали була направлена, у тому числі ТОВ "Транстерміналсервіс-2000", 19.06.2014р. у відповідності до вимог ГПК України та Інструкції з діловодства в господарських судах, про що свідчить відмітка канцелярії суду.

У відповідності до Наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2014р. за №173/24950, нормативні строки пересилання поштових відправлень місцевої кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складає 3 дні.

Тобто, вказані факти свідчать про виконання судом апеляційної інстанції усіх вимог чинного законодавства щодо створення належних та допустимих умов для реалізації своїх процесуальних прав сторонами у справі, у межах строків встановлених законодавством.

Тому доводи ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" про неналежне його повідомлення про час слухання справи не заслуговують на увагу.

У призначене судове засідання уповноважені представники першого та другого відповідачів, а також третьої особи не з'явилися, другий відповідач та третя особа про причини неявки апеляційний суд не повідомили, хоча, відповідно до встановленого законодавством порядку, сторони були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 20.02.2013 №28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Судом апеляційної інстанції усі процесуальні документи направлялися на адреси сторін, у відповідності до наданих витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також інших документів у справі.

У відповідності до п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на належне повідомлення учасників судового процесу про час та місце засідання суду, те, що явка представників сторін не була визнана обов'язковою, неявка представників відповідачів та третьої особи не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених учасників процесу, за наявними у справі доказами, у порядку ст. 75 ГПК України.

Одночасно колегія суддів звертає увагу ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" на те, що письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії письмових доказів, які подаються до суду мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 36 ГПК України та пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 року. Так, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації іншої юридичної особи (ФОП - за наявності).

Проте, докази на підтвердження викладеного у вищезазначеному клопотанні ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" такої відмітки не містять, тому не можуть і вважатися належними доказами у розумінні вищезазначених присів законодавства.

У судове засідання 24.06.2014р. з'явився представник Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" та надав пояснення по справі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши у судовому засіданні уповноваженого представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечень на скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, мотивовано тим, що договір купівлі-продажу № 120402 від 02.04.2012 року є укладеним сторонами з додержанням усіх вимог, встановлених чинним законодавством, дійсним і таким, зобов'язання сторін за яким є виконаними, оскільки ТОВ "Трастерміналсервіс-2000" було сплачено суму визначену договором у повному обсязі та ПП "Рест-профі" було передано у власність ТОВ "Трастерміналсервіс-2000" продольно - фрезерний станок моделі 6620 зав. № 20, 1971 року випуску, стіл 6300х2000мм, 4 фрезерних головки на підставі акту приймання - передачі. Право власності на продольно - фрезерний станок моделі 6620 зав. № 20, 1971 року випуску, стіл 6300х2000мм, 4 фрезерних головки у ПАТ "Енергомашспецсталь" припинилось з моменту набрання рішенням суду від 08.08.2011 року законної сили. І позивачем не доведено факт наявності підстав для визнання договору купівлі-продажу № 120402 від 02.04.2012 року недійсним в розумінні ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно зі ст. 84 ГПК України, судове рішення повинно містити, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.

Проте, зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає, враховуючи наступне.

Матеріали справи свідчать, що 18 червня 2008 року між ПАТ "Енергомашспецсталь" (покупець) та ТОВ "Інтертранслогістик" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №15/1018, у відповідності до умов якого продавець передає у власність покупця на умовах СРТ м. Краматорськ, склад покупця (Інкотермс 2000) продольно - фрезерний станок моделі 6620 зав. № 20, 1971 року випуску, стіл 6300х2000мм, 4 фрезерні головки, бувший у застосуванні, виробництва Ульяновський завод важких та унікальних станків - 1 шт., за ціною, що вказана у Специфікації № 1, а також виконує роботи з монтажу станка, пуско-налагодження станка, ревізії вузлів та агрегатів станка, поновлення вузлів та агрегатів станка до їх робочого стану, у подальшому так звані - послуги (п.1.1.), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар та послуги відповідно умов укладеного договору (п.1.2.).

Згідно з п. 2.2. договору та доданої до договору специфікації № 1 загальна сума договору склала 1400000,00грн., у тому числі ПДВ 233333,33 грн., відповідно вартість продольно - фрезерного станку моделі 6620 зав. № 20, 1971 року випуску, стіл 6300х2000мм, 4 фрезерних головки, виробництва Ульяновський завод важких та унікальних станків, який був у застосуванні 1100000,00 грн. з ПДВ, 916666,67 грн. без ПДВ, вартість послуг 250000,00грн. без ПДВ, 300000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.п.2.3., 2.4. договору зміни ціни можливі виключно за згодою сторін з обов'язковим оформленням додаткової угоди, після перерахування попередньої оплати ціна зміні не підлягає. Оплата виконується покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця у національній валюті України наступним чином: 80% вартості за договором попередня оплата на протязі 10 календарних днів від дати підписання договору та виставлення рахунку - фактури; 20% вартості за договором - на протязі 10 банківських днів зі дня підписання Акту виконаних робіт (п.п. 12.1., 12.2. договору).

З аналізу умов договору вбачається, що за своєю правовою природою даний договір є змішаним, оскільки містить ознаки договору купівлі-продажу та підряду.

На виконання умов вищезазначеного договору ПАТ "Енергомашспецсталь" перерахував на підставі рахунку ТОВ "Інтертранслогістик" №0707/1 від 07.07.2008р. платіжними дорученнями №44171 від 08.07.2008р., №19091 від 10.07.2008р. 1120000,00 грн., тобто 80% вартості договору, а ТОВ "Інтертранслогістик" передав у власність ПАТ "Енергомашспецсталь" спірний станок по видатковій накладній №РН-0000016 від 17.07.2008р. Дана накладна підписана як з боку продавця, так і з боку покупця. ПАТ "Енергомашспецсталь", зі свого боку, спірний станок прийняло без зауважень щодо його якості.

Також факт передачі ТОВ "Інтертранслогістик" ПАТ "Енергомашспецсталь" спірного станка підтверджується і:

- рішенням господарського суду Харківської області від 08.08.2011р. у справі №5023/3763/11, в якому встановлено, що ТОВ "Інтертранслогістик" після оплати йому 80% вартості договору, передало у власність ПАТ "Енергомашспецсталь" продольно - фрезерний станок моделі 6620 зав. № 20, 1971 року випуску у комплекті зі столом 6300x2000мм та 4 фрезерних головки, що був у експлуатації, виробництва Ульянівського заводу важких та унікальних станків, у кількості 1 шт.;

- постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2011р. у справі №5023/3763/11, в якій зазначено, що після отримання попередньої оплати ТОВ "Інтертранслогістик" 17.07.2008р. за видатковою накладною №РН-0000016 здійснив поставку на адресу ПАТ "Енергомашспецсталь" обумовленого договором товару;

- постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2011р. у справі №5023/3763/11 були підтверджені факти, встановлені у вищезазначеній постанові апеляційної інстанції.

Статтею 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства та умови договору купівлі-продажу №15/1018 від 18.06.2008 р., колегія суддів вважає, що оскільки вказані приписи не передбачають особливих умов переходу від продавця до покупця прав власності на товар, проданий за вказаним договором, право власності на спірний станок перейшло від ТОВ "Інтертранслогістик" до ПАТ "Енергомашспецсталь" в момент його передачі, тобто - 17.07.2008р.

Із зазначеного часу станок був розміщений на господарський території ПАТ "Енергомашспецсталь", де знаходиться по день винесення даного рішення.

Нормами ч. 1 ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З тексту договору купівлі-продажу №15/1018 від 18.06.2008 р. вбачається, що сторони правочину передбачили право покупця на односторонню відмову від договору у випадку невиконання або неналежного виконання продавцем своїх зобов'язань за договором (п.3.4.2.), а також порядок повідомлення останнього покупцем про розірвання договору (п.16.4.).

Крім того, оскільки, як зазначалось вище, цей договір є і договором підряду, право підрядника на односторонню відмову від договору та стягнення збитків , у відповідності до ст.. 628 ЦК України у випадку неналежного виконання продавцем умов договору, прямо передбачено ст. 849 ЦК України.

Як свідчать матеріали справи, оскільки ТОВ "Інтертранслогістик" не були виконані умови договору №15/1018 від 18.06.2008 р. належним чином, ПАТ "Енергомашспецсталь" 19.03.2010р. надіслало на адресу продавця лист, з повідомленням про відмову від договору та вимогою повернення перерахованих коштів. Правомірність даної відмови від договору підтверджена судовими актами господарських судів 3-х інстанцій у справі №5023/3763/11.

У відповідності до ч. 2 ст.. 651 ЦК України У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.4).

У розділі 13 договору №15/1018 від 18.06.2008 р. сторони встановили відповідальність продавця за невиконання ним своїх обов'язків за договором. Так, у п.13.3. договору сторони передбачили зобов'язання продавця повернути покупцю перераховану передоплату за договором у випадку прострочення поставки станка покупцеві або надання продавцем послуг за договором. Втім, зобов'язання покупця повернути станок продавцю у разі застосування відповідальності до останнього, умовами договору не передбачено.

Пунктом 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що права володіння, користування та розпорядження своїм майном належать власникові.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Таким чином, право власності ПАТ "Енергомашспецсталь" на спірне майно виникло з передбачених законом підстав і не припинилося по день винесення даного рішення, оскільки приписи діючого законодавства (ст. 346 ЦК України) не передбачають такої підстави припинення права власності, як розірвання договору.

Оцінюючи законність угоди купівлі-продажу № 120402 від 02.04.2012 року, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики розгляду справ, пов'язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Колегією суддів достовірно встановлено, що право власності на спірний станок належить ПАТ "Енергомашспецсталь", яке не приймало рішення про відчуження станку, в тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу.

Згідно положень ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Будь-яка інша особа може реалізувати зазначені вище права тільки в разі наявності належного уповноваження від власника речі або у випадку, прямо передбаченим законодавством.

Продавець майна за оскарженою угодою - ПП "Рест-Профі" не мав жодних повноважень від власника (ПАТ "Енергомашспецсталь") щодо здійснення дій по відчуженню станка.

Цей дефект угоди потягнув за собою інші правові дефекти оскарженої угоди. Так, колегією суддів встановлено, що спірне майно (станок) не передавалося і не могло бути передане набувачу, оскільки не було у власності відчужувача та не перебувало в його володінні.

Таким чином, угода № 120402 від 02.04.2012 року порушує приписи ч.1 ст. 319 ЦК України, ч.1 ст. 203 ЦК України, внаслідок чого підлягає визнанню недійсною на підставі ч.1 ст. 215 ЦК України.

Приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачі жодним чином не спростували доводи позовної заяви, не навели доказів наявності в них права власності на спірне майно, стану володіння спірним майном, того, в силу чого позов підлягає задоволенню.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Питання про судові витрати повинно бути вирішено відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволених позовних вимог, здійснивши їх перерозподіл.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п.1, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2014 р. у справі № 922/5134/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати договір №120402 від 02.04.2012р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транстерміналсервіс - 2000", м. Харків та Приватним підприємством "Рест-Профі", м. Вінниця недійсним з моменту його укладання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерміналсервіс - 2000" (61044, м. Харків, пр. Московський, 257, к. 10012, код ОКПО 37368122) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, код ОКПО 00210602) 573,50 грн. судового збору за подання позовної заяви та 304,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Приватного підприємства "Рест-профі" (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 52, код ОКПО 35860329) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, код ОКПО 00210602) 573,50 грн. судового збору за подання позовної заяви та 304,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 01.07.2014 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гончар Т. В.